Ухвала суду № 139329491, 25.08.2026, Господарський суд Вінницької області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

25 серпня 2026 р. Справа № 902/1537/25

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

за участі представників:

арбітражний керуючий Томашук М.С.

боржника: Грабік М.С.

АТ "Державний ощадний банк України": Драч Д.Л.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1537/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою від 26.01.2026 року відкрито провадження у справі № 902/1537/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Томашука М.С.

19.03.2026 року до суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшов звіт № 02-17/75 від 19.03.2026 року про перевірку декларацій боржника.

07.04.2026 року до суду від представника боржника надійшла заява б/н від 07.04.2026 року, до якої додано виправлені декларації боржника за 2022-2025 роки.

Ухвалою від 27.04.2026 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/1537/25, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (керуючим реструктуризацією) Томашуком М.С. до реєстру вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 , а саме:

- АТ "Державний ощадний банк України" в розмірі 850 003,75 грн., з яких: 843 347,75 грн., з яких: 809 668,62 грн - основний борг, відсотки (друга черга задоволення) та 33 679,13 грн - пеня (третя черга задоволення); а також 6 656,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1537/25.

Призначено справу № 902/1537/25 до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2026 року.

Зобов`язано арбітражного керуючого (керуючого реструктуризацією) Томашука М.С. з дотриманням положень КУзПБ організувати проведення зборів кредиторів у відповідності з п. 1 ч. 4 ст.122 КУзПБ та надати суду протокольне рішення відносно подальшої процедури у справі № 902/1537/25.

25.05.2026 року до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшло пояснення № 55/5.8-03/71519/2026 від 21.05.2026 року щодо зборів кредиторів 04.05.2026 року.

20.08.2026 року до суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшов звіт № 02-17/230 від 18.08.2026 року керуючого реструктуризацією боржника, в якому арбітражний керуючий просить суд:

визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедур погашення боргів боржника;

керуючим реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Томашука М.С.

20.08.2026 року до суду від арбітражного керуючого Томашука М.С. надійшов звіт № 02-17/231 від 18.08.2026 року про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат, в якому арбітражний керуючий просить суд:

затвердити звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 99 939,99 грн., яка частково погашено в сумі 45 420,00 грн. та звіт про витрати за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 156,00 грн.

25.08.2026 року до суду від АТ "Державний ощадний банк України" надійшло клопотання № 55/5.8-03/116840/2026 від 24.08.2026 року про закриття провадження у справі.

В судове засідання на визначену дату з`явились представники боржника, кредитора та арбітражний керуючий.

В ході судового розгляду арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин справи, зокрема щодо проведеної роботи стосовно організації зборів кредиторів та розгляду питань порядку денного; зазначив, що ним було направлено запит до кредитора з порядком денним, однак у встановлений строк відповіді кредитор не надав, про що було складено відповідний акт; надав пояснення щодо проведення повторних та наступних перших зборів кредиторів; також зазначив, що з урахуванням зауважень банку, 20.08.2026 року було направлено боржнику зауваження щодо декларацій, відповідно, у боржника є сім днів для усунення недоліків у деклараціях; у випадку якщо протягом семи днів боржником не буде виправлено наявні недоліки, то провадження у справі може бути закрито; підтримав клопотання, викладене у прохальній частині звіту та просив суд перейти до процедури погашення боргів та визнати боржника банкрутом.

Представник кредитора надав пояснення щодо обставин, викладених у клопотанні про закриття провадження у справі, підтримала його вимоги та просила задоволити; також пояснила, що оскільки банк очікував призначення ще одних зборів кредиторів, тому і не надав на адресу арбітражного керуючого рішення щодо порядку денного зборів.

Представник боржника щодо клопотання про закриття провадження у справі заперечив; зазначив, що в матеріалах справи містяться докази того, що боржник не володіє нерухомим майном; повідомив, що боржник проживає в квартирі доньки; надав пояснення щодо корпоративних прав боржника; зазначив, що у боржника не було мети приховувати відомості; також, просив суд оголосити перерву або відкласти розгляд справи на іншу дату, з метою надання часу для реагування на наявні недоліки у деклараціях про майновий стан боржника; на запитання суду чи було відомо боржнику про належність їй корпоративних прав в період з 2005 по 2023 роки, зазначив, що боржнику було відомо про такі корпоративні права, однак боржника бажає підтвердити відсутність доходу.

Суд, дослідивши клопотання представника боржника про оголошення перерви в судовому засіданні або відкладення розгляду справи, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду (ст. 202,216 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Суд звертає увагу на те, що наведені представником боржника обставини щодо необхідності надання доказів, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, в розумінні наведених приписів ст. 202 ГПК України.

Поряд з цим, суд зауважує, що боржник не був позбавлений права та можливості для реалізації своїх процесуальних прав, визначених ст. 42 ГПК України, в тому рахунку і щодо подання до суду доказів на підтвердження своїх доводів.

Судом було продовжено розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, встановив наступне та дійшов такого висновку.

Так, за змістом звіту арбітражного керуючого вбачається, що враховуючи вказані норми КУзПБ. 04,05.2026 керуючим реструктуризацією було організовано проведення зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 шляхом опитування та було направлено кредитору запит за вих. №02-17/133 з наступним порядком денним:

1. Розгляд звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

3. Прийняття рішення щодо подальших судових процедур боржника.

Відповідний запит з проектом рішення зборів кредиторів було направлено на електронну адресу кредитора в електронний кабінет в системі Електронного суду.

З першого питання порядку денного було повідомлено кредитора про те, що керуючим реструктуризацією було здійснено перевірку декларації про майновий стан боржника, який було подано до суду через систему Електронного суду.

Щодо перевірки декларації боржника керуючим реструктуризацією повідомлено кредитора, що станом на 04.05.2026р. за результатами перевірки декларації боржника встановлено наступне.

Відповідно до отриманої інформації від державних реєстраційних органів та реєстрів прав власності на майно встановлено, що :

Відповідно до Довідки виданої 19.02.2026 року ДП "Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин", інформація про тварин відсутня, оскільки ОСОБА_1 , як власник тварин в Єдиному державному реєстрі тварин не зареєстрована.

Відповідно до відомостей Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту за боржником ОСОБА_1 суден та плавзасобів не зареєстровано.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб- підприємців інформація про те, що боржник є засновником юридичних осіб відсутня.

Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) відсутня інформація щодо наявності у боржника ОСОБА_1 документів дозвільного та декларативного характеру, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до відомостей, які отримані НКЦПФР відсутня інформація стосовно ОСОБА_1 , про реєстрацію її, як власника, що володіє акціями емітентів або є учасником ринку цінних паперів.

За офіційною інформацією Державної авіаційної служби України отриманої з веб- сайту Державіаслужби України встановлено, що у Державному реєстру цивільних повітряних суден України за ОСОБА_1 повітряні судна - не зареєстровані.

Відповідно до інформації, яка отримана із веб сайту Інституту інтелектуальної власності, за ОСОБА_1 об`єкти інтелектуальної та промислової власності (патенти, винаходи, торгова марка та ін.) не зареєстровані.

Відповідно до Довідки виданої 12.02.2026 року Держмитслужбою повідомлено, що майна та товарів які належать ОСОБА_1 на митних складах та складах тимчасового зберігання не виявлено.

Відповідно до отриманої відповіді РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях, за боржником ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль марки ЗАЗ 110217, 2004 року випуску номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 20.07.2004 року, однак такі відомості були відсутні у поданих боржником деклараціях. В зв`язку із викладеними обставинами 06.04.2026 керуючим реструктуризацією було повідомлено боржника про наявність розбіжностей у поданих деклараціях ОСОБА_1 , щодо наявних у боржника транспортних засобів та проінформовано боржника про можливість виправлення таких розбіжностей протягом семи днів з дати отримання даних зауважень, шляхом подання суду виправлених декларацій за 2022,2023,2024,2025 роки .

Як вбачається із матеріалів справи боржник 07.04.2026 подав до суду супровідний лист із виправленими декларацій за 2022,2023,2024.2025 роки в яких відображено наявність на праві власності зареєстрованого автомобіля автомобіль марки ЗАЗ 110217, 2004 року випуску номерний знак НОМЕР_2 . Разом із тим боржником повідомлено про те, що автомобіль марки ЗАЗ 110217, 2004 року випуску номерний знак НОМЕР_2 було відчужено за довіреністю близько 20-ти років тому. З причин тривало строку відчуження автомобіля, копія такої довіреності в боржника не збереглась, про фактичне місце перебування автомобіля та про особу, якій цей автомобіль було відчужено за довіреністю боржник не пам`ятає . Крім цього, як вбачається із матеріалів справи в ході примусового виконання рішення Вінницького районного суду у справі №2-870/2010р. органами Державної виконавчої служби даний автомобіль також не було виявлено та арештовано в ході здійснення виконавчого провадження. Вказане свідчить про те, що боржником зазначено достовірну інформацію про даний автомобіль, яку не спростовано станом на 04.05.2026 жодними доказами.

Державною прикордонною службою надано інформацію про перетин кордону ОСОБА_1 , відповідне повідомлення наявне в матеріалах справи та завантажено в системі Електронний суд.

Щодо нерухомого майна то відповідно до відомостей з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, у боржника відсутні зареєстровані права власності на нерухоме майно.

Щодо земельних ділянок то відповідно до отриманої інформації та відомостей від ГУ Держгеокадастру у Вінницькій обл., було встановлено відсутність у боржника на праві власності земельних ділянок.

Відповідно до відомостей ДРОРМ інформація про обтяження індивідуально визначеного рухомого майна відсутня.

Відповідно до відомостей отриманих від ГУ Держпродспоживслужби у Вінницькій обл. за боржником ОСОБА_1 транспортні засоби (трактори та с/г техніка) не зареєстровані.

Відповідно до повідомлень ГУ ДПС у Вінницькій обл., щодо відомостей про отримані доходи боржника за 2023,2024,2025 роки на вимогу суду надано відомості про отримані доходи відповідно до яких встановлено , що відомості, які були внесені боржником до декларації стосовно боржника ОСОБА_1 відповідають відомостям про доходи, що надані ГУ ДПС у Вінницькій обл., оскільки за період 2023-2025 роки ОСОБА_1 доходів не отримувала.

Разом із тим ОСОБА_1 є пенсіонером за віком та отримує пенсію, яка відповідно до повідомлення ГУ ПФУ у Вінницькій обл. відповідає розміру пенсії, яка внесена боржником до декларацій.

Відповідно до відомостей ГУ НП у Вінницькій обл. ОСОБА_1 не являється власником будь-якої вогнепальної зброї.

В зв`язку із викладеними обставинами керуючим реструктуризацією було повідомлено кредитора, що за наявними матеріалами справи розбіжностей у поданих деклараціях ОСОБА_1 не виявлено.

З огляду на викладене керуючим реструктуризацією пропонувалось прийняти наступне рішення зборів кредиторів із питання першого зборів кредиторів:

"Прийняти до відома та схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 без зауважень.".

З другого питання порядку денного повідомляю кредиторів, що керуючим реструктуризацією було проведено заходи із виявлення майна боржника за результатами яких будь-якого майна у боржника не виявлено.

Відповідно до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою за віком та відповідно до відомостей ГУ ПФУ у Вінницькій обл., розмір її пенсії (єдиного доходу) становить 6 126,26 грн..

Вік боржника становить 69 років та 11 місяців, тобто боржник є людиною похилого віку, яка потребує постійного медичного лікування, стороннього догляду та допомоги в побутовому житті.

Такі життєві обставини боржника вимагають здійснення постійних та значних грошових витрат боржником на побутові потреби, проживання, лікування та догляду.

Розмір отриманої боржником пенсії не покриває необхідних витрат, в зв`язку із чим боржник перебуває в постійному скрутному фінансовому становищі.

Так боржником надається на розгляд кредитора план реструктуризації боргів, який пропонується затвердити на наступних умовах.

Протягом одного місця боржник планує виділити на погашення вимог кредиторів грошові кошти в сумі 500,00 грн. протягом перших 60 місяців виконання плану реструктуризації.

Вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів:

загальна заборгованість боржника перед єдиним його кредитором AT "Державний ощадний банк України" становить 850 003,75 гри. із яких:

809 668,62 грн - основний борг, відсотки (друга черга задоволення);

33 679,13 грн - пеня (третя черга задоволення);

6 656,00 грн. - витрат на сплату судового збору

До списання боржником пропонуються сума пені в розмірі 33 679,13 грн. та сума основного боргу 779 668,62 грн. Загальна сума до списання - 813 347,75 грн.

Загальна сума до сплати кредиторам становить - 30 000,00 грн. основного боргу на умовах реструктуризації та 6 656,00 грн. - позачергове погашення витрат на сплату судового збору.

Копія плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 за підписом представника боржника, яка засвічена КЕП керуючого реструктуризацією була додана до запиту керуючого реструктуризацією.

З огляду на викладене керуючим реструктуризацією пропонувалось прийняти наступне рішення зборів кредиторів із питання другого зборів кредиторів:

"Схвалити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 30.04.2026року".

З третього питання порядку денного керуючим реструктуризацією було повідомлено кредитора, що у разі прийняття кредиторами рішення питанням другим порядку денного цих зборів кредиторів, щодо схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 30.04.2026 року, необхідно вирішити питання про звернення до суду із заявою про затвердження судом плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 30.04.2026 року.

З огляду на викладене керуючим реструктуризацією запропоновано прийняти наступне рішення зборів кредиторів із питання третього зборів кредиторів:

"Уповноважити арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича подати до господарського суду Вінницької обл. заяву про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 30.04.2026 року".

За результатами розгляду вказаних питань порядку денного зборів кредиторів, керуючий реструктуризацією просив кредиторів у строк до 15.05.2026р. надати письмові відповіді стосовно прийняття запропонованого проекту рішень учасниками зборів кредиторів.

Також керуючий реструктуризацією відповідно до норм КУзПБ визначив наступний порядок прийняття та направлення рішення учасниками опитування (кредиторами):

Рішення учасника опитування, направлене засобами поштового зв`язку, підписується особисто учасником опитування або його представником з наданням документів, що підтверджують повноваження представника.

Рішення кредитора із доказами повноважень підписанта прошу завчасно направляти засобами поштового зв`язку у строк до 15.05.2026р. на мою поштову адресу вул. Ак. Янгеля, буд. 4-Д.оф.205, м. Вінниця,21015

Рішення учасника опитування, направлене разом з документами, що підтверджують його повноваження, на електронну пошту ініціатора опитування, підписується з використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи.

Рішення кредитора із доказами повноважень підписанта (у разі надання відповіді в електронній формі) прошу направляти у строк до 15.05.2026р. на мою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке має бути скріплене електронним цифровим підписом уповноваженої особи.

Крім того керуючим реструктуризацією звернено увагу кредиторів, що:

Рішення кредитора має бути безумовним.

Відповіді, надіслані після закінчення встановленого строку, або такі, зміст яких не дає змоги встановити волевиявлення кредитора щодо порушеного арбітражним керуючим питання, не враховуються під час підрахунку результатів голосування з такого питання.

У додатку до запиту було додано копію плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 за підписом представника боржника, яка засвічена КЕП керуючого реструктуризацією.

За результатами розгляду вказаних питань порядку денного, на адресу керуючого реструктуризацією у встановленому порядку та строк, відповіді від єдиного кредитора AT "Державний ощадний банк" не надходило.

За таких обставин враховуючи відсутність наданої відповіді від кредитора AT "Державний ощадний банк" та підрахунку кількості голосів кредиторів необхідних для кворуму, що визначений ст.48 КУзПБ збори кредиторів, які організовувались шляхом опитування та призначались на 15.05.2026 є неповноважними.

В зв`язку із чим на підставі ч. 2 Ст. 48 КУзПБ збори кредиторів у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , які організовувались на 15.05.2026 шляхом опитування вважаються такими, що не відбулись про що складено відповідний Акт.

Відповідно до п. 1-6 перехідних та прикінцевих положень КУзПБ керуючим реструктуризацією було організовано проведення повторних перших зборів кредиторів фізичної ОСОБА_1 (як передбачено ст. 48 КУзПБ) шляхом опитування та направлено на адресу кредитора AT "Державний ощадний банк" запит за вих. № 02-17/159 з проектом рішення зборів кредиторів від 25.05.2026, з наступним порядком денним:

Розгляд звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

1. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника

2. Прийняття рішення щодо подальших судових процедур боржника

Для розгляду вказаних питань порядку денного зборів кредиторів, було встановлено строк для надання письмових відповідей стосовно прийняття запропонованого проекту рішень учасниками зборів кредиторів - до 10.06.2026р.

За результатами розгляду вказаних питань порядку денного, на адресу керуючого реструктуризацією у встановленому порядку та строк, станом на 10.06.2026 відповіді з голосуванням по запропонованих питаннях порядку денного від єдиного кредитора AT "Державний ощадний банк" не надходило.

За таких обставин враховуючи відсутність наданої відповіді від кредитора AT "Державний ощадний банк" та підрахунку кількості голосів кредиторів необхідних для кворуму, що визначений ст.48 КУзПБ, повторні перші збори кредиторів, які організовувались шляхом опитування та призначались на 10.06.2026 є неповноважними.

В зв`язку із чим на підставі ч. 2 ст. 48 КУзПБ повторні перші збори кредиторів у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , які організовувались на 10.06.2026 шляхом опитування вважаються такими, що не відбулись про що складено відповідний Акт.

Відповідно до п. 1-6 перехідних та прикінцевих положень КУзПБ керуючим реструктуризацією було організовано проведення наступних перших зборів кредиторів фізичної ОСОБА_1 (відповідно до ст.48 КУзПБ) шляхом опитування та направлено на адреси кредитора AT "Державний ощадний банк" запит за вих. №02-17/181 з проектом рішення зборів кредиторів від 17.06.2026, з наступним порядком денним:

1. Розгляд звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

2. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника

3. Прийняття рішення щодо подальших судових процедур боржника

Для розгляду вказаних питань порядку денного зборів кредиторів, було встановлено строк для надання письмових відповідей стосовно прийняття запропонованого проекту рішень учасниками зборів кредиторів - до 02.07.2026р.

За результатами розгляду вказаних питань порядку денного, на адресу керуючого реструктуризацією у встановленому порядку та строк, станом на 02.07.2026 відповіді з голосуванням по запропонованих питаннях порядку денного від єдиного кредитора AT "Державний ощадний банк" не надходило.

За таких обставин враховуючи відсутність наданої відповіді від кредитора AT "Державний ощадний банк" та підрахунку кількості голосів кредиторів необхідних для кворуму, що визначений ст.48 КУзПБ, наступні перші збори кредиторів, які організовувались шляхом опитування та призначались на 02.07.2026 є неповноважними.

В зв`язку із чим па підставі ч. 2 ст. 48 КУзПБ наступні перші збори кредиторів у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_1 , які організовувались на 02.07.2026 шляхом опитування вважаються такими, що не відбулись про що складено відповідний Акт.

Отже в період із 04.05.2026 року по 02.07.2026 керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 відповідно до ст. 48 КУзПБ було організовано проведення:

Зборів кредиторів шляхом опитування від 04.05.2026

Повторних перших зборів кредиторів шляхом опитування від 25.05.2026

Наступних перших зборів кредиторів шляхом опитування від 17.06.2026.

Однак відповідей з голосуванням по запропонованих питаннях порядку денного від єдиного кредитора AT "Державний ощадний банк" не надходило, позиція кредитора стосовно запропонованого боржником плану реструктуризації - кредитором AT "Державний ощадний банк" не висловлена.

За таких обставин на думку арбітражного керуючого, відповідно до ч.1 ст. 130 КУзПБ господарським судом Вінницької області має бути прийнято постанову про визнання боржника ОСОБА_1 банкрутом та введенням процедури погашення боргів, оскільки зборами кредиторів протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про банкрутство не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

Посилаючись на наведені обставини, арбітражний керуючий просить:

визнати боржника ОСОБА_1 банкрутом та ввести процедур погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ;

керуючим реалізацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 призначити арбітражного керуючого Томашука Миколу Савелійовича.

За змістом клопотання про закриття провадження у справі, 19.05.2026 арбітражний керуючий Томашук М.С. подав до Господарського суду Вінницької області в системі "Електронний суд" акт про неможливість проведення зборів кредиторів.

Банк отримав акт про неможливість проведення зборів кредиторів 20.05.2026 в СЕД "Аскод".

21.05.2026 Кредитор надав Суду та арбітражному керуючому пояснення № 55/5.8- 03/71519/2026, у яких повідомив, що AT "Ощадбанк" не отримував від арбітражного керуючого запиту з проектом рішення зборів кредиторів від 04.05.2026 з порядком денним, що і стало причиною ненадання відповіді, та просив визначити нову дату проведення зборів кредиторів.

25.05.2026 на адресу Банку надійшов План реструктуризації боргів боржника-фізичної особи ОСОБА_1 у справі про банкрутство № 902/1537/25.

08.06.2026 Банком направлено арбітражному керуючому заяву № 55/5.8-06/79629/2026 про продовження строків на надання відповіді по питанню реструктуризації ОСОБА_1 - Загальних зборів кредиторів, призначених на 10.06.2026, у зв`язку з їх погодженням правомочним органом Банку.

11.06.2026 арбітражний керуючий Томашук М.С. подав до Господарського суду Вінницької області в системі "Електронний суд" акт про неможливість проведення повторних перших зборів кредиторів № 02-17/178.

17.06.2026 Банком отримано запит арбітражного керуючого Томашука М.С. за № 02-17/181 від 17.06.2026 з проектом рішення наступних перших зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 02.07.2026 шляхом письмового опитування з наступних питань:

Розгляд звіту про результати перевірки декларації про майновий стан боржника.

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника.

Прийняття рішення щодо подальших судових процедур боржника.

Відповідно до запиту арбітражним керуючим Томашуком М.С. пропонується проголосувати за наступний проект рішення:

Прийняти до відома та схвалити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про результати перевірки декларації про майновий стан боржника ОСОБА_1 без зауважень.

Схвалити план реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 від 30.04.2026.

Уповноважити арбітражного керуючого Томашука М.С. подати до господарського суду Вінницької обл. заяву про затвердження плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 від 30.04.2026.

До запиту арбітражним керуючим Томашуком М.С. долучено: проект плану реструктуризації боргів боржника.

30.06.2026 Банком направлено арбітражному керуючому заяву № 55/5.8-06/89739/2026 про продовження строків на надання відповіді по питанню реструктуризації ОСОБА_1 - Загальних зборів кредиторів, призначених на 02.07.2026, у зв`язку з їх погодженням правомочним органом Банку.

02.07.2026 арбітражний керуючий Томашук М.С. подав до Господарського суду Вінницької області в системі "Електронний суд" акт про неможливість проведення наступних перших зборів кредиторів № 02-17/197.

01.07.2026 правомочним органом Банку прийнято рішення про відмову у погодженні плану реструктуризації та подання до суду клопотання про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника. Зазначене рішення Відділом стягнення було отримано 06.07.2026.

31.07.2026 Банком отримано запит арбітражного керуючого № 02-17/215 від 31.07.2026 з проектом рішення зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 14.08.2026 шляхом письмового опитування з наступного питання:

Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та здійснення та відшкодування витрат у справі за період із 26.01.2026 по 25.08.2026.

Відповідно до запиту арбітражним керуючим Томашуком М.С. пропонується проголосувати за наступний проект рішення:

Схвалити звіт про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 99 939,99 грн, яка частково погашена в сумі 45 420,00 грн, та звіт про витрати за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 156,00 грн.

05.08.2026 Банком направлено арбітражному керуючому відповідь кредитора у справі про неплатоспроможність № 55/5.8-06/107991/2026, у якій Банк проголосував проти схвалення звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С., керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 99 939,99 грн, яка частково погашена в сумі 45 420,00 грн, та звіт про витрати за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 156,00 грн.

Рішення Банку обґрунтовано, зокрема, наступним: за результатами аналізу звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування основної грошової винагороди за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 99 939,99 грн, яка частково погашена в сумі 45 420,00 грн, та звіту про витрати за період із 26.01.2026 по 25.08.2026 у розмірі 156,00 грн, Кодексу України з процедур банкрутства та актуальної практики Верховного Суду, відділом встановлено, що звіт про нарахування основної грошової винагороди та витрат у справі не містить жодного обґрунтування та переліку фактично виконаних арбітражним керуючим робіт за період з 26.01.2026 по 25.08.2026, а лише має помісячний розрахунок оплати відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ за весь період, протягом якого фактично триває процедура реструктуризації, що суперечить Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 (справа № 5002- 17/1718-2011), в якій сформульовано, зокрема, наступну правову позицію: "Основна винагорода арбітражному керуючому має оплачуватись не за весь період, протягом якого фактично триває судове провадження у справі про неплатоспроможність боржника, а за період виконання арбітражним керуючим конкретних повноважень". Крім того, перевірку декларації про майновий стан боржника арбітражним керуючим здійснено не в повній мірі, оскільки боржником не надано відомостей та документальних підтверджень щодо правових підстав користування та/або належності на праві власності членам сім`ї об`єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 та відомостей щодо власників зазначеної квартири, що унеможливлює перевірку такого майна на предмет належності підстав права власності боржнику або членам його сім`ї; за даними з відкритих інформаційних джерел боржник з 25.06.2005 до 08.03.2023 була єдиним, 100 % учасником (засновником) юридичної особи - ТОВ "АМІД АЛЬЯНС" (код за ЄДРПОУ 33623261) та залишається її чинним представником (підписантом), що може свідчити про отримання боржником додаткового доходу, зокрема, від продажу корпоративних прав, та така інформація не зазначена у декларації, а проект плану реструктуризації боргів боржника, долучений арбітражним керуючим до запиту з проектом рішення наступних перших зборів кредиторів № 02-17/181 від 17.06.2026. повністю ідентичний проекту плану реструктуризації боргів боржника який був долучений арбітражним керуючим до запиту № 02-17/159 від 25.05.2026 з проектом рішення повторних перших зборів кредиторів. З цього можна зробити висновок, що арбітражний керуючий здійснює повноваження керуючого реструктуризацією недобросовісно і не в повній мірі.

Зазначені у відповіді кредитора № 55/5.8-06/107991/2026 від 05.08.2026 недоліки арбітражним керуючим не усунуто та збори кредиторів щодо розгляду плану реструктуризації не призначено, що унеможливило надання відповіді кредитора з цього питання після її погодження правомочним органом Банку.

18.08.2026 арбітражним керуючим Томашуком М.С. подано до суду звіт керуючого реструктуризацією боржника ОСОБА_1 № 02-17/230, у якому міститься клопотання про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , до якого долучено: копію запиту з проектом рішення зборів кредиторів від 04.05.2026 із доказами направлення кредитору, копію плану реструктуризації ОСОБА_1 , копію акту від 18.05.2026, копію запиту з проектом рішення повторних перших зборів кредиторів від 25.05.2026 із доказами направлення кредитору, копію акту від 11.06.2026, копію запиту з проектом рішення повторних перших зборів кредиторів від 17.06.2026 із доказами направлення кредитору, копію акту від 02.07.2026.

У звіті, серед іншого, зазначено, що враховуючи відсутність наданої відповіді від кредитора AT "Державний ощадний банк України" та підрахунку кількості голосів кредиторів, необхідних для кворуму, що визначений ст. 48 КУзПБ, збори кредиторів, які організовувались шляхом опитування та призначались на 15.05.2026, 10.06.2026, 02.07.2026, є неповноважними.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства, метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом, передусім, реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів - КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

1. Повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо.

Щодо зазначених боржником обставин, які спричинили неплатоспроможність боржника, Банк вважає за необхідне звернути увагу Суду на те, що однією з основних причин виникнення заборгованості та неможливості її погашення боржником зазначено: "Кредитна історія ОСОБА_1 розпочалася, відколи у неї виникли фінансові проблеми, пов`язані із невеликою заробітною платою, і вона взяла кредит у фінансовій установі, що призвело до великого боргу. У зв`язку зі складним матеріальним становищем ОСОБА_1 не мала можливості своєчасно виконувати свої кредитні зобов`язання. Незважаючи на це, кредитором продовжувалося нарахування відсотків, штрафів та пені, що призвело до значного збільшення суми заборгованості".

Разом з тим, Банком встановлено, що за даними з відкритих інформаційних джерел боржник з 25.06.2005 до 08.03.2023 була єдиним, 100 % учасником (засновником) юридичної особи - ТОВ "АМІД АЛЬЯНС" (код за ЄДРПОУ 33623261) та залишається її чинним представником (підписантом), що може свідчити про отримання боржником додаткового доходу, зокрема, від продажу корпоративних прав, тобто доведення боржником факту неплатоспроможності здійснюється з одночасним існуванням обставин, які цей факт спростовують, що викликає сумніви про добросовісність поведінки боржника.

2. Надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (п. п. 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), та, у разі необхідності, і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог.

Щодо надання повної і достовірної інформації про власний майновий стан та членів сім`ї боржника, Банк вважає за необхідне звернути увагу Суду на те, що з аналізу Звіту про перевірку Декларації арбітражним керуючим Державною прикордонною службою надано інформацію про перетин кордону боржником, що може вказувати на те, що фактичний дохід такого боржника дозволяє йому здійснювати закордонні поїздки та перевищує дохід, зазначений в проекті Плану реструктуризації. Крім того, боржником не надано відомостей та документальних підтверджень щодо правових підстав користування та/або належності на праві власності членам сім`ї об`єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 та відомостей щодо власників зазначеної квартири, що унеможливлює перевірку такого майна на предмет належності підстав права власності боржнику або членам його сім`ї. Також, за даними з відкритих інформаційних джерел, боржник з 25.06.2005 до 08.03.2023 була єдиним, 100 % учасником (засновником) юридичної особи - ТОВ "АМІД АЛЬЯНС" (код за ЄДРПОУ 33623261) та залишається її чинним представником (підписантом), що може свідчити про отримання боржником додаткового доходу, зокрема, від продажу корпоративних прав, та така інформація не зазначена у декларації.

3. Подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ).

Щодо поданого проекту плану реструктуризації боргів та співпраці з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту, Банк вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що план реструктуризації боргів боржника базується на формальному підході боржника та арбітражного керуючого до розроблення плану реструктуризації та відсутності у боржника дієвого прагнення до погашення боргових зобов`язань і наявність уникання боржника від сплати боргів та створення формальних підстав для їх списання. До того ж, після відповіді кредитора № 55/5.8-06/107991/2026 від 05.08.2026 боржник ОСОБА_1 та арбітражний керуючий Томашук М.С. жодним чином не відреагували на вказані кредитором недоліки, а саме - не спростували факту приховування інформації про дійсний майновий стан боржника в частині наявності коштів на закордонні поїздки, правових підстав користування та/або належності на праві власності членам сім`ї боржника квартири та корпоративних прав боржника в ТОВ "АМІД АЛЬЯНС" (код за ЄДРПОУ 33623261). Дана позиція боржника та арбітражного керуючого, на переконання Банку, суперечить особливостям правового регулювання інституту неплатоспроможності фізичних осіб.

4. Повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ).

5. Погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).

Також, у клопотанні зазначено, що керуючим реструктуризацією Томашуком М.С. не здійснено належної перевірки декларацій боржника, оскільки не виявлено відомостей та документальних підтверджень щодо правових підстав користування та/або належності на праві власності членам сім`ї об`єкта нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 та відомостей щодо власників зазначеної квартири, що унеможливлює перевірку такого майна на предмет належності підстав права власності боржнику або членам його сім`ї. Також, арбітражним керуючим не встановлено, що. за даними з відкритих інформаційних джерел, боржник з 25.06.2005 до 08.03.2023 була єдиним, 100 % учасником (засновником) юридичної особи - ТОВ "АМІД АЛЬЯНС" (код за ЄДРПОУ 33623261) та залишається її чинним представником (підписантом), що може свідчити про отримання боржником додаткового доходу, зокрема, від продажу корпоративних прав, та така інформація не зазначена у декларації. Зазначене свідчить про формальний підхід арбітражного керуючого до своїх повноважень розпорядника майна.

З огляду на наведене, кредитор посилаючись на положення ч. 7 ст. 123, ч. 11 126 КУзПБ просить суд закрити провадження у даній справі.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 11.11.2025 року, боржником зазначено, що кредитна історія ОСОБА_1 розпочалася відколи у неї виникли фінансові проблеми, пов`язані з невеликою заробітною платою і вона взяла кредит у фінансовій установі, що призвело до великого боргу.

У зв`язку зі складним матеріальним становищем заявник не мала можливості своєчасно виконувати свої кредитні зобов`язання. Незважаючи на це, кредитором продовжувалося нарахування відсотків, штрафів та пені, що призвело до значного збільшення суми заборгованості.

Таким чином, станом на сьогодні, згідно з даними УБКІ та особистими підрахунками, розмір заборгованості заявника перед 1 банком та фізичною особою складає приблизно 900 000,00 грн.

На даний час, заборгованість складає:

АТ "Державний ощадний банк України" - 847 652,70 грн. (споживчий кредит від 10.12.2007 року);

ОСОБА_4 - 70 000,00 грн. (договір позики від 01.11.2025 року).

Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22.06.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 1 250 365,87 грн. та, в рахунок погашення боргу, нерухоме майно.

10.12.2007 року між ВАТ "Ощадбанк" в особі філії - Вінницьке районне відділення №5321 ВАТ "Ощадбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №1589.

Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 1.1.,1.2,1.3) позичальнику банком було надано кредит в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн. зі сплатою 14,5 відсотків річних на споживчі потреби терміном остаточного погашення кредиту 09.12.2012р. Кредит надається окремими частина (траншами) за відновлювальною кредитною лінією, у період до 09.12.2008р. На дату закінчення вказаного періоду визначається сума фактичної заборгованості за кредитом, яка підлягає погашенню щомісячно рівними частинами до 30 числа кожного місяця, починаючи з 30.01.2009 р.

Відповідно до розрахунку суми боргу станом на 02.03.2010р. боржник повернула банку грошові кошти по "тілу кредиту" в розмірі 396,17 грн., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 999603 грн. 83 коп. За час користування кредитом позичальник повинна була сплатити банку відсотки в сумі 319306 грн. 24 коп. Позичальник сплатила банку відсотки в розмірі 102223 грн. 14 коп., несплаченими залишились відсотки у розмірі 217082 грн. 91 коп. Пеня за прострочення платежів по кредиту складає 33679 грн. 13 коп. Отже, станом на 02.03.2010р. заборгованість по кредиту з ОСОБА_1 складала 1 250 365 грн. 87 коп.

18.12.2007 року з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором між банком та майновим поручителем було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №13438. В зв`язку з чим, нотаріусом було зареєстровано обтяження та накладено заборону на відчуження предмета іпотеки.

Іпотечне майно, яке слугувало забезпеченням виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 було реалізоване на публічних торгах, з подальшим перерахування коштів АТ "Державний ощадний банк України".

Разом з тим, АТ "Державний ощадний банк України" не списав залишок боргу і продовжує пред`являти виконавчий лист до примусового виконання.

Також у заяві зазначено, що боржник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Конкретизованого списку кредиторів та боржників - загальна сума заборгованості перед кредиторами становить понад 900 000,00 грн.

Станом на день подання цієї заяви у боржника відсутнє рухоме та нерухоме майно, оскільки Заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 22.06.2010 року стягнуто з ОСОБА_1 , в рахунок погашення боргу, нерухоме майно. Відповідні докази додаються.

Станом на сьогодні, ОСОБА_1 безробітна, є пенсіонеркою, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 від 01.08.2018 року.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником було додано проект плану від 11.11.2025 року, за змістом якого, зокрема, на даний час, заборгованість ОСОБА_1 , згідно з витягом УБКІ складає:

Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" - 847652,70 грн. (Споживчий кредит від 10.12.2007р.)

ОСОБА_4 - 70 000,00 грн. (договір позики від 01.11.2025р.).

Загальна заборгованість станом на момент подання заяви згідно з витягом УБКІ складає 917 652,70 грн.

Строк реструктуризації - 5 років (60 місяців).

Сума вимог, що підлягає реструктуризації - 30 000,00 грн., розбивається на рівні частини і підлягає сплаті боржником не пізніше 15 числа кожного місяця рівними частинами протягом 60 місяців (5 років), починаючи з наступного місяця після ухвалення Господарським судом Вінницької області рішення яким затверджено план реструктуризації.

Залишок - 887 652,70 грн. від основного боргу підлягає списанню.

В подальшому, боржником надано план реструктуризації боргів боржника від 30.04.2026 року, за змістом якого, зокрема, відповідно до ухвали господарського суду Вінницької обл. від 07.04.2026 та 27.04.2026 судом встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/1537/25, що підлягають внесенню арбітражним керуючим до реєстру вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , а саме:

- Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в розмірі 850 003,75 грн. з яких: 809 668,62 грн - основний борг, відсотки (друга черга задоволення) та 33 679,13 грн - пеня (третя черга задоволення); а також 6 656,00 грн. - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/1537/25.

Всього кредиторських вимог на загальну суму - 850 003,75 грн.

За результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника встановлено відсутність будь-якого майна в боржника.

На даний час ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонеркою за віком та відповідно до відомостей ГУ ПФУ у Вінницькій обл. розмір її пенсії станом на дату складання цього плану реструктуризації становить 6126,26 грн..

Станом на дату складання даного плану реструктуризації вік боржника становить 69 років та 11 місяців, тобто боржник є людиною похилого віку, яка потребує постійного медичного лікування, стороннього догляду та допомоги в побутовому житті.

Такі життєві обставини боржника вимагають здійснення постійних та значних грошових витрат боржником на побутові потреби, проживання, лікування та догляду.

Розмір отриманої боржником пенсії не покриває необхідних витрат, в зв`язку із чим боржник перебуває в постійному скрутному фінансовому становищі.

Протягом одного місця боржник планує виділити на погашення вимог кредиторів грошові кошти в сумі 500,00 грн. протягом перших 60 місяців виконання плану реструктуризації.

Загальна заборгованість перед AT "Державний ощадний банк України" становить 850 003,75 грн. із яких:

809 668,62 грн - основний борг, відсотки (друга черга задоволення)

33 679,13 грн - пеня (третя черга задоволення)

6 656,00 грн. - витрат на сплату судового збору

До списання пропонуються сума пені в розмірі 33 679,13 грн. та сума основного боргу 779 668,62 грн.

Загальна сума до списання - 813 347,75 грн

Загальна сума до сплати кредиторам становить - 30 000,00 грн. основного боргу та 6656,00 грн. погашення витрат на сплату судового збору.

Як зазначено вище, єдиним кредитором у справі не було прийнято рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

Крім того, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником також було додано декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2022, 2023, 2024, 2025 (січень-жовтень) роки, за змістом яких:

Зареєстроване місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

Місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Місце роботи: пенсіонерка, безробітна.

Дохід у вигляді пенсії.

В інших розділах декларацій, зокрема, щодо відомостей про інші доходи, майно (в т.р., що перебуває у власності, оренді чи на іншому праві користування боржника), транспортні засоби, про частки в статутному капіталі товариств, про фінансові зобов`язання, боржником відомостей не зазначено.

У звіті арбітражного керуючого Томашука М.С. від 19.03.2026 року про результати перевірки декларації про майновий стан за 2022-2025 роки зазначено, що станом на 19.03.2026 року розбіжностей у поданих деклараціях боржника не виявлено.

Водночас, не встановлення недоліків у поданих деклараціях арбітражним керуючим не перешкоджає суду здійснити відповідну оцінку самостійно.

Разом з тим, 26.07.2026 року до суду боржником подано до суду виправлені декларації за 2022-2025 роки, до яких було внесено відомості щодо належного боржнику транспортного засобу ЗАЗ 110217, 2004 р.в., дата набуття права власності 20.07.2004 року.

У супровідному листі боржником повідомлено, що розбіжності у деклараціях щодо зазначення транспортного засобу виникли, в зв`язку з тим, що близько 20 років назад боржником вказаний транспортний засіб було відчужено за довіреністю та боржник не володіє інформацією щодо подальшої його долі.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ст. 244 ЦК України, довіреність є формою представництва і лише дозволяє діяти від імені іншої особи. Право власності на транспортний засіб може бути передане лише шляхом укладення договору купівлі-продажу, міни, дарування тощо, згідно зі ст. 334 ЦК України.

Також, як зазначено раніше, в судовому засіданні арбітражний керуючий надав пояснення, що з урахуванням зауважень банку, 20.08.2026 року було направлено боржнику зауваження щодо декларацій, відповідно, у боржника є сім днів для усунення недоліків у деклараціях.

Разом з тим, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення арбітражного керуючого від 20.08.2026 року про недоліки, виявлені у деклараціях боржника.

Так, як стверджує кредитор та що підтверджено наявними матеріалами справи, боржником у поданих до суду деклараціях як при зверненні з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і у виправлених деклараціях про майновий стан поданих до суду 07.04.2026 року, зазначена неповна інформація:

у розділі ІІІ декларацій за 2022-2025 року не зазначено відомості про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника, а саме квартира, яка зазначена боржником як місце її реєстрації та проживання;

у розділі IX декларацій за 2022-2023 роки не зазначено відомостей про наявність у боржника 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Амід Альянс";

у розділі ІІ декларації за 2023 рік не зазначено дохід від відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Амід Альянс";

у розділі XIV декларацій за 2022-2025 року боржником не зазначено відомостей про свої фінансові зобов`язання та інші витрати, зокрема, щодо витрат на побутові потреби, утримання майна, в т.р. на утримання житла, зазначеного як місце реєстрації та проживання боржника; щодо інших грошових витрат (враховуючи те, що згідно наявного в матеріалах справи листа Державної прикордонної служби від 30.01.2026 року, боржником здійснювався перетин державного кордону України, а саме: через пункт пропуску Ягодин, виїзд: 14.07.2023 року, в`їзд: 08.08.2023 року; через пункт пропуску Порубне, виїзд: 14.06.2024 року, в`їзд: 25.06.2024 року), в зв`язку з чим не можливо встановити щомісячні витрати боржника.

Як і не знайшли свого відображення у відповідних розділах декларацій за 2022-2025 рік відомості у графі 67 "Інші грошові зобов`язання" розділу XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України", де боржником поставлено прочерк, тоді як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником зазначено, що загальна сума заборгованості становить понад 900 000,00 грн., тобто у деклараціях зазначена не достовірна інформація щодо фінансових зобов`язань боржника.

Наведене викликає обґрунтовані сумніви щодо джерел існування боржника протягом тривалого часу, щодо реальності та достовірності задекларованих боржником доходів та відповідності їх витрат, рівня та способу життя боржника.

Такі обставини у сукупності не дають можливості у повній мірі достеменно встановити ознаки платоспроможності/неплатоспроможності боржника, встановлення яких є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, про що просить арбітражний керуючий у своєму клопотанні.

Слід зауважити, що невідображення відомостей щодо своїх активів та фінансових зобов`язань, про що зазначено судом вище, не є неточностями декларації, а є невідображенням повної та достовірної інформації про все наявне майно боржника, що є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи. При цьому, саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов`язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.

Водночас, боржником у плані реструктуризації боргів запропоновано до щомісячного погашення протягом 60 місяців суму в розмірі 500,00 грн. (всього 36 656,00 грн) та списання кредиторських вимог в розмірі (813 347,75 грн.), що становить 95,69% від загальної суми кредиторських вимог, що свідчить про списання майже всієї заборгованості.

Як зазначено раніше, станом на момент розгляду справи, єдиним кредитором у справі не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.

При цьому, суд зазначає, що як неодноразово наголошено Верховним Судом у своїх постановах, зокрема, у постанові від 18.11.2025 року у cправі № 921/555/22, метою і завданням процедури реструктуризації боргів, зокрема, є забезпечення розгляду кредиторами розробленого боржником проекту плану реструктуризації боргів для відновлення його платоспроможності. При цьому, такий документ слід вважати закономірними очікуваннями кредиторів, як в частині його розгляду, так і в період його реалізації, коли має місце фактичне погашення їх вимог в межах процедури реструктуризації.

У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися згідно з вимогами статті 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Під час подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

Відтак, невідповідність плану реструктуризації боргів боржника вимогам КУзПБ фактично свідчить, що мета процедури реструктуризації боргів боржника, передбачена Кодексом, не виконується.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує на тому, що процедура неплатоспроможності фізичної особи не є процедурою списання боргів, в цій процедурі необхідно дотримуватись балансу інтересів та враховувати правомірні очікування кредиторів.

Так, одним із визначальних чинників для ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника згідно з частиною першою статті 130 КУзПБ є відсутність, після спливу 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність, рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а відповідно і неподання суду на затвердження, зі спливом вказаного строку, плану реструктуризації боргів боржника.

Іншим таким чинником є прийняття рішення зборами кредиторів рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Виняток з правила, встановленого частиною першою статті 130 цього Кодексу, становить, зокрема наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що передбачені частиною сьомою статті 123 КУзПБ.

Тож, окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених частиною першою статті 90 КУзПБ (з урахуванням статті 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), суд відповідно до частини сьомої статті 123 КУзПБ також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо, зокрема боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.

Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.

При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Пунктом 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, за якою певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

Аналіз п. 11 ч. 3 ст. 116, п. 1 ч.7 ст. 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:

- боржник подає суду декларацію;

- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;

- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, обов`язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом.

Нормами КУзПБ не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправленої декларації та подання уточненого звіту, а зазначена в декларації інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Водночас законодавцем прямо встановлено, що керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, доводить результати перевірки до відома боржника, що є підставою для виправлення декларації у строк встановлений законом.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 903/264/21.

Водночас, суд зауважує на наявності процесуального права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник.

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Слід враховувати, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ і саме тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Системне тлумачення вказаних вище приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Отже, КУзПБ за результатами встановленого факту невідповідності інформації або її неточності у декларації про майновий стан боржника у випадку їх неусунення впродовж встановленого законодавством строку на стадії реструктуризації боргів боржника передбачено наявність підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

При цьому, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.

За змістом п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, у разі встановлення обставин зазначення боржником у декларації про майновий стан неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї ці недоліки можуть бути усунуті упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації шляхом надання суду виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Аналіз наведеної правової норми свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про банкрутство фізичної особи: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє декларації надані боржником та виявляє чи наявна у деклараціях поданих боржником неповна та/або недостовірна інформація; боржник отримує звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій; боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки його декларації має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.

Так, як зазначено вище, у звіті арбітражного керуючого Томашука М.С. від 19.03.2026 року про результати перевірки декларації про майновий стан за 2022-2025 роки зазначено, що станом на 19.03.2026 року розбіжностей у поданих деклараціях боржника не виявлено.

Також, в судовому засіданні арбітражний керуючий надав пояснення, що з урахуванням зауважень банку, 20.08.2026 року було направлено боржнику зауваження щодо декларацій, відповідно, у боржника є сім днів для усунення недоліків у деклараціях.

Разом з тим, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутнє повідомлення арбітражного керуючого від 20.08.2026 року про недоліки, виявлені у деклараціях боржника та докази його направлення/вручення боржнику, що в свою чергу, унеможливлює перевірку дотримання боржником строку, визначеного п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

При цьому, суд акцентує увагу, що зауваження банку щодо недостовірних відомостей у деклараціях боржника були висвітлені кредитором у відповіді від 05.08.2026 року, що отримана арбітражним керуючим 13.08.2026 року. Однак, як зазначено арбітражним керуючим зауваження щодо декларацій боржнику було надіслано 20.08.2026 року. Одночасно з цим, 20.08.2026 року до суду арбітражним керуючим було подано до суду звіт, в прохальній частині якого він просить перейти до наступної процедури у даній справі - погашення боргів боржника.

Поряд з цим, відповідно до висновку Верховного Суду, який наведений у постанові від 08.12.2022 у справі №916/1941/21, не встановлення певних обставин арбітражним керуючим не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов`язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку.

Як вже зазначено вище, з наявних матеріалів справи вбачається, що боржником у поданих до суду деклараціях як при зверненні з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і у виправлених деклараціях про майновий стан, поданих до суду 07.04.2026 року зазначена неповна інформація про майно, доходи та витрати боржника, зокрема, щодо відомостей про майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника, а саме квартири, яка зазначена боржником як місце її реєстрації та проживання; у розділі IX декларацій за 2022-2023 роки не зазначено відомостей про наявність у боржника 100% частки у статутному капіталі ТОВ "Амід Альянс"; у розділі ІІ декларації за 2023 рік не зазначено дохід від відчуження частки в статутному капіталі ТОВ "Амід Альянс"; у розділі XIV декларацій за 2022-2025 року боржником не зазначено відомостей про свої фінансові зобов`язання та інші витрати, зокрема, щодо витрат на побутові потреби, утримання майна, в т.р. на утримання житла, зазначеного як місце реєстрації та проживання боржника; щодо інших грошових витрат (враховуючи те, що згідно наявного в матеріалах справи листа Державної прикордонної служби від 30.01.2026 року, боржником здійснювався перетин державного кордону України, а саме: через пункт пропуску Ягодин, виїзд: 14.07.2023 року, в`їзд: 08.08.2023 року, тривалістю 26 днів; через пункт пропуску Порубне, виїзд: 14.06.2024 року, в`їзд: 25.06.2024 року, тривалістю 12 днів, що в свою чергу потребує значних витрат, в т.р. на транспорт, проживання, харчування та ін), в зв`язку з чим не можливо встановити щомісячні витрати боржника.

Як і не знайшли свого відображення у відповідних розділах декларацій за 2022-2025 рік відомості у графі 67 "Інші грошові зобов`язання" розділу XIV Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України", де боржником поставлено прочерк, тоді як у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржником зазначено, що загальна сума заборгованості становить понад 900 000,00 грн., тобто у деклараціях зазначена не достовірна інформація щодо фінансових зобов`язань боржника.

Як зауважив Верховний Суд у своїй постанові від 05.06.2024 року у справі № 904/2022/23, долучення до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність як додатка конкретизованого списку кредиторів не спростовує відповідно до пункту третього частини третьої статті 116 КУзПБ обов`язку боржника відобразити відомості про фінансові зобов`язання у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" декларації, форму якої затверджено наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5.

Тож, якщо в деклараціях, поданих разом із заявою, та у виправлених деклараціях про майновий стан не зазначено інформації в розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України", то це є підставою для застосування приписів пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Отже, неповнота зазначення боржником свого майнового стану є підставою відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ для закриття провадження у справі.

Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля спонукання боржника до належного виконання обов`язків та уникнення недобросовісного використання судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ).

Ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є Кодекс України з процедур банкрутства, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім`ї не передбачено, натомість у частині п`ятій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Зазначене кореспондує правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, за яким, добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника (постанова Верховного Суду від 13.06.2023 року у справі № 914/2840/21).

Відтак, виходячи з встановлених у цій справі фактичних обставин, вищезазначених положень законодавства та правових висновків Верховного Суду у їх сукупності, суд зауважує, що ненадання боржником повних і достовірних відомостей щодо доходів та витрат, щодо своїх майнових активів, як при зверненні до суду з заявою про неплатоспроможність так і у виправлених деклараціях, свідчить про недобросовісну поведінку боржника, що є достатньою підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п.1 ч.7 ст. 123 КУзПБ.

З огляду на викладене, клопотання АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/116840/2026 від 24.08.2026 року про закриття провадження у справі № 902/1537/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , підлягає задоволенню.

Відповідно, з огляду на наведені вище обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання, що міститься в прохальній частині звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-17/230 від 18.08.2026 року про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі № 902/1537/25.

Така ж позиція була підтримана Верховним Судом у постанові від 01.07.2025 року по справі № 902/1288/23.

Крім того, судом також було розглянуто звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-17/231 від 18.08.2026 року про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат.

В судовому засіданні арбітражний керуючий надав пояснення щодо обставин, наведених у поданому до суду на затвердження звіті про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат, просив його затвердити.

Представник кредитора заперечила щодо затвердження даного звіту та пояснила, що арбітражний керуючий не надав перелік виконаних робіт, а також банком було виявлено інформацію яка невідображена в декларації про майновий стан боржника. При цьому, на запитання суду пояснила, що дії арбітражного керуючого кредитором не оскаржувались.

Так, за змістом звіту, розрахунок грошової винагороди керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 здійснювався у розмірі п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень відповідно до норм КУзПБ .

Таким чином, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого чинним законодавством України у відповідному році, за період виконання повноважень у справі про банкрутство ОСОБА_1 в період із 26 січня 2026 р. по 25 серпня 2026 р. арбітражному керуючому Томашуку М. С. нараховано основну грошову винагороду в сумі 99 939,99 грн., про що складений звіт по нарахованій грошовій винагороді.

Розмір нарахованої основної грошової винагороди за період виконання повноважень арбітражного керуючого у справі про банкрутство ОСОБА_1 розраховано наступним чином:

Із 26.01.2026 по 01.02.2026 нараховано 3320,64 грн. (3328.00грн. х5:31день х 6 днів)

Із 01.02.2026 по 01.03.2026 нараховано 16640,00 грн. (3328,00 X 5)

Із 01.03.2026 по 01.04.2026 нараховано 16640,00 грн. (3328,00 X 5)

Із 01.04.2026 по 01.05.2026 нараховано 16640,00 грн.(3328,00 X 5)

Із 01.05.2026 по 01.06.2026 нараховано 16640,00 грн.(3328,00 X 5)

Із 01.07.2026 по 01.08.2026 нараховано 16640,00 грн. (3328,00 X 5)

Із 01.08.2026 по 25.08.2026 нараховано 13419,35 грн. (3328,00грн. х 5 : 31 день х 25днів)

Всього нараховано основної грошової винагороди арбітражному керуючому в сумі 99 939,99 грн.

Нарахована грошова винагорода керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 99 939,99 грн. частково виплачена арбітражному керуючому Томашуку М. С. за рахунок авансованих боржником коштів в сумі 45 420,00 грн., відповідно до ухвали господарського суду Вінницької обл. від 09.04.2026 року.

Розмір не виплаченої грошової винагороди керуючого реструктуризацією становить 54519,99 грн..

Крім того в період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р. керуючим реструктуризацією понесено витрати по справі у розмірі - 156,00 грн. (канцтовари).

З метою схвалення основної грошової винагороди та витрат у справі керуючим реструктуризацією було організовано збори кредиторів шляхом опитування із наступним порядком денним:

1. Розгляд звіту керуючого реструктуризацією про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та здійснення та відшкодування витрату справі за період із 26.01.2026 по 25.08.2026.

Відповідно до ч.3 ст.48 та абз. 2 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства 31.07.2026 року арбітражним керуючим шляхом направлення на офіційну електронну адресу кредитора було Запит за вих. №02-17/215 від 31.07.2026 року з проектом рішення із запропонованих питань порядку денного з додатками.

У встановлений в Запиті строк надання відповідей до 14.08.2026 надійшла Відповідь кредитора AT "Ощадбанк" від 05.08.2026р.

Відповідно до рішень зборів кредиторів, які оформленні протоколом від 14.08.2026 кредитори вирішили:

Відмовити у схваленні звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 99 939,99 грн. , яка частково погашено в сумі 45420,00грн. та звіту про витрати за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 156,00 грн.

Як вбачається із мотивувальної частини відповіді кредитора на запит арбітражного керуючого AT "Ощадбанк" зауважив, що нарахування основної грошової винагороди керуючого реструктуризації не підлягають затвердженню зборами кредиторів, оскільки здійснені керуючим реструктуризацією фактичні дії в процедурі банкрутства, зазначені у звіті керуючого реструктуризацією не містять фактично виконаних робіт про проведену роботу.

На думку кредитора винагорода арбітражного керуючого може нараховуватися лише за фактично здійснені арбітражним керуючим дії, а не за весь період, що триває процедура реструктуризації.

Також кредитор послався на правову позицію ВП ВС у постанові від 19.04.2023р. у справі №5002-17/1718-2011.

Ознайомившись із постановою ВП ВС від 19.04.2023р. у справі №5002-17/1718-2011 вважаю за необхідне звернути увагу суду па той факт, що дана постанова не є тотожною до нашої справи, оскільки предметом розгляду цієї справи була скарга арбітражного керуючого Демчана О.І. на рішення та протиправні дії державного виконавця про визнання неправомірним винесеного державним виконавцем повідомлення від 12 листопада 2021 року № 67458662/6 про повернення виконавчого документа - наказу Господарського суду Київської області від 03 грудня 2020 року у справі № 5002-17/1718-2011 стягувану без прийняття до виконання та зобов`язав державного виконавця відділу ДВС Гладищенка В.А. усунути порушення (поновити порушене право заявника) та винести постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 03 грудня 2020 року у справі № 5002-17/1718-2011. Тобто, у цій справі вирішувалось питання примусового стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого із кредитора боржника - AT "Родовід банк", який перебував у процедурі ліквідації за рішенням Національного банку України в особі ФГВФО .

За таких підстав, на переконання арбітражного керуючого, кредитор AT "Ощадбанк", як єдиний член зборів кредиторів безпідставно відмовився схвалювати звіт про нарахування грошової винагороди арбітражного керуючого.

Разом із тим, судова практика щодо затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого у разі відсутності рішення зборів кредиторів із даного питання складається до того, що наявність або відсутність такого рішення для суду не є обов`язковим.

В зв`язку з цим, звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. про нарахування основної грошової винагороди керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 99 939,99 грн., яка частково погашено в сумі 45420,00грн. та звіт про витрати за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р. у розмірі 156,00 грн. підлягає затвердженню судом.

Згідно ч. ч. 1, 2, 6 ст. 30 КУзПБ, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п`ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 14.08.2026 року відбулись збори кредиторів (протокол № 1, шляхом опитування), за наслідками проведення яких вирішено: відмовити у схваленні звіту про нарахування основної грошової винагороди арбітражного керуючого Томашука М.С. керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 99 939,99 грн., яка частково погашено в сумі 45 420,00 грн. та звіту про витрати за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 156,00 грн.

Отже, вказаний вище звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. не було схвалено зборами кредиторів боржника згідно вимог ч. 6 ст. 30 КУзПБ.

Слід зазначити, що з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, суди вказали на те, що неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.

Також, рішення зборів кредиторів не є нормативними актами (пункт 57 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство"), вони є доказами факту волевиявлення, які оцінюються судом нарівні з іншими доказами по справі при вирішенні певних питань у процедурах банкрутства.

Згідно постанови Верховного Суду від 07.03.2023 року у справі 908/1946/15-г, кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв`язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Крім цього, відхиляючи аргументи скаржника про відсутність підстав для вимог ліквідаторів щодо стягнення з кредиторів виплати грошової винагороди у заявлених розмірах через недоведення ліквідаторами часу, витраченого на вчинення ними окремих дій у ліквідаційній процедурі Боржника, Суд зауважив, що положення статті 30 КУзПБ імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом (частина друга стаття 30 КУзПБ), що встановлюється ухвалою суду.

Водночас, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.08.2023 року у справі № 903/160/22 вказано, що кредитори за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій, з розміром оплати праці арбітражного керуючого вправі були подавати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень, оскаржувати ухвали суду про затвердження звітів про нарахування і виплату грошової винагороди.

Як вбачається із матеріалів цієї справи, учасники справи № 902/1537/25 не зверталися до суду зі скаргами чи запереченнями щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Томашука М.С., які б свідчили про неналежне виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у цій справі.

Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення законодавства, суд дослідивши поданий звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-17/231 від 18.08.2026 року про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат у справі № 902/1537/25, дійшов висновку про його затвердження.

Водночас, суд припиняє повноваження арбітражного керуючого Томашука М.С. як керуючого реструктуризацією боржника - ОСОБА_1 , а також припиняє дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 року у справі № 902/1537/25, згідно ч. 5 ст. 121 КУзПБ.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 12, 30, 113, 123 (п. 1 ч. 7), 126 КУ з процедур банкрутства, ст. ст.2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-17/231 від 18.08.2026 року про нарахування та виплату основної грошової винагороди та відшкодування витрат, за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р у розмірі 99 939,99 грн., яка частково погашено в сумі 45 420,00 грн. та звіт про витрати за період із 26.01.2026 р. по 25.08.2026 р. у розмірі 156,00 грн.

2. Відмовити в задоволенні клопотання, що міститься в прохальній частині звіту арбітражного керуючого Томашука М.С. № 02-17/230 від 18.08.2026 року про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника у справі № 902/1537/25.

3. Задоволити клопотання АТ "Державний ощадний банк України" № 55/5.8-03/116840/2026 від 24.08.2026 року про закриття провадження у справі № 902/1537/25.

4. Закрити провадження у справі № 902/1537/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

5. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Томашука М.С. у справі № 902/1537/25.

6. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 року у справі № 902/1537/25.

7. Копію ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку, до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: представнику ОСОБА_1 адвокату Грабіку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Томашуку М.С. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АТ "Державний ощадний банк України" - contact-centre@oschadbank.ua.

Згідно ч. 4 ст. 9 КУ з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, прийняті господарським судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність), набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 )