Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №339/205/26
38
2/339/181/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 серпня 2026 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Скригун В.В.
при секретарі Ганчар Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
Представник позивача Усенко М.І. звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 70 000.00 грн за кредитним договором № 26080-06/2023 від 20 червня 2023 року та судових витрат.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20 червня 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий кредит №26080-06/2023, відповідно до якого останній надано кредит у розмірі 7000.00 грн на умовах строковості, зворотності, платнсті.
На виконання вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей згідно Закону України «Про електронну комерцію» з відповідачкою було укладено кредитний договір у письмовій формі у вигляді електронного документа у відповідності до вимог ст. 639 ЦК України, а для його підписання надано одноразовий ідентифікатор, який було надіслано на вказаний позичальником фінансовий номер.
16 листопада 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №16112023, згідно якого первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача на користь позивача.
Крім того, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Внаслідок неналежного виконанням кредитних зобов`язань у відповідача утворилася заборгованість у сумі 70 000.00 грн, з яких: 7000.00 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 63 000.00 грн сума заборгованості за відсотками.
Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн.
Ухвалою суду від 30 березня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 19 травня 2026 року витребувано у АТ «Універсал Банк» докази по справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві просив проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача, адвокат Дуткевич М.В., в судове засідання не з"явився, надав заяву про розгляд справи без його участі та просив ухвалити рішення згідно закону. При цьому, враховуючи майновий стан позивача та наявіність в неї неповнолітніх дітей, одна з яких є важкохворою, просив зменшити вартість витрат на професійну правничу допомогу до 3000 грн.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 20 червня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів фінансового кредиту № 26080-06/2023 за умовами якого надало відповідачу грошові кошти у сумі 7000.00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (а.с.12зв.-17зв.).
Укладаючи кредитний договір ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 вчинили дії передбачені статтями 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Вказаний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором W1273.
20 червня 2023 року відповідачем ОСОБА_1 також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а.с.19-21).
За умовами договору кредит надається на власні потреби клієнта строком на 360 днів. Дата надання кредиту 20 червня 2023 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 13 червня 2024 року (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 1.4.1 договору процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в пункті 1.2 цього договору.
Пунктом 1.6 договору визначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 70 000.00 грн, реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 133859,83%.
Крім того, ОСОБА_1 підписано додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту від 20 червня 2023 року №26080-06/2023, яким визначено графік платежів за вказаним договором.
ТзОВ «Аванс Кредит» виконало свої зобов`язання перед відповідачем, перерахувавши ОСОБА_1 7000.00 грн кредитних коштів на банківську картку, яку остання вказала у кредитному договорі, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 30 червня 2025 року (а.с.24зв.).
Грошові кошти відповідачем було отримано в повному обсязі, що підтверджується інформацією АТ «Універсал Банк» про рахунок ОСОБА_1 та рух коштів на ньому.
16 листопада 2023 року між ТзОВ «Аванс Кредит» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №16112023, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 червня 2023 року №26080-06/2023 на суму 33 250.00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 7000.00 грн; заборгованості за процентами 26 250.00 грн, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників до вказаного договору (а.с.29 зв.-35зв).
Згідно з платіжною інструкцією від 16 листопада 2023 року №73359, ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» здійснило плату за відступлення права вимоги за договором відступлення прав вимоги від 16 листопада 2023 року № 16112023 в сумі 2 632 677.46 грн (а.с.36).
10 квітня 2026 року ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надіслано відповідачу ОСОБА_1 досудову вимогу №23117170 про погашення кредитної заборгованості в сумі 70 000.00 грн (а.с.36зв.).
Станом на дату подання позову заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за № 26080-06/2023 від 20 червня 2023 року згідно розрахунку заборгованості становить 70 000.00 грн, яка складається з: 7000.00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 63 000.00 грн заборгованість за процентами (а.с.27-29).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина 1 стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до статті 3 вказаного Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 цього Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Відповідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що на час розгляду справи відповідачем не надано доказів виконання обов`язку по сплаті заборгованості за кредитним договором за № 26080-06/2023 від 20 червня 2023 року у сумі 70 000.00 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7000.00 грн; заборгованості за процентами -63 000.00 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Будь-яких доказів, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем суду не надано.
Заперечень щодо стягнення вказаної суми кредитної заборгованості від відповідача не надходило, при цьому представник відповідача не погоджується з нарахованими позивачем витратами на професійну правничу допомогу в сумі 8000.00 грн, вважаючи їх завищеними. Щодо вимог позивача у частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1-3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Верховний Суд у постанові 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначив, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України.
Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107, укладений ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копію акту наданих послуг від 10 квітня 2026 року № 556 та детальний опис наданих послуг до вказаного акту.
За результатами розгляду питання про розподіл судових витрат та дослідження поданих на їх підтвердження доказів, суд враховує, що дана справа є типовою та нескладною за своєю суттю.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» заява № 58442/00, зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000.00 грн не є цілком співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатським об`єднанням робіт (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
Крім того, представник відповідача, адвокат Дуткевич М.В. просив в задоволенні вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу зменшити з 8000.00 грн до 3000.00 грн, посилаючись на завищеність таких сум, оскільки не відповідає рівню складності справи.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Таким чином, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Але, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обгрунтованою.
Таким чином, з врахуванням обсягу виконаної адвокатськими об`єднанням роботи, враховуючи категорію справи, а також беручи до уваги принципи пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн (сплачений судовий збір при подачі до суду позовної заяви).
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 526, 546, 553, 554, 559, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 141, 263 265 ЦПК України, суд
У х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором № 26080-06/2023 від 20 червня 2023 рокув розмірі 70 000 (сімдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 3000 (три тисячі) грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» 2662,40 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» - місцезнаходження: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників НОМЕР_2 .
Суддя Скригун В. В.
Судове рішення № 139325786, Болехівський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 31.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 339/205/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: