Рішення № 139322786, 28.08.2026, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/822/26

Провадження 2/732/527/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання Пінчук С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» через свого представника Танцуріну Єлизавету Вадимівну звернулося до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому представник позивача просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №540337-КС-002 про надання кредиту від 25.06.2025, що становить 27144,68 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9489,18 грн; суми прострочених платежів по процентах 11956,14 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 5699,36 грн. Також ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 25 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 540337-КС-002 про надання кредиту. Договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». За змістом договору Товариство надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором. 20.08.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до договору № 540337-КС-002 від 25.06.2025, відповідно до умов якої Товариство надає позичальнику додатково кредит у сумі 3000,00 грн.

ТОВ «Бізнес Позика» зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн та 3000,00 грн шляхом перерахування цих сум на банківську картку відповідача, вказану останнім у договорі. Відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка становить 27144,68 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9489,18 грн; суми прострочених платежів по процентах 11956,14 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 5699,36 грн.

Ухвалою судді Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О. від 01 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін

У судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином. У позовній заяві представник просила справу розглянути за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення (а. с. 19).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою реєстрації його проживання згідно із відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2805604 від 28.05.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 181). Згідно із відмітками поштові відділення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 03.07.3026 та 28.08.2026 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 187, 208).

24.08.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги відповідач визнає частково, оскільки він як військовий має право на відповідні пільги. На підтвердження статусу військовослужбовця відповідачем надано відповідну довідку військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2025 (форма 5) (а. с. 210-212, 211).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, а тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

25 червня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 540337-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма), яка була прийнята ОСОБА_1 (а. с. 54-75, 76).

25 червня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» (позивач у справі, кредитодавець за договором) та ОСОБА_1 (відповідач у справі, позичальник за договором) укладено договір № 540337-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма), за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 10000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика». Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-71-64, про що свідчить п. 12 договору (а. с. 36-53).

Умовами пунктів 2.3., 2.4. указаного договору передбачено, що строк, на який надається кредит: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Комісія за видачу кредиту 2000,00 грн, яка нараховується одноразово при видачі кредиту в дату видачі кредиту. Розмір комісії залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів, якщо нарахування комісії за видачу додаткових грошових коштів передбачено відповідними Додатковими угодами до цього договору, якими сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів. Якщо у відповідній Додатковій угоді до цього договору, якою сторони оформили отримання позичальником у кредит додаткових грошових коштів, зазначено, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит на підставі такої Додаткової угоди до цього договору є відсутньою. Тарифи за цим Договором є незмінними впродовж дії договору, зміна будь-яких умов здійснюється шляхом укладання додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою (п. 2.5. договору).

Комісійна винагорода, яка стягується з позичальника на користь третьої особи, що надає платіжні послуги, під час здійснення платежів за договором через сайт кредитодавця або через особистий кабінет становить не більше 0,65% (нуль цілих шістдесят п`ять сотих відсотків) від суми платежу, що вноситься позичальником. При цьому кредитодавець забезпечує позичальнику можливість безкоштовного здійснення переказу коштів (без стягнення комісійної винагороди) способами оплати, визначеними кредитодавцем. Інформація про такі способи оплати розміщена на сайті кредитодавця за посиланням: https: /my.bizpozyka.com/pay. У разі, якщо позичальник здійснює оплату за договором іншими способами, не передбаченими цим пунктом договору, позичальник самостійно сплачує комісійну винагороду та інші збори, що стягуються установами, які надають платіжні послуги, а також вартість послуг з розрахунково-касового обслуговування у відділеннях банків під час здійснення позичальником платежів за договором, відповідно до тарифів, встановлених такими установами та банками (п.2.6. договору).

Загальний розмір наданого кредиту 10000,00 грн. Строк дії договору до 15 жовтня 2025 року (п.2.7., 2.8. договору).

Згідно із п. 4.1. договору кредитодавець зобов`язаний протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати позичальнику кредит в сумі, вказаній в п. 2.1 договору, шляхом безготівкового переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на реквізити електронного платіжного засобу, який наведений в розділі 12 договору 5100-94**-****-5343.

Відповідно до п.4.2. договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, вказаною у п. 10.2. договору (1% в день, фіксована), починаючи з першого для користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, протягом усього періоду дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту, в порядку та в розмірах, зазначених в Графіку платежів, що вказаний в п. 4.2.2. та Додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого Графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого Графіком платежів протягом наступних 7 (семи) діб, починаючи з 8 (восьмого) дня прострочення внесення платежу, передбаченого Графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за Стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Пунктом 3.1. договору про надання кредиту передбачено технологію (порядок) укладення договору: договір укладається з використанням ІКС кредитодавця, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняти (акцептування) позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому ЦК України, Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інших нормативно-правових актів Національного банку України.

У договорі міститься Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту.

На підтвердження позовних вимог анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://my.bizpozyka.com), у якій вказані персональні дані відповідача та реквізити особистого електронного платіжного засобу, на який відповідач бажав отримати кредит 5100-9473-3071-5343 (а. с. 114), паспорт споживчого кредиту (а. с. 29-34), візуальну форму послідовності дій клієнта щодо підписання вищевказаного кредитного договору, сформованій ТОВ «Бізнес Позика», у якій наведено детальний опис дій, вчинених сторонами при укладанні вказаного договору про надання кредиту в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com (а. с. 112-113).

20 серпня 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду № 1 до договору № 540337-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) від 25.06.2025, яка була прийнята Новиком С.М.

20 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 540337-КС-002 про надання кредиту (споживчий кредит. Електронна форма) від 25.06.2025. Додаткову угоду укладено з використанням інформаційно-комунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-9748 (а. с. 101-103).

Згідно із п.1., п.2. Додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 20.08.2025 сума неповернутого позичальником кредиту становить 7326,50 грн. Кредитодавець та позичальник підтверджують, що на дату укладення Додаткової угоди позичальником в повному обсязі виконано зобов`язання по оплаті процентів за користування кредитом та комісії, які нараховані на підставі договору.

Відповідно до п.3. Додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились, що з дати укладення Додаткової угоди: кредит збільшується на 3000 грн, та кредитодавець, на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 3000,00 грн у строки та на умовах викладених у договорі (п.3.1. Додаткової угоди); після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та Додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 10326,50 грн (п.3.2. Додаткової угоди).

Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 112 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 225 днів (п.4. Додаткової угоди).

Комісія за надання додаткової суми кредиту: 600,00 грн (п.5. Додаткової угоди).

Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру кредиту будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним, після укладення цієї Додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит: загальний розмір кредиту становить: 10326,50 грн (п.1 та п.3. Додаткової угоди); орієнтовна реальна річна процентна ставка: чотири тисячі шістнадцять цілих сорок дев`ять сотих процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 23164,01 грн; загальні витрати за кредитом: 12837,51 грн; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення цієї Додаткової угоди: 169 календарних днів; денна процентна ставка: 0,74 процентів (п.6. Додаткової угоди).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суб`єкт електронної комерції суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту)другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року в справі № 243/6552/20, від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року в справі №127/33824/19 та інших.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору на таких умовах.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 Цивільного кодексу України, або не випливає із суті кредитного договору

25 червня 2025 року на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів № ПГ-5 від 04.11.2020, укладеного ТОВ «Профіт Гід» та ТОВ «Бізнес Позика», на вказаний позичальником ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти в сумі 10000,00 грн, призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , згідно до кредитного дог. № 540337-КС-002 від 25.06.2025, що підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Профіт Гід» (а. с. 115).

20 серпня 2025 року на підставі договору про надання послуг з переказу грошових коштів № ПГ-5 від 04.11.2020, укладеного ТОВ «Профіт Гід» та ТОВ «Бізнес Позика», на вказаний позичальником ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти в сумі 3000,00 грн, призначення переказу: перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , згідно Додаткової угоди від 20.08.2025 до кредитного дог. № 540337-КС-002 від 25.06.2025, що підтверджується інформацією, наданою ТОВ «Профіт Гід» (а. с. 116).

За інформацією АТ «ОТП Банк», яка витребовувалась судом за клопотанням сторони позивача, на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Випискою про рух коштів по вказаному рахунку за період з 25.06.2025 по 04.02.2026 підтверджується факт зарахування 25.06.2025 та 20.08.2025 грошових переказів у розмірі 10000,00 грн та 3000,00 грн відповідно (а. с. 212, 213-218).

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору та Додаткової угоди до цього договору шляхом надання відповідачу грошових коштів у визначеному розмірі.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, взяті на себе зобов`язання виконував не належним чином, не сплатив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Дослідженням розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості судом установлено, що виходячи з розрахунків позивача, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 540337-КС-002 від 25.06.2025, станом на 18.05.2026 становила 27144,68 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 9489,18 грн; суми прострочених платежів по процентах 11956,14 грн; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 5699,36 грн (а. с. 23-27, 28).

З розрахунку заборгованості також убачається, що відповідачем були здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 16725,80 грн, що свідчить про його дії, спрямовані на виконання умов договору, а отже, і на визнання ним факту укладення кредитного договору.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року), у які вказано про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 вказано, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів розірвання або визнання недійсними кредитного договору № 540337-КС-002 від 25.06.2025 та Додаткової угоди №1 до вказаного договору від 20.08.2025, на підставі яких виникло зобов`язання у відповідача перед позивачем щодо сплати кредиту, в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначені договори є обов`язковими для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Водночас, суд звертає увагу, що п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/201 «Про часткову мобілізацію» з 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Аналіз положень п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» свідчить про те, що пільги мають: військовослужбовці, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову; військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Відповідач у поданій ним заяві від 24.08.2026 вказував, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу. На підтвердження викладеного, відповідач надав довідку начальника штабу заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_3 від 14.08.2026, із якої убачається, що солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 (а. с. 211).

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 як на військовослужбовця Збройних Сил України, поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо ненарахування процентів, штрафних санкцій та неустойки (пені).

Висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21, згідно з яким за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відсутні підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, нарахованих позивачем за період з 25.06.2025 по 04.02.2026 у загальному розмірі 11956,14 грн, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно із розрахунком заборгованості, наданим позивачем, 09.07.2025, 23.07.2025, 06.08.2025, 20.08.2025, 02.09.2025, 17.09.2025 та 05.10.2025 відповідачем були здійснені платежі в рахунок погашення заборгованості у загальному розмірі 16725,80 грн, з яких 9814,34 грн були зараховані в рахунок погашення відсотків за користування кредитом.

Оскільки відповідач як військовослужбовець згідно із ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати відсотків за користування кредитом, а сплачені ним кошти у сумі 9814,34 грн були безпідставно зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості по відсоткам, а тому вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що сума фактично сплачених відповідачем коштів у розмірі 9814,34, які зараховані судом в рахунок погашення основного боргу (тіла кредиту), перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, заявлений позивачем до стягнення 9489,18 грн, суд приходить до висновку, що фактично внесеними платежами в розмірі 9814,34 грн відповідачем повністю погашено основну суму заборгованості за кредитом, а отже зобов`язання відповідача перед позивачем за цим кредитним договором щодо повернення тіла кредиту є виконаними.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5699,36 грн, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас суд бере до уваги, що особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами,

нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

З огляду на вказані положення закону, вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягає.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, а тому й відсутні підстави для стягнення на користь позивача в порядку ст. 141 ЦПК України понесених судових витрат.

Керуючись статтями 2, 5, 11, 13, 16, 525, 530, 536, 549, 611, 625, 629, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України та статтями 10, 12, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 264, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення складене і підписане 28.08.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко