№ 139319978, 27.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/59/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Справа № 908/1111/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г., розглянувши матеріали заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 06.08.2026, (вх. № 17189/08-08/26 від 07.08.2026) ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26

за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59», (вул. Жаботинського Леоніда, буд. 59, м. Запоріжжя, 69005)

про зобов`язання вчинити певні дії

За участю представників сторін:

Без виклику представників сторін

УСТАНОВИВ

В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/1111/26 (провадження справи номер 4/59/26) за позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Леоніда Жаботинського 59, м. Запоріжжя про зобов`язання відповідача надати для ознайомлення та зняття копій ОСОБА_1 наступні документи:

- розгорнуті банківські виписки про рух коштів ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026;

- договори на виконання робіт з усіма додатками, акти виконаних робіт згідно договорів, укладених ОСББ Леоніда Жаботинського 59 з іншими контрагентами за період з 22.10.2024 по 26.03.2026;

- документи про нарахування заробітної плати ОСББ Леоніда Жаботинського 59 найманим працівникам за період з 22.10.2024 по 26.03.2026;

- протоколи зборів засідання правління ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026 з листами голосування та усі документи, які були прийняті на підставі рішень засідання правління ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026;

- протокол установчих та загальних зборів ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026 з усіма додатками та усі документи, які були прийняті на підставі рішень установчих та загальних зборів ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026;

- фінансові звіти ОСББ Леоніда Жаботинського 59 за період з 22.10.2024 по 26.03.2026.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2026 справу № 908/1111/26 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.08.2026 у справі № 908/1111/26 позов задоволено. Зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59» надати для ознайомлення та зняття копій ОСОБА_1 документи згідно наведеного переліку. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн. Також вирішено повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 1 331,20 грн., що становить 50 % розміру судового збору, сплаченого при поданні позову, у зв`язку із визнанням позову відповідачем.

В судовому засіданні 05.08.2026 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/1111/26.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 27.08.2026.

07.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС 24.07.2026, (вх. № 17189/08-08/26 від 06.07.2026) ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1111/26 про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59» на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26 в розмірі 5 500,00 грн.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.08.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.08.2026 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26 прийнято судом до розгляду. Ухвалено здійснити розгляд клопотання за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи протягом десяти днів з дня надходження відповідного клопотання.

14.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду від відповідача надійшло Клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1111/26 (вх. № 17739/08-08/26 від 14.08.2026), в якому відповідач заперечує проти покладення на нього судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленій позивачем сумі (5 500,00 грн.), оскільки вважає такі витрати надмірними, несправедливими та такими, що не відповідають критерію розумності судових витрат. Покладення такого тягаря на ОСББ (яке утримується за рахунок внесків мешканців будинку) є непропорційним. Крім того, відповідач просить суд врахувати, що він позов визнав, а тому справа перейшла в розряд мінімальної складності. Адвокату позивача не довелося готувати відповіді на відзив, додаткові пояснення, заперечення чи збирати складні докази для спростування позиції відповідача. Обсяг реальної правової роботи звівся виключно до типового шаблону позовної заяви та формальної присутності в засіданні. З урахуванням викладеного, відповідач просить суд заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково та зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката Слєсаря О.В., які підлягають стягненню з ОСББ «Леоніда Жаботинського 59», до мінімального розміру на розсуд суду, виходячи з критеріїв розумності, співмірності, пропорційності та факту визнання позову відповідачем.

14.08.2026 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суд від позивача надійшли Заперечення на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1111/26 (вх. № 17784/08-08/26 від 14.08.2026), в яких позивач зауважує, що в матеріалах справи відсутні передбачені процесуальним законом заяви по суті справи або окремі письмові заяви відповідача про визнання позову. Отже твердження відповідача не відповідає обставинам справи. Також позивач вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу у сумі 5 500 грн. відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних, співмірні зі складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, а отже, їх розмір є обґрунтованим.

Суд, дослідивши заяву Ушакова Якова Володимировича, м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26, вважає за можливе задовольнити її частково, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Враховуючи викладені вимоги Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів - не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1111/26 ухвалено 05.08.2026.

В судовому засіданні 05.08.2026 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений строк позивач звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ОСББ «Леоніда Жаботинського 59» на його користь витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1111/26 в розмірі 5 500,00 грн.

Отже, позивачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - до закінчення судових дебатів у справі № 908/1111/26 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У позовній заяві Ушаков Я.В. зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат на правову допомогу становить 5 500,00 грн. (фіксований розмір).

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500,00 грн. заперечив, вважає заявлену позивачем до стягнення суму витрат на оплату правової допомоги адвоката надмірною, несправедливою та такою, що не відповідає критерію розумності судових витрат. У зв`язку із чим відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката Слєсаря О.В., які підлягають стягненню з ОСББ «Леоніда Жаботинського 59», до мінімального розміру на розсуд суду, виходячи з критеріїв розумності, співмірності, пропорційності та факту визнання позову відповідачем.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Остаточно позивачем завалені до стягнення з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 500,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав суду наступні документи: Договір про надання правничої допомоги від 04.05.2026, укладений між Ушаковим Яковом Володимировичем (замовник) та адвокатом Слєсарем Олексієм Вікторовичем; Додаткову угоду № 1 від 04.05.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026; Акт виконаних робіт від 05.08.2026 до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026; квитанцію від 05.08.2026 про прийняття оплати правової допомоги адвоката згідно Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026 в розмірі 5 500,00 грн.

Згідно з п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026 Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Замовник зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

Адвокат надає Замовнику консультації та юридичні послуги щодо захисту інтернів Замовника перед фізичними особами, в органах державної влади, прокуратури, МВС, СБУ, ДБР, державної виконавчої служби, Державної прикордонної служби України, органах ДРАЦС та на підприємствах, установах організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб, тощо. (п. 1.2 Договору)

Відповідно до умов п., п. 3.1 Договору за правничу допомогу, передбачену в п. 1.2 Договору, Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі, визначеному додатком № 1 до Договору.

За умовами п. 4.1 Договору розмір оплати праці Адвоката при надання правничої допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього Договору.

04.05.2026 Замовником та Адвокатом укладена Додаткова угода № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026, якої сторони погодили, що відповідно до п. 3.1 Договору Замовник сплачує Адвокату наступну винагороду (гонорар): - за підготовку (складання) позовної заяви, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59» про зобов`язання вчинити певні дії (Господарський суд Запорізької області) Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 5 500,00 грн. (фіксований розмір).

Правову допомогу позивачу у справі № 908/1111/26 надавав адвокат Слєсарь Олексій Вікторович на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії АР №1313646 від 07.05.2026.

05.08.2026 адвокатом Слєсарем О.В. та Ушаковим Я.В. складений і підписаний Акт виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026, яким сторони погодили, що відповідно до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026 Адвокатом виконана робота підготовку (складання) позовної заяви, інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях у справі за позовом Ушакова Якова Володимировича до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59» про зобов`язання вчинити певні дії (Господарський суд Запорізької області). Вартість послуги становить 5 500,00 грн. (фіксований розмір). Замовник прийняв від Адвоката послуги вартістю 5 500,00 грн. Претензій щодо обсягу та якості виконаних робіт (наданих послуг) Замовник до Адвоката не має.

Матеріали справи № 908/1111/26 свідчать, що позовна заява, заява про стягнення витрат на правничу допомогу від імені та в інтересах Ушакова Я.В. складені та підписані адвокатом Слєсарем О.В. та подані до Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» ЄСІКС.

В судових засіданнях у справі № 908/1111/26 приймав участь адвокат Слєсарь О.В. як представник Ушакова Я.В.

Матеріали справи містять докази проведення позивачем (Замвоником) оплати за надані правничі послуги квитанцію від 05.08.2026 про прийняття адвокатом Слєсарем О.В. оплати правової допомоги адвоката згідно Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026 в розмірі 5 500,00 грн.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 дійшов висновку, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, зокрема зазначивши, що: «…Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19 вказано, що: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України)….»

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши зміст наданої адвокатом адвокат Слєсарем О.В. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконаних робіт до Договору про надання правничої допомоги від 04.05.2026, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам цього Договору, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Розподіл судових витрат регулюється статтями 129, 130 Глави 8 «Судові витрати» ГПК України. Ці статті застосовуються за різних (взаємовиключних) результатів розгляду справи, а саме: приписи статті 129 ГПК України - при вирішенні спору по суті, тоді як керуватися вимогами статті 130 цього Кодексу суд має при закритті провадження у справі або залишенні позову без розгляду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 906/201/21, суд має застосовувати приписи частини дев`ятої статті 129 ГПК України за наявності одночасно у сукупності таких умов: 1) вирішення судом спору по суті; 2) встановлення судом одного із таких випадків: зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Як вбачається зі змісту статті 130 ГПК України, саме вона врегульовує спосіб та порядок розподілу судових витрат з різних підстав закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду з урахуванням особливостей зазначених процесуальних дій. Приписи цієї статті сформовані з урахуванням особливостей процесуальної поведінки позивача, яка згодом призвела до закриття провадження у справі. У цій статті передбачені способи та особливості розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи, укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, відмови позивача від позову, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду у складі касаційного господарського суду від 27.10.2026 у справі № 917/584/25.

Частина третя статті 130 ГПК України унормовує, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, з огляду на фактичне визнання позову відповідачем суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Ушакова Якова Володимировича про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката та стягнення з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі. При цьому, суд зазначає, що сторона в господарському процесі, яка заявляє про покладення на іншу сторони витрат на правничу допомогу, повинна довести об`єктивну неминучість та необхідність таких витрат у заявленому розмірі.

Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано вимоги Законів України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» і «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а також Статуту ОСББ «Леоніда Жаботинського 59» щодо забезпечення співвласникам ОСББ можливості знайомитися з документами та інформацією стосовно діяльності ОСББ.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, за якими саме критеріями розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу є необґрунтованим або завищеним. Отже, доводи відповідача щодо невідповідності цих витрат вимогам розумності, співмірності чи необхідності є недоведеними.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 4 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 908/1111/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Леоніда Жаботинського 59», (69005, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського Леоніда, буд. 59, ідентифікаційний код юридичної особи 45529469) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. судових витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В задоволені решти клопотання відмовити.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 27.08.2026.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.