Рішення № 139327874, 28.08.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/11638/24

Провадження № 2/361/6028/24

28.08.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28 серпня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Гізатуліної Н.М., за участю секретаря судових засідань Ковандри А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» (далі ОСББ «Відродження 219») звернулось до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог вказувало, що у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Відродження 219».

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири за адресою АДРЕСА_2 , площею 52,2 кв .м.

Відповідно до рішення загальних зборів від 29 листопада 2021 року затверджено кошторис, яким передбачено розмір внеску у розмірі 6,67 грн. за кв. м. На підставі підрахунку заборгованості та акту звіряння, з січня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплатили внесок на утримання будинку та прибудинкової території у повному обсязі та мають станом на 30 вересня 2024 року заборгованість у розмірі 10 844,61 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 844,61 грн, три відсотки річних у розмірі 894,24 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 514,85 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі у частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_2 підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, у зв`язку зі смертю, та відкрито провадження у цивільній справі за позовом до ОСОБА_1 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зазначена ухвала в електронному вигляді направлена позивачу та його представнику та як вбачається із Довідок про доставку електронного документа доставлена до їх Електронного кабінету 04 грудня 2024 року.

Як вбачається з інформації наданої Відділом реєстрації місця проживання фізичних осіб Центру обслуговування «Прозорий офіс» Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 26 листопада 2024 року № 1.12.4-15/1.12.3/21823, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною в запиті адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована та була знята з реєстрації місця проживання з 15 грудня 2016 року та, станом на сьогоднішній день, в реєстрі Броварської територіальної громади зареєстрованою не значиться.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлялася шляхом публікації на сайті суду інформації про відкриття провадження у цій справі. Також, копія ухвали про відкриття провадження та копія позовної заяви направлялась на останню відому адресу ОСОБА_1 , проте як вбачається із довідки ф. 20 АТ «Укрпошта» судова кореспонденція повернута з відміткою «За закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 дійшов висновку про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Близькі за змістом висновку містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Позивач до суду додаткових заяв, пояснень не подавав, відповідачка не використала право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Судом встановлено, що співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219», ЄДРПОУ 43177288, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом загальних зборів співвласників багатоквартирних будинків за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 від 25 лютого 2021 року затверджено Статут об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219».

Згідно п. п. 3.1.3.5, 3.1.3.7, 3.1.3.8 Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» (розділ ІІІ) до виключної компетенції загальних зборів, зокрема, належить затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Відродження 219» № 1 від 29 листопада 2021 року затверджено кошторис на 2022 рік, видатки загального фонду 1 869 900 грн, видатки ремонтного фонду 366 000 грн, внесок на утримання багатоквартирним будинком (включаючи утримання будинку і прибудинкової території) 6,02 грн на місяць за 1 кв. м. площі приміщення, що належить співвласникові.

Квартира АДРЕСА_4 , загальною площею 52,2 кв. м належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 (1/2 частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 404393660 від 19 листопада 2024 року.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01 січня 2022 року до 30 вересня 2024 року, у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утворилася заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10 844,61 грн.

Крім того, у зв`язку з несвоєчасною сплатою боргу, позивачем нараховано 3 % річних за період з 01 січня 2022 року до 30 вересня 2024 року у розмірі 894,24 грн, а також інфляційні втрати за вищевказаний період у розмірі 4 514,85 грн.

Центр обслуговування «Прозорий офіс» відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Броварської міської ради Броварського району Київської області у відповідь на запит про місце реєстрації повідомив суд, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований з 11 червня 1982 року за адресою: АДРЕСА_2 , та був знятий з реєстрації місця проживання з 12 січня 2015 року в зв`язку зі смертю.

Центр обслуговування «Прозорий офіс» відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Броварської міської ради Броварського району Київської області у відповідь на запит про місце реєстрації повідомив суд, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною в запиті адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована та була знята з реєстрації місця проживання з 15 грудня 2016 року та, станом на сьогоднішній день, в реєстрі Броварської територіальної громади зареєстрованою не значиться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі «ОСББ») це юридична особа, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі співвласники) власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

За змістом ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Згідно ст. 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

У п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно пунктів 5, 10 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Також, у ст. 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. У відповідності до ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно з ч. 1ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, згідно Акту взаємних розрахунків, наданого позивачем, за період з 01 січня 2022 року по 30 вересня 2024 року утворилася заборгованість по внескам на утримання будинку та прибудинкової території по о/р НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) у розмірі грн.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача).

Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Саме на позивача покладено процесуальний обов`язок довести заявлені позовні вимоги.

Повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи те, що 1/2 квартири АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 , нею не надано доказів щодо сплати заборгованості у добровільному порядку та доказів на спростування розрахунку заборгованості, суд дійшов висновку проте, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

ОСББ «Відродження 219» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20 листопада 2024 року № 575.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 550/936/18.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються й з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 9901/350/18 та постанові від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18.

Суд також повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу ОСББ «Відродження 219» долучено до позовної заяви: копію Договору про надання правової допомоги від 04 квітня 2024 року № 251 укладеного між ОСББ «Відродження 219» та адвокатом Осадчою К.О., копію Ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1210270 від 20 листопада 2024 року на підставі Договору про надання правової допомоги від 04 квітня 2024 року № 251 укладеного між ОСББ «Відродження 219» та адвокатом Осадчою К.О., а також платіжну інструкцію № 566 від 06 листопада 2024 року, з якої вбачається, що ОСББ «Відродження 219» здійснило оплату послуг за Договором про надання правової допомоги від 04 квітня 2024 року № 251 укладеного між ОСББ «Відродження 219» та адвокатом Осадчою К.О. на загальну суму 12 000 грн (оплата за надання правничої допомоги згідно договору від 04 квітня 2024 року № 251 та рахунку від 06 листопада 2024 року (подання позовних заяв на боржників 4, без ПДВ).

Позивач не надав суду документів, що підтверджують обсяг наданих послуг адвокатом, здійснених ним витрат часу по кожному із видів послуг, акту приймання-передачі наданих послуг, які підтверджують надання ним послуг саме у цій справі, подання яких є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку проте, що позивачем не доведено понесення ним витрат на правову допомогу у справі, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідачки таких витрат.

Керуючись 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 січня 2022 року до 30 вересня 2024 року у розмірі 5 422,31 грн, три відсотки річних у розмірі 447,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 257,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Відродження 219», код ЄДРПОУ 43177288, адреса місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 2.

Відповідачка: ОСОБА_1 , остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 28 серпня 2026 року.

Суддя Н.М. Гізатуліна