Рішення № 139324651, 26.08.2026, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/884/25

Провадження № 2-о/491/13/26

РІШЕННЯ

іменем України

26 серпня 2026 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,

присяжних - Жуматій О.Е., Коржової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання - Білоус А.В.,

учасників справи: заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - адвоката Юраш І.О.,

адвоката особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, - Сокерчака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, особа, стосовно якої розглядається справа, - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Юраш Ірину Олександрівну звернувся до Ананьївського районного суду Одеської області з заявою, в якій просив визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним, встановити над ним опіку та призначити його опікуном.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду ОСОБА_1 посилається на те, що він є рідним племінником по лінії матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є непрацездатною людиною з інвалідністю другої групи з дитинства, безстроково. Валентин з народження відстає у психомоторному розвитку, тобто, його діагноз розумова відсталість важкого ступеню (F72-О), віддалені наслідки важкого органічного ураження ЦНС. ОСОБА_3 . За час, що минув від дати огляду медико-соціальною експертною комісією та надання дядьку другої групи інвалідності, стан його здоров`я не покращився. Він хворіє від народження. ОСОБА_2 ріс хворобливою, слабкою дитиною. Дитячі дошкільні заклади не відвідував, навчався вдома по індивідуальній програмі. Перебуває на диспансерному обліку у кабінеті лікаря психіатра з діагнозом хвороба ОСОБА_4 . Під динамічним наглядом лікаря-психіатра хворий знаходиться з 23 вересня 2022 року. На даний час психічний стан хворого середнього ступеню важкості. Дезорієнтований у місці перебування, у часі та у власній особистості. Продуктивному контакту недоступний. Звернену до нього мову не розуміє, реагує тільки на звернення рідної сестри. Інструкції не усвідомлює та не виконує, увага привертається з труднощами, лише на короткий час. Мова не розвинена, вимовляє лише окремі короткі слова, звуки, окремі імена рідних. Інтелектуально-мнестичні функції не розвинені, вольові функції не сформовані, критика відсутня. Хворий сам себе обслуговувати не може. За станом психосоматичного здоров`я потребує постійного стороннього догляду, допомоги та контролю поведінки. У зв`язку з зазначеним вище, ОСОБА_2 , не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю і в зв`язку з цим, він перебуває на обліку у лікаря-психіатра КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради». Після смерті бабусі заявника та матері дядька - ОСОБА_5 , за ним доглядала матір заявника та сестра ОСОБА_2 - ОСОБА_6 . За дядьком фактично доглядає заявник, він постійно знаходиться, під наглядом заявника, оскільки його матір (сестра ОСОБА_2 ) на даний час за станом здоров`я не може проводити догляд за братом. Заявник має задовільний стан здоров`я, спиртними напоями чи наркотичними засобами не зловживає і на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває. Заявник має можливість і бажання доглядати свого дядька та бути його опікуном. У зв`язку з тим, що стан ОСОБА_2 впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він потребує стороннього догляду, виникла необхідність у зверненні до суду із даною заявою про визнання його недієздатним та призначення опікуна.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 25 вересня 2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду (а.с.34-36).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 12 листопада 2025 року провадження у справі зупинено, у зв`язку з призначенням судової психіатричної експертизи (а.с.84-85).

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 23 червня 2026 року поновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням до суду висновку судово-психіатричного експерта № 244 від 26 травня 2026 року та призначено справу до судового розгляду (а.с.104).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Юраш І.О., повноваження якої посвідчуються ордером на надання правничої допомоги серії ВН № 1578900 від 16 вересня 2025 року (а.с.23), підтримали заяву, спираючись на письмові докази справи та просили задовольнити. Крім того, в ході судового засідання було з`ясовано, що раніше питання щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною особою не поставало, оскільки раніше догляд здійснювала сестра (мати заявника). Та, оскільки наразі заявник здійснює такий догляд, то в останнього виникла така необхідність. Заявник не може звернутись до лікарні в інтересах ОСОБА_2 . Мати заявника (сестра ОСОБА_2 ) не може здійснювати догляд за станом здоров`я. Як зазначив заявник, ОСОБА_2 проживає разом з ним майже два роки.

Адвокат особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_7 , який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 25 вересня 2025 року за № 2374 (а.с.47), в судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною особою, вважав заяву в цій частині обґрунтованою та доведеною належними та допустимими доказами, наданими стороною заявника. Питання щодо призначення над ОСОБА_2 опіки в особі заявника ОСОБА_1 адвокат залишив на розсуд суду.

Особа, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 , у судове засідання не прибув. За висновком судово-психіатричного експерта № 244 від 26 травня 2026 року, ОСОБА_2 може бути присутнім у судовому засіданні, проте через свій психічний стан (глибину розумової відсталості, нерозвиненість комунікативної функції мовлення) не здатний надавати пояснення по суті справи (а.с.100).

Представник Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради в судове засідання не прибув. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.149). Поряд з цим, в матеріалах справи міститься клопотання представника органу опіки та піклування від 21 жовтня 2025 року, в якому, зокрема, міститься прохання здійснити розгляд справи без участі заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради (а.с.61-62).

Ухвалами Ананьївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2026 року, занесеними до протоколу судового засідання, постановлено про розгляд справи за відсутності особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, ОСОБА_2 , та представника заінтересованої особи - Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради (а.с.141 зворотний).

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 (дружина заявника). пояснила суду, що вони разом з заявником фактично проживають за адресою АДРЕСА_2 , з ними також проживають їх двоє дітей та ОСОБА_2 , за яким заявник здійснює догляд. ОСОБА_2 проживає разом з ними місяців вісім.

Вислухавши учасників справи, присутніх у судовому засіданні, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України із заявою про визнання фізичної особи недієздатною можуть звернутися члени її сім`ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги.

Як було зазначено, ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання його рідного дядька ОСОБА_2 недієздатним.

На підтвердження цьому заявником надано:

- копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , виданого 17 квітня 1975 року виконавчим комітетом Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.16 зворотний),

- копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_2 , виданого 14 вересня 1967 року виконавчим комітетом Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області (а.с.21 зворотний), - в яких у графі «Мати» записано « ОСОБА_10 » (мовою оригіналу).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14 лютого 2005 року виконавчим комітетом Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 20 серпня 1988 року виконавчим комітетом Коханівської сільської ради Ананьївського району Одеської області, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_11 , після укладення шлюбу взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_12 » (а.с.21).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого повторно 11 листопада 2023 року Любашівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), матір`ю дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записано « ОСОБА_13 » (а.с.22).

З викладеного встановлено, що заявник ОСОБА_1 по лінії матері є рідним племінником ОСОБА_2 , відносно якого подав заяву про визнання його недієздатною особою.

Відповідно до статті 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цивільним кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України, суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.

Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.

Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров`я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку. Відповідно до статті 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов`язаних зі станом її психічного здоров`я (частина перша статті 7 Закону).

Згідно копії дублікату довідки до акта огляду МСЕК серії ВТЭ № 022332 від 29 квітня 1991 року ОСОБА_2 при первинному огляді був визнаний особою з інвалідністю другої групи, з дитинства, безстроково, непрацездатний (а.с.9).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 12 серпня 2025 року за вихідним № 138 з консультативно-діагностичного відділення КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради» ОСОБА_2 інвалід ІІ групи безстроково, з 23 вересня 2022 року знаходиться під динамічним наглядом лікаря-психіатра. В описанні психічного стану зазначено: дезорієнтований у місці перебування, у часі та у власній особистості. Продуктивному контакту недоступний. Звернену до нього мову не розуміє, реагує тільки на звернення рідної сестри. Інструкції не усвідомлює і не виконує. Увага привертається з труднощами, лишена короткий час. Мова не розвинена, вимовляє лише окремі короткі слова, звуки, окремі імена рідних. Мислення не розвинене, рудиментарне. Продуктивної психотичної симптоматики поведінкою не виявляє. Інтелектуально-мнестичні функції не розвинені. Вольові функції не сформовані. Критика відсутня. Сам себе обслуговувати в повній мірі не може. За станом психосоматичного здоров`я потребує постійного стороннього догляду, допомоги та контролю поведінки. Діагноз: «Розумова відсталість важкого ступеня (F72.0). Віддалені наслідки важкого органічного ураження ЦНС. Хвороба Дауна ( (а.с.11).

Згідно висновку судово-психіатричного експерта Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» від 26 травня 2026 року № 244 при теперішньому клінічному психіатричному досліджені у ОСОБА_2 поряд з відповідними ознаками хвороби Дауна, виявлено грубе недорозвинення всіх психічних функцій (інтелекту, мислення, пам`яті, уваги, мови). ОСОБА_2 не володіє комунікативною функцією мови, звернену мову розуміє на ситуативному рівні. Емоційні реакції випробуваного мало диференційовані, обумовлені задоволенням чи незадоволенням актуальних нижчих потягів. Поведінкові акти непослідовні, без будь-якого плану та прогнозу своїх дій. ОСОБА_2 абсолютно несамостійний, залежний від оточуючих, не здатний до самостійного забезпечення своєї життєдіяльності, дезадаптований на побутовому та соціальному рівнях, у зв`язку з чим потребує постійного стороннього контролю допомоги та нагляду. З урахуванням даних анамнезу та результатів, отриманих при проведенні теперішнього клінічного дослідження, вищезазначена симптоматика відповідає клінічним уявленням і діагностичним критеріям стійкого психічного розладу у вигляді «Важкої розумової відсталості (F72.0), синдром ОСОБА_4 , у зв`язку чим ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.98-100).

Кваліфікація експерта сумнівів не викликає. Доказів, що ставили б під сумнів висновок експерта надано не було. Учасники справи не зверталися до суду із заявами про призначення повторної експертизи.

Тому, наявні підстави вважати, що за своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому, з урахуванням зазначеного, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання його недієздатним.

Що стосується вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , то слід зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Визнання фізичної особи недієздатною тягне за собою правові наслідки спрямовані на захист її прав та інтересів.

Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною особою встановлюється опіка.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Статтею 55 ЦК України передбачено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересі малолітніх осіб, а також неповнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Інститут опіки забезпечує реалізацію та охорону цивільних прав і обов`язків недієздатної фізичної особи.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що визнання фізичної особи недієздатною є винятковим заходом правового характеру, який застосовується з метою захисту самої особи. Інститут опіки покликаний забезпечити повну реалізацію та охорону прав недієздатної фізичної особи шляхом покладення на опікуна обов`язків діяти в інтересах підопічного, забезпечуючи йому належні умови життя, догляд і правове представництво.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій - п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Статтею 64 ЦК України визначено випадки, коли фізична особа, не може бути опікуном або піклувальником.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 23 грудня 2011 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Про це свідчить витяг з реєстру територіальної громади, сформований 18 червня 2025 року за № 2025/008095962 (а.с.5).

Згідно відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи, сформованих 23 вересня 2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23 грудня 2011 року зареєстрований за однією адресою з рідним братом ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме: АДРЕСА_1 (а.с.14-15, 33).

Згідно висновку ЛКК від 15 серпня 2025 року за № 466 ОСОБА_1 за станом здоров`я може надавати соціальні послуги (а.с.12).

Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська міська багатопрофільна лікарня Ананьївської міської ради» ОСОБА_1 на «Д» (диспансерному) обліку в кабінеті лікаря-нарколога не перебуває і раніше не перебував (а.с.13).

В постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року у справі №554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 519/2-5034/11).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов`язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що особа використовувала його на зло; негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин).

Згідно статтей 55, 58, 60 63, 67, 75 ЦК України опіка встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов`язки.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки і піклування.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Опікун призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.

Опіка встановлюється над, зокрема, фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника.

Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими спільним наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 за № 387/3680 (далі - Правила опіки та піклування).

Згідно зі статтею 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Пунктом 3.1 Правил опіки та піклування передбачено, що для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. Опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Пунктом 3.3 Правил опіки та піклування визначений перелік документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна, це зокрема: довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки, тощо.

Згідно з пунктом 4.3 Правил опіки та піклування як правило, опікун (піклувальник) повинен проживати разом з підопічним і може бути прописаний на житловій площі останнього на період виконання своїх обов`язків.

Підсумовуючи, слід зазначити, що до вимог, котрим має відповідати особа, яка бажає стати опікуном, відноситься, зокрема: повна цивільна дієздатність фізичної особи; письмова згода опікуна та піклувальника; відносини, що існують між опікуном і підопічним; можливість особи виконувати обов`язки опікуна.

За правилами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 336/5652/18 зазначив, що відповідно до частини першої статті 67 ЦПК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20 зазначалося, що при призначенні опікуна важливі і повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (див. постанову Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Право бути опікуном може виникнути лише у разі звернення до суду з обґрунтованим поданням відповідного органу опіки та піклування про призначення такої особи опікуном. Щоб отримати право опіки заявник має звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви можуть бути оскаржені до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права заявника на призначення його опікуном.

Суд зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов воно не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.

У таких справах, з урахуванням якнайкращих інтересів особи, над якою встановлюється опіка, потрібно з`ясовувати наявність інших осіб, які можуть бути опікунами недієздатного, здійснювати оцінку їх здатності виконання функцій саме опікуна недієздатної особи, а не відвідувача за необхідністю; досліджувати дійсність намірів військовозобов`язаного (військовослужбовця) як єдиного кандидата на призначення опікуном недієздатної особи щодо забезпечення її особистих немайнових і майнових прав та інтересів, та ураховувати визначені Правилами опіки та піклування критерії, яким має відповідати особа як опікун.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 10 серпня 2026 року, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника заявника долучено до матеріалів справи подання Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 (а.с.142).

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи докази та з`ясовані у судовому засіданні обставини спонукають до висновку про необґрунтованість подання і дають підстави вважати, що воно очевидно спрямоване на упереджене та небезстороннє призначення опікуном особи всупереч меті покликаного судового інституту призначення опіки.

Так, як вбачається з подання, воно сформоване за результатами розгляду матеріалів справи № 491/884/25. Хоча відповідно до частини третьої статті 63 ЦК України фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Факту звернення самим ОСОБА_1 до органу опіки та піклування задля підготовки подання про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 судом не встановлено. Крім того, подання не містить інформації щодо відсутності інших осіб (близькі родичі або інші особи), які б могли бути опікуном над ОСОБА_2 .

У поданні Органу опіки та піклування Ананьївської міської ради про доцільність призначення громадянина ОСОБА_1 опікуном над громадянином ОСОБА_2 , у разі визнання його судом недієздатною особою, жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , у документі не наведено. Крім цього, у поданні відсутня інформація про інших осіб, які перебувають у сімейних відносинах з ОСОБА_2 та чи мають вони можливість виконувати обов`язки опікуна, з урахуванням особистих стосунків.

Верховний Суд у справі № 380/16966/24 виснував, що «відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян».

Матеріали справи також не містять доказів, які б підтверджували факт того, що ОСОБА_1 здійснює догляд за ОСОБА_2 та заявником необґрунтовано чому саме зараз звернувся до суду щодо призначення його опікуном над ОСОБА_2 .

Крім того, матеріали справи містять суперечності щодо місця проживання заявника з ОСОБА_2 . Так, в судовому засіданні з показів самого заявника та свідка було з`ясовано, що заявник ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ним проживає ОСОБА_2 , за яким заявник здійснює догляд. В той же час, згідно подання органу опіки та піклування ОСОБА_2 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 (за місцем реєстрації заявника).

Крім того, в судовому засіданні заявник зазначив, що здійснює догляд за ОСОБА_2 майже два роки. В той же час, свідок ОСОБА_8 (дружина заявника) зазначила, що ОСОБА_2 мешкає разом з ними місяців вісім.

Ризик того, що подання спрямоване на подальше оформлення ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не спростовано.

На переконання суду, для виключення сумнівів у можливих зловживаннях у відповідному питанні факт наявності відстрочки від призову в особи, на яку слід покласти обов`язки опікуна, має бути підтверджений фактично, а не ґрунтуватися на припущеннях про те, що за відповідних обставин вона може бути оформлена в майбутньому і що подання органу опіки та піклування з цим не пов`язане.

За таких обставин, проаналізувавши матеріали справи, вимоги законодавства, суд не знаходить підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , а висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном оцінює як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин, та ґрунтується виключно на даних отриманих від заявника.

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм оцінку, суд встановивши, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами дійсність його намірів щодо забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів ОСОБА_2 , дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного дядька.

Між тим, частиною першою статті 65 ЦК України передбачено, що до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.

З огляду на вищевикладене, до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , необхідно покласти на Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради здійснення обов`язків з опіки над останнім.

Суд зазначає, що до встановлення опіки і призначення опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради, відповідно до статті 67 ЦК України, зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 76-78, 258, 259, 260, 299-300 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, особа, стосовно якої розглядається справа, - ОСОБА_2 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради - задовольнити частково.

Визнати недієздатною особою громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Точилове Ананьївського району Одеської області, місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .

У призначенні ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- відмовити.

Встановити над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку. Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради до вирішення питання про призначення йому опікуна в порядку, визначеному законодавством.

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити два роки, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Роз`яснити учасникам, що це рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії цього судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного цим судовим рішенням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України» за наступними банківськими реквізитами: отримувач платежу: ДУ «ІСПСМ МОЗ України»; код отримувача - ЄДРПОУ: 04803492; р/р: UA158201720313251005201007077; банк отримувача: ДКС України у Подільському районі м. Києва; призначення платежу: «Оплата за судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 , експерт Семенкова І.І.», витрати за проведення експертизи в розмірі 10 386 (десять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Відомості про учасників справи на виконання пункту 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

заявник: представник заявника - адвокат: особа, стосовно якої розглядається справа: адвокат особи, стосовно якої розглядається справа:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ОСОБА_15 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_5 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 ОСОБА_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ОСОБА_7 , адреса розташування робочого місця: АДРЕСА_7 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 заінтересована особа: Орган опіки та піклування Ананьївської міської ради в особі виконавчого комітету Ананьївської міської ради, місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 66401, Одеська область, Подільський район, м.Ананьїв, вул. Незалежності, буд. 51; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42024778

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу опіки та піклування та органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Повний текст рішення суду складено 31 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Желясков

Присяжні О.Е. Жуматій

Г.В. Коржова

Рішення суду набрало законної сили «_» _______20_ року.

Оригінал рішення суду знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/884/25 Ананьївського районного суду Одеської області.