Рішення № 139321370, 10.08.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.08.2026 Справа №607/5954/26 Провадження №2/607/4009/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про зобов`язання виконати умови договору та погасити заборгованість, щодо витрат на утримання в навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В :

Харківський національний університет внутрішніх справ (далі ХНУВС, позивач) в особі повноважного представника звернуся в суд з позовом до ОСОБА_1 про зобов`язання виконати умови договору та погасити заборгованість - витрати на утримання в навчальному закладі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 27 травня 2024 року ХНУВС уклав договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року з ОСОБА_1 . Відповідно до п. 1.1 І розділу договору ЗВО надає Боржникові розстрочку на строк до одного року для сплати заборгованості із відшкодування витрат, пов`язаних з його (її) утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (надалі заборгованість), усього на суму 85 914 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять),07 грн.

Договором передбачено, що (відповідач) зобов`язується провести розрахунки (погашати зазначену суму заборгованості) витрат не пізніше 10 числа кожного місяця рівними частинами починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому укладено договір. Строк вказаний у договорі, з 10 травня 2024 року сума платежів на погашення заборгованості по договору складає 85 914,07 грн, строк закінчення - 10 квітня 2025 року.

Представником ХНУВС було надіслано до відповідача повідомлення (вимогу) вих. № 4/139 від 19 листопада 2025 року про погашення заборгованості у розмірі 85 914,07 грн за місцем мешкання відповідача.

Станом на 04 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ХНУВС становить 85 914,07 грн.

Відповідач всупереч умов вказаного договору, не забезпечив своєчасну сплату розстрочених сум, свої зобов`язання не виконав в повному обсязі, сума витрат пов`язаних з утриманням у ХНУВС не погашена.

Позивач також звертав увагу на те, що договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року був складений з ОСОБА_1 за його проханням, після звільнення з органів поліції, як цивільною (фізичною) особою.

Отож, посилаючись на ст. ст. 526, 530, 610, 626, 629, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просив: стягнути зі ОСОБА_1 на користь ХНУВС витрати, пов`язані з утриманням, у сумі 85 914,07 грн; судові витрати покласти на відповідача.

24 березня 2026 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі №607/5954/26; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача ХНУВС не з`явилася, проте разом з позовною заявою подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про місце, день та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення, а також оголошенням про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

27 травня 2024 року між ХНУВС та ОСОБА_1 було укладено договір про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 І розділу договору ЗВО надає Боржникові розстрочку на строк до одного року для сплати заборгованості із відшкодування витрат, пов`язаних з його (її) утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, (надалі заборгованість), усього на суму 85 914,07 грн, з 10 травня 2024 року до 10 квітня 2025 року.

У п. 1.3 І розділу Договору складено графік платежів з відображенням помісячно їх суми.

Відповідно до п. 2.3. ІІ розділу Договору боржник зобов`язується забезпечити своєчасну сплату розстрочених сум заборгованості у строки, визначені Розділом І цього Договору.

Згідно з п. 3.1. ІІІ розділу Договору сторони несуть відповідальність за повне виконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Відповідачу пропонувалось сплатити заборгованість за договором про відшкодування витрат з розстрочення платежу до одного року від 27 травня 2024 року, що стверджується вимогою позивача на адресу ОСОБА_1 № 4/139 від 19 листопада 2025 року.

Згідно довідки ХНУВС № 24/1417 від 05 грудня 2025 року, станом на 04 грудня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ХНУВС становить 85 914,07 грн.

За встановлених обставин, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Так, Порядком відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженим Постановою КМУ № 261 від 12 квітня 2017 року (далі - Порядок), у редакції на час виникнення спірних правовідносин, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах. Також встановлено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася.

Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 6 Порядку визначено, що особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Відповідно до п. 8 Порядку, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, оскільки матеріали справи не містять доказів розірвання, припинення договору чи визнання його недійсним, а також сплати відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, у сумі 85 914,07 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн, понесені позивачем при подачі позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 85 914 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять),07 грн заборгованості за Договором про відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року від 27 травня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві), 40 грн судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Харківський національний університет внутрішніх справ, ЄДРПОУ:08571096 адреса місця знаходження: вул. Сонячна, буд. 3-А, м. Вінниця, 21008.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.