Рішення № 139321747, 27.08.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1031/26

2/180/811/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Тананайської Ю.А.

за участю секретаря Павлович Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №180/1031/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ПРОЦЕНТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «Процент» звернулось до суду з позовом про стягнення боргу, в обґрунтування позову зазначив, що 02 березня 2025 року між ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №29372, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5800 грн. строком на 730 днів шляхом переказу на її платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % від суми кредиту за кожен день користування (365,00 % річних). При цьому позивач посилається на те, що товариством при укладенні договору дотримано вимоги Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, оскільки строк дії договору не продовжувався після набрання чинності цими положеннями та до нього не вносилися зміни в частині складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки. Відповідач належним чином не виконала зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим виникла заборгованість за нарахованими процентами. Просить стягнути з відповідача заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 02.03.2025 року по 06.04.2026 року у розмірі 23200 грн., 11600 грн. штраф за порушення умов Кредитного договору , та сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу 10000 грн.

Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2026 року по справі відкрито провадження та визначено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.

Відповідачу ОСОБА_1 , відповідно до вимог ЦПК України, за місцем її реєстрації направлялась копія позовної заяви з доданими до неї документи та копія ухвали суду про відкриття провадження у справі. При цьому відповідач не скористалася своїм правом подати письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження та/або відзиву на позовну заяву.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а повноважний представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що 02.03.2025 між ТОВ «ФК «Процент»» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № 29372, відповідно до умов якого, товариство надало кредит у розмірі 5800,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки визначені договором. Строк надання кредиту 730 днів, з сплатою кредиту в кінці строку користування згідно додатку № 1 до цього договору, періодичність сплати процентів - кожні 20 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки, що є додатком № 1 до договору. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 , що належить позичальнику. Денна процентна ставка на дату укладення договору 1,0%, загальні витрати позичальника за кредитом станом на дату укладення договору складають 48140 грн, орієнтовна реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 2 686,54 %. Крім того, ОСОБА_1 електронним підписом підписала Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної процентної ставки за кредитним договором № 29372 від 02.03.2025, який є додатком № 1 до договору, інформаційне повідомлення, що є додатком № 2 до договору, паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування коштів 02.03.2025 ОСОБА_1 за договором № 29372 від 02.03.2025 в сумі 5800 грн на картку НОМЕР_2 , підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», яке здійснює перекази коштів на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу грошових коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 02.04.2024 укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «ФК «Процент».

Розмір заборгованості відповідача підтверджується детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 29372 від 02.03.2025, згідно якого станом на 06.04.2026 загальна сума заборгованості за наданим кредитом складає 40600 грн, з яких: 5800 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 23200 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, 11600 грн заборгованість за штрафами.

З наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів інформації, вбачається, що в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 02.03.2025 було заразовано 5800 грн..

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін,

спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Верховний Суд України у справі № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року висловив правову позицію з приводу того, що за частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Зазначена правова позиція міститься і в постанові Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).

Згідно ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі, а тому на них поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.12 ЦПК України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, судом встановлено, що 02.03.2025 відповідач ОСОБА_1 відповідно до укладеного між нею та ТОВ «ФК «Процент» кредитного договору № 29372, отримала кредит у розмірі 5800,00 грн, строком на 730 днів, зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти на умовах та в строки визначені договором. Однак, не здійснив оплату процентів та не повернув тіло кредиту, не внесла платежі у строки і розмірах, встановлених договором, чим істотно порушила його умови, внаслідок чого у неї утворилася заборгованість у розмірі 23200,00 грн - прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом, вказані обставини відповідачем не спростовані, тому позов підлягає задоволенню цій частині.

Щодо стягнення з відповідача суми штрафу в розмірі 11600 грн, суд виходить з наступного.

Статтею 549 ЦК України, передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжувався Указами Президента України та який діє на даний час.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст.356) доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно нарахований штраф в розмірі 11600 грн, які він просить стягнути з відповідача, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. надано договір про надання правової допомоги №03/06/2024 від 03.06.2024 р.; акт №108 до договору від 03.06.2024 прийому-передачі наданих послуг; витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг № 108.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 10 000,00 грн. є завищеною.

Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі грн. 1774 грн. 93 коп., який був сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі ст.ст.526, 554, 610, 611, 612, 615, 625, 626, 651, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 133, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) заборгованість за кредитним договором №29372 від 02.03.2025, станом на 13.04.2026, у розмірі 23 200,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 02.03.2025 по 06.04.2026.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4) 2 662,40 грн судових витрат у виді сплаченого судового збору та 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення, апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Ю. А. Тананайська