Ухвала суду № 139328623, 31.08.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2774/26

Номер провадження 2/562/1946/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" серпня 2026 р. суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області Чорний І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненської області про визнання права на спадщину,

в с т а н о в и в :

У поданій заяві від 27.08.2026 позивач просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 .

Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно, визначається вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Ціну позову позивачем не зазначено.

Будь-яких доказів у підтвердження дійсної (ринкової) вартості будинку позивачем не надано, а відтак, у зв`язку з відсутністю оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо.

Тож, позивачу необхідно зазначити ціну позову з урахуванням ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Відповідно до ст.7 закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 грн.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 1 331,20 грн. та не більше 16 640 грн.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченного або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Виходячи з того, що із поданої позовної заяви та копій долучених до неї документів не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру, позивач не звертався до приватних підприємств, які мають ліцензію, з метою здійснення оцінки майна, на яке просить визнати право власності, з огляду на що встановити точну ціну позову суду видається неможливим, з огляду на що провівши аналіз вартості об`єктів нерухомого майна в межах Рівненського району Рівненської області із загальнодоступних інтернет-сайтів з продажу нерухомості, суд попередньо визначає розмір судового збору в сумі 5000 гривень.

У разі надання позивачем звіту щодо ринкової вартості майна на момент пред`явлення позову, позивач має право сплатити судовий збір, виходячи з розміру нерухомого майна згідно зі звітом суб`єкта оціночної діяльності.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті на рахунок UA808999980313101206000017517; отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міст.тг/22030101; ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету:22030101.

Разом із тим, позивач звернувся з клопотанням про розстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, мотивуючи тим, що він є пенсіонером та отримує мінімальний розмір пенсії.

Вирішуючи вказане клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Позивачем не надано жодних доказів підтвердження його скрутного матеріального стану, а також не зазначено які із перерахованих в ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» умов наявні для розстрочення сплати судового збору. При цьому не розкрите питання за рахунок чого позивач здійснює свою життєдіяльність, забезпечує витрати, які має доходи та з яких джерел, у якому розмірі тощо.

Тому клопотання про розстрочення сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки встановити скрутний майновий стан сторони з наданих до суду документів неможливо.

У зв`язку з зазначеними недоліками позовної заяви вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевказане, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та позивачу надати строк для усунення недоліків шляхом подачі позову, оформленого у відповідності до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 175,177,187 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради Рівненської області про визнання права на спадщину, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У випадку невиконання вимог даної ухвали в зазначений строк позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Чорний