Ухвала суду № 139318822, 28.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

28 серпня 2026 р. № 520/25118/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Лариса Мар`єнко, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся через ЄСІТС "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, просить суд:

1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної мені ОСОБА_1 пенсії;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії;

3) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії;

4) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 04.08.2026 року №914370124264 про відмову перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії;

5) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.09.2025 року у розмірі, визначеному виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, без обмеження максимальним розміром, визначеним статтею 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI, статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, виплатити суму недоотриманої пенсії з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2026 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві строк - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.

На виконання зазначеної ухвали суду позивач через ЄСІТС "Електронний суд" подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просить поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду та визнати причини його строку поважними, зазначивши, що пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування рішень від 03.09.2025 року №914370124264 та від 10.09.2025 року №914370124264 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025, разом з цим сподівався, що відповідач - УПФУ в Донецькій області паралельно буде проводити перевірку та отримувати інформацію, яка необхідна для прийняття рішення. Лише після повторного звернення 29.07.2026 року позивач зрозумів, що за захистом своїх порушених пенсійних прав необхідно звертатися до суду.

Розглянувши подану заяву позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Крім того, суд наголошує, що 21 жовтня 2025 року у справі №460/10097/24 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядав питання застосування строку звернення до адміністративного суду.

Суд у цій справі наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. З огляду на зазначене Судова палата дійшла висновку, що у спорах щодо перерахунку пенсійних виплат застосовується загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України.

Звернувшись до суду з цим позовом 13.08.2026 позивач заявив вимоги про з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у здійсненні перерахунку пенсії з 01.09.2025, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати пенсії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати пенсії, та просить здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.09.2025.

Строк для звернення до суду з вищевказаними позовними вимогами сплив 02.03.2026, 04.06.2026 та 11.03.2026 року відповідно.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

У справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що зазначені в позовній заяві суми пенсії позивачу не нараховувалася, тому відсутні підстави для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась до суду.

Суд зазначає, що аргументів, належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали звернення і не залежали б від волі позивача, із змісту заяви, поданої позивачем на виконання ухвали суду від 20.08.2026, не вбачається, позивачем не зазначено, а судом не встановлено. Позивач достеменно знав про результати розгляду наданих ним до органів пенсійного фонду заяв про здійснення перерахунку пенсії.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду є неповажними. Відтак, подана заява про поновлення процесуального строку вважається судом необґрунтованою.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду в межах спірного періоду, а наведені на виконання ухвали від 20.08.2026 у заяві про усунення недоліків, причини пропуску строку суддею визнано неповажними, то позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної мені ОСОБА_1 пенсії; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, - підлягає поверненню.

Відповідно до п. 1 ч. 4, 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно частин 6 та 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.5, 123, 169, 241, 248, 256 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку на звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо перерахунку з 01.09.2025 призначеної мені ОСОБА_1 пенсії; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 03.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії; визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.09.2025 року №914370124264 щодо відмови перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії, - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО