Рішення № 139318716, 28.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2226/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-САН" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-САН" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Одеської митниці (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500020/2026/000019/1 від 24.01.2026 р. про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25.04.2025 р. між HOMA APPLIANCES CO., LTD та ТОВ "ТЕХНО-САН" укладено контракт № 2025-2504СН. На підставі вказаного контракту та супроводжувальних документів HOMA APPLIANCES CO., LTD здійснило на адресу ТОВ "ТЕХНО-САН" поставку товару - комбіновані холодильники-морозильники. Під час декларування товару позивачем відповідно до ст.ст.57, 58 МК України самостійно визначено митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною контракту. З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем надано до митного органу повний пакет документів, передбачений ст.53 МК України. Проте, за результатами розгляду поданих документів митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2026 р. № UA500020/2026/000019/1, яким за резервним методом скориговано митну вартість товарів. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ "ТЕХНО-САН" числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 02.02.2026 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.

17.02.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що 24.01.2026 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів № 26UA500020000624U1. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Так, відповідно до вимог розділу ІІІ "Правил…", затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 р. № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст.53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано. Згідно наданих до митного оформлення документів, заявлені умови поставки СІF CHORNOMORSK. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі. Відповідно до умов п.6.1 Контракту термін фактичної передачі товару не пізніше 45 днів від дати підписання Сторонами відповідної Специфікації. До митного оформлення надана Специфікація № 2 від 07.10.2025 р., тобто товар повинен був поставлений одержувачу не пізніше 21.11.2025 р., зазначені умови контракту не були виконані. До митного оформлення надано в якості транспортного документу, що підтверджує надходження вантажу з порту відправлення "NANSHA" на митну територію України, коносамент від 24.10.2025 р. № HLSZOE25100117 (без відміток митного органу країни відправлення), до порту (розвантаження, доставки) CHORNOMORSK на судні "HONGDAXIN", проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні "A. OBELIX", що свідчить про перевантаження товару. Також у коносаменті від 24.10.2025 р. № HLSZOE25100117 зазначені умови оплати фрахту "FREIGHT PREPAID", тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару. Згідно умов п.11.4 Контракту: "Цей контракт складений в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, на українській і англійських мовах", також відповідно до п.1.1 "за цим контрактом Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти "Товар" в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії". Разом з цим, до митного оформлення декларантом надано Специфікацію від 07.10.2025 р. № 2, в якій містяться відомості про номенклатуру, кількість та ціну товару, тільки українською мовою, що може свідчить про підробку документа, що містить визначальні відомості для проведення визначення митної вартості товару. У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 24.01.2026 р. декларантом додатково надано прайс-лист від 25.09.2025 р. № б/н, комерційну пропозицію від 30.09.2025 р. № б/н, в яких відсутня інформація про детальний опис товару, виробника товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, та листом повідомлено, що додаткові документи надаватись не будуть. Отже, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, та не спростовано наявні розбіжності у документах. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

Ухвалою від 28.08.2026 р. відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 25.04.2025 р. між HOMA APPLIANCES CO., LTD (Продавець) та ТОВ "ТЕХНО-САН" (Покупець) укладено контракт № 2025-2504СН, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти "Товар" в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії (п.1.1 контракту).

Пунктом 3.1 контракту встановлено, що постачання товару здійснюється на умовах СІР/СІF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI, CIF CONSTANTA згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (Публікація Міжнародної торгової падати в редакції 2010 року).

Відповідно до п.3.3 контракту транспортування товару морем у контейнері, та/або наземним автотранспортом.

За приписами п.4.1 контракту ціна за одиницю товару вказана в Специфікаціях.

Пунктом 5.5 контракту передбачено, що умови оплати: Покупець оплачує передплату в розмірі 100% суми, що вказана в інвойсі.

Згідно п.6.2 контракту перелік товаросупровідних документів: 3 оригінали і 3 копії морських коносаментів з описом вантажу і відвантаженої кількості; специфікація - 2 оригінали; комерційний рахунок-фактура - 3 оригінали; пакувальний лист - 3 оригінали. Відправником товару є завод-виробник: HOMA APPLIANCES CO., LTD.

На виконання умов контракту HOMA APPLIANCES CO., LTD поставлено ТОВ "ТЕХНО-САН" товар, а саме: № 1 - комбіновані холодильники-морозильники з окремими зовнішніми дверима, побутові, нові, у асортименті, вид хладогену R600a класу ізобутан, не озоноруйнуючий, не містить фторованих та парникових газів. Місткістю брутто: BM334WAS-265л., BM334WAW-265л., BM55180WAW-271л., BRM210W-206л. Загальною кількістю - 453 шт. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі.

24.01.2026 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - ЕМД № 26UА500020000624U1. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 15.10.2025 р.; рахунок-проформу від 07.10.2025 р. № НМ-100165-25; рахунок-фактуру (інвойс) від 15.10.2025 р. № ВІН25101796; коносамент від 24.10.2025 р. № HLSZOE25100117; автотранспортні накладні від 23.01.2026 р. № 0651, від 23.01.2026 р. № 3240, від 23.01.2026 р. № 4421, від 23.01.2026 р. № 9490; декларацію про походження товару від 15.10.2025 р. № ВІН25101796; банківський платіжний документ, що стосується товару від 13.10.2025 р. № 21, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.04.2025 р. № 2025-2504СН; специфікацію від 07.10.2025 р. № 2; технічний опис.

За результатами перевірки МД № 26UА500020000624U1 та поданих до неї документів, сформоване повідомлення від 24.01.2026 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

24.01.2026 р. уповноваженою особою позивача додатково надано комерційну пропозицію від 30.09.2025 р., прайс-лист від 25.09.2025 р. та повідомлено, що інших документів надано не буде.

24.01.2026 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA5000/2026/000019/1, відповідно до якого визначено вартість товару № 1 - 133,06 дол. США/шт.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до вимог розділу ІІІ "Правил…", затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано; 2) відповідно до наданих до митного оформлення документів, заявлені умови поставки СІF CHORNOMORSK. Вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі; 3) відповідно до умов п.6.1 Контракту термін фактичної передачі товару не пізніше 45 днів від дати підписання Сторонами відповідної Специфікації. До митного оформлення надана Специфікація № 2 від 07.10.2025, тобто товар повинен був поставлений одержувачу не пізніше 21.11.2025, зазначені умови контракту не були виконані; 4) до митного оформлення надано в якості транспортного документу, що підтверджує надходження вантажу з порту відправлення "NANSHA" на митну територію України, коносамент від 24.10.2025 № HLSZOE25100117 (без відміток митного органу країни відправлення), до порту (розвантаження, доставки) CHORNOMORSK на судні "HONGDAXIN", проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні "A. OBELIX", що свідчить про перевантаження товару. Також у коносаменті від 24.10.2025 № HLSZOE25100117 зазначені умови оплати фрахту "FREIGHT PREPAID", тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару; 5) відповідно до умов п.11.4 Контракту: "Цей контракт складений в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, на українській і англійських мовах", також відповідно до п.1.1 "за цим контрактом Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти "Товар" в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії". Разом з цим, до митного оформлення декларантом Специфікацію від 07.10.2025 № 2, в якій містяться відомості про номенклатуру, кількість та ціну товару, тільки українською мовою, що може свідчить про підробку документа, що містить визначальні відомості для проведення визначення митної вартості товару. Враховуючи вищезазначене, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. 24.01.2026 р. митним органом отримано лист уповноваженої особи № б/н з повідомленням, що у встановлений термін додаткові документи надаватись не будуть, також в листі зазначено, що на вимогу митного органу надається в якості додаткового документу: прайс-лист від 25.09.2025 № б/н, комерційна пропозиція від 30.09.2025 № б/н, в яких відсутня інформація про: детальний опис товару, виробника товару, посилання на зовнішньоекономічний контракт та інвойс, отже, не містить всіх необхідних реквізитів для встановлення зв`язку між поданими: прайс-листом, комерційною пропозицією та партією товару, яка ввозиться. Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МКУ. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз цінової інформації, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час, є більшим і становить 133,06 дол. США/шт. (МД від 24.12.2025 р. № 25UA401020059340U6), ніж заявлено декларантом - 95,39 дол. США/шт.

Вважаючи рішення відповідача про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.4, 5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до ч.3 ст.318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з ч.2 ст.53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст.58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності:

- не надано до митного оформлення документів щодо вартості страхування, перевезення оцінюваних товарів;

- відповідно до умов п.6.1 Контракту термін фактичної передачі товару не пізніше 45 днів від дати підписання Сторонами відповідної Специфікації. До митного оформлення надана Специфікація № 2 від 07.10.2025 р., тобто товар повинен був поставлений одержувачу не пізніше 21.11.2025 р., зазначені умови контракту не були виконані;

- до митного оформлення надано в якості транспортного документу, що підтверджує надходження вантажу з порту відправлення "NANSHA" на митну територію України, коносамент від 24.10.2025 № HLSZOE25100117 (без відміток митного органу країни відправлення), до порту (розвантаження, доставки) CHORNOMORSK на судні "HONGDAXIN", проте відповідно до графи 21 МД товар прибув на судні "A. OBELIX", що свідчить про перевантаження товару. Також у коносаменті від 24.10.2025 № HLSZOE25100117 зазначені умови оплати фрахту "FREIGHT PREPAID", тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, що унеможливлює відокремити вартість самого товару;

- відповідно до умов п.11.4 Контракту: "Цей контракт складений в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, на українській і англійських мовах", також відповідно до п.1.1 "за цим контрактом Продавець зобов`язується продати, а Покупець сплатити та прийняти "Товар" в номенклатурі, кількості та ціні відповідно до специфікації для кожної окремої партії". Разом з цим, до митного оформлення декларантом Специфікацію від 07.10.2025 № 2, в якій містяться відомості про номенклатуру, кількість та ціну товару, тільки українською мовою, що може свідчить про підробку документа, що містить визначальні відомості для проведення визначення митної вартості товару;

- не надано всіх додатково витребуваних документів.

Щодо доводів відповідача про ненадання страхових документів, то суд вказує на те, що згідно п.3.1 контракту від 25.04.2025 р. № 2025-2504СН постачання товару здійснюється на умовах СІР/СІF ODESSA/CHORNOMORSK/PIVDENNYI, CIF CONSTANTA згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" (Публікація Міжнародної торгової падати в редакції 2010 року).

Згідно специфікації від 07.10.2025 р. № 2, рахунку-проформи від 07.10.2025 р. № НМ-100165-25, інвойсу від 15.10.2025 р. № ВІН25101796 умови поставки CIF CHORNOMORSK.

Відповідно до правил Інкотермс CIF (Cost, Insurance and Freight (...named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (...назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, то в даному випадку ТОВ "ТЕХНО-САН" не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту призначення.

Тому суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 р. у справі № 821/829/18, від 14.08.2018 р. у справі № 821/1617/17, від 13.11.2018 р. у справі № 821/410/18.

Стосовно тверджень відповідача про ненадання транспортних документів та неможливість перевірки вартості перевезення за коносаментом від 24.10.2025 № HLSZOE25100117, то посилання митного органу на Правила № 599 та вимогу надати договори чи калькуляції транспортних витрат є безпідставними, оскільки поставка здійснювалася на умовах CIF CHORNOMORSK, за яких усі витрати на фрахт покладено на продавця і вже включено до кінцевої ціни товару в інвойсі від 07.10.2025 р. № НМ-100165-25. Позивач не укладав договорів із перевізником і не здійснював окремих оплат за транспортування, що виключає обов`язок надання додаткових розрахункових документів згідно з ч.2 ст.52 та ч.1 ст.53 МК України. Наявність у коносаменті відмітки "FREIGHT PREPAID" офіційно підтверджує повну оплату фрахту відправником у порту завантаження NANSHA. Розбіжність між назвою океанського судна "HONGDAXIN" у коносаменті та фідерного судна "A. OBELIX" у графі 21 МД є стандартною логістичною процедурою трансшипменту (перевантаження в транзитному порту-хабі) в межах одного єдиного перевезення, що не свідчить про недостовірність даних чи зміну умов поставки. Чинне законодавство України не вимагає наявності штампів митниці КНР на коносаменті (який є товаророзпорядчим документом морської лінії), тому відсутність лінійного коносаменту або додаткових відомостей про перевалку не може бути підставою для відхилення основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF CHORNOMORSK, у даному випадку ТОВ "ТЕХНО-САН" не повинно додатково нести витрати на транспортування вантажу до порту призначення.

Отже, вартість перевезення та страхування включається до вартості товару, що поставляється на умовах CIF, а відтак, якщо певні витрати вже включені до контрактної вартості товару, відповідно митний орган не може запитувати додаткові документи з метою підтвердження їх числових показників. Оскільки поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі перевезення та страхування), для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Також в рішенні вказано на те, що у коносаменті від 24.10.2025 № HLSZOE25100117 зазначені умови оплати фрахту "FREIGHT PREPAID", тобто фрахт сплачено в порту відправлення. Проте, до митного органу не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка товарів здійснювалася на умовах поставки CIF CHORNOMORSK, що підтверджується специфікацією від 07.10.2025 р. № 2, рахунком-проформою від 07.10.2025 р. № НМ-100165-25, інвойсом від 15.10.2025 р. № ВІН25101796, а також коносаментом, у якому чітко зафіксовано маршрут із порту NANSHA (CN) та внесення плати за фрахт відправником, що повністю спростовує будь-які сумніви відповідача щодо повноти включення транспортно-страхових складових до структури митної вартості.

Як вже зазначалося, поставка товарів на умовах Інкотермс CIF передбачає, що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення та оплатити всі витрати, необхідні для доставки товару до вказаного порту призначення, у тому числі і фрахт.

Наведене свідчить про те, що у ціну товару вже включена вартість перевезення, а тому ТОВ "ТЕХНО-САН" не зобов`язано надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Таким чином, у ціну товару, яка заявлена у митній декларації, включена вартість перевезення, а ТОВ "ТЕХНО-САН" не зобов`язано окремо надавати митному органу документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, якщо це не впливає на числове значення митної вартості товарів.

Суд відхиляє доводи відповідача про порушення строків поставки товарів, передбачених п.6.1 контракту від 25.04.2025 р. № 2025-2504СН, оскільки митним органом не наведено жодних обґрунтувань, яким чином це впливає на митну вартість товарів. Порушення строків поставки та відповідальності це питання, які вирішуються між сторонами договору, а тому митний орган не вправі втручатись у договірні стосунки сторін, якщо це не стосується строків розрахунків за товар, що віднесено до відання НБУ.

Відповідно дані зауваження жодним чином не впливають на визначення митної вартості товарів.

Щодо доводів відповідача про надання Специфікації від 07.10.2025 р. № 2 на українській мові, то суд вказує на те, що п.11.4 контракту від 25.04.2025 р. № 2025-2504СН визначено, що цей контракт складений в двох екземплярах, по одному для кожної із сторін, на українській і англійських мовах, причому обидва тексти автентичні і мають однакову юридичну силу.

Тобто, вказаним пунктом контракту передбачено виклад на українській і англійських мовах безпосередньо тексту самого контракту.

Суд зауважує, що жодним пунктом контракту від 25.04.2025 р. № 2025-2504СН не передбачено обов`язок сторін викладати на українській і англійських мовах текст специфікації.

Відтак, посилання митного органу на те, що до митного оформлення декларантом надано Специфікацію від 07.10.2025 р. № 2, в якій містяться відомості про номенклатуру, кількість та ціну товару, тільки українською мовою, що може свідчить про підробку документа, є лише припущенням, яке не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

Також безпідставними є зауваження митного органу щодо змісту прай-листа від 25.09.2025 р. та комерційної пропозиції від 30.09.2025 р. (відсутність інформації про детальний опис товару, виробника, посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс), оскільки по-перше, прайс-лист та комерційна пропозиція не є основними документами відповідно до ч.2 ст.53 МК України, які підтверджує митну вартість товарів; по-друге, прайс-лист та комерційна пропозиція являють собою довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців; по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів, комерційних пропозицій. Тобто, прайс-лист та комерційна пропозиція є документами довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість їх відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 р. у справі № П/811/687/16 зауважив, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару.

У постанові від 24.01.2019 р. у справі № 826/2277/16 Верховний Суд вказав, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому Митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Відтак, вищевказані зауваження відповідача стосовно форми та змісту прайс-листа та комерційної пропозиції суд вважає такими, що не впливають на визначення митної вартості товару.

Доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.

Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).

З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов`язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.

Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Стосовно тверджень митного органу про те що, митному органу не надану митну декларацію країни відправлення, то суд зауважує, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у ст.53 МК України і в ньому відсутній такий документ, як "експортна декларація країни відправлення".

Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.04.2021 р. у справі № 804/5143/16.

За таких обставин, твердження митного органу щодо не надання до митного оформлення експортної декларації країни відправлення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є безпідставними.

Стосовно доводів відповідача про ненадання декларантом всіх додатково витребуваних документів, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч.2 ст.53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі № 810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі № 540/2219/18.

Отже, суд відхиляє вищевказані доводи відповідача про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки надані позивачем до митного органу вище перелічені документи, підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Дана правова позиція сформована в постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17, від 05.05.2022 р. у справі № 2040/6019/18, від 19.11.2024 р. у справі № 420/23588/23, від 31.07.2018 р. у справі № 814/1253/14, від 04.09.2018 р. у справі № 814/2659/16, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1186/17.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

З урахуванням викладеного, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2026 р. № UA500020/2026/000019/1 не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. В той же час позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність рішення про коригування митної вартості товарів від 24.01.2026 р. № UA500020/2026/000019/1, а тому позовні вимоги ТОВ "ТЕХНО-САН" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕХНО-САН", то з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-САН" (67701, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Портова, буд.2б, код ЄДРПОУ 45681777) до Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, буд.21А, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2026 р. № UA500020/2026/000019/1.

Стягнути з Одеської митниці (65078, м.Одеса, вул.Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНО-САН" (67701, Одеська область, м.Білгород-Дністровський, вул.Портова, буд.2б, код ЄДРПОУ 45681777) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко