Рішення № 13932283, 17.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-22/5814-2010 за позовом ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 374,28 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача Груніна О.В., представник, дов від 01.10.2010 року

від відповідача не з'явився

Обставини справи:

Позивач ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 280,00 грн., пеню 80,99 грн., 3% річних 2,30 грн., збитки від інфляції 10,99 грн., всього 374,28 грн., мотивуючі позовні вимоги неналежним виконанням з боку відповідача умов договору на технічне обслуговування систем охорони та сигналізації № 1-02/10 від 04.01.2010 року.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

04 січня 2010 року між відповідачем (замовник) та ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» (виконавець) був укладений договір на технічне обслуговування систем охорони та сигналізації № 1-02/10, на підставі якого виконавець прийняв на себе виконання робіт по технічному обслуговуванню системи охорони та сигналізації, встановлених на об'єкті Замовника, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Самокіша, 5-а.

Згідно з пунктом 5.2. вищевказаного договору сплата охоронних послуг по Договору здійснюється Замовником щомісячно з 100% передоплатою до 5-го числа місяця за місяць, в котрому надаються послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавцю.

Однак, як вказує позивач, з січня 2010 року від виконання зобов'язань щодо сплати послуг Відповідач відмовився в односторонньому порядку, грошові кошти на рахунок Позивача з січня 2010 року по липень 2010 року направлені не були.

Таким чином, позивач вважає, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 280,00 грн.

08.07.2010 року у зв'язку с неналежним виконанням вимог договору відповідачу була направлена вимога сплатити заборгованість а також у 2-х примірниках додаткову угоду про розірвання вищевказаного договору з 01.08.2010 року з проханням після підписання, один примірник направити на адресу позивача.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на те. що в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт за період з 31.01.2010 року по 30.06.2010 року, а.с. 12-17, на загальну суму 240 грн. Крім того, в матеріалах справи, а.с. 11, наявний акт звірки взаємних розрахунків,с кладений між сторонами станом на 30.06.2010 року, відповідно до якого сторони визнали наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 240,00 грн.

Таким чином, суд звертає увагу позивача на те, що ним документально підтверджено надання послуг відповідачу на суму 240,00 грн.,в той час як до стягнення позивачем заявлено 280,00 грн. основного боргу.

Отже, суд вважає обґрунтованою суму основного боргу у розмірі 240,00 грн., в задоволенні частини вимоги позивача про стягнення з відповідача 40,00 грн. основного боргу суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів сплати заборгованості в сумі 240,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню 80,99 грн., 3% річних 2,30 грн., збитки від інфляції 10,99 грн.

Згідно п. 5.3. Договору № 19-02/10 від 04.01.2010 року, у випадку несвоєчасної сплати за виконання виконавцем своїх зобов'язань, нараховується пеня у розмірі двійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Але, суд звертає увагу на те, що, по-перше, позивачем розрахунок пені, 3% річних та збитків інфляції зроблений виходячи з суми боргу у 280,00 грн.; по-друге, позивачем при розрахунку пені був порушений шестимісячний строк нарахування пені, встановлений приписами частини 6 статі 232 Господарського кодексу України.

Судом здійснений власний розрахунок пені, 3% річних та збитків від інфляції внаслідок невиконання відповідачем грошового зобовязання у розмірі 240,00 грн. у звязку з чим, на думку суду, обґрунтованими до стягнення будуть пеня у розмірі 69,15 грн., 3% річних в сумі 5,98 грн. та збитки від інфляції у розмірі 15,12 грн.

Але. враховуючи те, що позивачем до стягнення заявлено вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 2,30 грн., збитків від інфляції в сумі 10,99 грн., які не перевищують розміру санкцій, які можуть бути нараховані, суд задовольняє вказані вимоги у розмірі, заявленому позивачем.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34309808) заборгованість в сумі 240,00 грн., пеню 69,15 грн., 3% річних 2,30 грн., збитки від інфляції 10,99 грн., всього 322,44 грн.

3.Стягнути з Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34309808) 87,87 грн. державного мита.

4.Стягнути з Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІПН НОМЕР_1) на користь ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34309808) 203,31 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з ТОВ «Системи захисту інформації - Гриф» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 45, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 34309808) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 51,00 грн. недоплаченого державного мита.

6.Видати накази після набрання рішенням чинності.

7.В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 40,00 грн. основного боргу та 11,84 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 21.02.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.