Ухвала суду № 139319726, 25.08.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

25 серпня 2026 року Справа № 903/384/26 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А.С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л.Ю., розглянувши заяву Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»

про відстрочення виконання рішення

по справі №903/384/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до відповідача: Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»

про стягнення 5314469,06 грн,

за участі представників-учасників справи:

від позивача: Юрін А.В., довіреність №20/5-2026/9 від 20.05.2026;

від відповідача: Ткачук А.А., витяг з ЄДР.

Права та обов`язки учаснику судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС,

установив:

рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 у даній справі позов задоволено. Вирішено стягнути з Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 5314469,06 грн основного боргу та 63773,63 грн витрат зі сплати судового збору.

06.08.2026 через систему «Електронний суд» від Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» надійшла заява про відстрочення виконання рішення у якому просять суд відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 13 липня 2026 по справі № 903/384/26 на суму 5314469,06 грн до 31 грудня 2026.

Ухвалою суду від 11.08.2026 розгляд заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13 липня 2026 року по справі № 903/384/26 призначено на 25.08.2026. Запропоновано учасникам справи в строк по 18.08.2026 надати суду пояснення по суті викладеного в заяві про відстрочення виконання рішення із доказами надіслання іншим учасникам справи.

14.08.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшло заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення. Зокрема зазначають, що відповідач не надав жодних доказів наявності обставин непереборної сили, наприклад: сертифікат ТПП, які б вказували причинно наслідкові зв`язки щодо неможливості виконання саме цього судового рішення щодо стягнення коштів за конкретним договором. Це пояснюються тим, що ситуація щодо збитковості відповідача відбулася через специфіку його діяльності та не пов`язана з укладення саме цього договору. І виникнення такої ситуації автоматично не дає відповідачу на право відстрочки виконання всіх судових рішень, які будуть винесені в майбутньому. При цьому у заяві відповідач посилається на теоретичні ризики, а не факти, які настали. У даному випадку, якщо дослідити фінансову звітність Позивача, яка наявна у відкритому доступі то з неї вбачається, що з кожним роком дебіторська заборгованість за поставки газу зростає, що завдає значної фінансової шкоди позивачу, а тому коштів критично не вистачає як для закупівлі газу, так і для ремонту знищеної інфраструктури. Тому позивач не може чекати 4 місяці на виконання судового рішення, адже позивач теж готується до опалювального сезону. Дані заперечення долучено до матеріалів справи.

14.08.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про проведення усіх судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

Ухвалою суду від 14.08.2026 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ задоволено. Подальші судові засідання за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» адвоката - Кеміня Віталія Васильовича по справі № 903/384/26 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку ВКЗ.

24.08.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшла заява у якій повідомляє, що участь у судовому засіданні по справі №903/384/26, яке призначено на 25 серпня 2026 року о 15 год. 45 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів буде приймати представник позивача адвокат Юрін Андрій Вячеславович. Дана заява долучена до матеріалів справи.

25.08.2026 через систему «Електронний суд» від Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» надійшли додаткові пояснення у яких просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Волинської області від 13 липня 2026 по справі № 903/384/26 до 31 грудня 2026. Зокрема зазначає, що звернення із заявою про відстрочення рішення до суду , спричинене бажанням добровільно виконати рішення суду та не має на меті уникнення від його виконання. Підтвердження цьому є лист звернення до ТзОВ « Газопостачальної компанії «Нафтогаз Трейдинг» від 12.08.2026 № 1312 про зобов`язання та гарантування провести розрахунки за раніше спожитий газ. Таким чином, відповідач ПТМ «Ковельтепло» провело оплату в сумі 1 062 893 грн 81 коп 21 серпня 2026 року згідно платіжної інструкції на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 по справі № 903/384/26. Крім того, Підприємством згідно платіжної інструкції № 2351 від 05.08.2026 на користь ТОВ « ГК « Нафтогаз Трейдинг « сплачено 63773,63 грн, а саме відшкодовано всі судові витрати, понесені останнім. Дані додаткові пояснення долучено до матеріалів справи.

25.08.2026 у судовому засіданні представник боржника Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» підтримала заяву про відстрочку виконання судового рішення та просила суд задовольнити останню.

Представник стягувача у судовому засіданні 25.08.2026 просив суд відмовити у задоволенні вищезазначеної заяви.

Розглянувши заяву Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» про відстрочку виконання судових рішень та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно з частиною третьою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною п`ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас, відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Отже, вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду, господарський суд має врахувати як обов`язковість судового рішення, так і наявність передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України обставин, які істотно ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

При цьому, суд зазначає, що відстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який застосовується за наявності об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зазначений підхід узгоджується зокрема, з правовими висновками Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 910/1820/19 зазначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Схожий підхід викладено Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.

Зазначені правові підходи підлягають врахуванню і під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення у цій справі, оскільки потребують оцінки як фінансового стану ПТМ «Ковельтепло», так і характеру його господарської діяльності, поведінки після ухвалення рішення, наявність інших зобов`язань та можливі наслідки негайного виконання рішення.

Суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, відповідно до якої розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Застосування зазначених принципів має значення і при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення, оскільки суд має забезпечити одночасно право стягувача на виконання рішення та врахувати обставини, які об`єктивно ускладнюють його негайне виконання боржником.

У зв`язку з тим, що відстрочка продовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції").

Таким чином, виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії").

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру спору, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, такими, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно також вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих Справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003).

Варто зазначити, що для належного вирішення питання щодо надання відстрочки виконання судового рішення, суду необхідно з`ясувати чи наявні у справі докази, які б підтверджували добросовісну поведінку боржника і вжиття ним належних заходів для виконання рішення.

Отже, при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення суд має забезпечити справедливий баланс між правом стягувача на своєчасне та ефективне виконання судового рішення та необхідністю врахування об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють його виконання боржником.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 у справі № 903/384/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» задоволено та стягнуто з Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» 5314469,06 грн боргу та 63773,63 грн витрат зі сплати судового збору.

Як вбачається зі змісту заяви, Підприємство теплових мереж «Ковельтепло» просить відстрочити виконання зазначеного рішення в частині стягнення 5314469,06 грн заборгованості до 31.12.2026.

На підтвердження обставин, викладених у заяві, до неї долучено документи щодо правового статусу підприємства та його діяльності, документи щодо віднесення його об`єктів до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури та визначення підприємства критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, документи щодо фінансового стану та результатів господарської діяльності, відомості щодо дебіторської заборгованості споживачів, документи щодо руху та розподілу коштів, документи щодо підготовки до опалювального сезону 2026-2027 років, документи щодо іншого розстроченого судового рішення у справі № 903/1147/25.

Як вбачається з поданих матеріалів, ПТМ «Ковельтепло» є підприємством комунальної власності, основним у місті Ковелі виробником та надавачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню, бюджетним установам та суб`єктам господарювання.

Відповідно до Протоколу № 53 від 25.11.2025 об`єкти ПТМ «Ковельтепло» включено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.

Розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації № 656 від 26.11.2025 ПТМ «Ковельтепло» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

При цьому, боржник зазначає, що природний газ, отриманий за договором № 6631-ТКЕ(Л25)-02 від 27.05.2025, використовувався виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з постачання гарячої води населенню.

Відповідно до статутних завдань підприємство не має повноважень здійснювати інші види господарської діяльності, які могли б бути джерелом додаткових грошових надходжень.

Враховуючи зазначене, суд бере до уваги те, що діяльність ПТМ «Ковельтепло» безпосередньо пов`язана із забезпеченням населення міста Ковель тепловою енергією та гарячою водою, а отримання підприємством відповідних грошових надходжень пов`язане із здійсненням його основної діяльності.

Водночас суд враховує особливості порядку розпорядження коштами підприємства, що знаходяться на спеціальному рахунку.

ПТМ «Ковельтепло» фактично не вправі повністю розпоряджатися коштами, що надходять від споживачів теплової енергії. Відповідно до договору про перерахування коштів та положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 Державною казначейською службою щоденно списується 40 % коштів, що надходять від споживачів за теплову енергію, на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг». За рахунок 60% коштів, що залишаються на рахунку підприємства, здійснюються підготовка до опалювального сезону, ремонтні роботи, закупівля палива, сплата податків, заробітної плати та інші необхідні платежі.

Крім того, суд приймає до уваги наведені у заяві обставини щодо фінансово-економічного стану ПТМ «Ковельтепло».

Згідно бухгалтерської довідки підприємства від 31.07.2026 № 1255 вбачається, що за 12 місяців 2025 року фактично виплачено заробітної плати на суму 41630,0 тис. грн., за січень - червень 2026 26196,0 тис. грн.

За 2025 рік Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" до бюджету сплачено 36923,0 тис. грн; за шість місяців місяці 2026 - 30328,4 тис. грн.

За січень червень 2026 року ПТМ «Ковельтепло» отримало доходів від наданих послуг теплопостачання 127583,2 тис. грн, надійшло коштів 147372,7 тис. грн. Фактично за цей період підприємство понесло видатки в сумі 146250 тис. грн. Зокрема, на виплату заробітної плати спрямовано 26 196,0 тис. грн, на податки на заробітну плату - 15 268,0 тис. грн, на ПДВ та інші податки - 15 061,0 тис. грн, на природний газ та його розподіл - 53 115,0 тис. грн, на електроенергію - 6 611,0 тис. грн, на воду - 2 183,0 тис. грн, на дрова, брикети та щепу - 22 672,0 тис. грн, на придбання ТМЦ - 2 344,0 тис. грн, на погашення кредиту - 2 800,0 тис. грн.

Разом з тим, підприємству не відшкодовано узгоджену заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію у розмірі 184125,6 тис. грн.

Тарифи на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води для населення залишаються незмінними на рівні тарифів 2021 року.

За результатами 2025 року підприємство отримало збитки у розмірі 12893,0 тис. грн, накопичені збитки за 2022-2025 роки становили 63 093 тис. грн, а за шість місяців 2026 року - 7 332 тис. грн.

Боржник зазначає, що для забезпечення сталого проходження опалювального сезону 2026-2027 років підприємству до початку опалювального сезону необхідно закупити 10-12 тис. куб. м дров орієнтовною вартістю понад 22 млн грн та 11 тис. куб. м паливної тріски орієнтовною вартістю понад 26 млн грн.

Суд також враховує дані обставини, під час оцінки можливості підприємства забезпечити підготовку до опалювального сезону 2026-2027 років одночасно з виконанням рішення суду.

Станом на 01.07.2026 заборгованість населення перед підприємством за теплову енергію становила 17203,4 тис. грн.

Водночас, як зазначає представник боржника підприємством вживаються заходи щодо стягнення заборгованості зі споживачів.

Так, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 до органів державної виконавчої служби було пред`явлено судові рішення про стягнення боргу з фізичних осіб на суму 3392,1 тис. грн, а за період з 01.01.2026 по 31.07.2026 - на суму 1368,1 тис. грн.

Між тим, у ПТМ «Ковельтепло» відсутня заборгованість за спожитий природний газ минулих періодів.

Отже, наведені обставини суд враховує при оцінці можливості підприємства одночасно виконувати рішення суду та забезпечувати потреби населення, фінансування поточної господарської діяльності.

Крім того, з 19.06.2026 ПТМ «Ковельтепло» припинило споживання природного газу та відповідно, надання послуг з постачання гарячої води всім споживачам міста Ковеля, а з 01.08.2026 для працівників підприємства встановлено режим неповного робочого тижня з відпрацюванням чотирьох робочих днів. У зв`язку з відсутністю реалізації відповідних послуг надходження від їх надання відсутні.

Окремо, суд звертає увагу, що на виконанні ПТМ «Ковельтепло» перебуває рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2026.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 16.06.2026 у справі № 903/1147/25 було частково задоволено заяву підприємства про розстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 05.05.2026 та розстрочено виконання рішення в частині стягнення 12045539,65 грн боргу до 30.11.2026 із щомісячним погашенням рівними частинами.

Боржник зазначає, що після виконання зазначеного судового рішення до 30.11.2026 ПТМ «Ковельтепло» має намір з 01.01.2027 повністю виконати рішення у цій справі. Проте, відповідно до договору про перерахування коштів та положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 Державною казначейською службою продовжиться щоденне списання 40 % коштів, що надходять від споживачів за теплову енергію, на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».

Крім того, зазначає, що 05.08.2026 підприємством сплачено на користь ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» 63773,63 грн судового збору, присудженого рішенням Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 у даній справі.

Отже, судове рішення у частині судових витрат підприємством часткво виконано, тоді як заява про відстрочення судового рішення стосується основної суми боргу.

Зазначене суд враховує також при оцінці ступеня вини відповідача у виникненні спору, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України є однією з обставин, які враховуються при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення.

При цьому, суд не встановив обставин, які б свідчили про ухилення ПТМ «Ковельтепло» від виконання рішення суду, з огляду на здійснення підприємством заходів щодо стягнення заборгованості та добровільну сплату присудженого судового збору.

Відповідно до вимог ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17.

Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

Ураховуючи викладене, недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, суди обов`язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

При ухваленні рішення щодо розстрочення виконання судового рішення у даній справі суд враховує те, що ПТМ «Ковельтепло» не ухиляється від сплати заборгованості та виконання рішення суду, а навпаки, як вже зазначив суд вище, вживає заходів щодо погашення наявного боргу.

Водночас, негайне стягнення існуючої заборгованості за встановлених вище обставин має оцінюватися з урахуванням фінансового стану підприємства, порядку розподілу його коштів, необхідності здійснення поточних платежів та підготовки до опалювального сезону 2026-2027 років.

Отже, враховуючи загальновідомі обставини, зокрема, військову агресію російської федерації проти України, те що боржник зобов`язаний забезпечити здійснення ним виробничої діяльності в умовах неплатоспроможності населення, відстрочення виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість ПТМ «Ковельтепло» продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов`язання. Відстрочення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення без накопичення боргів із заробітної плати, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора). Водночас тривалість відповідного відстрочення для стягувача не є надмірною та визначена з урахуванням дозволених процесуальним законом меж. Надання відстрочення виконання рішення не заблокує роботу підприємства відповідача та дозволить йому отримати дохід, який надалі може спрямувати на погашення заборгованості перед стягувачем.

Поряд з цим, господарська діяльність боржника пов`язана із наданням послуг населенню з опалення та гарячого водопостачання, а тому в період та під час наявного воєнного стану в державі він виконує стратегічну функцію збереження життя та здоров`я мешканців району, в якому він здійснює господарську діяльність, а також імовірність зупинення роботи такого підприємства внаслідок негайного примусового виконання рішення.

У разі застосування примусового виконання рішення будуть заблоковані поточні рахунки у банківських установах, що призведе до неможливості здійснення поточних платежів за послуги з розподілу природного газу, електроенергію, водопостачання та виплати заробітної плати і сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджету.

Встановлені судом обставини вказують на низьке матеріальне становище та певну фінансову неспроможність боржника своєчасно виконувати взяті на себе зобов`язання та вона пов`язана, з-поміж іншого, з існуванням значної суми дебіторської заборгованості перед підприємством. Зазначене вказує на можливість виконувати фінансові зобов`язання за наслідками сплати дебіторами своїх зобов`язань, але для цього необхідний певний час.

Таким чином, сплата ПТМ «Ковельтепло» заборгованості шляхом відстрочення на певний строк зможе забезпечити не тільки виконання зобов`язань за спірний у справі період, але й можливість погашення інших поточних платежів, за рахунок надходжень від погашення дебіторської заборгованості.

Разом з тим, виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, а тому відстрочення його виконання не може бути безстроковим або таким, що фактично позбавляє стягувача можливості отримати присуджені кошти.

У цій справі відстрочити виконання рішення боржник просить до 31.12.2026, тобто на конкретний та обмежений строк.

Відстрочення виконання рішення до зазначеної дати не змінює розміру присудженої суми, не припиняє обов`язку ПТМ «Ковельтепло» щодо її сплати та не позбавляє стягувача права на виконання рішення.

Оцінюючи вищенаведені обставини суд враховує, що боржник не ухиляється від виконання своїх обов`язків з погашення заборгованості, що відстрочення виконання рішення є тією мірою, яка надає можливість працювати підприємству та здійснити погашення заборгованості за рахунок коштів отриманих від споживачів з початку опалювального періоду, оскільки одночасне примусове стягнення всієї заборгованості може вкрай негативно вплинути на його функціонування.

Відстрочення виконання судового рішення дасть заявнику реальну можливість без шкоди для свого фінансового стану зберегти грошові кошти для погашення боргу перед стягувачем без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів з чотирьох місяною відстрочкою.

Поряд із цим, відстрочення виконання судового рішення сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем без ризику банкрутства та унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності боржника.

Відстрочення рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду у повному обсязі без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища боржника.

При цьому суд приймає до уваги і те, що хоча чинне законодавство не містить визначення «значна сума», водночас, присуджена у цій справі до стягнення ця сума вочевидь є значною, а її сплата потребує необхідності для боржника акумулювати грошові кошти для погашення боргу перед стягувачем без значного одноразового фінансового навантаження.

При цьому, передбачена процесуальним законом можливість відстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов`язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов`язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.

Те, що ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є складовою паливно-енергетичного сектору країни та здійснює господарську діяльність з постачання природного газу по всій території України підприємствам з виробництва теплової та електричної енергії, промисловим підприємствам, бюджетним організаціям, військовим частинам, в розумінні положень чинного законодавства не свідчить про неможливість відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, яким на користь стягувача присуджені грошові кошти.

Суд зазначає, що у даній справі заявником надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі, водночас дії боржника спрямовані на виконання рішення суду та свідчать про його добросовісність та намагання якнайшвидше виконати рішення суду.

Отже, відстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку суд не визнає як інструмент ухилення від виконання рішення, а навпаки, вважає, що це буде сприяти можливості підвищення фінансового стану підприємства, недопущенню банкрутства боржника, що призведе до можливості повного виконання рішення суду.

Відтак, відстрочення виконання рішення суду у даному разі є необхідною та здійснюється з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника та недопущення невиконання рішення суду на користь стягувача, що свідчить про дотримання справедливого балансу інтересів сторін у цій справі.

Визначений заявником строк відстрочення до 31.12.2026 не перевищує граничного строку, встановленого частиною п`ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України та є розумним.

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 у справі № 903/384/26 в частині стягнення боргу на цей час.

Враховуючи зазначене, заява Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 у справі № 903/384/26 до 31.12.2026 підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд, -

постановив:

1. Заяву Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 по справі №903/384/26 задовольнити.

2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.07.2026 по справі №903/384/26 до 31 грудня 2026 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.255 ГПК України в строк та порядку, встановленому ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвала суду підписана 28.08.2026

Суддя А. С. Вороняк