Ухвала суду № 139319790, 27.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

27.08.2026м. Дніпро№ 904/5058/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" (04119, м. Київ, вул. Джонса Ґарета, буд. 8, літ. 20 Д, код ЄДРПОУ 45179093)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м.Верхівцеве, вул. Нова, буд. 50-А, код ЄДРПОУ 36933660)

про видачу судового наказу про стягнення 33 706,22 гривень

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області 21.08.2026 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" за договором про постачання електричної енергії споживачу №777052162129ПВ від 30.04.2024 року 33 706,22 грн, у тому числі основного боргу в сумі 33606,78 грн, 3% річних у сумі 99,44 грн, витрат зі сплати судового збору в сумі 266,24 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд зазначає таке.

Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовані положеннями розділу ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України до заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

На підставі ч.ч. 1, 3, 9 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 245 Цивільного кодексу України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 245 Цивільного кодексу України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Як убачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, останню подано до Господарського суду Дніпропетровської області через підсистему "Електронний суд" та підписано Цуперяком Степаном Степановичем.

На підтвердження своїх повноважень Цуперяк Степан Степанович надав довіреність від 19.03.2025 у електронному вигляді в порядку передоручення. Указаною довіреністю Марковська Віолетта Валеріївна на підставі довіреності від 16.10.2024, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ясно+", уповноважила, в порядку передоручення, Цуперяка Степана Степановича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" в судах України.

Інших документів на підтвердження повноважень Цуперяка Степана Степановича представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" до суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 21, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ "Наказне провадження" Господарського процесуального кодексу України, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 56, 58, 60, 150-154, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясно+" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхівцевський олійноекстракційний завод" за договором про постачання електричної енергії споживачу №777052162129ПВ від 30.04.2024 року 33 706,22 грн та витрат зі сплати судового збору в сумі 266,24 грн - відмовити.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ясно+", що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ "Наказне провадження" цього Кодексу, після усунення її недоліку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, може бути оскаржена у строк та в порядку, що визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.О. Дичко