Рішення № 139324987, 18.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/520/26

Провадження №2/932/67/26

РІШЕННЯ

іменем України

18.08.2026 місто Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки та відгули і чергування у вихідні/святкові дні,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого вказав, що наказом №383-к від 26.12.2001 він був прийнятий на роботу майстром (ЛМП) Краматорського енергодільниці, наказом №266-к від 29.12.2018 з 01.01.2019 його переведено на посаду майстра бригади із обслуговування та ремонту повітряних ліній електропередачі служби ліній електропередач високовольтних електричних мереж. В подальшому 24.12.2013 електричні мережі перейменовані в ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», де він працював на посаді майстра бригади з обслуговування та ремонту ліній електропередач Служби ліній електропередач Операційної дирекції.

Наказом №113-К від 20.06.2022 дію трудового договору з ним було призупинене, цей наказ був оскаржений ним до суду.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2024 у справі №932/4236/23 визнано незаконним та скасовано вказаний наказ в частині призупинення дії трудового договору з ним, поновлено з 20.06.2022 дію трудового договору, укладеного між ним та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», стягнуто з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.06.2022 по 02.05.2023 в розмірі 315875,04 грн. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2024 рішення суду від 15.04.2024 залишено без змін.

19.04.2024 ним подано письмову заяву про поновлення на посаді з виплатою заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

05.12.2024 його звільнено з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» за власним бажанням, але під час звільнення він не отримав всі передбачені при звільнені виплати.

Вважає такі порушення і відсутність повного розрахунку з ним при звільненні з роботи незаконними та розраховує передбачені виплати таким чином:

Виплата середньої заробітної плати за період з 03.05.2023 до 18.09.2024 (359 днів * на середню заробітну плату на день 1391,52 грн (розрахунок середньої плати надано ДТЕК) = 499555,68 грн.

03.12.2024 ним подано заяву до відповідача про виплату середньої заробітної плати за період з 03.05.2023 по 18.09.2024, однак з відповіді відповідача виходить, що підприємство виплатило все за рішенням суду і на момент звільнення він не має заборгованості.

На момент звільнення 05.12.2024 він мав невикористані відгули за чергування у вихідні та святкові дні, а також за аварійно-відновлювальні роботи у вихідні та святкові дні за період із лютого 2009 року до 24.08.2021 загальною кількістю 3144 години за чергування у вихідний день, що підтверджене відповідними наказами.

Розрахунок такий: 172 години * 2 = 344 (повноцінні години). Разом 1130 годин / 8 годинний робочий день = 141 день * 1391,52 грн = 196 204,32 грн.

При звільненні він в усній формі звернувся до керівництва про оплату не використаних відгулів та запитав відповідні накази для перевірки невикористаних відгулів. Після надання вказаної інформації та документів представник відповідача усно повідомив про відмову у перерахунку та додаткових виплатах.

06.12.2024 було зареєстроване його звернення на гарячу лінію ДТЕК з проханням розібратися з цією ситуацією, письмова відповідь надійшла лише 18.02.2025. У відповіді зазначено, що при звільненні не було порушено законодавства та всі виплати зроблені вчасно і в повному обсязі.

Вважає, що розрахунок вказаних виплат здійснений не об`єктивно та без фактичного врахування всіх годин за невикористаними відгулами. Некоректно виконані й розрахунки відповідачем за невикористані відпустки при звільненні за період з 26.12.2021 до 25.12.2022 (23 дні), з 26.12.2022 до 25.12.2023 (10 днів), (6 днів) з 26.12.2022 щорічна додаткова відпустка 2 дні за період роботи з 26.12.2021 до 25.12.2022, 1 день з 26.12.2023 до 05.12.2024.

Відповідачем некоректно розраховано середній заробіток для оплати невикористаної відпустки, а саме, за 2023 рік було виплачено середню заробітну плату за вимушений прогул за рішенням суду з січня 2023 року по 02.05.2023 (4 місяці). З 03.05.2023 по 31.12.2023 виплат не було та можна вважати, що він відпрацював у 2023 році 4 місяці. Відповідач розрахував середню заробітну плату за формулою, розділивши середню зарплату на 12 місяців, але ж він не відпрацював повний рік, а відпрацював лише 4 місяці, тому відповідач повинен був розраховувати за Постановою КМУ №100 від 08.02.1995, яка вказує, що середня заробітна плата для розрахунку відпускних визначається, виходячи з доходу за останні 12 місяців перед звільненням або за фактично відпрацьований період, якщо відпрацьовано менше року. Формула середньої заробітної плати для відпускних: Середньоденний заробіток = Загальний дохід за розрахунковий період ділиться на фактично відпрацьовані дні в розрахунковому періоді. Періоди безкоштовної відпустки (8 місяців) не враховуються при розрахунку середньоденної зарплати. Враховуються лише фактично відпрацьовані дні з нарахованою зарплатою. Так само і за період 2024 року, де він відпрацював з 19.09.2024 по 04.12.2024 (2,5 місяців) і замість розрахункового періоду в 2,5 місяців відповідач також взяв до розрахунку 12 місяців, та виходить за 42 дні невикористаної відпустки сплачено відповідачем 12409,00 грн замість 58999,92 грн.

Він звертався до ТОВ «ДТЕК Високовольтні Мережі» із заявою про надання детального розрахунку середнього заробітку, але відповідач надав інформацію лише про розрахунок суми оплати.

Відповідач мав розрахувати середню заробітну плату за 2023 рік таким чином: Загальний дохід за 4 місяці, це приблизно 29500 * 4 = 118000 грн, в середньому у місяці 21 робочий день. 4 місяці * на 21 день = 84 робочі дні. Розрахунок середньоденного заробітку: 118000 грн / на 84 робочі дні = 1404,76 грн/день (а відповідач розрахував оклад 21690 грн * на 4 місяці = 86760 гривень і розділив на 252 робочі дні (12 місяців) та отримав 344 грн середньоденного заробітку (у розрахунковому листі 331,68 грн). Компенсація за 35 днів відпустки: 1404,76 грн * 35днів = 49166,60 гривень. І за 2024 рік компенсація за 7 днів відпустки: 1404,76 грн * 7 днів = 9 833,32 грн.

Щодо компенсації за затримку виплати, то на день звернення до суду компенсація, яка нарахована та підлягає виплаті, становить: 1404,76 грн * 375 днів = 526785 грн. Відповідно до Постанови КМУ №100, вона застосовується, серед іншого, у випадках вимушеного прогулу. Відповідно до п.2 Постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

За довідкою про середній заробіток в період 02.2022 та 05.2022, його середньогодинна заробітна плата з розрахунку на 1 робочу годину становить 173,94 грн, та середня заробітна плата становить 29157,21 грн.

При визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу середня заробітна плата позивача повинна обчислюватись виходячи з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи. За довідкою від 18.04.2023 заробітна плата позивача за 2 місяці до призупинення дії договору з ним становила 52253,60 грн. Вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати в розмірі 900,92 грн, помноженої на фактичну кількість робочих днів за період вимушеного призупинення дії трудового договору в період з 20.06.2022 по день ухвалення судом рішення у цій справі, та на час подання позову вказана сума складає 284690,72 грн.

Просив суд стягнути з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» на свою користь:

-середню заробітну плату за період з 03.05.2023 по 18.09.2024 в сумі 499555,68 грн;

-виплати, передбачені за невикористані відгули, чергування у вихідні та святкові дні та аварійно-відновлювальні роботи у вихідні та святкові дні в сумі 196204,32 грн;

-виплати, передбачені за невикористані відпустки при звільненні в сумі 46590,92 грн;

-компенсацію за затримку передбачених виплат в сумі 526785,00 грн;

-у відшкодування моральної шкоди 100000,00 грн; а також понесені ним судові витрати у справі.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 28.01.2026, підготовче провадження закрите ухвалою суду 24.04.2026. Судові засідання у справі призначалися на 22.06.2026, 18.08.2026. Згода на ухвалення заочного рішення стороною позивача не надавалася.

Позивачем ОСОБА_1 та його представником адвокатом Майоровим С.В. подані суду заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Відповідач ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» свого представника до суду не спрямував, відзиву на позов не надав, заяв та клопотань будь-якого змісту від нього не надходило.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

26.12.2001 наказом №383-к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу майстром (ЛМП) Краматорської енергодільниці за переводом з Краматорських електричних мереж ОАО «Донецькобленерго».

Наказом №266-к від 29.12.2018 його з 01.01.2019 переведено на посаду майстра бригади з обслуговування та ремонту повітряних ліній електропередачі служби ліній електропередач високовольтних електричних мереж.

Наказом №113-к від 20.06.2022 з ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 20.06.2022.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.04.2024 у справі №932/4236/23, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17.09.2024, визнано незаконним та скасовано наказ ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» №113-к від 20.06.2022 в частині призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , поновлено дію трудового договору, стягнуто з ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.06.2022 по 02.05.2023 в розмірі 315875,04 грн без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Наказом №64-к від 19.09.2024 ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» поновило з 20.06.2022 дію трудового договору з ОСОБА_1 з виконанням ним обов`язків згідно з посадовою інструкцією.

Наказом №80-к від 11.11.2024 відповідач відсторонив ОСОБА_1 з 11.11.2024 по 05.12.2024 від роботи зі збереженням заробітної плати в розмірі 2/3 від окладу відповідно до ст.113 КЗпП України для повторного навчання з питань охорони праці, охорони навколишнього середовища, пожежної безпеки та технічної експлуатації.

Листом ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» від 22.11.2024 №08-11/1560 ОСОБА_1 повідомлено, що заборгованість за заробітною платою з 15.04.2024 по 19.09.2024 перед ним у товариства відсутня.

18.12.2024 товариство повідомило позивача на його заяву про виплату середнього заробітку від 05.12.2024 про виконання рішення суду в повному обсязі та відсутність боргів перед ним на момент звільнення.

Відповіддю №08-11/49 від 10.01.2025 відповідач повідомив позивачеві, що обрахований у відповідності до вимог постанови КМУ №100 від 08.08.2016 його середньоденний заробіток у 2023 році склав 331,68 грн, тобто за 35 днів невикористаної відпустки нараховано 11608,80 грн; середньоденний заробіток за 2023 рік склав 114,44 грн і відповідно за 7 днів невикористаної відпустки було нараховано 801,08 грн, ці суми були вказані у розрахунковому листі за грудень при звільненні.

Розрахункового листка, отриманого позивачем при звільненні, та відомостей про фактично нараховані й виплачені йому відповідачем суми ОСОБА_1 суду не надано.

Листом відповідача №8-11/227 від 18.02.2025 позивача повідомлено про проведення за фактом його звернення до гарячої лінії внутрішнього розслідування та встановлення відсутності порушень при його звільненні законодавства України, та про те, що всі виплати зроблені вчасно та в повному обсязі.

За недатованими двома довідками б/н ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» середньогодинна заробітна плата ОСОБА_1 становить 173,94 грн, середня заробітна плата 29157,21 грн, для обрахунку взяті періоди квітня та травня 2022 року; з червня 2021 року по травень 2022 року загальний розмір заробітку ОСОБА_1 склав 375793,69 грн.

Статтею43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до статті116 КЗпП України (у редакції, чинній на час звільнення позивача) при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Отже, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку настає передбачена статтею117 КЗпП України відповідальність.

Статтею117 КЗпП України (в редакції, чинній станом на час звільнення позивача) передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними у передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Частинами першою, другою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих позивачем доказів встановлено, що він дійсно перебував у трудових відносинах з відповідачем та був звільнений з посади за власним бажанням 05.12.2025. Під час перебування в трудових правовідносинах з відповідачем позивач залучався до роботи у вихідні, святкові дні.

При цьому позивач, зазначаючи про незгоду з проведеним з ним розрахунком при звільненні, не надав суду відомостей про те, коли та в якому розмірі відповідач здійснив з ним такий розрахунок, про складові цього розрахунку тощо, у той час як факти невиплати належних працівникові сум при звільненні та проведення з ним остаточного розрахунку є визначальними для застосування положень ч.1 ст.117 КЗпП України.

З досліджених судом відповідей ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» на звернення позивача вбачається, що підприємство вважає остаточний розрахунок правильним, а заборгованість відсутньою.

То ж, для встановлення правильності або неправильності проведеного з позивачем розрахунку при звільненні є необхідними відомості про фактично проведений розрахунок, які в матеріалах справи відсутні.

Заявляючи вимогу про стягнення середньої заробітної плати за період з 03.05.2023 по 18.09.2024 в сумі 499555,68 грн та посилаючись на подання ним 19.04.2024 заяви про поновлення на посаді з виплатою заробітної плати в межах суми платежу за один місяць, ОСОБА_1 не надав суду ані копії цієї заяви, ані інших документів на підтвердження свого повернення до виконання посадових обов`язків, і це перешкоджає суду встановити, коли саме на виконання рішення суду про скасування наказу від 20.06.2022 позивач став до роботи, як обліковувалися правовідносини сторін протягом заявленого періоду, які нарахування здійснювалися йому в цей період та які виплати провадилися.

Так само позивач на підтвердження вимоги про стягнення виплат за невикористані відпустки при звільненні не надав суду відомостей про кількість днів відпусток, їхні періоди, про фактично сплачені відповідачем за це кошти.

Щодо виплат, передбачених за невикористані відгули, чергування у вихідні та святкові дні та аварійно-відновлювальні роботи у вихідні та святкові дні, ОСОБА_1 надані лише копії наказів про його залучення до таких робіт, однак відсутні дані щодо використання ним права отримати або оплату за таку роботу, або додаткові дні відпочинку, що створює невизначеність у вирішенні цієї вимоги.

Всі наведені вище і не надані позивачем відомості не становлять охоронюваної законом таємниці та не є інформацією з обмеженим доступом у випадку, якщо їх запитує особа, якої це стосується. У разі ненадання цих відомостей відповідачем на звернення позивача останній не був позбавленим права заявити суду клопотання про витребування доказів. Втім, жодних клопотань від сторони позивача про витребування доказів суду не подано.

Частина шоста статті 81 ЦПК України визначає, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки всі доводи, наведені ОСОБА_1 щодо неправильного розрахунку з ним з боку ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», проведеного при звільненні 05.12.2025, базуються виключно на припущеннях позивача та не підтверджені ним належним чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог про стягнення середньої заробітної плати за період з 03.05.2023 по 18.09.2024 в сумі 499555,68 грн; про стягнення виплат, передбачених за невикористані відгули, чергування у вихідні та святкові дні та аварійно-відновлювальні роботи у вихідні та святкові дні в сумі 196204,32 грн; та виплат, передбачених за невикористані відпустки при звільненні, в сумі 46590,92 грн, отже, в цій частині позовні вимоги залишаються без задоволення.

Вимоги про стягнення компенсації за затримку передбачених виплат в сумі 526785,00 грн та про відшкодування моральної шкоди на суму 100000,00 грн також не підлягають задоволенню як похідні від наведених вище вимог.

Згідно зі ст.141 ЦПК України через відмову в задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,89,263,265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі» (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22, код за ЄДРПОУ 3108149) про стягнення заборгованості з виплати середнього заробітку при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки та відгули і чергування у вихідні/святкові дні відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 28.08.2026.

Суддя: В.С. Салькова