Ухвала суду № 139326099, 27.08.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/527/20

провадження №: 6/398/317/26

УХВАЛА

Іменем України

"27" серпня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В. В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії заяву Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення порядку виконання виконавчих документів,

учасники справи:

заявник: Олександрійський відділ державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України;

заінтересовані особи:

- ОСОБА_1 (стягувач за виконавчим листом),

- ОСОБА_2 (боржник),

- ОСОБА_3 (стягувач за судовим наказом),

- ОСОБА_4 (особа, на утримання якої стягувалися аліменти),

встановив:

05 серпня 2026 року до суду надійшла заява Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, підписана в. о. начальника відділу. У заяві повідомлено, що на виконанні у відділі перебувають два виконавчі провадження про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з одного боржника ОСОБА_2 : виконавче провадження № 55661246 на користь ОСОБА_3 та виконавче провадження № 62883983 на користь ОСОБА_1 . Заявник просив суд визначити порядок виконання виконавчих документів.

Ухвалою суду від 07 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду в порядку ст. 435 ЦПК України, до участі у справі залучено заінтересованих осіб та призначено судове засідання.

У судове засідання з`явилася державний виконавець Загорулько І. М., у провадженні якої перебуває виконавче провадження № 55661246. Документів, які підтверджували б її повноваження діяти від імені заявника, тобто Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі, суду не подано. Державний виконавець, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 62883983, у судове засідання не з`явився. Заінтересовані особи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з`явилися; ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Державний виконавець Загорулько І. М. у судовому засіданні 26 серпня 2026 року пояснила, що виконавче провадження № 55661246 перебуває в її провадженні з 18 травня 2026 року. Після звернення стягнення на доходи боржника, який проходить військову службу, на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби почали надходити кошти, які вона не має можливості перерахувати стягувачці ОСОБА_3 , оскільки не має її банківських реквізитів. Згодом їй стало відомо, що в іншого державного виконавця перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів на утримання тієї самої дитини на користь ОСОБА_1 . На запитання суду про те, які обставини ускладнюють виконання судового рішення і який саме спосіб чи порядок виконання належить встановити, вона пояснила, що просить закрити виконавче провадження та визначити, кому перерахувати стягнуті кошти, а також зазначила, що питання про припинення стягнення у подібних ситуаціях зазвичай вирішуються за листом суду про припинення стягнення чи відкликання виконавчого документа.

Заінтересована особа ОСОБА_1 пояснила, що аліментів за виконавчим листом, виданим на її користь, вона не одержувала. Пояснила також, що на прохання боржника, який проходить військову службу та не може користуватися своїм банківським рахунком, подала до органу державної виконавчої служби письмову заяву про відсутність у неї претензій до нього.

Заінтересована особа ОСОБА_4 пояснень не надав.

У судовому засіданні досліджено матеріали справи та надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження № 55661246.

Судом установлено такі обставини.

Виконавче провадження № 55661246 відкрито постановою від 05 лютого 2018 року на підставі судового наказу від 18 січня 2018 року, виданого Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області у справі № 398/4199/17, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 до досягнення ним повноліття.

Виконавче провадження № 62883983 відкрито постановою від 26 серпня 2020 року на підставі виконавчого листа, виданого 07 серпня 2020 року цим судом у справі № 398/527/20, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання тієї самої дитини, починаючи з 19 лютого 2020 року і до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2019 року ОСОБА_2 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_5 ; рішення набрало законної сили 28 січня 2020 року. Рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області № 1 від 16 січня 2020 року, копія якого міститься в матеріалах виконавчого провадження № 55661246, над малолітнім ОСОБА_4 встановлено опіку та призначено опікуном ОСОБА_1 .

Постановою державного виконавця від 28 травня 2026 року у виконавчому провадженні № 55661246 звернено стягнення на доходи боржника, який проходить військову службу.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи заяву, суд виходить із такого.

Заявником у цій справі є Олександрійський відділ державної виконавчої служби як орган, від імені якого заяву підписано в. о. начальника відділу. Згідно з ч. 4 ст. 58 ЦПК України орган державної влади бере участь у справі через свого керівника або іншу уповноважену особу відповідно до закону, положення, трудового договору (контракту), або через представника, повноваження якого підтверджуються документами, передбаченими ст. 62 ЦПК України. Повноваження державного виконавця Загорулько І. М. діяти від імені заявника документально не підтверджені, а тому суд враховує надані нею пояснення як пояснення посадової особи, яка надала суду матеріали виконавчого провадження, тобто як джерело відомостей про фактичні обставини виконання, а не як заяву, зміну чи уточнення вимог заявника. Неявка учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду (ч. 1 ст. 223 ЦПК України). Відтак предметом розгляду є вимога, викладена в письмовій заяві, визначити порядок виконання двох виконавчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з ч. 3 цієї статті підставою для встановлення або зміни способу чи порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зі змісту наведених норм випливає, що предметом розгляду за ст. 435 ЦПК України є спосіб і порядок виконання судового рішення, тобто те, яким чином має бути виконано присуджене судом. Це не тотожно порядку ведення виконавчого провадження послідовності виконавчих дій, розподілу стягнутих сум, закінченню провадження. Останнє належить до компетенції органів державної виконавчої служби і предметом розгляду за ст. 435 ЦПК України бути не може. Підставою ж для втручання суду є не будь-які труднощі в роботі виконавця, а обставини, що об`єктивно перешкоджають виконанню саме судового рішення.

Суд враховує також, що право звернутися з такою заявою закон у ч.1 ст.435 ЦПК УКраїни надає стягувачу або виконавцю, і лише у випадках, встановлених законом. При цьому закон розрізняє виконавця як особу, що здійснює примусове виконання, і орган державної виконавчої служби як установу. Заяву подано відділом як органом, а не виконавцями, у провадженні яких перебувають відповідні виконавчі провадження. Таким чином заявлена вимога про визначення порядку виконання виконавчих документів подана всупереч нормам ст. 435 ЦПК України: не державним виконавцем, у провадженні якого перебуває відповідне виконавче провадження, а самим відділом ДВС.

Оскільки заява стосується двох виконавчих проваджень, суд перевіряє її окремо щодо кожного з них.

Щодо виконавчого провадження № 62883983, відкритого на підставі виконавчого листа у справі № 398/527/20, суд розглядав справу як суд першої інстанції і вирішує питання про спосіб та порядок виконання власного рішення. Проте обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення від 12 травня 2020 року або роблять його неможливим, у заяві не наведено і в судовому засіданні не встановлено. Рішення за змістом є зрозумілим і виконуваним. Державний виконавець, у провадженні якого перебуває це виконавче провадження, до суду не звертався, у судове засідання не з`явився і жодних відомостей про перешкоди у виконанні не надав. Підстав, передбачених ч. 3 ст. 435 ЦПК України, не встановлено.

Щодо виконавчого провадження № 55661246, відкритого на підставі судового наказу у справі № 398/4199/17, суд зазначає таке. Судовий наказ видано Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, тобто тим самим судом, що ухвалив рішення у справі № 398/527/20. Отже компетенцію щодо розгляду такоої заяви має саме Олександрійським міськрайонний суд на підставі норм ст. 271, ч. 1 ст. 432, ч. 1 ст. 435 ЦПК України. Разом із тим це провадження відкрито за єдиним унікальним номером судової справи № 398/527/20, і його предметом є питання, пов`язані з виконанням рішення, ухваленого саме в цій справі. Питання, що стосуються судового наказу, підлягають розгляду в межах справи № 398/4199/17 за окремим зверненням, зареєстрованим за відповідним єдиним унікальним номером. Крім того, вимога, за якою може бути вирішене питання про можливість виконання судового наказу, зокрема про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦПК України заявляється стягувачем або боржником, а не виконавцем. Такої вимоги ні стягувач, ні боржник у виконавчому провадженні не заявляли, а суд вирішує справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Виконавець не має повноважень звертатися з такою заявою до суду. Відтак питання щодо наявності підстав для припинення виконання судового наказу суд у цьому провадженні не вирішує, тому що воно виходить за межі предмета цього провадження і кола заявлених вимог.

Проблемні питання, що виникли під час виконання зазначених рішень суду, про які зазначено у заяві та які детальніше розкрила у судовому засіданні державний виконавець Загорулько І.М., зводяться до необхідності закінчення виконавчого провадження та визначення особи, якій належить перерахувати стягнуті кошти. Водночас ці питання відповідно до ЦПК України та ЗУ Про виконавче провадження до компетенції суду не належать. Закінчення виконавчого провадження і повернення виконавчого документа стягувачу здійснюються за вичерпним переліком підстав, і в кожному випадку відповідне рішення приймає виконавець та оформлює його постановою (ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження»). Суд не уповноважений закінчити виконавче провадження: він може за результатом відповідного звернення боржника чи стягувача створити передумову для закінчення провадження, зокрема визнавши виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 39 названого Закону), однак закінчити виконавче провадження замість виконавця не може.

Облік, розподіл і перерахування стягнутих з боржника сум так само віднесені до компетенції органу державної виконавчої служби і врегульовані розділом VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Зокрема, п. 16 цього розділу передбачає, що в разі, якщо стягнуті з боржника грошові суми не витребувані стягувачем протягом одного року з дня їх зарахування на депозитний рахунок, такі суми зараховуються до Державного бюджету України за умови повідомлення виконавцем стягувача про наявність стягнутих на його користь грошових сум. Виконання ж кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється в межах зведеного виконавчого провадження (ст. 30 названого Закону). Отже порядок дій виконавця у ситуації, що склалася, законодавством визначений і додаткового встановлення судом не потребує.

Суд не залишає поза увагою і причину, з якої склалася ситуація, що стала приводом для звернення. Рішення суду від 12 травня 2020 року про стягнення аліментів ухвалено після того, як над дитиною було встановлено опіку, і аліменти присуджено на користь опікуна. Раніше виданий судовий наказ про стягнення аліментів на утримання тієї самої дитини на користь іншої особи при цьому не скасовувався і залишався пред`явленим до виконання.

Закон пов`язує право одержувати аліменти на дитину зі статусом особи, яка діє в її інтересах. Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, а той із батьків або інших законних представників, на ім`я якого вони виплачуються, розпоряджається ними виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини (ч. 1, 2 ст. 179 СК України). Особа, позбавлена батьківських прав, перестає бути законним представником дитини (п. 2 ч. 1 ст. 166 СК України), проте не звільняється від обов`язку щодо її утримання (ч. 2 ст. 166 СК України).

Водночас суд наголошує, що питання про те, чи змінився правовий статус конкретних осіб і чи не припинилося їх право на отримання аліментів, зокрема і матері дитини ОСОБА_3 , і які наслідки це має для виконання судового наказу, підлягає з`ясуванню за заявою заінтересованої сторони в межах справи № 398/4199/17 або є за окремим позовом платника аліментів про звільнення його від заборгованості по сплаті аліментів на підставі ст.197 СК УКраїни. У цьому провадженні суд таких обставин не встановлює і питання про права заінтересованих осіб не вирішує.

З метою забезпечення ефективного захисту прав учасників виконавчих проваджень суд вважає за необхідне роз`яснити таке. Стягувач або боржник вправі звернутися до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 398/4199/17 із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням або з інших причин (ст. 432 ЦПК України); питання перегляду або скасування судового наказу вирішується в порядку, встановленому ст. 170 ЦПК України. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється виконавцем, а в разі спору судом (ч. 4 ст. 195 СК України). Питання про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами вирішується судом за позовом платника аліментів з урахуванням стану його здоров`я, матеріального становища та інших істотних обставин (ст. 197 СК України). Заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття (ч. 4 ст. 194 СК України), а стягнуті на утримання дитини кошти є її власністю (ч. 1 ст. 179 СК України).

За наведених обставин суд дійшов висновку, що заявник порушив питання, яке має практичне значення, проте способи його вирішення встановлені законом і не можуть полягати у визначенні порядку виконання виконавчих документів, як про це просить заявник. Щодо виконавчого провадження № 62883983 підстав, передбачених ч. 3 ст. 435 ЦПК України, не встановлено; щодо виконавчого провадження № 55661246 порушене питання виходить за межі предмета цього провадження та кола заявлених вимог. Отже, заява Олександрійського відділу державної виконавчої служби задоволенню не підлягає.

Матеріали виконавчого провадження № 55661246, надані державним виконавцем для дослідження, підлягають поверненню заявнику.

Керуючись ст. 258, 260, 261, 353, 354, ч. 1, 2, 3, 7 ст. 435 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Олександрійського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення порядку виконання виконавчих документів у виконавчих провадженнях № 55661246 та № 62883983 відмовити.

Матеріали виконавчого провадження № 55661246 повернути Олександрійському відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. В. Орловський