Ухвала суду № 139326321, 31.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6971/26

Провадження №2-с/639/188/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі судді Рубіжного С.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №639/6971/26 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 заборгованості за комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року боржник ОСОБА_1 звернулась до Новобаварського районного суду міста Харкова з заявою про скасування судового наказу у цивільній справі №639/6971/26 від 31.07.2026

В обґрунтування вимог боржник посилається на те, що 30.03.2026 року Новобаварським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ за заявою КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут»про солідарне стягнення заборгованості за комунальні послуги. З вказаним судовим наказом не погоджується, оскільки нарахована заборгованість є необґрунтованою, існує спір про кількість проживаючих, невірний розрахуок боргу, послуги надаються не належної якості.

Просила поновити строк для надання заяви про скасування судового наказу, оскільки копію судового наказу не отримувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає її такою, що підлягає поверненню з наступних підстав.

Статтею 170 ЦПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту заяви про скасування судового наказу та строки її подання.

Суд, дослідивши матеріали заяви боржника, вважає її такою, що підлягає поверненню з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) наказ, що оспорюється;

5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України, до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору; документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу встановлена у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2026 рік становить 166,40 грн.

Натомість боржником ОСОБА_1 долучено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частинами 1, 3 ст. 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий розмір» визначено вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме:

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З долученої до заяви постанови про арешт коштів боржника, та копії паспорта як доказ того, що боржник є пенсіонером та не може працювати не є достатніми доказами, для звільнення від сплати судового збору, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, підставою для відстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Зокрема на підтвердження майнового стану може надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Згідно підпункту 2 пункту 1 Розділу V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року № 822 (далі Положення № 822), до державного реєстру включаються, зокрема, дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів, об`єкти оподаткування, сума нарахованого та/або виплаченого доходу.

Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску згідно зі статтею 51 глави 2, підпунктом 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України (пункт 4 Розділу V Положення № 822).

Таким чином, вказаний Державний реєстр містить, зокрема, дані про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб.

Надання боржником лише копії паспорту та постанови про арешт коштів, на виключає обставин щодо отримання інших доходів, крім пенсії, наявність інших банківських рахунків та не вказують на майновий стан особи.

Також відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про виконавче провадження» Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Тобто, вирішуючи питання щодо розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору, суд має враховувати доводи та надані докази у конкретній справі для встановлення дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

З наданої боржником ОСОБА_1 заяви про скасування судового наказу вбачається, що заявником не зазначені стягувач та боржники, відсутнє посилання на необґрунтованість вимог стягувача, не сплачено судовий збір та не надано документи, що свідчили б про звільнення боржника від сплати судового збору з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.170, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цивільній справі №639/6971/26 за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», про видачу судового наказу про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 заборгованості за комунальні послуги повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою з дотриманням встановленого законом строку у разі, якщо перестануть існувати обставини, які були підставою її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя С.О. Рубіжний