Рішення № 13932772, 22.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.11                                                                                           Справа№ 29/82

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, м.Київ,

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Євро-Контакт”, м.Львів,

про: стягнення 224’070,74 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Жук Р.С. –дов. №4 від 10.01.2011 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов публічного акціонерного товариства “Сведбанк” до товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Євро-Контакт” про стягнення 224’070,74 грн. Ухвалою від 22.09.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 06.10.2009 р. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

Підставою для звернення з позовом до суду стало невиконання відповідачем умов кредитного договору №136-Г/К від 12.08.2008 р.

В судовому засіданні 20.10.2009 р. представником відповідача подано клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

В задоволенні вище зазначеного клопотання відмовлено, оскільки справа не відноситься до категорії складних, таким чином підстав для задоволення такого клопотання не було.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якій вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 03.11.2009 р. суд було повідомлено про те, що відповідачем подано позовну заяву про визнання недійсним кредитного договору №136-Г/К від 12.08.2008 р.

В судовому засіданні 16.11.2009 р. представником позивача подано заперечення до відзиву на позовну заяву. В судовому засіданні подано копію ухвали господарського суду Львівської області від 06.11.2009 р. №28/54 про порушення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Євро-Контакт" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання недійсним кредитного договору.

Ухвалою суду від 16.11.2009 р. провадження у справі зупинено до вирішення справи №28/54. Сторони зобов’язано повідомити суд про результати розгляду справи №28/54.

20.01.2011 р. позивачем через канцелярію суду подано заяву про поновлення провадження у справі №29/82, оскільки справа №28/54 була розглянута Господарським судом м. Києва. 06.10.2010 р. винесено рішення, яким було відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гал-Євро-Контакт»про визнання недійсним кредитного договору №136-Г/К від 12.08.2008 р. Зазначене рішення суду було оскаржено позивачем. 13.12.2010 р. Київським апеляційним господарським судом апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2010 р. без змін. Рішення господарського суду м. Києва від 06.10.2010 р. по справі №34/173(28/54) набрало законної сили 14.12.2010 р.

Ухвалою суду від 04.02.2011 р. провадження в справі поновлено, розгляд справи призначено на 22.02.2011 р., сторін попереджено по ст. 75 ГПК України, згідно якої, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання 22.02.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали суду від 04.02.2011 р. не виконав, через канцелярію суду 21.02.2011 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

В судове засідання 22.02.2011 р. представник позивача з’явився, щодо заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи заперечив, просить суд розглянути справу по суті, за наявними у справі матеріалами.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі укладено Кредитний договір №136-Г/К від 12.08.2008 р. (надалі –Кредитний договір), за умовами якого кредитор (позивач у справі) має право надати позичальнику (відповідач у справі) грошові кошти у вигляді кредиту, у розмірі, на строки та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов’язується повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов’язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.

Розмір кредиту становить 200’000,00 грн. Строк користування кредитом становить з 12.08.2008 р. по 11.08.2009 р. включно.

Згідно п. 1.4. Кредитного договору плата за користування кредитом встановлена в розмірі 23% річних, строком до 11.08.2009 р.

Такий кредит відповідачу було надано, про що свідчить банківська виписка по особовому рахунку відповідача за період з 12.08.2008 р. по 15.09.2009 р.

14.01.2009 р. та 29.04.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензії про сплату заборгованості.

Станом на 22.02.2011 р. кредит відповідачем не повернуто. Доказів погашення заборгованості суду не представлено.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України та п. 1.1. Кредитного договору за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 200’000,00 грн. заборгованості по тілу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору плата за користування кредитом встановлена в розмірі 23% річних, строком до 11.08.2009 р.

Як встановлено в судовому засіданні, позичальник свої зобов’язання за кредитним договором не виконав.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.3. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої п. 1.4 цього договору (становить 23%), з дня перерахування коштів з позичкового рахунку відповідача до моменту фактичного повернення кредиту. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно до 05 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредиту. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15’355,76 грн. процентів за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з п. 6.1 Кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок банку суми заборгованості за кредитом та процентів у строки, визначені п.п. 1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1 та 8.2 цього договору, відповідач незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим договором, сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році. Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем п. 1.3, 3.3, 4.1 Кредитного договору, це дає підстави застосувати до нього санкції у вигляді стягнення неустойки.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 8’714,98 грн. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гал-Євро-Контакт” (адреса: вул. Куликівська, буд. 36, кв. 1, м. Львів, 79013; код ЄДРПОУ 20813917) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (адреса: вул. Комінтерну, 30, м. Київ, 01032; код ЄДРПОУ 19356840) 200’000,00 грн. заборгованості по тілу, 8’714,98 грн. пені, 15’355,76 грн. процентів за користування кредитом, 2’240,70 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя