Ухвала суду № 139324163, 28.08.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20103/23

Провадження № 1-кс/761/21028/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника ОСОБА_4 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 22022170000000042 від 30.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження № 22022170000000042 від 30.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 402 КК України.

Під час судового розгляду захисником подано заяву про відвід судді, вказуючи на наявність фактів, які свідчать про упередженість судді ОСОБА_6 , що виключає можливість об`єктивного розгляду справи в суді під її головуванням.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали заявлений відвід.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді, вважаючи, що відсутні законні для цього підстави.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши доводи заявленого відводу, суд приходить до наступного висновку.

Підстави для відводу судді в кримінальному провадженні чітко визначені та передбачені ст.ст. 75, 76 КПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України заявлений відвід повинен бути мотивованим.

Заслухавши захисника, судом встановлено, що фактично заявлений відвід ґрунтуються на тому, що обвинувачений та його захисник не погоджуються з рішенням головуючого судді.

Проте, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді, висловлена публічно щодо того чи іншого юридичного питання, зокрема й щодо порядку проведення судового засідання, не може бути підставою для відводу.

Суд наголошує, що у кримінальному провадженні будь-яке рішення ухвалюється у відповідності до Глави 29 Кримінального процесуального кодексу України.

Більш того, частина 1 статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Відповідно до частини 2 вказаного Закону суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Припущення сторони захисту про начебто упередженість судді ОСОБА_6 є надуманим, нічим не підтвердженим та суперечить викладеним нормам національного законодавства.

У рішенні Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09.04.2013, зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).

Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ у справах «Кипріано проти Кіпру», «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

За результатами розгляду заявленого відводу судом встановлено, що обвинуваченим та його захисником не надано інформації й належних доказів на підтвердження існування ознак упередженості або необ`єктивності судді ОСОБА_6 , а тому суд не може вважати такі сумніви об`єктивно виправданими.

Посилання щодо упередженості та необ`єктивності судді, є власними міркуваннями сторони захисту та не ґрунтуються на фактичних даних.

Отже, сумніви стосовно неупередженості судді ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, а також щодо можливих видимих ознак її наявності, не підтверджені жодними доказами, а тому, не можуть бути визнані об`єктивно обґрунтованими та виправданими.

Будь-яких інших, визначених законом підстав для відводу судді ОСОБА_6 в ході розгляду заяви про відвід, судом також встановлено не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для відводу судді ОСОБА_6 відсутні, у зв`язку з чим заява захисника ОСОБА_4 є необґрунтованою, і, тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 75-76, 80-81, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_6 від розгляду кримінального провадження № 22022170000000042 від 30.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 114-1, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 402 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1