Рішення № 139322014, 27.08.2026, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

У к р а ї н а

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100, смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави, 26, тел. 2-10-45, E-mail: inbox@na.kr.court.gov.ua

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

27.08.2026 2/394/104/26

394/1301/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого: судді - Запорожець О.М.

при секретарі: Лясковській О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета позову приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Мельник О.О. в інтересах позивачки звернулася до суду з позовом до відповідача

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22 березня 2005 року серія НОМЕР_1 , що зареєстроване адміністрацією Селіхінського сільського поселення Комсомольського муніципального району Хабаровського краю та складено актовий запис про смерть №11.

Громадянка ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в селі Жеванівка Новоархангельського (Голованівського) району, Кіровоградської області з 24 липня 1980 року по 10 червня 2004 року (копія довідки від 11 липня 2024 року №278 видана Надлацькою сільською радою Голованівського району, Кіровоградської області.

20 березня 2002 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, що посвідчений секретарем виконкому Кальниболотської сільської ради Новоархангельського (Голованівського) району, Кіровоградської області Синицею Н.М. та зареєстрований за реєстром №135 від 20 березня 2002 року.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом, що зареєстрований за реєстром №135 від 20 березня 2002 року посвідчений секретарем виконкому Кальниболотської сільської ради Новоархангельського (Голованівського) району, Кіровоградської області Синицею Н.М.

В обсяг спадкового майна входить: земельний сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КР №0086597 на підставі рішення №228-р від 30 вересня 1996 року виданий Новоархангельською райдержадміністрацією 09 червня 1997 року.

В подальшому вказаний сертифікат на право на земельну частку (пай) серія КР №0086597 від 09 червня 1997 року був переоформлений ОСОБА_1 , за дорученням ОСОБА_2 № 27 АА 165687 від 14 липня 2004 року, що зареєстрований в реєстрі за №4-4007 та отримано Державний акт Серія КР №104342 від 21 липня 2006 року на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером №3523681200:02:000:0086, площею 6,29 га. розташовану на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 .

Починаючи з 2002 року, через хворобу, ОСОБА_2 проживала у дітей в росії.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла в місті Комсомольськ-на-Амурі-31, Хабаровського краю де і була похована.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі №69383091 від 05 липня 2022 року .

05 липня 2022 року, після смерті ОСОБА_2 , у приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альони Володимирівни відкрилась спадкова справа №88/2022.

30 липня 2024 року позивачка по справі звернулася до приватного нотаріуса Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альони Володимирівни з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на спадщину за заповітом, на майно, а саме: на земельну ділянку площею 6,29 га, що розташований на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, Кіровоградської області.

У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії вказано, що 21 липня 2006 року Новоархангельською районною державною адміністрацією виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КР №104342, на ім`я ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий після смерті спадкодавця.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на земельну ділянку спадкоємцем не було подано сертифікату на земельну частку (пай).

Ця обставина перешкоджає отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, на земельну ділянку, площею 6,29 га, що розташований на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, Кіровоградської області, тому позивачка змушена звернутися до суду, щоб визнати право власності на земельну ділянку.

Представник позивачки просить суд визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою села Журівка, Новоархангельського району, Кіровоградської області, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , право приватної власності на земельну ділянку площею 629 га, кадастровий номер: 3523681200:02:000:0086, що розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району, Кіровоградської області в порядку спадкування за заповітом посвідченим секретарем виконкому Кальниболотської зільської ради Новоархангельського району, Кіровоградської області Синицею Н.М., що зареєстрований за реєстром №135 від 20 березня 2002 року, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.1-4/.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, але від її представника надійшла заява про розгляд справи за її та позивачки відсутності, позовні вимоги просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, але від нього надійшла телефонограма про розгляд справи за його відсутності, питання задоволення позовних вимог відніс на розсуд суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що справу можливо розглянути у відсутність сторін на підставі письмових доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказує на те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Жеванівка Новоархангельського району Кіровоградської області світлокопія паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 /а.с.6/.

Відповідно до світлокопії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Жеванівка Новоархангельського району Кіровоградської області /а.с.7/.

Із довідки №278 від 11 липня 2024 року виданої Кальниболотським старостинським округом Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області слідує, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка села Жеванівка Новоархангельського району Кіровоградської області була зареєстрована та проживала в селі Жеванівка Новоархангельського району Кіровоградської області з 24.07.1980 року по 10.06.2004 рік.

Кальниболотською сільською радою від імені ОСОБА_2 посвідчувався заповіт за реєстраційним №135 від 20.03.2002 року. Даний заповіт не відмінено і не скасовано /а.с.9/.

Відповідно до світлокопії заповіту від 20.03.2002 року ОСОБА_2 заповіла у власність земельний сертифікат на право на земельну частку (пай) серії КР №0086597 на підставі рішення №228-р від 30 вересня 1996 року виданий Новоархангельською райдержадміністрацією 09.06.1997 року ОСОБА_1 /а.с.10/.

Матеріали цивільної справи містять світлокопію сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР № 0086597 про те, що ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колгоспу «Україна» розміром 5,47 га. /а.с.11/.

Зі світлокопії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що приватним нотаріусом Малютяк А.В. було зареєстровано спадкову справу №69440757 від 05.07.2022 року відносно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 /а.с.12/.

Відповідно до світлокопії Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,29 га, яка розташована на території Кальниболотської сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області /а.с.14/.

Згідно зі світлокопією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Комсомольськ-на-Амурі-31 Хабаровського краю, росія /а.с.15/.

Своєю постановою від 30 липня 2024 року приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Малютяк Альона Володимирівна відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину /а.с.17-18/.

Із світлокопії витягу № НВ-9985204912025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3523681200:02:000:0086 нормативна грошова оцінка земельної ділянки 175995,07 грн. /а.с.24/.

До матеріалів цивільної справи долучено копію спадкової справи №88/2022 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 /а.с.32-45/.

Вирішуючи виниклий спір суд звертає увагу на наступне.

Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст. 1217 ЦК України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Зі змісту ч. 1 ст. 1222 ЦК України вбачається, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

У ч. 1 ст. 1225 ЦК йдеться мова про те, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч. 1 ст. 1233 ЦК України).

Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається (ст. 1234 ЦК України).

Ч. 1 ст. 1268 ЦК України наголошує, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Суд зважує на те, що спадкове право це один з інститутів цивільного права, в якому мають визначатися межі дозволенної поведінки суб`єктів спадкових правовідносин. Спадкуванням слід розуміти перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У законодавстві закріплюється традиційний підхід, згідно яким до складу спадщини належать усі права та обов`язки спадкодавця, їх перехід до спадкоємця здійснюється у порядку правонаступництва. Спадкове правонаступництво має універсальний характер, що вказує на те, що спадкоємець спадкує усі права та обов`язки спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншій особі. Судовий процес, щодо спадкування має на меті, захист порушених чи оспорюваних або охоронюваних законом інтересів.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України (ст. 1258 ЦК України).

Основною засадою правового регулювання спадкування за законом є принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга спадкоємців - це певне (визначене законом) коло осіб з урахуванням ступеня їх спорідненості із спадкодавцем, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям або іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України).

За своєю юридичною природою позов - це матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі передбачено статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та бути адекватним наявним обставинам.

Ст. 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Визнати відповідача неналежним суд може тільки в тому випадку, коли можливо вказати на особу, що повинна виконати вимогу позивача - належного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, визначену ним норму матеріального права, яка підлягає застосуванню до правовідносин та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

У разі пред`явлення позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи та без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому. За клопотанням позивача у разі неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв`язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі, що визначено ст. 51 ЦПК України.

У цій справі позивачем заявлено до відповідачів матеріально-правову вимогу про визнання власності на нерухоме майно - земельну ділянку.

Виходячи із змісту завдань та основних засад цивільного судочинства позивач звертаючись до суду повинен самостійно визначати у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначати, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Суд вказує, що ні позивачкою, ні її представником не надано жодного документу підтверджуючого або спростовуючого наявність інших спадкоємців майна після смерті ОСОБА_2 .

В розумінні ст. 1241 ЦК України право на обов`язкову частку незалежно від змісту мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, при цьому розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Прийняття у справі рішення без встановленого кола спадкоємців може бути наслідком порушення прав інших спадкоємців, які можуть проживати не лише на території України, а і за її межами, та на погляд суду буде прямим порушенням права особи на набуття (спадкування) майна спадкодавця, окрім того спадкоємці позбавляються права звернення до суду відповідно до положень ст. 1257 ЦК України.

Суд відмічає, що висновки по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість заявлених позовних вимог можуть бути зроблені судом за належного суб`єктного складу її учасників.

Окрім того суд зазначає, що чинне законодавство України передбачає порядок визнання документів, виданих органами іноземних держав на підтвердження факту смерті, шляхом їх легалізації або в інший спосіб, визначений законом чи міжнародним договором України.

Процедура проставлення апостиля передбачена Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05 жовтня 1961 року (далі Гаазька конвенція 1961 року), до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 10 січня 2002 року №2933-III.

Дія конвенції поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Гаазької конвенції 1961 року дотримання процедури проставлення апостиля не можна вимагати, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Водночас дію Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року зупинено у відносинах з рф та республікою білорусь.

Це означає, що дія цієї конвенції, у тому числі, і статті 13, зупиняється щодо будь-яких документів, виданих, посвідчених лише у двох країнах (рф та республіка білорусь), незалежно від дати їх видачі, посвідчення.

З дати зупинення дії Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року у відносинах з рф та республікою білорусь до документів, виданих на території цих держав, при їх пред`явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Гаазькою конвенцією 1961 року.

Водночас, для захисту прав і свобод громадян України та інших осіб, що мають документи вказаних країн, Кабінетом Міністрів України було врегульовано питання використання документів цих країн на час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування.

Для захисту прав громадян України Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 107 від 04 лютого 2023 року, якою встановлено спеціальний порядок використання таких документів під час воєнного стану.

Після виходу України з Конвенції СНД про правову допомогу 1993 року офіційні документи, видані в державах, які були її учасницями станом на 24 лютого 2022 року, можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення протягом строку, визначеного постановою № 107.

Разом з тим суд констатує, що ні позивачкою, ні її представником не надано суду оригіналу свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , щоб суд міг ідентифікувати його шляхом візуальних та юридичних ознак.

А тому долучена світлокопія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 не може рахуватись, як документ, що засвідчує смерть останньої, оскільки сьогоденні технології дозволяють створювати надзвичайно точні візуальні копії.

З огляду на викладене суд приходить до висновку відмовити в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим суду вказує, що позивачка не позбавлена права на повторне звернення до суду, але лише після усунення умов зазначених в цьому рішенні.

Судові витрати по справі суд відповідно ст. 141 ЦПК України відносить за рахунок позивачки.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1241, 1257, 1258, 1268, 1273 6 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 13, 48, 51, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Надлацької сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета позову приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі віднести за рахунок ОСОБА_1 .

Ідентифікаційні дані учасників:

ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Надлацька сільська рада Голованівського району Кіровоградської області місце знаходження вул. Адміністративна 2, с. Надлак Голованівського району Кіровоградської області код юридичної особи в єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04367051.

Приватний нотаріус Голованівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Малютяк Альона Володимирівна місце знаходження вул. Маланюка, 56 селище Новоархангельськ Голованівського району Кіровоградської області.

Рішення може бути оскаржено до Кропивницького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 31 серпня 2026 року.

Суддя: