Рішення № 139321345, 31.08.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/487/26

Провадження №2/951/347/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

31 серпня 2026 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Чапаєва Р.В.,

при секретарі Бусько Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Козова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 32 580 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп., зазначаючи, що 17.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір надання грошових коштів у кредит № 7847870425 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Строк кредиту (строк дії договору) становив 360 днів, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Відповідно до договору надання грошових коштів у кредит № 7847870425 від 17.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» надає позичальнику кредит на суму у розмірі 5000 грн 00 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту), штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» як сторона договору свої зобов`язання за договором надання грошових коштів у кредит виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн.

В той же час, відповідач всупереч умовам договору надання грошових коштів у кредит свої зобов`язання за цим договором належним чином не виконав, проценти за користування грошовими коштами та інші передбачені договором платежі не сплатив.

Станом на 15.06.2026, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 580,00 грн, з яких: 5000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 16 830,00 грн заборгованість за процентами, 750,00 грн заборгованість за комісією за надання кредиту, 10 000,00 грн неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.

Представник позивача просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором надання грошових коштів у кредит № 7847870425 від 17.04.2025 у розмірі 32 580 грн та судові витрати в розмірі 2662,40 грн і повідомляє, що орієнтовний розрахунок судових витрат складається з витрат на правничу допомогу у сумі 5 000 грн, докази щодо яких які мають бути подані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 17.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін, призначено справу до судового розгляду, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду, витребувано докази.

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно зі змістом позовної заяви просить справу розглядати у відсутність представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву суду не надав.

На адресу відповідача, яка згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру є його адресою реєстрації, направлялась ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з додатками, котрі повернулися до суду із відміткою про їх отримання відповідачем. Крім того, йому неодноразово направлялись повістки, у яких повідомлялися дати судових засідань.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі, і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

За наведених вище обставин та положень цивільного процесуального законодавства, зокрема тих, за якими суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про заочний розгляд справи за відсутності сторін без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у суду матеріалів справи.

Отже, фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до копії анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи https://finsfera.ua//) відповідач 17.04.2025 виявив бажання отримати у кредит 5000 грн на свою банківську карту (а.с.34).

Відповідно до копії підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 9379 паспорта споживчого кредиту (а.с.22-24) відповідач був ознайомлений з інформацією про укладення договору про споживчий кредит та вартістю позики 17.04.2025, зокрема із процентною ставкою, і цей договір був ним підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора 1379 зі сторони позичальника (а.с. 9-20).

Відтак 17.04.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали договір про надання грошових коштів у кредит № 7847870425 в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно з умовами договору позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі 5000 грн шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 гривень. Тип кредиту кредит. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 20 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту (якщо умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту) та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. Якщо в цьому пункті договору значення розміру комісії за видачу кредиту становить 0% (нуль процентів), це означає, що комісія за видачу кредиту відсутня. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби, стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником право користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою. 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

З метою отримання кредиту, відповідач в договорі зазначив свої особисті дані та номер рахунку: НОМЕР_2 .

Перед укладенням цього договору товариство здійснило електронну ідентифікацію позичальника для входу в особистий кабінет, відповідно до п. 2.1. договору, та був використаний наступний спосіб ідентифікації та верифікації позичальника ( в тому числі здійснений з метою укладення попередніх правочинів між сторонами), з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу:- отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Відповідно до п.3.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь- яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони дійшли згоди, що даний Договір автоматично втрачає свою дію та між Сторонами не виникає (не виникне) взаємних прав та обов`язків згідно даного Договору. Позичальник втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.

Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору надання грошових коштів у кредит не виконав, проте позивач як сторона згаданого договору свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 гривень, що підтверджується інформацією АТ «ПУМБ» (а.с.79-81, 90-92). Також надання позивачем кредитних коштів в сумі 5000 грн відповідачу шляхом зарахування на рахунок відповідача НОМЕР_3 , номер платіжної картки одержувача НОМЕР_4 , ІД операції НОМЕР_5 підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №20195-1354-209082209 (а.с.32). Переказ коштів здійснено надавачем платіжних послуг товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ», що діє на підставі договору №160523/1 від 16.05.2023, укладеного між даним товариством та позивачем (а.с.40-44).

Доказів на спростування отримання ним кредиту в сумі 5000,00 грн відповідач не надав.

В той же час відповідач всупереч умовам договору Позики та нормам статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики у строки, обумовлені додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у кредит № 7847870425 від 17.04.2025 року - графіком платежів (а.с.20 зв.-21) не повернув, проценти за користування грошовими коштами в повному обсязі не сплатив.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за особливостями укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 1379, 17.04.2025 уклав договір надання грошових коштів у кредит № 7847870425 з товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС».

Отже, відповідно до вимог ч.6 та 8 ст.11 і ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов щодо суми кредиту, строку кредиту, сплати процентів за користування кредитом, розмір і тип процентної ставки та уклали в належній формі кредитний договір.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 як сторона Договору не вчиняв жодних дій щодо погашення кредитної заборгованості.

Оцінивши вищезазначені докази, суд вважає, що позивач довів факт надання відповідачеві на визначених Договором умовах кредитних коштів, а також неповернення їх відповідачем у визначені строки. Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 5000 грн як заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) такими що підлягають до задоволення.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що за період дії договору з 17.04.2025 по 13.10.2025 було здійснено нарахування процентів за користування кредитними коштами за денною процентною ставкою 1 % на суму 9000 грн, та з 14.10.2025 по 11.04.2026 за базовою денною процентною ставкою 0,87 % на суму 7830 грн, тобто за вказаний період позивач нарахував проценти за згаданим договором на суму 16 830 грн. Відповідач не надав доказів на спростування розміру заборгованості, контррозрахунку не надав.

Суд погоджується із вказаним розрахунком в частині нарахування процентів.

Вказані проценти у строки, обумовлені додатком № 1 до договору про надання грошових коштів у кредит № 7847870425 від 17.04.2025 року - графіком платежів, відповідач позичальник ОСОБА_1 не сплатив.

Тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення нарахованих процентів такими, що підлягають до задоволення.

Проте суд не погоджується з доводами позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісією за надання кредиту розмірі 750 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Так, у Договорі № 7847870425 від 17.04.2025 надання грошових коштів у кредит, укладеному між позивачем та відповідачем, містяться умови про комісію за видачу кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту (п.2.7 Договору).

Аналіз умов кредитного договору свідчить про те, що комісія за видачу кредиту в зазначеному розмірі, встановлена в договорі, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивач встановив комісію за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 у справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21.04.2021 у справі № 677/1535/15, від 21.07.2021 у справі № 751/4015/15, від 15.12.2021 у справі № 209/789/15, від 12.04.2022 у справі № 640/14229/15 та від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що положення Договору № 7847870425 від 17.04.2025 надання грошових коштів у кредит щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за видачу кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту (750 грн) суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з відповідача як позичальника за згаданим договором заборгованості за комісією за видачу кредиту в розмірі 750 грн.

Щодо нарахованої неустойки в сумі 10 000 грн за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, суд зазначає, що таке нарахування є необґрунтованим та суперечить п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, де зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, який триває до нині, тому в частині стягнення штрафних санкцій слід відмовити.

Отже, враховуючи вищезазначене, вимога позивача про стягнення суми заборгованості за неустойкою зі ОСОБА_1 за кредитним договором № 7847870425 від 17.04.2025 у сумі 10 000 грн не підлягає задоволенню.

Також з матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» має ідентифікаційний код юридичної особи 44127243, що підтверджує зміну найменування даної юридичної особи із товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» на товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» (а.с.35-39).

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивач належними та допустимими доказами перед судом довів факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому зі ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість, яка в сукупному розмірі становить 21 830 грн (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять) та складається із заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) та процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено позов частково, а саме на 21 830 грн із заявленої вимоги на 32 580 грн, тобто на 67 % від заявленої майнової вимоги.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 30 від 04.06.2026 (а.с.8).

Судовий збір, який підлягає до стягнення, становить 1783,81 грн (2662,40 Х 67% = 1783,81).

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» загальну суму заборгованості у розмірі 21 830 грн 00 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот тридцять гривень 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1783 грн 81 коп. (одна тисяча сімсот вісімдесят три гривні 81 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Козівським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 31.08.2026.

Реквізити учасників справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», адреса місця знаходження: вул.Верхній Вал, буд.10, поверх 2, офіс 5, м.Київ, 04071, ЄДРПОУ 44127243;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Головуючий суддя Р.В. Чапаєв