Рішення № 139323983, 21.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

21.08.2026 Справа № 756/8310/26

Справа № 756/8310/26

Провадження № 2/756/7507/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шролик І.С.,

секретар судового засідання Венгерський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог

У тарвні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором (договором про відкриття кредитної лінії) № 1584-9237 від 05 серпня 2025 року у загальному розмірі 60448,40 грн, а саме: заборгованість за кредитом - 18 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 30 748,40 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9 000,00 грн; заборгованість за комісією - 2 700,00 грн, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua було укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1584-9237, за умовами якого позичальнику надано кредит на суму 15 000,00 грн строком на 365 днів зі сплатою процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту. Електронний правочин підписано позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора А2283, направленого на її номер телефону.

Додатковою угодою № 1 від 12 серпня 2025 року до вказаного договору сторони домовилися про надання позичальнику додаткових коштів у кредит у сумі 3 000,00 грн, а всього - 18 000,00 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав, перерахувавши кредитні кошти на платіжну картку, зазначену позичальником в особистому кабінеті.

Позичальник узятих на себе зобов`язань належним чином не виконував, здійснивши лише часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість. На вимогу кредитодавця про дострокове повернення кредиту позичальник не відреагував, порушення не усунув.

Станом на 06 травня 2026 року загальний розмір заборгованості становить 60 448,40 грн у наведеній вище структурі, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Оскільки за результатами запитів до Єдиного державного демографічного реєстру та до Реєстру територіальної громади міста Києва зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 не встановлено, судові виклики їй направлялися за останньою відомою адресою місця проживання, зазначеною нею у кредитному договорі № 1584-9237 від 05 серпня 2025 року ( АДРЕСА_1 ). З огляду на це відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов та будь-яких заперечень проти позову або проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у встановлений строк не подала, про розгляд справи за її відсутності не просила.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України суд ухвалює рішення при неявці в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, за наявними у справі доказами. Ураховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи, не з`явилася в судове засідання без поважних причин, не подала відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд, керуючись ст. 280-282 ЦПК України, ухвалює у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Дослідивши письмові докази подані в обґрунтування позову, судом встановлені наступні обставини та правовідносини між сторонами.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що 05 серпня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1584-9237, а 12 серпня 2025 року - додаткову угоду № 1 до нього. Загальна сума наданих у кредит коштів становить 18 000,00 грн.

Договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та підписано позичальником одноразовим ідентифікатором А2283. Відповідно до ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст. 207, 639 ЦК України такий правочин вважається вчиненим у письмовій формі та є укладеним.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання, надавши позичальнику кредитні кошти, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією фінансово-розрахункової установи. Отримання коштів позичальником підтверджується також частковим погашенням заборгованості, відображеним у розрахунку заборгованості; така поведінка боржника відповідно до усталеної практики Верховного Суду свідчить про визнання ним договору та обов`язку за ним.

За умовами договору у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом понад один календарний місяць кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів. Кредитодавець направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту № 1584-9237 від 05 серпня 2025 року, яку залишено без задоволення, докази направлення вимоги наявні в матеріалах справи.

Станом на 06 травня 2026 року заборгованість відповідача за договором становить 60 448,40 грн, у тому числі: за тілом кредиту - 18 000,00 грн; за процентами за користування кредитом - 30 748,40 грн; за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9 000,00 грн; за комісією за видачу кредиту - 2 700,00 грн.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, контррозрахунку не надано.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Саме на позивача покладено обов`язок доведеності заявлених позовних вимог.

Судом досліджено наданий позивачем розрахунок заборгованості, з якого вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом становить 60448,40 грн, який складається зі заборгованості за кредитом - 18 000,00 грн; заборгованості за нарахованими процентами - 30 748,40 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України - 9 000,00 грн; заборгованість за комісією - 2 700,00 грн.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що обсяг заборгованості за використання кредитних коштів, відсотків та комісії знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача в розмірі 51448,40 грн.

Щодо заявлених ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» позовних вимог про стягнення заборгованості по відсоткам, нарахованим в порядку ст.625 ЦК України в сумі 9000,00грн, суд приходить до висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки штрафні санкції (неустойка) нараховані в період воєнного стану, що прямо суперечить п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, що в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23, яку згідно положення частини 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати неустойки (штрафу та пені), тому суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог до позичальника про стягнення заборгованості по відсоткам в порядку положення ст.625 ЦК України в розмірі 9000,00 грн.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати в сумі 2662,40 грн. пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим з урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно задоволеним вимогам 2266,00 грн., відповідно до розрахунку 2662,40х 51448,40/60448,40.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 611, 651 ч.2, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-284, 352-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1584-9237 від 05 серпня 2025 року станом на 06 травня 2026 року у загальному розмірі 51448,40 грн, судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; остання відома адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст заочного рішення складено 21 серпня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик