Ухвала суду № 139318540, 28.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 серпня 2026 року № 320/19124/26

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення контролюючого органу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13 травня 2025 року №812/10-36-24-07/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку;

- визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 20.04.2026р. №10082 16/99-00-06-03-03-06 та від 20.04.2026р. №10084 16/99-00-06-03-03-06;

- зобов?язати Головне управління ДПС у Київській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку другої групи (зі ставкою податку 20%) з 31.03.2025 року.

Ухвалою суду від 06.07.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24.08.2026 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13 травня 2025 року №812/10-36-24-07/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Заява мотивована тим, що позивач є платником єдиного податку за ставкою 20 відсотків. Однак, податковий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, що є предметом оскарження. З реєстру платника єдиного податку позивача виключено з 31.03.2025. Позивач наголошує, що заходи забезпечення позову необхідні для того, щоб до нього не було застосовано штрафних санкцій за неподання звітності як суб`єкта господарювання на традиційній системі оподаткування. Оскільки позивач вважає себе суб`єктом господарювання, який перебуває на єдиному податку другої групи, то відповідно податкова звітність, як суб`єкта господарювання на традиційній системі оподаткування, позивачем не подається.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами першою, другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

За приписами частин першої, другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

У межах розгляду та вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що діяльність суб`єкта господарювання передбачає обов`язок щодо складання та подання відповідної податкової звітності та сплати обов`язкових податків.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях №R (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тобто під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до матеріалів, які подані позивачем разом із заявою, ГУ ДПС у Київській області своїм рішенням від 13.05.2025 № 812/10-36-24-07/ НОМЕР_1 виключило ФОП ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку.

Суд враховує, що анулювання реєстрації ФОП ОСОБА_1 як платника єдиного податку другої групи за ставкою 20% призвело до зміни системи оподаткування, що тягне за собою очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача у вигляді застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності як суб`єкта господарювання за системою оподаткування, під яку позивач, як він вважає, не підпадає.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного рішення призведе до істотного ускладнення ефективного захисту прав та інтересів позивача, яке полягатиме у необхідності відновлення фінансового стану після нарахування та стягнення відповідних штрафних санкцій.

Невжиття заходів забезпечення позову у цих спірних правовідносинах з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Суд зауважує, що вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища позивача, як суб`єкта господарювання, до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності винесення спірного рішення буде встановлено під час розгляду справи по суті.

Окремо суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що невжиття таких заходів призведе до заподіяння шкоди позивачу у вигляді фінансового тягаря, що негативно впливатиме на ведення господарської діяльності.

З огляду на викладене, з метою збереження існуючого стану господарської діяльності позивача, та зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних збитків позивачу, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію рішення Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797, місцезнаходження: 09117, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Героїв 72-ї Бригади, буд. 12) від 13.05.2025 №812/10-36-24-07/ НОМЕР_1 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з реєстру платників єдиного податку до набрання рішенням у цій справі законної сили.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Скрипка І.М.