Рішення № 139324119, 28.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/4174/26

Провадження № 2/761/8186/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Аббасової Н.В.,

за участю секретаря Сухини А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про стягнення безпідставно набутих коштів, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (далі по тексту - відповідач), третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович, про стягнення безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис № 3662 від 13.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості у розмірі 79 602,40 грн.

ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» пред`явило виконавчий напис № 3662 від 13.01.2022 для виконання до приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І., на підставі якого приватний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 від 23.02.2022.

Згідно відповіді приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І. з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» в рамках виконавчого провадження №68754473 від 23.02.2022 стягнуто та перераховано стягувачу 17 010,06 грн.

20.03.2025 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області по справі №361/1143/25, яке набрало законної сили 22.04.2025, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. від 13.01.2022, зареєстрований у реєстрі № 3662, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості у розмірі 79 602,40 грн.

Так, враховуючи, що документ на підставі якого здійснюється стягнення з позивача на користь відповідача визнано таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.02.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. вчинено виконавчий напис № 3662 від 13.01.2022 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості у розмірі 79 602,40 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Крегулом І.І. 23.02.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з виконання вищезазначеного виконавчого напису №3662.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2025 справі № 361/1143/25, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. від 13.01.2022, зареєстрований у реєстрі № 3662, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості у розмірі 79 602,40 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 22.04.2025

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 30.08.2018 року у справі № 334/2517/16-ц під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Також, судом враховується, що як зазначено в постанові Верховного Суду України від 04.10.2017 у справі № 6-1216цс17, сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул від нього.

Крім того, за змістом постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18, правові підстави набуття відповідачем коштів на виконання виконавчого напису, визнаного судом таким, що не підлягає виконанню, відсутні, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 1212 ЦК України.

Матеріалами справи, зокрема, відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула І.І. на адвокатський запит від 22.12.2025 №25181 підтверджується, що в ході проведення виконавчих дій в рахунок погашення боргу за виконавчим документом, стягнуто 17 010,06 грн та перераховано стягувачу (а.с. 16).

На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що правова підстава списання з позивача коштів у сумі 17 010,06 грн відпала, у зв`язку з чим відповідна вимога щодо стягнення визначеної суми коштів на користь позивача, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів на спростування доводів позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, між позивачем ОСОБА_1 та АБ «Калінін і Партнери» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н/26 від 20.01.2026.

В обґрунтування суми витрат понесених позивачем на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої (правової) допомоги № б/н/26 від 20.01.2026 з додатком № 1, згідно якого сторони погодили суму гонорару адвоката, а також, акт №2 виконаних робіт (наданих послуг) за Договором про надання правничої (правової) допомоги № б/н/26 від 20.01.2026.

Враховуючи викладене, а також те, що представником позивача не надано до суду документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у справі № 761/4174/26, оформлені у встановленому законом порядку, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на правову допомогу.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 064,96 грн

Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул Іван Іванович про стягнення безпідставно набутих коштів, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 17 010,06 грн - безпідставно набутих коштів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 064,96 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

позивач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт»: м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17-Б, код ЄДРПОУ 41153878.

Суддя Н.В. Аббасова