Ухвала суду № 139328906, 31.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7275/26

Номер провадження 1-кп/711/471/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м.Черкаси

Придніпровський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024100140000864 від 31.10.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла, українця, громадянина України, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.407 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси перебуває на розгляді кримінальне провадження №62024100140000864 від 31.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.114-2, ч.1,3 ст.436-2 КК України.

В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке мотивовано наступним: 20.05.2026 ОСОБА_5 було затримано слідчим Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкасах) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України, чим припинено його кримінальне правопорушення. Встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, що зазначені в ст. 177 КПК України, які не зменшились та продовжують існувати і на даний час. - кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за його вчинення санкцією ч. 5 ст. 407 КК України передбачено покарання у виді позбавлення полі на строк від п`яти до десяти років. Відповідно до практики Європейського Суду з прав вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав за інтересів, що саме по собі вимагає від суду суворості в оцінці порушень цінностей суспільства; - перебуваючи на волі, обвинувачений зможе вільно спілкуватися зі співслужбовцями військових частин НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, останній незаконними засобами (вмовляннями, підкупом чи погрозами тощо) зможе впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження; - обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. При цьому, ОСОБА_5 неодноразово вчиняв злочини пов`язані з симовільним залишенням військових частин, що підтверджується вимогою про судимість ОСОБА_5 та ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17.10.2024 провадження № 1-кп/336/996/2024, якою ОСОБА_5 оголошено в розшук.

Зокрема, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, то суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, по саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Оцінюючи особу обвинуваченого, з урахуванням положень ст. 178 КПК України, орган обвинувачення приходить до висновку, то ОСОБА_5 працездатний, раніше не судимий, за місцем служби характеризується негативно, характер та обставини вчиненого ним правопорушення характеризують його як особу, що не мас достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень, що слугує підставою та є наявністю ризиків для застосування у відношенні нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_5 слід врахувати обставити вчинення кримінального правопорутення, а саме нехтування статутами Збройних Сил України, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують порядок проходження військової служби.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування обвинувачеого, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконного впливу на свідків з метою схилення до надання неправдивих показань у цьому кримінальному провадженні або іншим чином вплинути на них, просив клопотання задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо можливості задоволення клопотання прокурора та просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків:

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового провадження, метою якого відповідно до положень КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях. Встановити це можливо лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості обвинувачення до дослідження відповідних доказів. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд під час розгляду клопотання враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинуваченого, його соціальні зв`язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його винуватими в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, на даний час ризики, визначені ст. 177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати.

Слід зауважити, що ризиком в контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченої особи кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Тому запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлювання здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Саме така позиція міститься в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», в якій суд вказав, що сума застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Визначаючи розмір застави, судом надано оцінку характеризуючим даним обвинуваченого, зокрема, його віку, стану його здоров`я, його майновий стан, враховано продовження існування ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що він обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, а тому вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66560 гривень, гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також буде пропорційним, співмірним заходом.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 спливає, проте під час судового розгляду встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, а також обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 27 жовтня 2026 року включно з визначенням розміру застави та покладенням обов`язків, у разі її внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-177, 179, 331, 334, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 27 жовтня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень) гривень.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

У разі внесення застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

У випадку внесення застави обвинуваченим або заставодавцем, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- вчасно прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатись із району області, де він проживає, без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.

Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 31.08.2026 року о 11 год.00 хв. в залі суду Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Головуючий: ОСОБА_1