Рішення № 139328511, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 18.08.2026Справа № 554/2427/26 Провадження № 2/554/2575/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Савченко Л.І.

за участю секретаря судового засідання Ревеці К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ « ФК Айкон Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 702087від 11.07.2021 року в сумі 10743 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн., простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7743 грн., а також судових витрат.

В обґрунтування позову вказав, що 11.07.2021 р. ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 702087, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн., строк кредиту 29 днів., відсоткова ставка 1,9 % на добу. Кошти відповідачу було перераховано в сумі 3000 грн. за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 . 30.11.2023 ТОВ «ФК «Джобер» уклав Договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» №1-30/11/2023. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 ТОВ «ФК» Айкон Дебт Коллекшн» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 . ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим, утворилась заборгованість у розмірі 10743 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7743 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 20 березня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

26 травня 2026 року представник позивача Пархомчук С.В. надіслав до суду заяву про розподіл судових витрат, в якій прохав стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн. Прохав розглядати заяву без виклику сторін (а.с.50-52).

12 червня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій вказав, що ОСОБА_1 визнаються позовні вимоги частково в розмірі 4653.00 грн., де:3000.00 грн. сума кредиту,1653.00 грн. проценти в межах строку кредитування.,1500.00 грн. витрат на правничу допомогу. Не визнає вимоги по стягненню процентів в розмірі 6090.00 грн., 14662.40.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Представник відповідача у відзиві не заперечує того, що дійсно, 11.07.2021 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. Представник відповідача зазначає, що сторони договору узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк (29 днів) та умови кредитування. ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором виконати не змогла, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням в розмірі 15000.00 грн., за процентами 2537.25 грн. (за 17 днів користування). Представник відповідача вважає, що заявлені до стягнення проценти в розмірі 27760.50 грн. нараховані поза погодженим договором строком (17 днів). Представник відповідача зазначає, що матеріали справи не містять доказів, що до вказаного договору позики укладалися додаткові угоди, згідно з якими б продовжувався строк користування відповідачем кредитом. Договором встановлено, що відповідно до положень п. 1.3 кредитного договору № 702087 від 11.07.2021, строк, на який надається кредит, складає 29 календарних днів, а саме з 11.07.2021 по 08.08.2021 року. Процентна ставка за кредитом становить 1,90 % від суми кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину (п.1.4 договору). Такі ж положення щодо істотних умов договору містяться в Паспорті споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який підписано відповідачем. Також в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит чітко визначено, що погоджена сума кредиту становить 4653.00 грн., строк кредиту 29 днів з 11.07.2021 по 08.08.2021 року, проценти за користування кредитом 1653.00 гривень, загальна вартість кредиту 4653.00 гривень. З урахуванням встановленого, вважає, що між сторонами було досягнуто згоди щодо строку кредитування терміном 29 днів з 11.07.2021 по 08.08.2021 року, проценти за користування кредитом 1653.00 гривень, загальна вартість кредиту 4653.00 гривень та процентну ставку за користування кредитом 1,9 % за кожен день користування кредитом, однак Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку. Представник відповідача звертає увагу суду, що пункт (9.4.2.) кредитного договору не передбачає вчинення відповідачем активних дій для пролонгації договору, а позивач визначив, що сам факт прострочення виконання зобов`язання є такими діями та відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору). Представник відповідача вважає, що поведінка не може бути одночасно як неправомірною, так і правомірною, відтак невиконання зобов`язань або неналежне виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для звільнення від відповідальності боржника, тим більше розглядатися як «відкладальна умова», яка може й не настати, оскільки в розумінні частини першої статті 212 ЦК України, відкладальною є саме та обставина, щодо якої невідомо чи настане вона чи ні. Таким чином, пункт 9.4.2 договору не свідчить про продовження строку кредитування та можливість нарахування відсотків. Несвоєчасне повернення відповідачем кредиту чи її відсутність є саме порушенням споживачем договірних зобов`язань за укладеним договором, а не відкладальною умовою. Позивачем не додано до позову доказів (зокрема, акцептованих додаткових угод, доказів сплати комісій за пролонгацію в межах погодженого строку, тощо), які б свідчили про волевиявлення позичальниці ОСОБА_1 на продовження строку дії договору після 08.08.2021 на нових, значно гірших умовах. Сам лише факт прострочення повернення кредиту не може вважатися згодою на продовження строку користування ним. Представник відповідача зазначає, що оскільки позивач заявив вимогу саме про стягнення процентів за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а не штрафних санкцій чи 3% річних та інфляційних втрат (ст. 625 ЦК України), нарахування процентів за період після 03.11.2021 є безпідставним. Представник відповідача заперечує проти суми витрат на правничу допомогу, заявлену позивачем до стягнення, та зазначає, що заявлена сума є надмірною, оскільки правова допомога надавалась у стандартній справі, обставини якої, мотивація з посиланням на норми закону повторюються зі справи в справу і не вимагають від адвоката значних зусиль (в.с.67-40).

16 червня 2026 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив , у якому представник зазначив, що відзив на позовну заяву вважає безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до п.9.4.3. за цим Договором, Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом подовженим на наступних умовах: Відповідно до п.9.4.3.1. за цим Договором, Строк авто пролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; Відповідно до п.9.4.3.2. за цим Договором, В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Таким чином, Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом

підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився на умови визначені Договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн. (а.с.74-76).

У позовній заяві представник позивача просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.11).

Від представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача (а.с.83-84)

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.07.2021 ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Джобер» уклали кредитний договір №702087 .

Відповідно до п.1.2 - 1.5.1 кредитного договору кредит надано в розмірі 3000 грн. зі сплатою відсотків з користування кредитом в розмірі 1,90 % за кожен день користування кредитом, строком на 29 днів (а.с.16-21).

ОСОБА_1 ознайомилась з умовами кредитного договору підписавши Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.14-15).

Договір ОСОБА_1 підписала одноразовим ідентифікатором G7133, що підтверджується довідкою про ідентифікацією наданої ТОВ «ФК`Джобер» (а.с.25).

З Довідки ТОВ «Санрайз Фінанс» від 11.02.2026 року вбачається, що 11.07.2021 р. ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 зараховано 3000 грн. (а.с.32).

30.11.2023 ТОВ «ФК «Джобер» уклав Договір про відступлення права вимоги з ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» №1-30/11/2023, згідно якого відступив право вимоги за кредитними договорами (а.с. 26-28).

Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2023 ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набув права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 702087 від 14.11.07.2021 в сумі 10743 грн., з яких: 3000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7743 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 24).

У зв`язку із невиконанням зобов`язань за договором у відповідача виникла заборгованість, яка станом на 26.12.2025 року становить 10743 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7743 грн. (а.с.23).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи,якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені докази, а також встановлені обставини, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов договору №702087 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, що був укладений 11.07.2021 р. між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ « ФК «Джобер» .

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити борг, а також відсотки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідач порушив умови договору кредиту не виконав зобов`язання по поверненню грошових коштів та відсотків, що не заперечується стороною відповідача. Заборгованість частково визнається стороною відповідача в частині стягнення тіла кредиту 3000 грн. та відсотків за 29 дні в сумі 1653 грн.

Щодо твердження сторони відповідача про безпідставне нарахування відсотків після спливу строку кредитного договору та неправомірне продовження строку кредитування суд зазначає наступне .

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як вбачається з пунктом 9.4.2 договору № 702087 передбачено, що автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати позичальником нарахованих процентів за користування кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати позичальником заборгованості до закінчення строку користування

кредитом та закінчення строку дії Договору сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка у розмірі 2,9 % від суми кредиту в день. В Даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більше ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації (п. 9.4.3.2).

Відповідач підписада кредитний договір № 702087, а отже ознайомилася та погодилася з його умовами, які чітко вбачають можливість автоматичної пролонгації кредитного договору, а тому твердження представника відповідача про несправедливі умови кредитного договору судом не беруться до уваги, як і твердження про неправомірність нарахування відсотків поза межами строку дії договору, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається , що проценти за кредитним договором було нараховано за 70 днів (а.с.77-79).

З огляду на викладене, доводи представника про неправомірне нарахування відсотків поза 29 денним строком дії договору є неспроможними.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № 702087 в сумі 10743 грн. є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема, обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 р. , Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/2025 від 09.07.2025 р. (а.с.29-31), Акт про отримання правової допомоги від 12.05.2026, згідно якого сума витрат становлять 13000 грн. (а.с.50), Платіжну інструкцію № 2796 від 12 травня 2026 року на суму 13000 грн. (а.с.53-55).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020р. у справі 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, виконані адвокатом роботи, зміст позовної заяви, ціну позову, обсяг доданих документів, заперечення сторони відповідача, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 3000 грн., що відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, та підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн., відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий у вказаному розмірі.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81,133,134, 137, 141, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за договором № 702087від 11.07.2021 року в сумі 10743 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 гривень, простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 7743 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разу розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» , м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, інше, нежитлове приміщення 1008, код ЄДРПОУ 44002941.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .

Суддя Л.І. Савченко