Рішення № 139319700, 20.08.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2026 р. Cправа № 902/893/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни за участю секретаря судового засідання Ткачука В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Михайловича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", 21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694

про стягнення 9966,48 гривень

за участю:

представника позивача - адвокат Коваль Т.І., згідно ордеру (у режимі ВКЗ)

представник відповідача - не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 03.07.2026 надійшла позовна заява № б/н від 03.07.2026 (вх. № 983/26 від 03.07.2026) Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Михайловича до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 9 996,48 гривень заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання укладених між сторонами договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу нежитлового приміщення господарського призначення (по вул. Муравського, 3А) від 04.10.2024, договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Українця Владислава) від 15.07.2025 та договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Літописній) від 12.08.2025 року, з яких 9 578,37 гривень основного боргу та 418,11 гривень пені.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2026 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 08.07.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 902/893/26 у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.08.2026 року о 10.30 год.

24.07.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позов від 24.07.2026 (вх. № 01-30/7488/26 від 24.07.2026), у якому відповідач заперечив щодо позову з підстав зазначених у відзиві.

04.08.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача від 03.08.2027 (вх. № 01-30/7889/26 від 04.08.2026).

У судовому засіданні 13.08.2026 року судом постановлено ухвалу про відкладення судового засідання з розгляду справи № 902/893/26 по суті на 14:00 год. 20.08.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений ухвалою суду від 14.08.2026, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного листа.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу учасникам справи створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач у свою чергу не скористався наданим йому правом участі у розгляді справи і його неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення у справі та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин рішення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення учасники справи не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.

Суть спору:

Фізична особа - підприємець Пастернак Сергій Михайлович звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання укладених між сторонами договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу нежитлового приміщення господарського призначення (по вул. Муравського, 3А) від 04.10.2024, договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Українця Владислава) від 15.07.2025 та договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Літописній) від 12.08.2025 року, з яких 9 578,37 гривень основного боргу та 418,11 гривень пені.

На обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між фізичною особою -підприємцем Пастернаком Сергієм Михайловичем та АТ "Вінницяобленерго" було укладено три договори про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу: нежитлового приміщення господарського призначення (вул. Муравського, 3А) та двох автоматів з продажу питної води (по вул. Літописній та вул. Українця Владислава) в місті Хмільнику Вінницької області. Зазначені договори є публічними договорами приєднання та були укладені з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою, яка розташована на інтернет-сторінці відповідача за посиланням: https://www.voe.com.ua/sites/default/files/2026-04/dogovir-standartne.docx (далі - договір(-ри)).

Позивач стверджує, що строки надання послуг за всіма трьома договорами відповідачем були порушені, внаслідок чого у ФОП Пастернака С. М. виникло право вимагати від відповідача зменшення вартості вказаних послуг на 20% та повернення зазначеної суми, а також сплати неустойки у вигляді пені (за договорами приєднання об`єктів по вул. Літописній та вул. Українця Владислава). Відповідач відмовився сплачувати вказані кошти добровільно, тому ФОП Пастернак С.М. звернувся із цим позовом до господарського суду для захисту своїх порушених прав та інтересів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав обставину укладення між АТ "Вінницяобленерго" та ФОП Пастернак С.М. договорів про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, відповідно до умов яких ОСР мав забезпечити надання послуги з приєднання електроустановок об`єктів споживача відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснити підключення електроустановок об`єктів до електричних мереж, а споживач мав оплатити вартість такого приєднання.

Відповідач зазначив, що вказані договори були укладені під час дії воєнного стану, який був введений в Україні з 24.02.2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони й відповідно до українського законодавства.

Відповідач зауважив, що товариство працює в екстремальних умовах складовими яких є фізичний знос та пошкодження мереж через обстріли, гострий дефіцит кваліфікованих кадрів, значні фінансові втрати від обмежень, а також потреба балансувати між аварійними відключеннями та ремонтами. Регіон став одним із головних хабів для релокованих компаній, різко збільшилась кількість приєднань нових електроустановок до електричних мереж танаведене унеможливило нормальне функціонування та своєчасне виконання ОСР всіх своїх договірних обов`язків. Зважаючи на це, керуючись пунктом 7.1. Договору, листами №97.43-8452 від 23.03.2026 року, №97.43-8453 від 23.03.2026 року, №97.43-8454 від 23.03.2026 року товариство, у відповідь на заяви про відшкодування коштів, висловило позивачу прохання віднестись з розумінням до даної ситуації та запропонувало вирішити спірне питання шляхом переговорів. Проте позивачем дане прохання було проігноровано, переговорів не відбулось, на відміну від багатьох інших контрагентів, які увійшли в положення товариства, ФОП Пастернак звернувся до суду. На переконання відповідача, пред`явлення позову без дотримання вимог п. 7.1. договору є порушенням порядку досудового врегулювання.

Відповідач зазначив, що товариство не зверталось до ТПП України за отриманням сертифікатів, просило відповідача віднестись до ситуації з розумінням та просив врахувати це при прийнятті рішення.

З посиланням на положення постанови НКРЕКП №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» від 25.02.2022 року, яка передбачає зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій між учасниками ринку відповідач зауважив, що на його переконання вимоги у частині стягнення пені з товариства не відповідають чинному законодавству і не підлягають задоволенню; заявлена ціна позову вказана позивачем неправильно, не вказано реквізитів рахунку позивача.

Також відповідач зазначив, що за своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, обмежується аналізом доказів щодо дотримання строків надання послуги, чітко врегульована нормами права і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому обсяг поданих позивачем матеріалів у справі є незначним, угода про надання правової допомоги між позивачем та його представником укладена 29.05.2026 року. Отже укладення і супровід договорів адвокатом не здійснювались. Адвокатських запитів не подавалось. Листування, в тому числі направлення заяв про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання позивач здійснював самостійно без правової допомоги. Виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору і ціни позову, на переконання відповідача вартість послуг за надану професійну правничу допомогу на суму 8 800 грн. є завищеною та такою, що у разі прийняття рішення про задоволення позову, підлягає обмеженню певною сумою, визначеною судом в межах 2 000 гривень.

З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог ФОП Пастернак С.М. до Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» про стягнення грошових коштів.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 13.11.2018 № 1414 Публічному акціонерному товариству "Вінницяобленерго" (код ЄДРПОУ 00130694) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності відповідно до додатка, зокрема, на території Вінницької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

Пунктом 4.2.1. глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 встановлено, що ОСР надає послугу зі стандартного приєднання відповідно до умов договору про стандартне приєднання.

Як убачається із матеріалів справи, на виконання положень Кодексу систем розподілу Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" на сайті за посиланням: https://www.voe.com.ua/sites/default/files/2026-04/dogovir-standartne.docx розміщено типовий договір про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (далі - договір) (т. 1 а.с. 7-10).

За умовами пункту 1.1 типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови приєднання замовника до електричних мереж оператора системи розподілу. Цей договір укладається між оператором системи розподілу (далі виконавець) та замовником послуг з приєднання до електричних мереж (далі замовник) з урахуванням статей 630, 633, 634 Цивільного кодексу України шляхом подання заяви про приєднання електроустановки певної потужності відповідно до умов кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 310 (далі кодекс).

Внесення сторонами змін до цього договору, у тому числі щодо зміни форми та порядку розрахунків вартості послуг з приєднання, строку надання послуги з приєднання, строку дії договору про приєднання тощо, на умовах та у порядку, що не передбачені вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії", кодексу та/або цього договору, не допускається.

Згідно з пунктом 2.1 договору виконавець забезпечує надання послуги з приєднання електроустановок об`єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від точки забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проєктної документації та безоплатно здійснює підключення електроустановок об`єкта замовника до електричних мереж системи розподілу після завершення надання послуги з приєднання на умовах цього договору.

За змістом пункту 2.2. договору замовник оплачує виконавцю вартість приєднання до електричних мереж системи розподілу на умовах цього договору.

Підпунктами 3.1.1., 3.1.2. пункту 3.1. договору визначено, що виконавець послуг зобов`язаний надати замовнику технічні умови стандартного приєднання разом із розрахунком вартості плати за приєднання до електричних мереж, рахунком на сплату вартості послуги з приєднання та рахунком на сплату вартості послуги з комерційного обліку електричної енергії (якщо замовником у заяві про приєднання обрано ОСР, який надає послугу з приєднання такому замовнику, постачальником послуг комерційного обліку) протягом 10 робочих днів з наступного робочого дня від дати реєстрації заяви та повного пакета документів, передбачених цим Кодексом, через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки на поштову адресу. Під час видачі замовнику технічних умов повідомити замовнику логін та пароль від особистого кабінету замовника.

У відповідності до підпункту 3.1.3 пункту 3.1. договору, виконавець послуг зобов`язаний розпочати приєднання об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу після оплати замовником послуги з приєднання відповідно до умов цього договору.

Виходячи з приписів підпункту 3.1.4 пункту 3.1. договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, виконавець послуг зобов`язаний забезпечити в установленому порядку приєднання (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) об`єкта (електроустановок) замовника до електричних мереж системи розподілу у строки, встановлені Кодексом.

Згідно з підпунктом 3.1.7. пункту 3.1. договору виконавець зобов`язаний надати послугу зі стандартного приєднання протягом максимального (граничного) строку надання послуги, визначеного Кодексом, залежно від ступеня стандартного приєднання.

Загальна сумарна кількість днів, на яку може бути збільшено строк надання послуги зі стандартного приєднання, у зв`язку із здійсненням заходів із землевідведення у порядку, визначеному Кодексом систем розподілу, не може перевищувати 240 календарних днів.

У разі порушення виконавцем вимог Кодексу щодо порядку збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання у зв`язку із здійсненням заходів із землевідведення такий строк вважається не збільшеним та послуга з приєднання має бути надана виконавцем у строки, визначені кодексом.

Строк надання послуги зі стандартного приєднання може бути збільшений ОСР у разі надання послуги зі стандартного приєднання, для реалізації якого ОСР здійснює будівництво нових електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання (будівництво ділянки КЛ, ПЛ (із встановленням нових опор), ТП, РП). У такому разі ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги зі стандартного приєднання письмово через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки - на поштову адресу, повідомляє замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання не більше ніж на 30 календарних днів. Порушення ОСР порядку повідомлення замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання, визначеного у цьому абзаці, не дає ОСР права збільшити строк надання послуги за таким приєднанням. Строк надання послуги зі стандартного приєднання може бути збільшений згідно з вимогами цього абзацу у разі, якщо за таким стандартним приєднанням строк не збільшувався з інших підстав, визначених цим пунктом. Загальна сумарна кількість днів, на яку може бути збільшено строк надання послуги зі стандартного приєднання з підстав, визначених у цьому абзаці, не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до пункту 3.2 договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, замовник послуг зобов`язаний оплатити на умовах цього договору вартість наданих виконавцем послуг з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу в точці приєднання.

Пунктом 4.1 договору визначено, що виконавець надає замовнику рахунок на сплату плати за приєднання у розмірі 100 відсотків плати, визначеної у розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж у випадку відсутності необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об`єктів електроенергетики для приєднання його електроустановок. Замовник оплачує на поточний рахунок ОСР цей рахунок упродовж 20 робочих днів з дня, наступного від дати отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на сплату плати за приєднання. У випадку необхідності відведення земельних ділянок під будівництво об`єктів електроенергетики для приєднання електроустановок ОСР надає замовнику рахунки на сплату плати за приєднання в такому порядку: рахунок у розмірі 20 відсотків плати, визначеної у розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж. Замовник оплачує на поточний рахунок ОСР цей рахунок упродовж 20 робочих днів з дня, наступного за днем отримання технічних умов, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунка на сплату плати за приєднання; рахунок у розмірі 80 відсотків плати, визначеної у розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж. Замовник сплачує на поточний рахунок ОСР цей рахунок упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем узгодження з усіма заінтересованими сторонами розробленої ОСР проєктної документації щодо електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення об`єкта замовника.

Згідно з приписами пункту 4.2 договору зміна порядку та форми оплати вартості послуги з приєднання з підстав, не визначених у цьому договорі, не допускається.

Відповідно до пункту 5.1 договору, у випадку неналежного виконання або невиконання умов цього договору сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з пунктом 5.2 виконавець несе відповідальність за недотримання змісту, необґрунтованість виданих технічних умов та неправильність розрахунку плати за приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Абзацом 1 пункту 5.3 договору встановлено, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожний день прострочення.

За умовами абзаців 2-5 пункту 5.3 договору у разі порушення виконавцем послуг умов зобов`язання щодо строків надання послуги з приєднання:

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 глави 4 цього договору, зменшується на 10 відсотків (крім випадків, визначених кодексом);

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 глави 4 цього договору, зменшується на 20 відсотків (крім випадків, визначених кодексом);

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов`язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 глави 4 цього договору) (крім випадків, визначених кодексом).

У відповідності до пункту 6.1 договору, факт надання послуги з приєднання підтверджується наданим ОСР замовнику відповідно до пункту 4.8.2 глави 4.8 розділу IV кодексу повідомленням про надання послуги з приєднання. Повідомлення про надання послуги з приєднання надається замовнику ОСР не пізніше ніж на третій робочий день після завершення будівельно-монтажних робіт та/або подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення замовника.

Згідно з пунктами 7.1., 7.2. договору усі спірні питання, пов`язані з виконанням цього договору, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 8.1. договору, цей договір набирає чинності з дати подання належним чином оформленої заяви про приєднання та повного пакета документів, що додаються до неї, і діє до закінчення строку надання послуги з приєднання, визначеного кодексом, але не довше строку терміну дії технічних умов.

За умовами пункту 9.1. договору порядок та умови надання виконавцем послуги зі стандартного приєднання регулюються вимогами цього договору та Кодексу систем розподілу та не можуть бути змінені чи доповнені з підстав та у порядку, не визначеному умовами цього договору та кодексу.

Як убачається з матеріалів справи та підтверджується сторонами, Фізична особа - підприємець Пастернак Сергій Михайлович звернувся до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" із заявами про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу та між сторонами було укладено договори про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу (далі договір (договори)). Відповідно до умов яких ОСР мав забезпечити надання послуги з приєднання електроустановок об`єктів споживача відповідно до схеми зовнішнього електрозабезпечення і проектної документації та здійснити підключення електроустановок об`єктів до електричних мереж, а споживач мав оплатити вартість такого приєднання.

04 жовтня 2024 року Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було видано позивачу:

- Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок нежитлове приміщення №ТУ0081970410241010610000001 (місце розташування об`єкта замовника: м. Хмільник, вул. С.Муравського, 3А; функціональне призначення: нежитлове приміщення; величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 16 кВт (напруга приєднання 0,4 кВ) - ІІІ категорія (16 кВт);

- розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго", згідно з яким: заявлена до приєднання потужність становить 16 кВт, найкоротша відстань від точки приєднання замовника до точки (точок) в існуючих мережах - до 300 м, повна вартість послуги становить 42969,60 гривень;

- рахунок № 25875 на оплату замовником (ФОП Пастернак С.М.) виконавцю (АТ "Вінницяобленерго") вартості послуги стандартного приєднання до СО "Хмільницькі елекричні мережі" Хмільницька дільниця нежитлового приміщення за адресою Хмільницький район, м. Хмільник, вул. С.Муравського, 3А у розмірі 42969,60 гривень (т. 1 а.с. 26-29).

Згідно з платіжною інструкцією № 2721 від 07.10.2024 ФОП Пастернаком С.М. здійснено на користь АТ "Вінницяобленерго" оплату 42969,60 гривень вартості послуг стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу із призначенням платежу "оплата зг. рах. № 25875 від 04.10.2024 за стандартне приєднання до СО Хмільницькі ЕМ Хмільницька дільниця" (т. 1 а.с. 25).

06 січня 2025 року АТ "Вінницяобленерго" складено повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ008197040124101061060125 (т. 1 а.с. 26 зворот).

За змістом вказаного повідомлення зобов`язання ОСР з приєднання об`єкта замовника (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. С.Муравського, 3А; № технічних умов ТУ0081970410241010610000001) виконані повністю.

31 липня 2025 року Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було видано позивачу:

- Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок тимчасова споруда №ТУ0124662207251010610000001 (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Владислава Українця, 60, кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:005:1666; функціональне призначення: тимчасова споруда, апарат продажу питної води); величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 0,85 кВт (напруга приєднання 0,23 кВ) - ІІІ категорія (0,85 кВт);

- розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго", згідно з яким: заявлена до приєднання потужність становить 0,85 кВт, найкоротша відстань від точки приєднання замовника до точки (точок) в існуючих мережах - до 300 м, повна вартість послуги становить 2535,72 гривень;

- рахунок № 30998 на оплату замовником (ФОП Пастернак С.М.) виконавцю (АТ "Вінницяобленерго") вартості послуги стандартного приєднання до СО "Хмільницькі елекричні мережі" тимчасової споруди (апарат продажу питної води) за адресою Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Владислава Українця, 60, кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:005:1666 у розмірі 2535,72 гривень (т. 1 а.с. 33-36).

Згідно з платіжною інструкцією № 3214 від 01.08.2025 ФОП Пастернаком С.М. здійснено на користь АТ "Вінницяобленерго" оплату 2535,72 гривень вартості послуг стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу із призначенням платежу "за стандартне приєднання до Структурної одиниці"Хмільницькі електричні мережі" зг. рахунку № 30998" (т. 1 а.с. 33 зворот).

27 жовтня 2025 року АТ "Вінницяобленерго" складено повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ012466220725101061271025 (т. 1 а.с. 32).

За змістом вказаного повідомлення зобов`язання ОСР з приєднання об`єкта замовника (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Владислава Українця, 60; № технічних умов ТУ0124662207251010610000001) виконані повністю.

22 серпня 2025 року Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було видано позивачу:

- Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок тимчасова споруда №ТУ01287318082510106110000001 (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Літописна (біла житлового будинку по пр. Свободи, 13), кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:006:1285; функціональне призначення: тимчасова споруда, апарат продажу питної води), величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 0,8 кВт (напруга приєднання 0,23 кВ) - ІІІ категорія (0,80 кВт);

- розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго", згідно з яким: заявлена до приєднання потужність становить 0,80 кВт, найкоротша відстань від точки приєднання замовника до точки (точок) в існуючих мережах - до 300 м, повна вартість послуги становить 2386,56 гривень;

- рахунок № 31466 на оплату замовником (ФОП Пастернак С.М.) виконавцю (АТ "Вінницяобленерго") вартості послуги стандартного приєднання до СО "Хмільницькі елекричні мережі" тимчасової споруди за адресою Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Літописна (біла житлового будинку по пр. Свободи, 13), кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:006:1285 у розмірі 2386,56 гривень (т. 1 а.с. 18-21).

Згідно з платіжною інструкцією № 3262 від 25.08.2025 ФОП Пастернаком С.М. здійснено на користь АТ "Вінницяобленерго" оплату 2386,56 гривень вартості послуг стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу із призначенням платежу "за стандартне приєднання до Структурної одиниці"Хмільницькі електричні мережі" зг. рахунку № 31466" (т. 1 а.с. 16).

04 лютого 2026 року АТ "Вінницяобленерго" складено повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ01287318082101061040226 (т. 1 а.с. 17).

За змістом вказаного повідомлення зобов`язання ОСР з приєднання об`єкта замовника (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Літописна (біла житлового будинку по пр. Свободи, 13); № технічних умов ТУ01287318082510106110000001) виконані повністю.

Як зазначено позивачем та вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявами/листами про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання. У відповідь на вказані заяви/листи АТ "Вінницяобленерго" повідомило про розгляд вказаних заяв/листів, виконання будівельно-монтажних робіт по приєднанню до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" об`єктів ФОП Пастернака С.М. у повному обсязі, що підтверджується повідомленнями про надання послуги з приєднання та зазначило, що у зв`язку із воєнним станом сталася затримка в наданні послуг, просило віднестись з розуміння до цієї ситуації та вирішити спірне питання шляхом перемовин.

Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача 9 996,48 гривень, з яких: 9 578,37 гривень основного боргу та 418,11 гривень пені.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Михайловича до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання укладених між сторонами договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу нежитлового приміщення господарського призначення (по вул. Муравського, 3А) від 04.10.2024, договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Українця Владислава) від 15.07.2025 та договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу автомату з продажу питної води (по вул. Літописній) від 12.08.2025 року у розмірі 9 996,48 гривень, з яких: 9 578,37 гривень основного боргу та 418,11 гривень пені.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Положеннями статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Проаналізувавши умови укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між cторонами договір є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначаються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 84 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

За умовами пункту 85 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" ставка плати за лінійну частину приєднання - вартість створення одиниці довжини електричної мережі від найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт) оператора системи розподілу відповідного ступеня напруги, від якої необхідно здійснювати будівництво електричних мереж, до точки приєднання електроустановок замовника.

Пунктом 87 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що ставка плати за стандартне приєднання - встановлене Регулятором на визначений строк для кожного оператора системи розподілу значення вартості послуги з приєднання 1 кВт потужності;

Відповідно до пункту 88 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції станом на 04.10.2024) стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно.

Відповідно до пункту 88 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції станом на 31.07.2025 та станом на 22.08.2025) стандартне приєднання - приєднання електроустановки замовника з потужністю не більше 50 кВт до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від найближчої точки в діючих електричних мережах оператора системи розподілу (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт). Технічні параметри, ступені потужності та вартість стандартного приєднання визначаються Регулятором.

Частиною 5 статті 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об`єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об`єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу.

За умовами підпункту 1 пункту 5.5.1. постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі -ПРРЕЕ) споживач електричної енергії має право на приєднання власних електроустановок до мереж оператора системи або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому Кодексом систем розподілу або Кодексом системи передачі.

Відповідно підпункту 61 пункту 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309, договір про приєднання до системи передачі (договір про приєднання) - письмова домовленість сторін, яка визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами у процесі приєднання електроустановок замовника до системи передачі.

Згідно з підпунктом 76 пункту 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі замовник - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка письмово повідомила ОСП про намір приєднати до системи передачі збудовані, реконструйовані чи технічно переоснащені електроустановки, що призначаються для виробництва, або перетворення чи розподілу, або споживання електричної енергії, або зберігання енергії.

Приєднання електроустановки до системи передачі - послуга, яка надається ОСП на підставі договору про приєднання, зі створення користувачу/замовнику технічної можливості для надійної передачі та/або прийняття його електроустановками в місці приєднання потужності та електричної енергії необхідного обсягу і якості (підпункт 200 пункту 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі).

За змістом підпункту 278 пункту 1.4 глави 1 розділу I Кодексу системи передачі технічні умови на приєднання - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, що повинні відповідати його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (виробництво, розподіл, споживання електричної енергії, зберігання енергії), та є невід`ємним додатком до договору про приєднання.

Згідно із абзацом 2 підпункту 7.6.1 пункту 7.6 глави 7 розділу III Кодексу системи передачі договір про приєднання визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких здійснюється приєднання електроустановок замовника до системи передачі, та регулює правовідносини між ОСП та замовником у період здійснення заходів з приєднання.

Відповідно до пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 послуга зі стандартного приєднання надається на підставі типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу, який є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за типовою формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу (далі - договір про стандартне приєднання).

За умовами пункту 4.2.3 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу, надання послуги зі стандартного приєднання передбачає:

надання замовником ОСР заяви про приєднання із зазначенням відомостей та необхідних документів, визначених у пункті 4.4.2 глави 4.4 цього розділу;

визначення типу приєднання залежно від відстані та величини потужності. Відстань визначається по прямій лінії від прогнозованої точки приєднання електроустановок замовника до найближчої точки в існуючих (діючих) електричних мережах (повітряна лінія, трансформаторна підстанція або розподільний пункт), що збігається зі ступенем напруги в точці приєднання. За величину потужності приймається загальна величина потужності електроустановок замовника разом з існуючою дозволеною потужністю. У разі недосягнення згоди щодо визначення типу приєднання сторони, у тому числі разом з представниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, мають на місцевості спільно провести необхідні вимірювання, на підставі яких остаточно визначається тип приєднання;

підготовку і видачу замовнику технічних умов за формою, наведеною в додатку 4 до цього Кодексу, розрахунку вартості плати за приєднання до електричних мереж та рахунку на сплату плати за приєднання;

оплату замовником вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання;

підготовку ОСР проєкту зовнішнього електрозабезпечення;

виконання ОСР будівельних робіт в електричних мережах від точки забезпечення потужності до точки приєднання електроустановок замовника;

подання ОСР робочої напруги в точку приєднання електроустановок замовника (на контактні з`єднання електричних мереж (межа балансової належності));

надання ОСР замовнику повідомлення про надання послуги з приєднання, згідно з додатком 5 до цього Кодексу, (далі - повідомлення) через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки - на поштову адресу.

Згідно інформації для замовників приєднання до електричних мереж, опублікованою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на офіційному вебпорталі Регулятора 07 липня 2017 року та яка наразі є чинною - величина потужності електроустановок замовника до 16 кВт включно, відноситься до першого ступеня потужності для надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника (І ступінь - до 16 кВт включно; ІІ ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно; ІІІ ступінь - від 50 кВт до 160 кВт включно (https://www.nerc.gov.ua/news/vazhliva-informatsiya-dlya-zamovnikiv-priednannya-do-elektrichnikh-merezh).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції станом на 04.10.2024) максимальний (граничний) строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дня оплати замовником ОСР повної вартості приєднання або першого авансового платежу відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок замовника другого ступеня потужності цей строк становить 60 календарних днів, починаючи з наступного робочого дня від дня оплати замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання.

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки - на поштову адресу, повідомляє замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання не більше ніж на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). Загальна сумарна кількість днів, на яку збільшено строк надання послуги зі стандартного приєднання, не може перевищувати відповідно 180 календарних днів.

За умовами пункту 4.2.4 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу (у редакції станом на 31.07.2025 та станом на 22.08.2025) максимальний (граничний) строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок замовника першого ступеня потужності становить 45 календарних днів.

Визначення строку надання послуги з приєднання здійснюється, починаючи з наступного робочого дня від дня оплати замовником ОСР повної вартості приєднання або першого авансового платежу відповідно до договору про приєднання.

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання, для реалізації якого ОСР здійснює будівництво нових електричних мереж від точки забезпечення потужності до точки приєднання (будівництво ділянки КЛ, ПЛ (із встановленням нових опор), ТП, РП) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги зі стандартного приєднання письмово через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки на поштову адресу, повідомляє замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання не більше ніж на 30 календарних днів. Порушення ОСР порядку повідомлення замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання, визначеного в цьому абзаці, не дає ОСР права збільшити строк надання послуги за таким приєднанням. Строк надання послуги зі стандартного приєднання може бути збільшений згідно з вимогами цього абзацу у разі, якщо за таким стандартним приєднанням строк не збільшувався з інших підстав, визначених цим пунктом. Загальна сумарна кількість днів, на яку може бути збільшено строк надання послуги зі стандартного приєднання з підстав, визначених у цьому абзаці, не може перевищувати 60 календарних днів.

У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об`єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово через особистий кабінет замовника, на електронну адресу та у разі наявності в заяві про приєднання відповідної відмітки - на поштову адресу, повідомляє замовника про збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання не більше ніж на 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки та зазначенням найменування організацій, до яких звернувся ОСР щодо питання вирішення землевідведення з наданням копій офіційного листування). Загальна сумарна кількість днів, на яку збільшено строк надання послуги зі стандартного приєднання, не може перевищувати відповідно 240 календарних днів.

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" було видано позивачу на виконання умов договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу:

- 04 жовтня 2024 року Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок нежитлове приміщення №ТУ0081970410241010610000001 (місце розташування об`єкта замовника: м. Хмільник, вул. С.Муравського, 3А; величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 16 кВт), розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" та рахунок № 25875 на оплату вартості послуг приєднання у розмірі 42969,60 гривень;

- 31 липня 2025 року Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок тимчасова споруда №ТУ0124662207251010610000001 (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Владислава Українця, 60, кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:005:1666; величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 0,85 кВт), розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" та рахунок № 30998 на оплату вартості послуг приєднання у розмірі 2535,72 гривень;

- 22 серпня 2025 року Технічні умови стандартного приєднання до електричних мереж електроустановок тимчасова споруда №ТУ01287318082510106110000001 (місце розташування об`єкта замовника: Хмільницький район, м. Хмільник, вул. Літописна (біла житлового будинку по пр. Свободи, 13), кад.номер земельної ділянки 0510900000:00:006:1285; величина максимального розрахункового (прогнозованого) навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 0,8 кВт), розрахунок вартості плати за приєднання до електричних мереж АТ "Вінницяобленерго" та рахунок № 31466 на оплату вартості послуг приєднання у розмірі 2386,56 гривень.

ФОП Пастернаком С.М. здійснено на користь АТ "Вінницяобленерго" оплату вартості послуг стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу відповідно:

- 07.10.2024 згідно з платіжною інструкцією № 2721 оплату 42969,60 гривень вартості послуг стандартного приєднання із призначенням платежу "оплата зг. рах. № 25875 від 04.10.2024 за стандартне приєднання до СО Хмільницькі ЕМ Хмільницька дільниця";

- 01.08.2025 згідно з платіжною інструкцією № 3214 оплату 2535,72 гривень вартості послуг стандартного приєднання із призначенням платежу "за стандартне приєднання до Структурної одиниці "Хмільницькі електричні мережі" зг. рахунку № 30998";

- 25.08.2025 згідно з платіжною інструкцією № 3262 оплату 2386,56 гривень вартості послуг стандартного приєднання із призначенням платежу "за стандартне приєднання до Структурної одиниці " Хмільницькі електричні мережі" зг. рахунку № 31466".

У свою чергу АТ "Вінницяобленерго":

- 06 січня 2025 року складено повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ008197040124101061060125 за технічними умовами №ТУ0081970410241010610000001;

- 27 жовтня 2025 року складено повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ012466220725101061271025 за технічними умовами №ТУ0124662207251010610000001;

- 04 лютого 2026 року повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ01287318082101061040226 за технічними умовами ТУ01287318082510106110000001.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договорами про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу виконав належним чином шляхом здійснення оплати послуг стандартного приєднання, у той же час відповідач свої зустрічні зобов`язання щодо своєчасного надання послуг зі стандартного приєднання належним чином не виконав.

З огляду на здійснені позивачем оплати вартості послуг зі стандартного приєднання за договорами 07.10.2024, 01.08.2025 та 25.08.2025, підключення електроустановок замовника до електричних мереж системи розподілу мало бути здійснено відповідачем відповідно до 21.11.2024, до 18.09.2025 та до 10.10.2025.

Судом установлено, що АТ "Вінницяобленерго" здійснено надання послуг (виконано роботи) стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу - 06.01.2025, 27.10.2025 та 04.02.2026, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ008197040124101061060125 від 06.01.2025, №ПВ012466220725101061271025 від 27.10.2025 та №ПВ01287318082101061040226 від 04.02.2026.

Отже, АТ "Вінницяобленерго" зобов`язання з надання послуг (виконання робіт) стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу виконано з простроченням.

За умовами абзаців 2-5 пункту 5.3 договору у разі порушення виконавцем послуг умов зобов`язання щодо строків надання послуги з приєднання:

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 10 до 20 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 глави 4 цього договору, зменшується на 10 відсотків (крім випадків, визначених кодексом);

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, від 20 до 120 календарних днів плата за приєднання, визначена пунктом 4.1 глави 4 цього договору, зменшується на 20 відсотків (крім випадків, визначених кодексом);

у разі перевищення строку надання послуги з приєднання, встановленого цим договором, більше ніж на 120 календарних днів виконавець послуг зобов`язаний повернути замовнику кошти, отримані як попередня оплата (у розмірі 100 відсотків плати, визначеної пунктом 4.1 глави 4 цього договору) (крім випадків, визначених кодексом).

Судом встановлено, що надання послуг з приєднання, за укладеними між сторонами договорами про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу згідно з повідомлення про надання послуги з приєднання №ПВ008197040124101061060125 від 06.01.2025, №ПВ012466220725101061271025 від 27.10.2025 та №ПВ01287318082101061040226 від 04.02.2026 виконано відповідачем з перевищенням двадцятиденного строку для надання таких послуг.

З урахуванням наведеного, позивач обґрунтовано звернувся з позовом до суду про стягнення 20 відсотків плати за приєднання, визначеної пунктом 4.1 глави 4 договорів про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Здійснивши перевірку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за договорами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 9578,37 гривень заборгованості ((42969,60 гривень + 2535,72 гривень + 2386,56 гривень) х 20% = 9 578,37) є обгрунтованими.

Доводи відповідача, щодо нездійснення відповідачем досудового врегулювання спору у порядку пункту 7.1. договору, судом відхиляються, оскільки як убачається із пояснень позивача, відповідей АТ "Вінницяобленерго", позивач звертався до відповідача щодо відшкодування коштів та сплати пені за порушення строків надання послуги із приєднання, натомість відповідачем такі кошти у добровільному порядку не сплачені. Згідно відповіді НКРЕКП від 30.30.2026, позивачу роз`яснено наявність у нього права, у разі недосягнення згоди між сторонами щодо компенсації та пені, на звернення до суду за захистом своїх порушених прав.

Щодо невірного зазначення ціни позову як підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, незазначення реквізитів рахунку у позові суд зауважує, що під час розгляду справи представником позивача зазначено про допущення описки при зазначенні ціни позову; рахунки ОСОБА_1 наявні у матеріалах справи та р/р UA713052990000026002026106020 зазначався позивачем відповідачу як банківські реквізити замовника для відшкодування коштів та сплати пені за порушення строків надання послуги з приєднання та із вказаного рахунку позивачем оплачено відповідачу надання послуг з приєднання за договорами про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов`язань за спірними договорами та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.

Щодо доводів відповідача на настання форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням у зв`язку з цим воєнного стану в Україні, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями статі 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Згідно частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Пунктом 5.4. типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу встановлено, що сторони не несуть відповідальності за невиконання умов цього договору, якщо це спричинено дією обставин непереборної сили. Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 10 днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили. Факт дії обставин непереборної сили підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України або її територіальним представництвом. Строк виконання зобов`язань за цим договором у такому разі продовжується на строк дії обставин непереборної сили.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не подано належних доказів щодо повідомлення позивача у порядку, передбаченому договором про дію форс-мажорних обставин, що об`єктивно перешкоджають або унеможливлюють належне виконання взятих на себе зобов`язань за договором.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Відповідні висновки також було викладено у постанові Верховного Суду від 14.06.2022 по справі № 922/2394/21.

У постанові від 16.07.2019 по справі № 917/1053/18 Верховним Судом зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем за укладеними договорами, а також доказів причинно-наслідкового зв`язку між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань у строк за вказаними договорами.

Суд також враховує, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 про визнання форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022 та надзвичайність і невідворотність цих обставин не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача щодо дії та впливу форс-мажорних обставин на спірні правовідносини відхиляються судом як необгрунтовані.

Приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми боргу із відшкодування двадцяти відсотків плати з приєднання за договорами про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 578,37 гривень заборгованості є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд враховує таке.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Положеннями абзацу 1 пункту 5.3 договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язань за цим договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожний день прострочення.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що штрафні санкції не підлягають нарахуванню та стягненню з огляду на дію заборони щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій між учасниками ринку накладеної постановою НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 року (у редакції від 26.04.2022).

Суд відхиляє наведені доводи відповідача, оскільки підпунктом 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" від 25.02.2022 № 332 було зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану.

Разом з тим, нарахування пені за договором від 04.10.2024 року позивачем не здійснювалось, окрім того підпункт 16 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 року виключено на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1231 від 28.06.2024, яка набрала чинності з 01 липня 2024 року.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем зобов`язання з надання послуг, вимога про стягнення пені в розмірі 0,1 відсотка вартості послуги з приєднання за кожен день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням договорів та заявлена правомірно.

Як убачається із розрахунку пені здійсненого позивачем, розрахунок пені здійснено на суму вартості послуги з приєднання за договором та технічними умовами від 31.07.2025 року у розмірі 2535,72 гривень за 42 дні прострочення та на суму вартості послуги з приєднання за договором та технічними умовами від 22.08.2025 року у розмірі 2386,56 гривень за 118 днів прострочення. Сума нарахованої позивачем пені становить 418,11 гривень.

Здійснивши перерахунок заявленої ФОП Пастернак С.М. пені, суд дійшов висновку, що позивачем не враховано, що прострочення виконання зобов`язання з надання послуг з приєднання в силу вимог типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу та пункту 4.2.4. Кодексу систем розподілу виникло за договором та технічними умовами від 31.07.2025 - з 19.09.2025 та за договором та технічними умовами від 22.08.2025 року - з 11.10.2025, а надання послуг (виконання робіт) стандартного приєднання до електричних мереж системи розподілу виконано відповідачем відповідно - 27.10.2025 та 04.02.2026. Таким чином, прострочення з надання послуг з приєднання за договором та технічними умовами від 31.07.2025 року тривало 39 днів та за договором та технічними умовами від 22.08.2025 року тривало 117 днів.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням дати виникнення прострочення з виконання зобов`язання з надання послуг з приєднання, кількості днів прострочення, суд дійшов висновку, що сума нарахованої пені становить 378,12 гривень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково в сумі 378,12 гривень, у задоволенні решти вимог про стягнення пені в сумі 39,99 гривень слід відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлених вимог у цій частині.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача 9 578,37 гривень заборгованості, 378,12 гривень пені, у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 39,99 гривень пені слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Предметом позову у цій справі є вимога майнового характеру про стягнення 9 996,48 гривень заборгованості.

Позовну заяву позивачем подано до суду в електронній формі через підсистему ЄСІТС.

Таким чином, при зверненні із цією позовною заявою, необхідно було сплатити судовий збір виходячи із заявлених вимог майнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору згідно вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" та виходячи із 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем мав бути сплачений судовий збір виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору 2 662,40 гривень (3328,00 гривень х 0,8 = 2662,40 гривень).

При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 3673 від 01.06.2026 року сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 гривень, що на 665,60 гривень більше ніж встановлено законом ((3328,00 гривень (судовий збір сплачений за подання позовної заяви) 2662,40 гривень (судовий збір, що підлягав оплаті за подання позову до суду згідно закону) = 665,60 гривень).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, сплачена частина судового збору у розмірі 665,60 гривень підлягає поверненню платнику.

Враховуючи, що від позивача не надходило клопотання про повернення судового збору, питання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 665,60 гривень під час ухвалення рішення у справі судом не вирішується.

Нерозподілений судовий збір складає 2 662,40 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 651,75 гривень покладаються на відповідача, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10,65 гривень покладаються на позивача.

Відповідно до позовної заяви та доданих доказів позивач також просить стягнути з відповідача 8 800,00 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Розглянувши вимогу про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Частиною 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позові зазначено, що розмір витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи складає 8800,00 гривень за надання правничої допомоги та що вказаний розмір витрат визначено у фіксованому розмірі.

Частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем разом із позовом подано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, тобто такі документи подані у межах строку, визначеного положеннями статті 129 ГПК України.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представником позивача з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано до суду разом із позовною заявою докази понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ордеру серії АВ № 1315818 від 02.07.2026 року представництво інтересів позивача Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Миколайовича у справі № 902/893/26 здійснював адвокат Коваль Тарас Іванович.

Відповідно до пункту 1 укладеної між Фізичною особою підприємцем Пастернаком Сергієм Миколайовичем (клієнт) та адвокатом Ковалем Тарасом Івановичем угоди про надання правової допомоги № б/н від 29.05.2026 року клієнт замовляє та повністю і своєчасно оплачує, а адвокат надає клієнтові за плату правову допомогу в якості представника в судовій справі за позовом клієнта до AT "Вінницяобленерго" про стягнення грошових коштів.

Пунктом 2 угоди визначено, що у рамках цієї угоди адвокат надає клієнту таку юридичну допомогу: консультації та роз`яснення з правових питань, усні та письмові довідки по законодавству; правова експертиза документів правового характеру, що стосуються судової справи, в якій бере участь клієнт; складання процесуальних документів (заяв, апеляційної скарги, касаційної скарги, відзивів, заперечень, клопотань i т. iн.), необхідність складання яких може виникнути в процесі розгляду судової справи; здійснення представництва інтересів клієнта в суді на всіх стадіях судового провадження, включаючи апеляційну та касаційну стадії з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу та третій особі, в тому числі: з правом пред`явлення зустрічного позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково позову, зміни підстав або предмета позову, укладання мирової угоди, оскарження судових рішень у справі.

За умовами пункту 3 угоди клієнт зобов`язується оплатити юридичну допомогу адвоката (гонорар) в розмірі 8 800 (вісім тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Розмір гонорару за цією угодою є фіксованим і не залежить, ні від обсягу виконаної адвокатом роботи, ні часу, витраченого адвокатом на виконання своїх зобов`язань за цим договором, ні від результатів вирішення спору.

Угода набирає чинності від дня її підписання сторонами і діє до остаточного вирішення судової справи (пункт 5 договору).

Відповідно до платіжної інструкції № 3675 від 01.06.2026 року ФОП Пастернаком С.М. сплачено на користь ФОП Коваля Т.І. 8800,00 гривень із призначенням платежу «за представництво інтересів у судовій справі».

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві зазначив, що на його думку за своєю категорією ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, обмежується аналізом доказів щодо дотримання строків надання послуги, чітко врегульована нормами права і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи. При цьому обсяг поданих позивачем матеріалів у справі є незначним, угода про надання правової допомоги між позивачем та його представником укладена 29.05.2026 року. Отже укладення і супровід договорів адвокатом не здійснювались. Адвокатських запитів не подавалось. Листування, в тому числі направлення заяв про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання позивач здійснював самостійно без правової допомоги. Виходячи з критеріїв реальності та розумності витрат на правову допомогу, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору і ціни позову, на переконання відповідача вартість послуг за надану професійну правничу допомогу на суму 8 800 грн. є завищеною та такою, що у разі прийняття рішення про задоволення позову, підлягає обмеженню певною сумою, визначеною судом в межах 2 000 гривень.

Суд зауважує, що витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Ковалем Тарасом Івановичем. професійної правничої допомоги Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Миколайовича у справі № 902/893/26.

Також, із протоколів судових засідань вбачається надання представником позивача послуг щодо представництва інтересів ФОП Пастернака С.М. у судових засіданнях у справі № 902/893/26.

Обставини фактичного надання ФОП Пастернаку С.М. правничих послуг адвокатом підтверджуються матеріалами справи та відповідають змісту укладеної сторонами та долученої до матеріалів справи угоди про надання правової допомоги.

Доводи АТ "Вінницяобленерго" щодо незначного обсягу поданих позивачем матеріалів, не зазначення у описі робіт інформації про час та вартість конкретних виконаних робіт судом відхиляються.

Суд зауважує, що розмір гонорару та вартість наданих послуг сторонами погоджено у договорі. Водночас, чинне процесуальне законодавство не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування правничих витрат, надання доказів щодо часу, витраченого адвокатом на виконання робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагається й наведення обгрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії.

Аналогічні правові позиції містяться у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17, від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18, від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/31641/17), від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/7586/19 викладено правовий висновок, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Суд зауважує, що розмір гонорару сторонами визначено у пункті 3 угоди, згідно якого клієнт зобов`язався оплатити юридичну допомогу адвоката (гонорар) в розмірі 8 800,00 гривень.

На переконання суду, позивачем доведено, документально обґрунтовано обсяг та розмір витрат на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи № 902/893/26 у сумі 8800,00 гривень.

Суд вважає, що розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат, тому доводи відповідача, що заявлені до стягнення витрати є завищеними і неспівмірними зі складністю справи та клопотання про їх зменшення до 2 000,00 гривень судом відхиляються.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що витрати Фізичної особи підприємця Пастернака Сергія Миколайовича на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу у сумі 8 800,00 гривень.

Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 800,00 гривень розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з яких судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 764,80 гривень покладаються на відповідача, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35,20 гривень покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Магістратська, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи 00130694) на користь Фізичної особи - підприємця Пастернака Сергія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 9 578,37 гривень заборгованості, 378,12 гривень пені, 2 651,75 гривень судових витрат зі сплати судового збору та 8 764,80 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 39,99 гривень пені - відмовити.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10,65 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 35,20 гривень покласти на позивача.

6. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.

Повне рішення складено 28 серпня 2026 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу, відповідачу до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.