Рішення № 139326216, 18.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/24122/25

Н/п 2/638/4149/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Заварза Т. В.

за участю секретаря судового засідання Одинця А.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та знаходження неповнолітньої дитини на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та знаходження неповнолітньої дитини на утриманні.

Позивач обгрунтував свої вимоги наступним чином.

26.11.1999 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Ізюма Харківської області було зареєстровано шлюб, який 23.09.2020 було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після розірвання шлюбу залишилась проживати з матір?ю. Пізніше, ОСОБА_3 звернулась до суду та отримала судовий наказ про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини у розмірі частки заробітку платника аліментів, починаючи з 11.07.2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Але, починаючи з 04.06.2024 року донька - ОСОБА_4 проживає разом із позивачем та перебуває на його повному утриманні. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.02.2025 було припинено стягнення аліментів на утримання доньки - ОСОБА_4 , у зв?язку з перебуванням її на повному утриманні позивача. Позивач стверджує, що ОСОБА_3 участі у вихованні, утриманні доньки не приймає, малолітня ОСОБА_4 висловила своє бажання мешкати разом з батьком у м. Харкові, пішла 04.06.2024 року від своєї матері та її нового чоловіка, мати дитини передала її речі.

Позивач зазначає, що донька заявника проживає разом з ним, він займається її розвитком, лікуванням, вихованням. Дитина навчається в КЗ «Харківська гімназія № 88 Харківської міської ради» в офлайн режимі, відвідує гурток танців та додаткові заняття з анлійської мови. Між матір?ю та дитиною відносини не склалися. Мати дитини не може забезпечити повноцінне навчання та розвиток дитини, у зв?язку з відсутністю в м. Ізюмі Харківської області навчальних закладів, які працюють в офлайн режимі. З дитиною відносини напружені. Донька не бажає спілкуватись, а батько зі свого боку не може вплинути на ситуацію. Для виховання та розвитку дитини, батьком створені належні умови. Окрема кімната з усіма необхідними меблями. Санітарно-гігієнічні умови задоволені. Потреби дитини задовольняються в повному обсязі. Встановлення факту самостійного виховання та утримання неповнолітньої дитини заявнику необхідне для належного здійснення батьківських прав та виконання обов?язків щодо її виховання і розвитку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

15 грудня 2025 року до суду від відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява, у якій вона просила справу розглядати без неї, зазначила, що від виховання доньки не відмовлялася, сплачує аліменти у сумі 3000 грн на місяць.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 26 грудня 2025 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання призначене на 18 серпня 2026 року з`явився представник позивача, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.

Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , цей факт підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

З 15.11.2024 ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою реєстрації батька ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з реєстру територіальної громади.

Відповідно до довідки № 02.1-27/612 від 04.09.2024 та № 02.1-27/1146 від 17.09.2025 ОСОБА_4 навчалася в 3-А класі комунального закладу "Харківська гімназія № 88 Харківської міської ради".

У довідці, наданій 17.01.2025 адміністрацією комунального закладу "Харківська гімназія № 88 Харківської міської ради", зазначено, що "...за час навчання мати дитини ОСОБА_3 у школі не з`являлася, участі у батьківських зборах та інших шкільних заходах не брала, життям та успішністю доньки не цікавилась. Утриманням, вихованням дитини, підвозом до школи займається батько ОСОБА_2 ".

Аналогічна довідка надана адміністрацією комунального закладу "Харківська гімназія № 88 Харківської міської ради" 17.09.2025.

Відповідно до висновку психолога за результатами психологічного обстеження від 17.01.2024 "При діагностиці дитини практичним психологом гімназії було виявлено, що ОСОБА_5 стурбована через зміну сімейної структури, відчуває іноді сум, тривогу та розгубленість. Згідно з результатами артдіагностичного обстеження спостерігалось, що дитина має прояви емоційної нестабільності, але вони пов?язані з пережитим стресом (розлучення батьків). Під час бесіди з практичним психологом дівчинка була відкрита та говорила про те, що її турбує. Вона розповіла, що з мамою вона проживати не хоче, тому що не почувається комфортно з новим співмешканцем матері. Зі слів ОСОБА_5 ставлення до неї погіршилося. Дівчинка не спілкувалася з матір?ю вже більше ніж 3 місяці і за цей час вона з нею не зв?язувалась. ОСОБА_5 сказала, що хоче жити з батьком".

Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного головним спеціалістом ССД Ю. Барвановою ОСОБА_4 проживає разом із батьком ОСОБА_2 у АДРЕСА_1 , для дитини створені всі належні умови.

Відповідно до характеристики, наданої лейтенантом поліції ДОП СП Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області за місцем мешкання ОСОБА_2 характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався.

До позовної заяви також долучено нотаріально посвідчену заяву, зареєстровану в реєстрі за № 2541, відповідно до якої ОСОБА_3 , матір малолітньої ОСОБА_4 , дала згоду на проведення медичного обстеження, лікування, вирішення соціальних питань у будь-яких лікувальних закладах, в тому числі в галузі психіатрії та неврології та надала згоду на надання усіх видів психіатричної допомоги (огляд, амбулаторне, стаціонарне та санаторне лікування, вирішення соціальних питань) щодо її малолітньої дочки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без її присутності у супроводі її батька, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).

18 серпня 2025 року рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки, ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі, у розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з 24.03.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

25 вересня 2025 року рішенням Шевченківського районного суду м. Харкова було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком задоволено, визначено місце проживання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_2 .

Суду позивачем також надано платіжні інструкції, призначення платежу у яких зазначено як "За послуги навчання англійської мови. ОСОБА_4 ", "Майстер клас. ДКХТЗ ОСОБА_6 ", "Малювання "Майстер клас" ДК".

Суду не надані інші докази, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, суд всебічно та повно дослідивши докази на підтвердження вимог та заперечень позивача і відповідача, приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У частині першій статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

У постанові Верховного суду від 07 травня 2026 року у справі № 743/1602/24 Верховний суд зазначив: "Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини".

Частиною першою статті 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 зазначила, що доведення факту одноосібного виховання дитини батьком пов`язане з настанням (існуванням) обставин, за яких мати не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які свідчать, що мати дитини не здатна виконувати свої батьківські обов`язки чи позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення своїх батьківських прав стосовно дитини.

Більше того, відповідачка ОСОБА_3 повідомила суд, що від виховання доньки не відмовлялася, сплачує аліменти у сумі 3000 грн на місяць.

Отже, оскільки судом встановлено, що позивач не надав належних і допустимих доказів ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, врахувавши, що проживання матері окремо від дитини не свідчить про те, що вона самоусунулась від виховання та утримання дитини, і не звільняє її від батьківських обов`язків, суд вважає, що підстави для задоволення позову та встановлення факту самостійного виховання дитини позивачем відсутні.

Доводи про те, що дитина проживає з позивачем, а відповідач самоусунулась від виховання і утримання доньки, через що позивач самостійно забезпечує її виховання і утримання не підтверджують факт ухилення матері від батьківських обов`язків, а свідчать лише про обставини проживання дитини разом з батьком.

Такі висновки відповідають позиції Верховного суду.

Виходячи з вище викладеного, керуючись статтями 121, 141, 157 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради про встановлення факту самостійного виховання та знаходження неповнолітньої дитини на утриманні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду буде складено у строк визначений ч. 6 ст. 259 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , народився: ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , народилася: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ізюмської міської ради, ЄДРПОУ: 26354451, адреса: площа Центральна, 1, м. Ізюм.

Повний текст судового рішення складено 28 серпня 2026 року.

Суддя Тетяна ЗАВАРЗА