Рішення № 139327417, 31.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/2932/26

2-а/621/19/26

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участю секретаря судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - Департамент патрульної поліції,

представник відповідача 1 - Нестерович А. С.,

відповідач 2 - Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції,

третя особа - поліцейська 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядова поліції Герасимова Катерина Олександрівна,

розглянувши за відсутності сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, третя особа - поліцейська 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядова поліції Герасимова Катерина Олександрівна,

у с т а н о в и в:

31.07.2026 ОСОБА_1 надіслав адміністративний позов, складений 27.07.2026, з вимогами:

1. Скасувати постанову поліцейської 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядової поліції Герасимової Катерини Олександрівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7568786 від 18.07.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп.;

2. Судовий збір стягнути з відповідача 1 - Департаменту патрульної поліції.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.07.2026 поліцейською 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядовою поліції Герасимової К. О. було винесено відносно нього постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7568786, та притягнула до адміністративної відповідальності та застосувала адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Вважав, що постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Так, він не порушував правил дорожнього руху, здійснював рух під час керуванням транспортного засобу відповідно до вимог ПДР України, однак на місці зупинки його транспортного засобу поліцейська заперечувала проти його позиції. Посилання працівника поліції щодо порушення правил швидкості руху у населеному пункті та порушення швидкості за допомогою приладу "Трукам" йому не було доведено як доказ. Також, постанова не містить посилань на додані докази. Тому, вважав, що посилання поліцейської про порушення швидкісного режиму є безпідставним.

Крім того, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки постанова не містить посилання на докази.

На його думку працівник поліції повинна була надати докази його винуватості у вчиненому, однак цього не було здійснено, також повинна була скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Так, 18.07.2026 о 09:15 годині він рухався на автомобілі Kia Optima, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Богатирській в м. Києві, у зоні дії дорожнього знаку "60" у червоному колі. Пунктом 12.4 ПДР передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволений зі швидкістю не більше 50 км/год.

Однак, п. 12.8 передбачено, що на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатись з більш високою швидкістю, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної полії рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, дозволена швидкість руху може бути збільшена шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків.

Таким чином, на ділянці шляху по якій він рухався та його було зупинено працівниками поліції було встановлено дорожній знак, що дозволяв рух з максимальною швидкістю 60 км/год, а тому адміністративна відповідальність може виникнути лише у разі перевищення вказаної межі швидкості на 20 і більше км/год, тобто від 80 км/год і більше.

Також, вважав, що працівниками поліції було порушено правила користування приладом "Трукам", оскільки він був не закріплений стаціонарно, а працівник поліції тримав його в руках.

На підставі викладеного, вважав, що в його діях відсутня вина та склад правопорушення.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 04.08.2026 прийнято адміністративний позов, відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.08.2026, а також залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - поліцейську 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядову поліції Герасимову Катерину Олександрівну.

11.08.2026 представник відповідача Нестерович А. С. надіслала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

На обґрунтування відзиву зазначила, що постанова винесена правомірно, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.07.2026 о 09:15 годині керував автомобілем Kia Optima, д.н.з. НОМЕР_1 , зі швидкістю 79 км/год у населеному пункті, при дозволеній швидкості в населеному пункті 50 км/год, вимірювалось приладом TC TRUCAM БК 473618, 472112, чим порушив п. 12.4 ПДР України, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam ІІ, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі. Як вбачається із сертифікату перевірки типу вимірювача швидкості транспортних засобів TruCAM II LTI 20/20, прилад відповідає типу засобів вимірювальної техніки застосовним вимогам Технічного регламенту. Даний сертифікат діючий до 26.12.2028. Можливість використання виробу "TruCAM II LTI 20/20", виробництва Laser Technology Inc., також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 24.12.2020 року № 04/05/02-3560 та від 24.12.2020 року № 04/05/02-3561 в яких зазначено про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.

Відповідно до "Посібника користувача по TruCAM II LTI 20/20" вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LТІ 20/20 ТгиСАМ II (далі ТгиСАМ II) призначений для вимірювання швидкості руху транспортних засобів в ручному або автоматичному режимах. Вимірювач відноситься до мобільних або ручних (залежно від ступеню участі оператора у процесі роботи вимірювача) дистанційних приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Відповідно до розділу 4 Посібника на приладі TruCAM передбачена можливість встановлення приладу для експлуатації для обох рук. Таким чином відповідно до розділу 4 Посібника допускається використання приладу з рук. Такий метод використання не впливає на точність проведеної фіксації (витяг з інструкції долучається). Згідно з визначенням держпідприємства "Укрметртестстандарт" № 22-38/49 від 01.10.2019 року, лазерний вимірювач TruCAM належить до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань.

13.08.2026 позивач ОСОБА_1 надіслав письмові пояснення та заяву про розгляд справи за його відсутності. У письмових поясненнях наполягав на відсутності доказів вчинення ним правопорушення, а також керуванні ним транспортним засобом відповідно до Правил дорожнього руху.

13.08.2026 за клопотанням позивача ОСОБА_1 судовий розгляд відкладено на 31.08.2026.

25.08.2026 позивач ОСОБА_1 надіслав відповідь на відзив. У відповіді зазначив, що використання технічного засобу в ручному режимі (тримання в руках) законодавством не передбачено. На ділянці руху, де він рухався і був зупинений працівниками поліції було встановлено дорожній знак, що дозволяв рух з максимальною швидкістю 60 км/год, а тому вважав, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

31.08.2026 позивач ОСОБА_1 на судовий розгляд не прибув, у заяві від 07.08.2026 просив проводити судовий розгляд за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 1 Нестерович А. С. у відзиві просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача 2, третя особа поліцейська 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядова поліції Герасимова К. О. заяву про судовий розгляд за їх відсутності чи про відкладення судового розгляду не подавала.

Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасників справи, повідомлених відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві та заявах по суті, а також представником відповідача у відзиві, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З копії постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7568786 від 18.07.2026, складеної поліцейською 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядовою поліції Герасимовою К. О., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що 18.07.2026 09:15:39 м. Київ, вул. Богатирська, 32, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Kia Optima, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в населеному пункті зі швидкістю 79 км/год при дозволеній швидкості в населеному пункті 50 км/год, швидкість руху вимірювалась приладом Трукам ТС 008433.Бк; 473618,472112, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України, за що накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн 00 коп. (а. с. 16, 17).

Зауваження до постанови позивачем ОСОБА_1 не зазначені.

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Пунктом 12.8 Правил дорожнього руху передбачено, що на ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більш високою швидкістю, за погодженим з уповноваженим підрозділом Національної поліції рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, дозволена швидкість руху може бути збільшена шляхом встановлення відповідних дорожніх знаків.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Статтею 40 Закону України "Про національну поліцію" передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

Строки та порядок зберігання матеріалів фото- і кінозйомки, відеозапису та результатів їх аналізу встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Даними, які долучені до матеріалів справи в електронному вигляді, долученими до відзиву представником відповідача Нестерович А. С., є результати відеофіксації події 18.07.2026 з лазерного пристрою TruCam ТС № 008433, де зафіксовано рух транспортного засобу Kia Optima, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 18.07.2026 о 09:15:39 годині в м. Київ, вул. Богатирська, 32, в населеному пункті зі швидкістю 79 км/год.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві та заявах по суті вказаних відомостей не спростовував та підтвердив вказані обставини.

Даними копій листа Державної Установи "Центр інфраструктури та технологій Міністерства України" № 25/855 від 30.06.2023, експертного висновку від 24.12.2020 № 04/05/02-3560, листа ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" № 22-38/49 від 01.10.2019, листів ДЗІ Адміністрації Держспецзв`язку № 04/05/01-3623/СЕД від 29.06.2023, настанови з експлуатації приладу TruCAM II, підтверджується правомірність використання лазерного пристрою TruCam ТС № 008433 (а. с. 41-49).

У листі ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 01.10.2019 вказано, що прилади ТгuСАМ конструктивно створені для утримування в руках під час вимірювань швидкості руху транспортних засобів.

Представником відповідача надані достатні та достовірні докази того, що прилад TruCam ТС № 008433 є належним чином сертифікованим, повіреним та придатним для використання. Можливість використання вказаного приладу шляхом його тримання працівником поліції в руках підтверджується наведеним у третьому абзаці листа ДП "УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ" від 01.10.2019. Крім того, можливість використання подібних приладів шляхом їх тримання працівниками поліції в руках узгоджується зі змістом п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", де вказано, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. При цьому, Закон не забороняє працівникам поліції застосовувати такі засоби шляхом тримання їх у руках, якщо вони конструктивно придатні для цього.

Доводи позивача про те, що лазерний пристрій TruCam ТС № 008433 не може використовуватися шляхом тримання в руках суд відхилив, оскільки вони спростовані відомостями вище зазначених документів.

Не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і твердження позивача щодо руху в межах дій дорожнього знаку "Обмеження максимальної швидкості 60 км/год" (а. с. 22-27), оскільки він встановлений перед поворотом, де знижується швидкість руху, і його дія скасовується.

Так, у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

На підставі відомостей, що містяться у письмових доказах у відношенні ОСОБА_1 , який, зокрема, не заперечував про керування транспортним засобом зі швидкістю 79 км/год у населеному пункті, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини щодо неподільності права володіти автомобілями та їздити на них з необхідністю нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі, належить виснувати, що розгляд справи про адміністративного правопорушення був проведений з дотриманням належної процедури та прав особи, що притягнута до відповідальності.

Щодо тверджень позивача про необхідність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Частиною 1 статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення за частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, віднесено до компетенції Національної поліції.

Системний аналіз приписів статей 222 і 258 КУпАП у контексті змісту спірних правовідносин дає підстави для висновку про те, що у випадку виявлення ознак адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 122 КУпАП, складення протоколу про адміністративне правопорушення не вимагається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення (за наявності відповідних підстав) виноситься безпосередньо на місці вчинення правопорушення посадовою особою органу (підрозділу) Національної поліції.

У розглядуваному випадку справу стосовно позивача про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 122 КУпАП розглянуто на місці його вчинення та без складення протоколу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення від 18.07.2026 ґрунтується на фактичних даних та відповідає вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Оскільки в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення на нього накладено правомірно, за наслідками розгляду адміністративного позову належить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі залишення без задоволення адміністративного позову, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 205, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Залишити без змін постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7568786 від 18.07.2026, складену поліцейською 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядовою поліції Герасимовою Катериною Олександрівною, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 коп., а позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач 1 - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.

Відповідач 2 - Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03048, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.

Третя особа - поліцейська 2 взводу 2 роти 1 батальйону полку-1 Управління патрульної поліції в місті Києві рядова поліції Герасимова Катерина Олександрівна, місцезнаходження: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03048.

Головуючий: В. В. Овдієнко