Рішення № 139328108, 27.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/2862/26

Провадження № 2-а/373/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області

в складі

головуючої судді Залеської А.О.,

за участі секретаря судових засідань Руденко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

установив:

22.07.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кожуховський О.В. звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Кужель Є.В. від 14.07.2026 №000693 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 85 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтовано тим, що постановою державного інспектора та головного спеціаліста відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів екологічної служби Столичного округу Кужелі Є.В. позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за ч.3 ст. 85 КУпАП з накладенням на нього штрафу в розмірі 170 грн за, нібито, якесь порушення ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», та невиконання п.п. 13 пункту 2 розділу ІІІ, п.п. 5 пункту 3 розділу II Правил промислового рибальства. Суть інкримінованого правопорушення зводиться до того, що 14.07.2026 близько 09:30 год на Канівському водосховищі поблизу м. Переяслава рибалка ОСОБА_1 , який працює у ФОП « ОСОБА_2 », проводив промислову операцію по вилову риби із переобладнаного човна ЯКИ3772, без належних документів про таке переобладнання, а саме: установлено двигун потужністю 50 к.с., тоді як у документах на цей човен (Судновому білеті) вказано двигун потужністю 30 к.с.

Позивач та його представник просили визнати цю постанову неправомірною та скасувати її, а справу закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП: у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, мотивуючи наступним.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснив, що він працює ланковим рибалкою у ФОП « ОСОБА_2 » (брат позивача). 14.07.2026, виконуючи обов`язки по вилову риби, він вийшов на р. Дніпро (Канівське водосховище) на човні ЯКИ3772 з двигуном «HONDA» потужністю 50 к.с. який був встановлений замість двигуна «HONDA» 30 к.с., який 10.07.2026 раптово вийшов з ладу. На водойму під`їхали працівники державної екологічної служби та виявили, що двигун на човні має більшу потужність ніж зазначено в Судновому білеті, після чого склали на нього протокол та постанову про порушення правил рибальства. Установка іншого двигуна була вимушеним заходом та обумовлена необхідністю невідкладної господарської операції по підйому ятерів з рибою. Двигун потужністю 30 к.с., був знятий з човна за кілька днів до події та того ж дня зданий на діагностику та ремонт. За такий короткий час ні відремонтувати двигун, ні замінити Судновий білет було нереально. Разом з тим, технічні характеристики човна ЯКИ3772 дозволяли, встановлення на нього двигуна більшої потужності. Після цього власник судна ОСОБА_2 подав заяву до державної реєстраційної служби суден про переобладнання човна та 20.07.2026 позивач вже мав новий Судновий білет на той самий човен ЯКИ3772 зі зміненими характеристиками двигуна (потужністю 50 к.с.).

Представник позивача Кожуховський О. окремо звернув увагу, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення підпункту 13 пункту 2 розділу ІІІ, підпункту 5 пункту 3 розділу II Правил промислового рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №785 від 10.04.2023, а також ст. 63 Закону України «Про тваринний світ. У той, же час зміст цих нормативно-правових положень у більшій мірі не пов`язаний із суттю правопорушення, викладеного в постанові щодо переобладнання човна двигуном, який не відповідає даним у документах. Крім того, виявлення такого факту та накладання за це стягнення, - не співвідноситься із функціями та повноваженнями інспектора екологічної служби, який має здійснювати нагляд (контролю) тваринного світу та біоресурсів в рамках природоохоронного законодавства та аж ніяк не стосуються правил реєстрації суден та їх переобладнання. Тобто, інспектор при складанні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за відсутність документів на переобладнання судна (заміну двигуна) вийшов за межі своєї компетенції. Представник також зауважив, що вихід на водойму човна із заміненим двигуном, ніяким чином не завдала шкоди навколишньому природньому середовищу чи водним біоресурсам, тобто порушень ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», яка вказана постанові не було. Також не було порушення позивачем вимог Порядку реєстрації суден, оскільки він не являється власником судна. У свою чергу, ФОП ОСОБА_2 , як власник судна та суб`єкт господарювання, відповідно до п. 3 розділу VI Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України №203 від 11.04.2022, не припиняючи своєї господарської діяльності по вилову риби, мав строк 14 днів для повідомлення ДСРУ про переобладнання та внесення змін до Суднової книги України. Цим правилом, він скористався та вже 20.07.2026 було отримано новий Судновий білет на човен ЯКИ3772 двигуном потужністю 50 к.с.

Ухвалою суду від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

Відповідач - Державна екологічна інспекція Столичного округу відзиву на позов не надала, свого представника до суду не направила. Про розгляд справи повідомлена належним чином у спосіб, передбачений ст. 268 КАС України.

Свідок ОСОБА_2 показав суду, що він є ФОП та займається господарською діяльністю прісноводним рибальством. У нього працює ланковим рибалкою брат ОСОБА_1 , за яким закріплено човен ЯКИ3772 з двигуном «HONDA» - 30 к.с., який було вказано у Судновому білеті. Вийти на іншому човні підіймати ятері з рибою він не має права, так само не міг права вийти інший рибалка на закріпленому за ним човні, оскільки все фіксується в путьових документах, а також в Журналі обліку водних ресурсів конкретного рибалки. Так сталось, що 10.07.2026 двигун на човні ЯКИ3772, яким керує рибалка ОСОБА_1 не завівся і довелось поставити інший, запасний двигун, такої ж марки, але потужніший 50 к.с. Це була вимушена міра, аби виконати операції по промисловому вилову риби, без шкоди для навколишнього середовища. Як правило, з піднятих ятерів не всю рибу забирають рибалки, частину відпускають, тож важливо було, щоб риба була жива. Чекати поки відремонтують двигун або відбудеться перереєстрація Суднового білету не представлялось можливим, оскільки тоді точно шкода була б завдана природньому середовищу, адже риба в ятерях могла загинути. Заміна двигун на інший, більш потужний відбулась відповідно до технічних характеристик човна. Він знає, що для внесення змін до Суднового білета встановлено 14 днів від дня здійснення переобладнання судна. Тому перші дні після заміни двигуна він сподівався, що знятий та зданий на діагностику/ремонт двигун, може бути відремонтований і він поставить той самий двигун на місце до спливу визначеного строку для реєстрації змін. Проте, після того, як рибалка ОСОБА_1 повідомив про те, що екологи притягнули його до адміністративної відповідальності, він не став чекати та подав заяву до державної реєстраційної служби про внесення змін щодо комплектації човна іншим двигуном (50 к.с.). 20.07.2026 він отримав Судновий білет на човен ЯКИ3772 зі зміненими характеристиками двигуна потужністю 50 к.с. та передав цей документ ланковому рибалці ОСОБА_1 .

Долучені до справи письмові матеріали свідчать про наступне.

За змістом оскаржуваної постанови №000693 від 14.07.2026 ОСОБА_1 , який працює ланковим рибалкою у ФОП « ОСОБА_2 », 14.07.2026 о 09:30 год. на Канівському водосховищі поблизу м. Переяслав здійснював промислову операцію з переобладнаного човна ЯКИ 3772 без документів про переобладнання, чим порушив ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» та п.п.13 п.2 Розділу ІІІ та п.п.5 п.3 Розділу ІІ Правил промислового рибальства. За це ОСОБА_1 притягнуто до відповідальність за ч.3 ст. 85 КУпАП з накладенням штрафу - 170 грн. (а.с.13-14).

Вищеназвана постанова винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №000771 від 14.07.2026, складеного головним спеціалістом відділу державного екологічного нагляду (контролю) Столичного округу Кужелем Є.В., де зазначено, що 14.07.2026 о 09:30 год. на Канівському водосховищі був виявлений факт порушення правил промислового рибальства ланковим рибалкою ОСОБА_1 , який здійснював вилов риби з переобладнаного човна ЯКИ3772, на який встановлено двигун «HONDA» потужністю 50 к.с., замість двигуна потужністю 30 к.с. та не було надано документів, що підтверджують відповідне переобладнання (а.с.15).

З копії Дозволу KAN8MID2026-1 від 09.02.2026 вбачається, що Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм видало ФОП ОСОБА_2 Дозвіл строком дії з 09.02.2026 до 31.12.2026 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах ( їх частинах) для здійснення промислового рибальства. Рибальство ФОП ОСОБА_2 дозволено здійснювати на Канівському водосховищі з використанням таких риболовних суден: власне судно марки ЯКИ3772, двигун потужністю 36,78 к.с., яке зареєстроване в Судновій книзі України з максимально допустимою потужністю двигуна до 55 кВт (75 к.с.); власне судно марки ЯКИ3671, двигун потужністю 29,42 к.с., яке зареєстроване в Судновій книзі України з максимально допустимою потужністю двигуна до 55 кВт (75 к.с.); орендоване судно марки ЯЧК0851, двигун потужністю 22,07 к.с., яке зареєстроване в Судновій книзі України з максимально допустимою потужністю двигуна до 55 кВт (75 к.с.). Також у Дозволі окремим розділом викладено перелік знарядь лову, яким ОСОБА_2 дозволено здійснювати промислове рибальство (усього 172 найменування), з них: 160 різних сіток з відповідними бирками та 12 ятерів з бирками. Дозвіл також містить перелік водних біоресурсів, які дозволено добувати (виловлювати) та рибоприймальний пункт, на якому здійснюється облік добутих водних біоресурсів (а.с.16-28).

Копія Судного білета №2773 Серії ДБ 003049, виданого 26.05.2017 Державним агентством рибного господарства України, засвідчує право плавання судна ЯКИ3772 «Ламінарія» (довжина 5,7 м, ширина 2,0 м, висота борту 0,7 м), 1999 року випуску, з підвісним двигуном потужністю 30 к.с., про що у Судновій книзі України (СКР №067) зроблено запис № 2773. Власник судна ОСОБА_2 (а.с.29).

Копія Судного білету Серії АС №009821, виданого 20.07.2026 Державною службою водного транспорту та судноплавства України засвідчує право власності та право плавання судна ЯКИ 3772, модель «Ламінарія» (довжина 5,7 м, ширина 2,0 м, висота 0,70 м), 1999 року випуску, що має двигун «Honda BF 50», номер BEBEJ-1205546, потужністю 50 к.с. Зазначене судно зареєстровано в Судновій книзі України Державним агентством рибного господарства України (СКР №067) під №2773 від 10.08.2007. Власником судна є ОСОБА_2 (а.с.30).

ОСОБА_1 працює рибалкою у ФОП « ОСОБА_2 », про що свідчить посвідчення рибалки за №34 від 25.03.2021 та копія трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю №5 від 22.06.2026. Також ОСОБА_1 має міжнародне посвідчення на право управління прогулянковим судном за №00367 від 14.02.2024 (а.с.31-34).

Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 22.07.2026 підтверджує, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 26.08.2010. Основний вид діяльності: 03.12 Прісноводне рибальство. (а.с.35).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Опендатабот) Державна екологічна інспекція Столичного округу з 29.05.2018 зареєстрована як юридична особа орган державної влади, код 42163667 та перебуває в статусі припинення. Голова ліквідаційної комісії Гнатюк Б.Й. Орган управління: Держекоінспекція України. Основний вид діяльності: 84.11. Державне управління загального характеру (а.с.36-37).

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ч.1 ст.20 КАС України місцевий загальний суд як адміністративний суд уповноважений на перегляд рішень суб`єктів владний повноважень, якими особу притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП).

Відповідно до положень ст. 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, від імені якого також мають право діяти державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій, - розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема: частинами 1,3 статті 85 КУпАП.

В силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частино 2 ст. 77 цього Кодексу визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч.3 ст. 85 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення правил рибальства, що тягне за собою накладення стягнення у виді попередження або штрафу: на громадян від двох до десяти, а на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Правила промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №785 від 10.04.2023 (далі Правила №785).

За змістом оскаржуваної постанови від 14.07.2026 №000693 позивачу ОСОБА_1 ставиться у вину порушення вимог підпункту 13 пункту 2 розділу ІІІ, підпункту 5 пункту 3 розділу II вищевказаних Правил промислового рибальства, а також ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Суд проаналізував вищевказані положення у контексті встановлення заборон, обов`язків та відповідальності ОСОБА_1 , який працює рибалкою за трудовим договором, та його роботодавця: посадової особи ФОП « ОСОБА_3 », який власне і здійснює господарську діяльність з прісноводного рибальства.

Правила промислового рибальства встановлюють райони, способи і строки промислу, знаряддя лову, їх характеристики, допустимі до вилову розміри об`єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), навантаження на внутрішні рибогосподарські водні об`єкти (їх частини) за кількістю та потужністю суден флоту рибної промисловості (суден).

Відповідно до підпункту 13 пункту 2 розділу ІІІ Правил № 785 під час здійснення промислу забороняється використовувати судна : не зареєстровані в установленому законодавством порядку; без свідоцтва про придатність судна до плавання; з технічними несправностями, переобладнані, які не мають документів, що підтверджують переобладнання; не укомплектовані персоналом (екіпажем) відповідно до вимог законодавства; без встановлених на них розпізнавальних знаків, реєстраційних номерів та/або назв суден; не включені до системи моніторингу риболовних суден; з розпізнавальними знаками, реєстраційними номерами та/або назвами суден, які не відповідають судновим реєстраційним документам; зареєстровані у Судновій книзі України, які не відповідають районам плавання, визначеним законом.

За змістом підпункту 5 пункту 3 розділу II Правил №785 під час використання пасивних знарядь лову, розташованих повністю в товщі води, їх положення позначається за допомогою розпізнавальних знаків. Пасивні знаряддя лову, з метою визначення їхньої належності, повинні маркуватись спеціальними бирками, які кріпляться у визначених місцях на такі знаряддя лову: ставний невід та завод підйомний; ятір; пастку підйомну та раколовку; сітку.

У статті 63 Закону України «Про тваринний світ» наведені види порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, за які настає юридична відповідальність особи, серед них: порушення правил використання об`єктів тваринного світу; незаконне вилучення об`єктів тваринного світу з природного середовища; невиконання екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; порушення встановлених законодавством вимог щодо охорони середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; самовільне або з порушенням установленого законодавством порядку переселенні, акліматизації та схрещуванні тварин; приховування інформації про стан і чисельність об`єктів тваринного світу та їх використання; невжиття заходів щодо запобігання загибелі тварин, погіршенню середовища їх існування та ліквідації негативного впливу на тваринний світ; виготовлення, зберігання, реалізація та застосування заборонених знарядь добування тварин; невиконання законних розпоряджень посадових осіб органів, що здійснюють державний контроль та управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу

Аналіз вищенаведених положень законодавства, порушення який інкримінується ОСОБА_1 та співвіднесення їх із суттю правопорушення згідно постанови, дозволяє віднести до обставин, які є предметом з`ясування у даній справі, лише підпункт 13 пункту 2 розділу ІІІ Правил промислового рибальства №785, в частині заборони на використання під час промислу переобладнаних суден, які не мають документів, що підтверджують відповідне переобладнання.

Суд звернув увагу, що вказане правопорушення не являється правопорушенням в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, перелік яких міститься у статті 63 Закону України «Про тваринний світ», на яку послався державний інспектор з охорони навколишнього середовища в оскаржуваній постанові про накладення на позивача стягнення за ч.3 ст.85 КУпАП.

Порушення підпункту 5 пункту 3 розділу II Правил №785, що пов`язане виключно з використанням та маркуванням пасивних знарядь лову, державним інспектором у діях ОСОБА_1 не встановлено та в оскаржуваній останові 14.07.2026 №000693 не розкрито, а тому таке порушення інкримінується позивачу так само безпідставно, як і невизначені порушення ст. 63 Закону України «Про тваринний світ».

Отже єдине порушення законодавства, яке ставиться у вину позивачу ОСОБА_1 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища є те, що судно, на якому він, працюючи ланковим рибалкою у ФОП « ОСОБА_2 », вийшов на Канівське водосховище для здійснення промислової операції з підняття ятерів та звільнення їх від риби на судні ЯКИ 3772, яке мало переобладнання у виді заміни двигуна, що не було підтверджено документами, як того вимагає п.п. 13 пункту 2 розділу ІІІ Правил промислового рибальства.

Водночас, порядок переобладнання суден (у тому числі заміни двигуна) не регулюється Правилами промислового рибальства, а регулюється спеціальними нормативно-правовими актами у сфері судноплавства, у тому числі Порядком реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 11.04.2022 за №203, а також іншими документами щодо технічного нагляду, реєстрації та класифікації суден.

Аналіз відповідних нормативних актів дає підстави для висновку, що у разі здійснення переобладнання судна власник (яким у даному випадку позивач не являється, а є ФОП « ОСОБА_2 ») зобов`язаний забезпечити внесення відповідних змін до реєстраційних документів на судно та, за наявності передбачених законом підстав, пройти відповідний технічний огляд і отримати нові суднові документи.

Таким чином, виконання вимог п.п. 13 п. 2 розділу ІІІ Правил промислового рибальства врегульовано нормами щодо Порядку технічного оформлення та державної реєстрації змін конструкції судна, недодержання яких позивачу не інкримінується і не може інкримінуватись державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища, який згідно положень ст. 242-1 КУпАП при складанні протоколу та винесенні постанови за ч.3 ст. 85 КУпАП діє виключно від імені Держекоінспекції центрального органувиконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У пункті 4 цього Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабанету міністрів України від 19.04.2017 №275, викладені повноваження Держекоінспекції відповідно до покладених на неї завдань по державному нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства, у тому числі: законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів. Відповідно до цього Положення Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: 6) зупиняти транспортні (в тому числі плавучі) засоби та проводити їх огляд, огляд знарядь добування об`єктів рослинного та тваринного світу (в тому числі риби та інших водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації.

У контексті зазначеного огляд транспортного засобу (у тому числі судна) працівниками Держекоінспекції слід розуміти не як технічний огляд відповідного плавучого транспортного засобу, а як огляд на наявні у ньому знаряддя лову, виду та кількості добутих водних біоресурсів та іншого, що лежить в площині дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже посадові особи органів Державної екологічної інспекції не наділені повноваженнями здійснювати технічний контроль суден, встановлювати факт їх переобладнання, перевіряти відповідність конструкції судна технічним вимогам та вирішувати питання щодо законності переобладнання суден.

Питання технічного стану суден, їх переобладнання, проведення технічного огляду, внесення змін до суднових документів та Державного суднового реєстру України або Суднової книги України належать до компетенції Адміністрації судноплавства та уповноважених організацій, які здійснюють технічний нагляд за суднами та їх реєстрацію, в тому числі переобладнаних, відповідно до Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 11.04.2022 №203.

Згідно п.1 Розділу ІV Порядку №203 реєстрація малих, спортивних суден і водних мотоциклів, зазначених у статті 35 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», в Судновій книзі України здійснюється Адміністрацією судноплавства.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» № 1054-IX від 03.12.2020 реєстрація малих і спортивних суден та водних мотоциклів здійснюється у Судновій книзі України і засвідчується судновим білетом, який видається безстроково (крім випадків тимчасової реєстрації). Судновий білет може бути виданий судну, що перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, фізичної особи - підприємця, юридичної особи, зареєстрованих на території України, або судну, що перебуває у користуванні зазначених осіб за договором бербоут-чартера.

Обов`язковій реєстрації в Судновій книзі України підлягають: 1) малі моторні судна, оснащені механічним двигуном (двигунами) загальною максимальною потужністю 10 кіловатів і більше (ч.2 ст. 35 Закону).

Згідно п.1. та п 3 Розділу VІ Порядку №203 у разі виникнення змін, що зумовлюють необхідність виправлення відомостей, внесених до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, Адміністрація судноплавства видає нові документи та вносить відповідні зміни до ДСРУ або СКУ. При цьому документ, що підлягає заміні, повертається до Адміністрації судноплавства. Заявник повинен подати документи для внесення змін до ДСРУ протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів та до СКУ протягом шістдесяти календарних днів з дати виникнення таких змін.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_1 як найманий працівник (рибалка) здійснював промисловий вилов риби на Канівському водосховищі поблизу міста Переяслава 14.07.2026. Човен, що використовувався позивачем належав не йому, а ФОП ОСОБА_2 на підставі Суднового білета від 26.05.2017 та при цьому 10.07.2026 відповідне судно було переобладнане двигуном потужністю 50 к.с., що був установлений замість двигуна потужністю 30 к.с., який вийшов з ладу та був відправлений на ремонт. Дану обставину підтвердив як позивач, так і власник судна ОСОБА_2 , допитаний як свідок. Про виконання власником судна вимог закону про здійснення реєстрації змін до комплектації судна свідчить отримання ОСОБА_2 нового Судновий білета від 20.07.2026 у строки встановлені законом (14 днів від дня виникнення змін).

Тобто, заміна двигуна на човні на момент інспекції представниками відповідача не була порушенням з боку позивача, оскільки останній не є власником судна, а ФОП ОСОБА_2 , який у своїй господарській діяльності використовує відповідне судно для рибальства мав 14 днів для повідомлення компетентні органи про зміну у Судновій книзі України і такий строк на момент інспекції ще не сплинув.

Навіть якби такий строк сплинув, то указане порушення - не було б порушенням Правил промислового рибальства в контексті порушень в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, перелік яких міститься у ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» на яку безпідставно посилається державний інспектор у оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 85 КУпаП, а мало б ознаки правопорушення, передбаченого статтею 116-3 КУпАП, тобто неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню у встановленому порядку до Суднової книги України, протягом двох тижнів з дня настання таких змін.

Відповідач отримав позовну заяву з додатками, однак не подав відзиву на позовну заяву із запереченнями тих обставин і тих доказів, на які посилається позивачка.

За правилами ч.4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно із статтею 284 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є рішення, яким встановлюється вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у скоєнні правопорушення, та призначається міра адміністративного стягнення.

У цій справі суд встановив, що державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Столичного округу Держекоінспекції України, у змісті оскаржуваної постанови не викладено суть правопорушення, як того вимагає ст. 283 КУпАП, виявлення якого було б у компетенції цього суб`єкта владних повноважень, оскільки не встановлено порушення правил рибальства позивачем (ланковим рибалкою у ФОП « ОСОБА_2 ) в контексті законодавства в галузі охорони, використання вод, а також охорони, використання відтворення водних біоресурсів, що давало б підстави для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 85 КУпАП.

Суд наголошує, що посадові особи Державної екологічної інспекції можуть перевіряти додержання вимог природоохоронного законодавства та Правил промислового рибальства в контексті охорони, використання і відтворення вод та водних біоресурсів, однак вони не є спеціально уповноваженим органом у сфері технічного нагляду за суднами, а отже не мають повноважень самостійно встановлювати факти переобладнання судна, заборони щодо їх експлуатації або робити висновки про невідповідність комплектації судна технічним характеристикам тощо.

Державний інспектор та головний спеціаліст відділу державного екологічного нагляду (контролю) тваринного світу та біоресурсів екологічної служби Кужеля Є.В., стверджуючи в оскаржуваній постанові про порушення позивачем вимог закону щодо документування переобладнання судна та безпідставно співвідносячи таке порушення до порушень, передбачений ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», прийняв рішення про накладення адміністративного стягнення за ч.3 ст. 85 КУпАП, чим фактично вийшовши за межі своїх повноважень. Тобто, висновок інспектора з екологічного нагляду щодо незаконності переобладнання судна зроблений поза межами його компетенції, що суперечить вимогам статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, позивач ОСОБА_1 не є суб`єктом господарювання з промислового прісноводного рибальства та не являється власником судна, а тому не може нести відповідальність за невиконання п.п. 13 п. 2 розділу ІІІ Правила промислового рибальства №785 від 10.04.2023, яким встановлено заборону на використання під час промислу переобладнаних суден, які не мають документів, що підтверджують відповідне переобладнання. У свою чергу власник судна та суб`єкт господарювання ФОП ОСОБА_2 виконав вимоги закону про внесення до ДСРУ та СКУ змін щодо комплектації судна іншим двигуном та отримав новий Судновий білет від 20.07.2026, звернувшись до Адміністрації судноплавства у строки встановлені п. 3 п.1 розділу VІ Порядку реєстрації суден у Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 11.04.2022 №203 (14 днів від дня виникнення змін).

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає аргументи позивача переконливими, а позовні вимоги доведеними, такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про скасування постанови № 000693 від 14.07.2026, винесеної державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Столичного округу Кужелі Є.В. від 14.07.2026 №000693 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 85 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу відповідного адміністративного правопорушення ( п.1 ст. 247 КУпАП).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує докази сплати позивачем судовий збір в розмірі 1331,20 грн при поданні цього позову, що відповідає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2026

Разом з тим, згідно положень п. 5 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, в також у постанові Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 344/12316/20, ухвалі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 761/32558/21, ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі № 733/558/22, - за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн

Отже на підставі положень ч.1 ст. 139 КАС України суд стягує з відповідача на користь позивача 665,60 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 8-11, 72-77, 139, 159, 241-244 286 КАС України п. 1 ст. 247 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Столичного округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову, винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції Столичного округу Кужель Євгеном Валерійовичем від 14.07.2026 за №000693 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст. 85 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної екологічної інспекції Столичного округу (ЄДРПОУ 42163667, м. Кив, вул. Солом`янська, 1, поверх 8, 03035,) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.О. Залеська