Ухвала суду № 139320417, 27.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"27" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1778/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Солодухо Галини Радиславівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Акціонерного товариства "Одесагаз" (код ЄДРПОУ 03351208, 65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд.1)

про визнання незаконним рішення комісії, визнання протиправними дій, визнання заяви недійсною, визнання актів недійсними

за участю представників сторін:

від позивача: Сергій Лук`ян

від відповідача: Микола Карась

в с т а н о в и в:

Позивач фізична особа-підприємець Солодухо Галина Радиславівна звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Акціонерного товариства "Одесагаз" про визнання незаконним рішення комісії, визнання протиправними дій, визнання заяви недійсною, визнання актів недійсними.

Ухвалою суду від 02.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; вирішено інші процесуальні питання.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернувся до суду із клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 01.07.2026 клопотання фізичної особи-підприємця Солодухо Галини Радиславівни про призначення експертизи прийнято до розгляду; запропоновано: відповідачу до 20.08.2026 надати письмово викладену позицію щодо клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, учасникам провадження - до 20.08.2026 надати питання, роз`яснення яких потребує висновку експерта, сторонам - до 20.08.2026 узгодити експерта або експертну установу для призначення експертизи.

Цією ж ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 27.08.2026.

14.07.2026 від АТ "Одесагаз" надійшло заперечення на відповідь на відзив.

20.07.2026 відповідачем через підсистему Електронний суд подано заперечення на клопотання про призначення експертизи.

27.08.2026 позивачем подано до суду заперечення на заперечення відповідача щодо клопотання про призначення експертизи.

В судове засідання з`явились представники сторін.

Судом розглянуто клопотання фізичної особи-підприємця Солодухо Галини Радиславівни про призначення експертизи.

Представник позивача підтримав означене клопотання, надав пояснення.

Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечив.

Розглянувши клопотання про призначення експертизи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Пунктом 8 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду

За змістом частини 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами статті 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Поряд з цим, постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічний висновок зроблено у постановах ВС КГС у справах №916/2982/16 та №908/464/17.

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 року у справі № 907/425/16 та від 24 січня 2018 року у справі № 917/50/17.

За визначенням статті 73 ГПК України, експертний висновок є письмовим доказом у справі. Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Аналіз положень статей 73, 99 ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що висновок експерта складається за результатами проведення судової експертизи та є одним із видів доказів у справі; експертиза призначається судом за його власною ініціативою або за клопотанням учасника справи у випадку, коли суд вважає, що має дійсну потребу в спеціальних знаннях для встановлення певних фактичних даних, що входять до предмета доказування.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування в справі, нарівні з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальним правилом статті 86 ГПК України (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Cудова експертиза призначається тільки у разі, коли висновки експерта не можуть замінити інші докази, які знаходяться у матеріалах справи, чи неможливо застосувати інші засоби доказування (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 910/4292/13).

Відповідно до п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, основними видами (підвидами) експертизи є: почеркознавча.

Відповідно до п. 1.1. цієї Інструкції, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Так, обґрунтовуючи клопотання позивач зазначає, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3835/25 за позовом АТ "Одесагаз" до фізичної особи-підприємця Солодухо Г.Р. про стягнення донарахувань необлікованого обсягу природного газу, який становить 277464,63 грн. Під час розгляду означеної справи представник позивача стверджував, що в матеріалах справи є підписана з боку ФОП Солодухо Г.Р. заява-приєднання за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, на думку представника позивача, договір розподілу природного газу за вказаною адресою є діючим та виконується, відповідач не надав суду докази, за якими цей договір визнано недійсним чи правочин є оспорюваним.

Разом з тим, як стверджує заявник, ФОП Солодухо Г.Р. не могла підписати цю заяву, оскільки вона з 29.05.2013 року не є власником цієї будівлі; станом на 08.02.2016 (дата підписання заяви-приєднання) власником будівлі була та є на даний час інша фізична особа.

У своїх запереченнях з посиланням на норму пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС представник АТ "Одесагаз" зазначив про наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі природного газу за січень-травень 2025 за договором №020126, підписані між ФОП Солодухо Г.Р. та АТ "Одесагаз". Наявність цих актів, на думку позивача, документально підтверджує факт споживання газу. Тому підписання заяви-приєднання не є обов`язковою умовою виникнення договірних відносин з розподілу газу.

Разом з тим, ФОП Солодухо Г.Р. наполягає, що вона не підписувала і акти приймання-передачі природного газу за січень-травень 2025 за договором №020126.

За наведеного, для підтвердження викладених обставин належними та допустимим доказами не підписання ФОП Солодухо Г.Р. вказаної заяви-приєднання та актів приймання-передачі природного газу за січень-травень 2025 за договором №020126, позивач вважає необхідним призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки до встановлення авторства підпису на спірних документах неможливо розглядати справу на будь-якій стадії судового процесу.

Проведення експертизи позивач просить доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експертизи поставити наступні питання:

- чи виконано підпис в "заяві - приєднанні до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 08.02.2016 року" в графі "особистий підпис": Солодухо Галиною Радиславівною, або іншою особою?

- чи виконано підпис в актах приймання-передачі природного газу від 31.01.2025, від 31.03.2025, від 30.04.2025 та від 31.05.2025 року в графі "представник споживача" Солодухо Галиною Радиславівною, або іншою особою?

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За положеннями ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Таким чином, експертиза не може мати для суду заздалегідь встановленої сили і має оцінюватися судом з урахуванням всіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 ГПК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2020 року по справі № 914/1019/16.

Разом з тим, право на справедливий суд встановлено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У постанові ОП КГС ВС від 11 червня 2018 року у справі №922/2716/17 зазначено, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до частини 1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У пункті 74 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" зазначено, що "розумний строк" провадження має бути оцінений відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних державних органів, а також важливість предмета спору для заявника (рішення "Фридлендер проти Франції" [GC], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VI).

Тобто, очевидне безпідставне призначення судової експертизи є порушенням наведених приписів, що має наслідком порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи, у тому числі права на розгляд справи судом встановленим законом, у розумний строк.

В той же час, недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи може мати наслідком затягування судового процесу та знаходження учасників судового процесу у стані невизначеності, що в свою чергу призведе до порушення вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зауважує, що призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Оцінюючи обґрунтування позивача щодо потреби призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, суд зауважує, що позивачем не доведено наявність сукупності усіх умов, передбачених ч. 1 ст. 99 ГПК України, для призначення судової експертизи, зокрема, обставин, тощо, що питання, які будуть вирішені судовою експертизою, стосуються встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування у даній справі.

Суд зазначає, що матеріали справи містять достатньо доказів, на підставі яких можливо з`ясувати всі обставини спірних правовідносин.

За наведеного суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення підготовчого засідання для узгодження позиції у справі.

Враховуючи клопотання представника позивача, з метою надання можливості учасникам провадження скористатись повним обсягом процесуальних прав, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

За приписами ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Ухвалою від 01.07.2026 було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Так, у частині 4 статті 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судом Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

У положеннях пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродньо встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

За таких обставин, суд, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вважає за необхідне провести підготовче провадження у розумні строки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 183, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця Солодухо Г.Р. про призначення судової експертизи відмовити.

2. З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, провести підготовче провадження у розумні строки.

3. Відкласти підготовче засідання на "09" вересня 2026 р. на 14:00. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Одеської області за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, в залі судових засідань № 547 (5 поверх), тел. 0(482)307-955.

4. Ухвалу направити учасникам провадження.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набрала законної сили 27.08.2026, оскарженню не підлягає.