Рішення № 139324390, 01.06.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/1728/26

Провадження № 2/577/1186/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря судового засідання Мукосєєва І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 27 260 грн. 00 коп,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року в розмірі 27 260 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 21 серпня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025, відповідно до умов якого відповідачу був наданий фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 брав на себе зобов`язання повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та на умовах, визначених договором.

Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1

ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року виконало, перерахувавши грошові кошти ОСОБА_1 .

Однак свої зобов`язання за вказаним договором ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим за ним станом 22 грудня 2025 року утворилася заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року на загальну суму 27 260 грн. 00 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 5 670 грн. 00 коп, заборгованість за комісією у розмірі 700 грн 00 коп. Також ОСОБА_1 нараховані штрафні санкції у розмірі 13 890 грн 00 коп

22 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року на загальну суму 27 260 грн. 00 коп.

У добровільному порядку заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 погашена не була, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося з позовом до суду.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 02 квітня 2026 року було відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження та судовий розгляд справи призначений на 01 червня 2026 року на 09 год. 45 хв. (а.с. 43).

Представник позивача - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився. У своїй позовній заяві ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило про розгляд справи без участі його представника (а.с. 5зв), а також у відзиві на позовну заяву представник позивача Зіморой Д.М. зазначив про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 66).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с.70-71).

Представником ОСОБА_1 адвокатом Кравинської Ю.В. до суду наданий відзив на позовну заяву, у якому остання зазначила, що ОСОБА_1 заперечуємо проти позовних вимог в частині стягення з нього штрафний санкцій (сума заборгованості за штрафом) в розмірі 13 890 грн. 00 коп. та щодо стягнення комісії в сумі 700 грн 00 коп. Навіть якщо суд вважатиме доведеними укладення 21 серпня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025, з огляду на пряме порушення вимог ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (вбачається підписання з боку кредитора договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, додатків до нього із застосуванням «аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання) за відсутності документу з письмовою згодою сторін, у якому б міститись зразки відповідних аналогів власноручних підписів ), вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 неустойки (штрафу) в розмірі 13 890 грн 00 коп є неправомірним, оскільки відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також незаконною є вимога позивача про стягнення з ОСОБА_1 комісії в розмірі 700 грн 00 коп. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягнення комісії обґрунтовує такою послугою як надання кредитних коштів, тобто їх перерахування позичальнику. Проте плата за надання кредиту не є законною, про шо наявний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, у якій вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна (нікчемна) оспорювана. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, обов`язок доведення обставин складу та реальності суми заборгованості покладається на позивача як на фінансову установу. На підставі вищевказаного, відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за штрафом та комісією, у зв`язку з чим в задоволенні позову в цій частині слід відмовити (а.с. 45-49).

Представником позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Зімороєм Д.М. надана відповідь на відзив, у якій представник відповідача зазначив, що зазначив, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісних кредиторів подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісні кредитори надіслали позичальнику за допомогою засобів зв`язку на зазначений ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання договору. Грошові кошти за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року були перераховані ТОВ «Стар Файненс Груп» на банківський рахунок ОСОБА_1 , що підтверджується долученими до позовної заяви доказами.

Щодо стягнення штрафних санкцій, то п. 5.3. договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, визначено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, законодавством України. встановленим чинним.

Відповідно до п. 7.6. вищевказаного договору, підписанням вказаного договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Тобто, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування процентів, ув зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 на укладення договору, на таких умовах.

Відповідач ОСОБА_1 наданий ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з проверення боргів» розрахунок заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. З клопотанням про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач до суду не звертався. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, ні первісному кредитору, ні новому кредитору відповідач також суду не надав (а.с. 53-66).

Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В судовому засіданні встановлено, що 21 серпня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 (а.с. 7-11).

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного Банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання, шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта (а.с. 7зв).

Пунктом 7.1 договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін і діє протягом строку вказаного в п.1.2 договору (а.с. 10зв).

Договір про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором YY74 (а.с.11).

За умовами договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 був наданий кредит на суму 7 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності. Мета отримання кредиту на власін потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною дяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредит був наданий строком на 120 днів. Дата погашення кредиту 18 грудня 2025 року (п.п. 1.1, 1.2. договору).

Договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року визначено, що тип кредитної ставка фіксована. Процентна ставка складає 0,90% в день та нараховується на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 700 грн 00 коп (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) (п.1.4. договору).

Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 5167 - 80xx - xxxx - 4500 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами. (п. 1.6 договору).

У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), клієнт втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора (п. 1.7 договору).

Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» виконало (а.с. 16).

Пунктом 4.4.2. вищевказаного договору передбачено, що клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором.

Як вбачається з Графіку платежів Литвиненко О.В., з метою погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року повинен був щомісяця сплачувати грошові кошти, а саме 19 вересня 2025 року у розмірі 2 590 грн 00 коп, 19 жовтня 2025 року та 18 листопада 2025 року у розмірі 1 890 грн 00 коп та 18 грудня 2025 року з метою повного погашення кредиту та нарахованих процентів сплатити 8 890 грн 00 коп (а.с. 12).

Однак взяті на себе за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року зобов`язання ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим за ним станом на 22 грудня 2025 року утворилася заборгованість за основною сумою боргу (за тілом кредиту) в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 5 670 грн. 00 коп, заборгованість за комісією у розмірі 700 грн 00 коп. Також ОСОБА_1 нарахований штраф в розмірі 13 890 грн 00 коп. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором становить 27 260 грн 00 коп (а.с. 17-18).

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, в редакції, чинній на день укладення договору факторингу, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

22 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений договір факторингу № 22122025 (а.с. 19-23).

Пунктом 1.1. вищевказаного договору факторингу передбачено, що за цим договором Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів») зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «Стар Файненс Груп») (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників, включаючи суму основного зобов`язання(кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 3.3. зазначеного договору ціна продажу за договором становить 5 909 631 грн 41 коп без ПДВ.

Відповідно до п. 9.2. вказаний договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами. Зобов`язання, що виникають з цього договору, припиняються їх належним (повним) виконанням. Договір вважається укладеним, якщо він підписаний від імені сторін їх уповноваженими представниками, а підписи скріплені печатками сторін.

Грошові кошти в сумі 5 909 631 грн 41 коп були сплачені ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів`на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» 24 березня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 216 від 26 грудня 2025 року (а.с. 25).

Акт прийому-передачі Реєстру боржників від 22 грудня 2025 року до договору факторингу № 22122025 від 22 грудня 2025 року був підписаний ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Стар Файненс Груп» 22 грудня 2025 року (а.с. 24).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 22122025 від 22 грудня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року на загальну суму 27 260 грн. 00 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 5 670 грн. 00 коп., заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 13 890 грн 00 коп. та заборгованість за комісією у розмірі 700 грн 00 коп. (а.с. 26 ).

Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

ОСОБА_1 не здійснювала погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року ні ТОВ «Стар Файненс Груп», ні ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прохає стягнути з відповідача, крім заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 7 000 грн 00 коп, заборгованості по процентам за користуванням кредитними коштами у розмірі 5 670 грн 00 коп, ще і заборгованість за комісією у розмірі 700 грн 00 коп та заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 13 890 грн 00 коп.

Відповідач не оспорює суму основної заборгованості (заборгованості за тілом кредиту) за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року - 7 000 грн 00 коп та заборгованості по процентам за користування кредитнми коштами 5 670 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 5.3 договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року передбачено, що у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, Товарство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленої в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України»

Разом з тим, згідно п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану у подальшому неодноразо була продовжена та вказаний режим воєнного стану діє і на даний час.

Тлумачення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нараховані штрафні санкції за невиконання грошових зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року у вказаний період, то підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні.

Що стосується нарахування відповідачу комісії за видачу кредиту в розмірі 700 грн 00 коп., вимогу про стягнення якої відповідач ОСОБА_1 вважає безпідставною, то суд враховує, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) зазу розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Умовами договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року сторонами передбачено сплату ОСОБА_1 комісії за видачу кредиту в сумі 700 грн 00 коп (що складає 10,00% від суми кредиту), тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту).

Сутність комісії плата за надання кредиту, яка розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до загальної вартості кредиту (п. 1.4. договору).

При цьому не зазначено, які саме послуги, надані банком, включає в себе «плата за надання кредиту».

Аналіз умов договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року в частині встановлення комісії за видачу кредиту свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням кредиту, що надаються позичальнику та за які кредитодавцем встановлена комісія у розмірі 10,00% від суми кредиту одноразово. Позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх з ОСОБА_1 при укладенні договору, не зазначено які саме послуги, пов`язані з наданням кредиту, виконує позивач за сплачену позичальником комісію.

Умови п. 1.4. договору не містять зобов`язання кредитора вчинити відповідну дію на користь позичальника внаслідок отримання комісії.

При цьому надання кредиту є по суті основним обов`язком кредитодавця за умовами укладеного із споживачем договором, а не послугою, виконання якого не може здійснюватися за окрему плату.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, положення п. 1.4. договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Оскільки п. 1.4 договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, якими установлений обов`язок позичальника сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту одноразово є нікчемним, суд на підставі ч. 5 ст. 216 ЦК України вважає за потрібне застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, зокрема, зменшити суму заборгованості за вказаним договором на суму комісії за надання кредиту у розмірі 700 грн 00 коп.

Із розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року вбачається, що з сплаченої ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року суми на погашення штрафів було зараховано 110 грн 00 коп (а.с. 17 зв).

Статтею 534 ЦК України визначено, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Пунктом 3.7 договору про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року передбачено, що у разі недостатності суми здійсненого клієнтом платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у такій черговості: 1) у першу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

За таких обставин сплачену ОСОБА_1 суму штрафних санкцій в розмірі 110 грн 00 коп слід віднести на оплату простроченого тіла кредиту, зменшивши на вказану суму заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 890 грн 00 коп (7 000 грн 00 коп 110 грн 00 коп).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 640/2755/16-ц, відповідно до якої в разі встановлення, що позичальник здійснював платежі на виконання умов договору, які визнані недійсними, він має право на проведення відповідного перерахунку, або повернення зайво сплачених коштів.

За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 890 грн 00 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 5 670 грн. 00 коп, всього 12 560 грн 00 коп.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» слід відмовити.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 6).

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволені на 46 %, то, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 224 грн грн 70 коп (2 662 грн 40 коп х 46 %).

Керуючись ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 202,205, 207,509,525,526,530,599,512,514,516, 534, 610,612,625-29,638, 639, 1054, 1055, 1056-1, 1077, п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, ст.ст.12-13, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 51108-08/2025 від 21 серпня 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 6 890 грн 00 коп (шість тисяч вісімсот дев`яносто грн 00 коп) та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 5 670 грн. 00 коп (п`ять тисяч шістсот сімдесят грн 00 коп), всього 12 560 грн 00 коп (дванадцять тисяч п`ятсот шістдесят грн 00 коп).

В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 224 грн 70 коп (одна тисяча двісті двадцять чотири грн 70 коп).

Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя Ярмак О. М.