Ухвала суду № 139327745, 25.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/670/25

Провадження № 2/293/36/2026

УХВАЛА

25 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до 1.ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Черняхівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про виключення відомостей з актового запису про народження дитини

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, за змістом якої просить:

виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), з актового запису № 50 від 16.05.1997 року про народження ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

встановити порядок виконання рішення суду, за яким, після надбання рішенням законної сили, Черняхівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Київ) внести зміни до актового запису № 50 від 16.05.1997 року про народження ОСОБА_3 , виключивши відомості про особу ОСОБА_1 , як батька, з актового запису № 50 від 16.05.1997 про народження ОСОБА_3 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Черняхівського районного управління юстиції у Житомирській області.

Ухвалою від 25.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 09.12.2025 суд зупинив провадження у цивільній справі №293/670/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, на час розгляду справи № 293/1763/24 в касаційній інстанції та вступу рішення в законну силу.

Ухвалою від 05.03.2026 суд поновив провадження у цивільній справі №293/670/25 та призначив підготовче засідання на 06.04.2026.

Ухвалою від 05.05.2026 суд призначив у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручити експертам Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертизи поставив питання:

- чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та якою є вірогідність такого батьківства?

На час проведення експертизи провадження у справі суд зупинив.

24.07.2026 на адресу суду від судового експерта Ольги Лукомської Житомирського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру повідомлення про неможливість надання висновку від 16.07.2026 № СЕ-19/106-26/8447-БД, відповідно до якого судовий експерт повідомляє, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на відібрання зразків не з`явились. Водночас повідомлено суд про те, що 15.07.2026 ОСОБА_3 повідомив НДЕКЦ про бажання пройти дослідження шляхом відібрання зразків венозної крові, а не шляхом відбору букального епітелію. Разом з тим суд повідомлено про те, що фахівці НДЕКЦ проводять відібрання зразків лише букального епітелію.

Ухвалою від 29.07.2026 суд провадження у справі відновив та призначив підготовчий розгляд справи на 18.06.2026.

18.08.2026 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про застосування наслідків, передбачених ст. 109 ЦПК України у зв`язку з ухиленням відповідача ОСОБА_3 від участі у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи, відповідно до якого просить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнати такими що ухилились від проведення експертизи та в порядку ст.109 ЦПК України визнати встановлення факту відсутності кровного споріднення (біологічного батьківства) між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

18.08.2026 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про призначити у цивільній справі №293/670/25 судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої доручити експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини МОЗ України (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 103а тел. 044-206-73-46, 097-132-10-34).

На вирішення експерта поставити наступне запитання: чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 РНОКШТ НОМЕР_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ?

Мотивуючи своє клопотання вказує, що саме метод відбір біологічного матеріалу в вигляді крові для проведення ДНК-дослідження забезпечить безспірність походження об`єктів дослідження, що вплине на точність результатів дослідження. Також зазначає, що саме Державна установа "Інститут судової психіатричної та судової медицини" МОЗ України може провести таку експертизу.

Ухвалою від 18.08.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання суд відклав підготовчий розгляд справи на 25.08.2026.

25.08.2026 сторони в судове засідання не з`явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно.

25.08.2026 представник позивача направив до суду клопотання, згідно якого просить застосувати до відповідачів наслідки ст. 109 ЦПК України у зв`язку з ухиленням від проведення експертизи, яка була призначена судом від 05.05.2026.

Разом з тим заперечує щодо поданого клопотання відповідачем про призначення у справі експертизи. Заперечує щодо доручення проведення експертизи Державній установі «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України», вважаючи що це призведе до затягування розгляду справи. Разом з тим, у випадку, якщо судом буде вирішено питання про призначення у справі експертизи просить доручити проведення судової молекулярно-генетичної експертизи Житомирському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та з залучити уповноваженого медичного працівника Обласного бюро судово-медичної експертизи Житомирської обласної ради як спеціаліста відповідно до статті 74 ЦПК України та доручити Бюро СМЕ одночасно відібрати зразки венозної крові у ОСОБА_1 , ОСОБА_3 й ОСОБА_2 ; встановити особу кожного учасника; документально оформити відбір; промаркувати, упакувати й опечатати зразки; передати їх до Житомирського НДЕКЦ для проведення експертизи.

У судове засідання від 25.08.2026 не з`явились про дату час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином. Представник позивача у поданій до суду заяві від 25.08.2026 просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Суд, вирішуючи заявлене клопотання представника позивача від 17.08.2026 та 25.08.2026 в частині застосування наслідків ст.109 ЦПК України зазначає наступне.

Так, мотивуючи подані клопотання представник позивача зазначає, що поведінка відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у вигляді неявки для надання зразку букального епітелію експерту та у вигляді заявлення клопотання про відібрання венозної крові для проведення експертного дослідження, є формою умисної відмови від проходження експертного дослідження, та має бути оцінена судом.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Відповідно до ч. 1,2,3 стаття 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 109 ЦПК України передбачає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Згідно із стаття 110 ЦПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до ч.3 ст. 258 ЦПК України визначено, що розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Суд звертає увагу, що наразі справа перебуває на стадії підготовчого розгляду, а отже клопотання представника позивача про застосування наслідків передбачених ст. 109 ЦПК України до відповідачів є передчасним.

Суд дійшов висновку, що в клопотанні представника позивача від 18.08.2026 №5641 та 25.08.2026 № 5757 в частині застосування наслідків передбачених ст. 109 ЦПК України у зв`язку з ухиленням відповідача ОСОБА_3 від участі у провадженні судової молекулярно-генетичної експертизи на даній стадії розгляду справи слід відмовити.

Щодо вирішення клопотання представника відповідача про проведення судової молекулярно-генетичної експертизи методом дослідження біологічного матеріалу венозної крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, передбачено, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

Таким чином, слід розмежовувати питання визначення матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та питання визначення конкретного способу її проведення, зокрема вибору методик і методів дослідження.

Визначення конкретних методик та методів дослідження, які застосовуються під час проведення експертизи, належить до компетенції експерта, який володіє спеціальними знаннями у відповідній галузі.

Враховуючи наведене, питання щодо можливості використання для проведення призначеної судом молекулярно-генетичної експертизи венозної крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знаходиться поза межами компетенції суду.

Суд, вирішуючи заявлене клопотання про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи Державній установі "Інституту судової психіатричної та судової медицини МОЗ України, дійшов такого висновку.

Частиною третьою ст. 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно із нормами ч. 1 статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує спеціальних знань.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорювання батьківства» (рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 7 травня 2009 року, заява № 3451/05, § 34).

Зважаючи на те, що для вирішення даної справи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд уважає за необхідне призначити молекулярно-генетичну експертизу, з метою визначення, чи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є біологічним батьком по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням положень ст.139 ЦПК України, враховуючи, що стороною, яка заявила клопотання про призначення експертизи є відповідач, то відповідно обов`язок по оплаті експертизи покладається на відповідача ОСОБА_3 .

Водночас, суд зазначає, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Вказане узгоджується з вимогами норм ст. 109 ЦПК України.

Як визначено ч. 1 ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Водночас суд вважає безпідставними твердження представника позивача про те, що доручення проведення експертизи ДУ "Інститу судової психіатрії та судвоої медицини МОЗ України" затягне розгляд справи, оскільки такі твердження грунтуються виключно на припущеннях позивача.

Крім того ДУ "Інститу судової психіатрії та судвоої медицини МОЗ України" є експертним закладом, який має сертифіковану лабораторію судово-медичної генетики та діє в межах процесуальних строків, визначених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз.

Стосовно клопотання представник позивача про залучення

спеціаліста бюро СМЕ для відібрання зразків крові та подальшого їх передання експерту для проведення експертного дослідження, то суд звертає увагу сторони позивача ,що спеціаліст залучається судом для надання безпосередньої технічної або консультативної допомоги під час судового засідання чи процесуальних дій (наприклад, огляду на місці, надання пояснень, тощо). Позивач у своєму клопотанні просить доручити відбір зразків одній установі (Бюро СМЕ), а саме дослідження іншій (Житомирському НДЕКЦ). Проте такий порядок не передбачений ЦПК України та призведе до порушення Інструкції МВС щодо проведення експертиз. Відповідно до процесуального законодавства та внутрішніх інструкцій експертних установ МВС та Мін`юсту, відбір біологічних зразків для молекулярно-генетичної експертизи здійснюється безпосередньо судовим експертом, який проводитиме дослідження, або у його присутності. Якщо зразки крові відбере сторонній медичний працівник Бюро СМЕ (який не є експертом у цій конкретній справі) і передасть їх до НДЕКЦ, це порушить процесуальний ланцюжок контролю за автентичністю зразків та може бути підставою для визнання висновку експертизи недопустимим доказом.

Враховуючи, що для проведення експертизи потрібний значний проміжок часу, на час проведення експертизи провадження по справі слід зупинити у відповідності до вимог ст. 252 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 251, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника відповідача Трояченка Владислава Юрійовича від 18.08.2026 за вх. №5662 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи - задовольнити.

2. Призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення експертизи поставити наступне питання:

Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю якого є ОСОБА_2 ? Яка вірогідність даної події?

3. Проведення експертизи доручити судовим експертам Державної установи "Інститут судової психіатричної та судової медицини МОЗ України ( вул. Кирилівська, 103а, м. Київ, 04080).

4. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 КК України.

5. Зобов`язати відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з`явитися за викликом експертної установи за першою вимогою та представити експертній установі всі необхідні та відповідні зразки, об`єкти та матеріали для проведення експертизи.

6. Про день та час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи повідомити сторін у справі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

7. Роз`яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі, згідно яких у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

8. Оплату за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та всі витрати пов`язані з її проведенням покласти на відповідача ОСОБА_3 .

9. Зобов`язати експертну установу після проведення експертизи, висновок направити на адресу суду.

10. На час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи зупинити провадження у справі на підставі п. 5 ч.1 ст. 252 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Вебадреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Повний текст ухвали складений та підписаний: 31.08.2026

Суддя Людмила ЛОСЬ