Ухвала суду № 139324728, 31.08.2026, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

31 серпня 2026 року

Єдиний унікальний № 501/3004/26

Провадження № 1-кс/501/616/26

У Х В А Л А

29 серпня 2026 року, м. Чорноморськ

Слідчий суддя Чорноморського міського суду Одеської області ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12026162160000433 від 22 травня 2026 року за підозрою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чорноморська Одеського р-ну Одеської обл., громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий також зазначає, що неможливо обрати більш м`який запобіжний захід.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, надала пояснення на його обґрунтування. Доповнила клопотання, а саме просила визначити розмір застави в межах визначених кримінальним процесуальним законодавством.

Підозрюваний, його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого частково. Посилалися на відсутність підстав для застосування виключного запобіжного заходу. Зазначили, що ризики не доведені. Вказували, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Дослідивши надані матеріали, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя встановив, що слідчим відділенням Відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеський області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026162160000433 від 22 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

15 червня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 здійснено слідчим у спосіб, визначений ч. 2 ст. 135, ч. 1 ст. 278 КПК України, а саме, - його матері ОСОБА_7 та представнику органу місцевого самоврядування за місцем мешкання ОСОБА_5

29серпня 2026 року о 02:20 год ОСОБА_5 було затримано на підставі ст. 208 КПК України.

29серпня 2026 року після затримання ОСОБА_5 повідомлено про підозру особисто.

Відповідно до санкції ч. 4 ст. 185 України, за вчинення цього злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років. Тож, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_5 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за наступних обставин.

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді стрільця 3-го штурмового спеціалізованого відділення 3-го штурмового спеціалізованого взводу 1-ї штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», маючи не зняту та не погашену у встановленому Законом порядку судимість за вчинення корисливих злочинів, керуючись умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 20 травня 2026 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 16 години 00 хвилин проник до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи за вказаною адресою та переконавшись у відсутності власників житла й сторонніх осіб, які могли б перешкодити його злочинним діям або викрити їх, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, проник н територію домоволодіння та скориставшись відсутністю скла у вікні житлового будинку, проник до нього.

Надалі, перебуваючи всередині житлового будинку та оглянувши приміщення з метою пошуку майна, яке становить матеріальну цінність, ОСОБА_5 виявив електрокосу марки «BOSCH» моделі AFS 23-37 зеленого кольору, вартістю 3790 гривень 05 копійок, яка належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на теперішній час, таємно викрав зазначену електрокосу.

Заволодівши майном, ОСОБА_5 виніс його за межі домоволодіння, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим завершив свої злочинні дії.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3790 гривень 05 копійок.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді стрільця 3-го штурмового спеціалізованого відділення 3-го штурмового спеціалізованого взводу 1-ї штурмової спеціалізованої роти (ШКВАЛ) військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», повторно, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, 21 травня 2026 року в період часу з 12 години 00 хвилин до 15 години 00 хвилин прибув до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , власником якого є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перебуваючи за вказаною адресою та переконавшись у відсутності власників житла й сторонніх осіб, які могли б перешкодити його злочинним діям або викрити їх, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом віджиму вхідних дверей пошкодив запірний механізм та незаконно проник до житлового будинку.

Надалі, перебуваючи всередині житлового будинку та оглянувши приміщення з метою пошуку майна, яке становить матеріальну цінність, ОСОБА_5 виявив: чотири автомобільні покришки без дисків марки «Kapsen RW501 215/65 R17 99H», дата виготовлення 2025 рік, які були придбані 22 жовтня 2025 року для використання на автомобілі марки «Volkswagen Tiguan», вартістю 12 504 гривень та чотири автомобільні колеса з дисками марки «Kapsen Snowshoes AW33 205/60 R16 96H», дата виготовлення 2024 рік, які були придбані у 2025 році та перебували у використанні протягом одного сезону на автомобілі марки «Toyota Avensis», вартістю 18 413 гривень 12 копійок, що належать ОСОБА_8 .

Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, в умовах воєнного стану, введеного на території України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався та який діє на теперішній час, таємно викрав вказане майно.

Заволодівши вищезазначеним майном, ОСОБА_5 виніс його за межі домоволодіння, після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення та отримав реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, чим завершив свої злочинні дії.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_8 було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 30 917 гривень 12 копійок.

Обґрунтованість підозри підтверджується дослідженими слідчим суддею доказами, зокрема: протоколом огляду місця події від 21 травня 2026 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 22 травня 2026 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду предмета (відеозапис з камер відео спостереження СТО) від 25 травня 2026 року; протоколом огляду предмета (колес) від 30 травня 2026 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 30 травня 2026 року; протоколом пред`явлення речей для впізнання з потерпілою ОСОБА_8 від 30 травня 2026 року; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_14 від 10 червня 2026 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю неповнолітнього свідка ОСОБА_14 від 10 червня 2026 року.

Тож слідчий суддя дійшов висновку, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчим суддею також встановлено наявність обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про що свідчить тяжкість покарання (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років), яке загрожує підозрюваному у разі визнанні його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому, суд виходить з того, що суворість покарання є суттєвим, але не самодостатнім фактором при оцінюванні ризику переховування, а тому враховує інші обставини, які свідчать про існування даного ризику. Так, підозрюваний після події залишив місце вчинення можливого кримінального правопорушення, був оголошений у розшук, переховувався від органів досудового розслідування. Вказане вбачається з наданих суду доказів, показань. Тож, підозрюваний вчиняв і може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;

- ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення. Так, 14 вересня 2022 року ОСОБА_5 був засуджений Іллічівським міським судом Одеської області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, в силу ч. 3 ст. 78, ч. 1 ст. 71 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком Іллічівського міського суду Одеської області від 24 січня 2020 року та

остаточно визначено 5 років 1 місяць позбавлення волі. 07 серпня 2024 року відповідно до ухвали Запорізького районного суду Запорізької області ОСОБА_5 на підставі ст. 81-1 КК України звільнений від відбування покарання умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом. Незважаючи на це ОСОБА_5 вчинив дії, які стали підставою для повідомлення йому про підозру у цьому кримінальному провадженні.

Наявність вказаних ризиків підтверджується наданими слідчому судді доказами, зокрема, вказаними вище.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею встановлено, що зазначені вище обставини є також обставинами, які передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а саме - особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави (окрім як альтернативного запобіжного заходу).

При ухваленні рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України бере до уваги, що: надані стороною обвинувачення докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими, а покарання, яке загрожує підозрюваному (позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років) є тяжким; відсутність у підозрюваного скарг на стан свого здоров`я; наявність у підозрюваного співмешканки та малолітньої доньки; відсутність доходу та заощаджень; відсутність цінного рухомого майна, нерухомого майна; вартість майна, у таємному викраденні якого підозрюється ОСОБА_5 , становить 34707,17 грн.

Слідчий також просить не визначати підозрюваному розмір застави. Однак слідчий суддя не погоджується з цими доводами.

Так, згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави.

Кримінальним процесуальним законом (ч. 4 ст. 183 КПК України) передбачені виключення з цього загального обов`язку. Однак слідчий не зазначає про наявність обставини, які у даному випадку дають підстави не визначати розмір застави. Тож, враховуючи характер дій підозрюваного, характер встановлених ризиків та відомості про підозрюваного, слідчий суддя вважає, що у даному випадку відсутні підстави для відступу від виконання передбаченого ч. 3 ст. 183 КПК України обов`язку слідчого судді визначити розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тому, враховуючи вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, наявність ризиків передбачених статтею 177 КПК України, обставини можливого кримінального правопорушення, сімейний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66 560,00 грн.

При цьому, у разі звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку із внесенням застави, на нього необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням викладеного вище, клопотання слідчого необхідно задовольнити частково.

Щодо клопотання захисника та підозрюваного про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то на переконання слідчого судді такий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, з огляду на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та обставин зазначених вище, тому в його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181, 183, 194, 196, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого ОСОБА_6 задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 жовтня 2026 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (який станом на 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн), а саме 66 560,00 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) (отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, код банку отримувача: 820172, сутність платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У разі внесення застави зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду в цьому кримінальному провадженні, а також виконувати в строк до 16 жовтня 2026 року включно обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із Одеського р-ну Одеської обл. без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до ВП № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області паспорт (паспорти), інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Запобіжний захід у вигляді застави, у разі внесення застави, діє до його припинення.

Роз`яснити заставодавцю та підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органів досудового розслідування чи суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 та підозрюваного ОСОБА_5 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення чи з дня отримання її копії, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а для особи, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копії ухвали після її оголошення негайно вручити підозрюваному, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Слідчий суддя