Рішення № 139325892, 31.08.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1760/26

Провадження № 2/347/1243/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області, в складі:

головуючої -судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Мошуля Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги мотивуючи тим, що 23.02.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2126757.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору № 2126757 від 23.02.2025 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб- сайті Кредитодавця.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є видом електронного підпису, який широко застосовується у сфері мікрокредитування та підтверджує волевиявлення особи шляхом використання одноразових кодів або паролів, надісланих засобами телекомунікаційного зв`язку. Позивач посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема постанову у справі № 524/5556/19, якою підтверджено правомірність укладення договорів у такий спосіб.

Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 2126757 від 23.02.2025 року Відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Після укладення цього Договору, Товариство із використанням даних Відповідача, зазначених у Кредитному договору, створює Відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується Відповідачу через веб-сайт. Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану Споживачем, у порядку та строки визначені Кредитним договором.

Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому Кредитним договором. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України.

28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2126757 від 23.02.2025р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 32602,49 грн., із яких: 1. заборгованість за тілом кредиту становить 6999,99 грн.; 2. заборгованість за відсотками становить 11602,5 грн.; 3. заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; 4. заборгованість за пенею становить 14000 грн.

Відповідач припинив виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 32602,49 грн, а також судові витрати, зокрема судовий збір та витрати на правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи за його відсутності, у зв`язку з чим суд визнав можливим розгляд справи по суті без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, однак у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні та подання відзиву. З огляду на викладене, відповідно до положень статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог статті 281 ЦПК України ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2026 року справу призначено до заочного розгляду.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням встановлених судом фактичних обставин та вимог чинного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, зокрема з довідки про ідентифікацію клієнта (додаток № 8), договору № 2126757 від 23.02.2025 року про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (а.с.15-28) та доказів видачі коштів за договором споживчого кредиту.

23.02.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2126757.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» електронним повідомленням (SMS) на номер мобільного телефону, вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору № 2126757 від 23.02.2025 року, який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб- сайті Кредитодавця.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором є видом електронного підпису, який широко застосовується у сфері мікрокредитування та підтверджує волевиявлення особи шляхом використання одноразових кодів або паролів, надісланих засобами телекомунікаційного зв`язку. Позивач посилається на судову практику Верховного Суду, зокрема постанову у справі № 524/5556/19, якою підтверджено правомірність укладення договорів у такий спосіб.

Згідно Договору про надання споживчого кредиту № 2126757 від 23.02.2025 року Відповідачу надається кредит у гривні, а Відповідач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Після укладення цього Договору, Товариство із використанням даних Відповідача, зазначених у Кредитному договору, створює Відповідачу особистий кабінет в своїй інформаційно-телекомунікаційній системі, доступ до якої забезпечується Відповідачу через веб-сайт.

Товариство зобов`язане перерахувати кошти на рахунок в форматі IBAN/платіжну картку, вказану Споживачем, у порядку та строки визначені Кредитним договором.

Сума кредиту (його частина) перераховується (утримується) Товариством протягом трьох робочих (банківських) днів з моменту укладення цього Договору. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту в порядку передбаченому Кредитним договором. Кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір 2126757 від 23.02.2025р. із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 42350798) та на підставі платіжного документу (долучено до позовної заяви) Відповідачу були перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 7000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.29 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», Фінансова компанія має право надавати фінансову платіжну послугу з переказу коштів без відкриття рахунку та/або із здійснення еквайрингу платіжних інструментів на підставі ліцензії на діяльність фінансової компанії лише за умови, що така фінансова послуга поєднується з іншими видами фінансових послуг, передбаченими пунктами 1-5 частини першої цієї статті.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (ЄДРПОУ 42350798) (далі- Договір факторингу) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2126757 від 23.02.2025р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» або Позивач) (ЄДРПОУ: 42649746), а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 32602,49 грн., із яких: 1. заборгованість за тілом кредиту становить 6999,99 грн.; 2. заборгованість за відсотками становить 11602,5 грн.; 3. заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; 4. заборгованість за пенею становить 14000 грн.

Крім того, доказами направлення позовної заяви з додатками відповідачу є докази направлення позову з додатками відповідачу (додаток № 14) та квитанція про надсилання стороні відповідача .

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути здійснена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення або розміщення такої пропозиції в мережі Інтернет чи інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Згідно із частиною 6 статті 11 зазначеного Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, заповнення електронної форми або вчинення інших дій, що чітко роз`яснені в інформаційній системі як прийняття такої пропозиції.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом установлено, що 23.02.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2126757 в електронній формі із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується договором № 2126757 від 23.02.2025 року, довідкою про ідентифікацію клієнта та доказами видачі коштів за договором позики.

Відповідно до статей 509, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі статтями 525527 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до статті 629 ЦК України.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність іншій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму коштів. Стаття 1049 ЦК України передбачає обов`язок позичальника повернути позику у строки та в порядку, встановлені договором.

Як убачається з доказів видачі коштів за договором споживчого кредиту № 2126757, відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 7000 грн.

Разом із тим, згідно з деталізованим розрахунком заборгованості за договором споживчого кредиту № 2126757 відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, унаслідок чого утворилась заборгованість.

Судом також установлено, що 28.11.2025 р. згідно умов Договору факторингу №28112025, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2126757 від 23.02.2025р. на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 32602,49 грн., із яких: 1. заборгованість за тілом кредиту становить 6999,99 грн.; 2. заборгованість за відсотками становить 11602,5 грн.; 3. заборгованість за комісійними винагородами становить 0 грн.; 4. заборгованість за пенею становить 14000 грн.

Зазначений розрахунок заборгованості відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами.

Суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Також представником позивача заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, суд керується положеннями статей 133, 137 та 141 ЦПК України, відповідно до яких такі витрати повинні бути фактично понесеними, необхідними для розгляду справи та співмірними зі складністю спору, обсягом наданих правничих послуг і виконаних робіт.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01.06.2026 року (додаток № 9), акт про підтвердження надання правової допомоги , детальний опис виконаних робіт та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Разом із тим суд ураховує, що дана справа не є складною, стосується типових правовідносин щодо стягнення заборгованості, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу доказування та складного правового аналізу, а представник позивача участі у судових засіданнях не брав.

З огляду на викладене, керуючись принципами розумності та співмірності, суд доходить висновку про необхідність зменшення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та визначає співмірним їх розмір у сумі 2000 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 525527, 526, 629, 10461049 ЦК України, статтями 7681, 89, 133, 137, 141, 263265, 268, 280282 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за Кредитним договором №2126757 від 23.02.2025р. у розмірі 32602,49 грн. (тридцять дві тисячі шістсот дві гривні 49 копійок) а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк