Рішення № 139318490, 28.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Київ справа №320/11752/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 21.04.2021 №UA100310/2021/000032/2 та від 27.05.2021 №UA100310/2021/000039/2.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваних рішень з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку з припиненням трудових відносин судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицького А.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято адміністративну справу до провадження та визначено, що вона буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду замінено в адміністративній справі відповідача - Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на її правонаступника - Київську митницю (код ЄДРПОУ 43997555).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятих ним оскаржуваних рішень з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самих рішень про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку їх прийняття.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (ідентифікаційний код 39268117, місцезнаходження: 08601, Київська обл., м.Васильків, провул.Чкалова, буд.2А) зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.2014, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.02.2021 між ТОВ "Кволіті Фіш" (покупець) та Fosnavaag Pelagic AS (продавець) було укладено контракт №2021/11-02 UKR-NOR, за умовами якого продавець зобов`язується, протягом усього року дії даного контракту, поставляти, а покупець приймати й оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти, іменовані надалі "товар" на умовах визначених в Інвойсі по кожній партії товару, що поставляється.

Згідно з п. 2.2. даного контракту строк поставки узгоджується сторонами і Інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати.

Згідно з п. 2.3. даного контракту поставка товару / імпорт (його приймання, відвантаження, контроль над схоронністю, доставка на територію покупця, митне переміщення) здійснюється на підставі умов поставки.

Згідно з п. 2.4. даного контракту податки, мита, збори й інші видатки у зв`язку з даним контрактом, які повинні оплачуватися в країні продавця, несе продавець, а видатки в країні покупця, включаючи податки, мита, збори - покупець.

Згідно з п. 2.5. даного контракту країна поставки - Україна.

Згідно з п. 3.1. даного контракту ціна товару, який є предметом купівлі-продажу, зазначається в інвойсі та виражається в доларах США (USD).

Згідно з п. 3.2. даного контракту ціна товару визначається на умовах діючих правил Інкотермс-2020 і доповнень до них.

Підпунктом 3.3. даного контракту встановлено, що загальна сума контракту складає загальну суму, зазначену в інвойсах до контракту.

Відповідно до пункту 4.1. даного контракту умови поставки відповідно Інкотермс вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. Умови оплати можуть бути як передоплата так і оплата після поставки товару і вказуються в інвойсі на кожну поставку товару.

Підпунктом 7.2. даного контракту визначено, що кожна поставка товару забезпечується документами виробника товару, а саме: сертифікатом походження; сертифікатом якості; ветеринарними сертифікатами; іншими необхідними документами за вимогою покупця.

Згідно з підпунктом 11.1. контракту даний контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (підписи й печатки по факсу мають юридичну силу) і діє до 31.12.2022.

З метою митного оформлення товару позивачем подано до митного органу митну декларацію № UA100310/2021/410484 від 21.04.2021 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено: 1. ікра морожена, очищена від ястикової оболонки, готова до вживання, без теплової обробки, солона: - ікра оселедця (Clupea harengus). Вага нетта: 2880 кг., упаковано в 180 п/п мішків по 16 кг., на палетах. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 02/2121 рік. Термін придатності: 02/2023 рік. Виробник: Fosnavaag Pelagis AS (M2047). Країна виробника: NO.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано наступні документи: (003) сертифікат якості FP 02280 від 29.03.2021, (0271) пакувальний лист б/н від 29.03.2021, (0325) рахунок - проформа FP 02280 від 25.03.2021, (0380) рахунок - фактура 5649 від 29.03.2021, (0730) автотранспортна накладна 82064 від 16.04.2021, (0861) сертифікат про проходження товару AR422858499 від 29.03.2021, (3001) банківський платіжний документ, що стосується товару 210402/000432492 від 21.04.2021, (3007) документ, що підтверджує вартість перевезення б/н від 20.04.2021, (3021) розрахунок ціни (калькуляція) б/н 29.03.2021, (m4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення 2021/11-02 UKR-NOR від 11.02.2021, (5509) інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 6872846 від 20.04.2021, (9000) комерційна пропозиція від 25.03.2021.

Під час здійснення контролю за правильністю заявленої митної вартості товару, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100310/2021/000032/2 від 21.04.2021, згідно з яким відповідач, застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість в митній декларації № UA100310/2021/410484 від 21.04.2021 скоригував товар із 14939,11 дол. США до 24125,76 дол. США.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення, відповідач зазначив, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), зокрема:

- документи зазначені у частині 2 статті 53 МКУ містять не повні дані (Згідно до Правил Інкотермс 2010 при умовах поставки CІF продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж принаймні з мінімальним страховим покриттям. Таким чином, витрати на страхування оцінювальних товарів не підтверджена документально;

- товар постачається на умовах поставки CІF- Клайпеда. Відповідно до Інкотермс вважається, що продавець виконав свої обов`язки по поставці, коли застрахований та зафрахтований ним товар розміщений на борту судна для доставки в порт призначення. Враховуючи вищезазначене, відсутні відомості щодо розміру витрат на розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред`явлений транспортний засіб, які понесені покупцем;

- відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додається такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (страхування, навантаження, тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом надано довідку про транспортні витрати від 20.04.2021 б/н, видані ТОВ " Добро Логігістик Компані". В той же час перевізником товару є PE Burkhanov W.I. про що зазначено в CMR від 16.04.2021 №682064. Тобто, відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.0.2012 №599 та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались.

Також, у даному рішенні митний орган відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України запропонував декларанту надати наступні документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599, зокрема договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначеними договором (угодою, контрактом);

- копію експортної декларації країни відправлення.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100310/2021/00124.

Листом від 02.07.2021 №02/07/21-1 позивач надав пояснення та наступні документи:

- належним чином завірені копії бухгалтерської довідки від 21.04.2021, картки рахунку 3712 за 01.04.2021 - 21.04.2021;

- належним чином завірені копії страхових сертифікатів наданими Gjensidige Forsikring за період з 28.06.2020 - 28.26.2021/28.06.2022;

- належним чином завірену копію висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" вих. №111/215 від 02.06.2021;

- належним чином завірені копії договору організації перевезення №01/04/18-1 від 01.04.2018, рахунку на оплату №222 від 20.04.2021, акту надання послуг №222 від 20.04.2021 та платіжного доручення №912 від 11.05.2020 (оплата рахунків надання послуг №222 від 20.04.2021 та №220, 221 від 19.04.2021);

- належним чином завірену копію експортної декларації країни відправлення №21LTLCO100EKO C3F40;

- заяви про купівлю іноземної валюти №13 від 02.04.2021;

- платіжного доручення в іноземній валюті №13 від 02.04.2021;

- платіжного доручення №1897521 від 02.04.2021;

- угоди - доручення №0107/2018-1 від 01.07.2018 на транспортне обслуговування;

- договору №19/11 оренди автотранспортних засобів від 19.11.2019;

- рахунку на оплату №220 від 19.04.2021;

- акту надання послуг №220 від 19.04.2021;

- рахунку на оплату №221 від 19.04.2021;

- належним чином завірена копія акту надання послуг №221 від 19.04.2021.

Листом №7.8-1/15/11/718 від 09.07.2021, Митний орган повідомив про відсутність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UА100310/2021/000032/2 від 21.04.2021, а також про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів за ЕМД.

Відповідно до ч.7 ст. 55 МК України, митним органом випущено товари у вільний обіг із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначених декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 21.04.2021 №UА100310/2021/410504.

20.01.2021 між ТОВ "Кволіті Фіш" (покупець) та Pedro Moscuzza e Hijos S.A. (продавець) був укладений контракт № 2021/20-01 UKR-ARG за умовами якого продавець зобов`язується, протягом усього строку дії контракту поставляти, а позивач приймати й оплачувати рибу свіжоморожену й морепродукти, іменовані надалі товар, на умовах, визначених в інвойсі по кожній партії товару, що поставляється.

Згідно з п. 2.2. даного контракту строк поставки узгоджується сторонами і Інвойсі й не може перевищувати 180 днів після передоплати.

Згідно з п. 2.3. даного контракту поставка товару / імпорт (його приймання, відвантаження, контроль над схоронністю, доставка на територію покупця, митне очищення) здійснюється на підставі умов поставки.

Згідно з п. 2.4. даного контракту податки, мита, збори й інші видатки у зв`язку з даним контрактом, які повинні оплачуватися в країні продавця, несе продавець, а видатки в країні покупця, включаючи податки, мита, збори - покупець.

Згідно з п. 3.1. даного контракту ціна товару, який є предметом купівлі-продажу, зазначається в інвойсі та виражається в доларах США (USD).

Згідно з п. 3.2. даного контракту ціна товару визначається на умовах діючих правил Інкотермс-2010 і доповнень до них.

Підпунктом 3.3. даного контракту встановлено, що загальна сума контракту складає загальну суму, зазначену в інвойсах до контракту.

Відповідно до пункту 4.1. даного контракту умови поставки відповідно Інкотермс вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. Умови оплати можуть бути як передоплата так і оплата після поставки товару і вказуються в інвойсі на кожну поставку товару.

Підпунктом 7.2. даного контракту визначено, що кожна поставка товару забезпечується документами виробника товару, а саме: сертифікатом походження; сертифікатом якості; ветеринарними сертифікатами; іншими необхідними документами за вимогою покупця.

Згідно з підпунктом 11.1. контракту даний контракт набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (підписи й печатки по факсу мають юридичну силу) і діє до 31.12.2022.

З метою митного оформлення товару позивачем подано до митного органу митну декларацію № UA100310/2021/413969 від 27.05.2021 для митного оформлення товарів, у графі 31 зазначено: 1. риба морожена: кінгкліп (frozen king klip hgt) роду (Genypterus Blacodes) патрана без голови та хвоста, тушка, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 800-1500 грн/шт - 1000 кг., 300-800 грн/шт - 4000 кг. Загальна вага нетто: 5000 кг, упаковано в 426 карт. коробки. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 06/2020 р - 03/2021 р. Термін придатності 24 місяця. Виробник: Pedro Moscuzza E Hijos S.A. (Stella Maris №3453, Itxas Lur №3171). Країна виробництва: AR. Місць - 426 СТ/426/1карт. короб.

2. Риба морожена хек: (Seafrozen hake htg interlaminated) роду (Merluccius hubbsi) патрана без голови та хвоста, тушка, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 150-250 гр/шт. Вага нетто: 5000 кг, упаковано в 385 карт. коробів. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 06/2020 р -30/2021 р. Термін придатності: 24 місяці. Виробник: Pedro Moscuzza E Hijos S.A. (Itxas Lur №3171). Країна виробництва: AR. Місць - 385 СТ/385/1карт. короб.

3. Філе риби морожене: філе риби хек с/м (Iandfrozen hake fillets, skinless, few bones in, interleaved) роду (Merllucius Hubbsi), без шкіри, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 200-300 гр/шт. Вага нетто: 8001 кг, упаковано в 381 карт. коробів. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 06/2020 р - 03/2021р. Термін придатності: 24 місяці. Виробник: Pedro Moscuzza E Hijos S.A. (№2756). Країна виробництва: AR. Місць - 381 СТ/381/1карт. короб.

4. Риба морожена: масляна (whole round butterfish seafroxen interlaminated) роду (Stromateus Brasilensis), ціла, нерозроблена, без теплової обробки, без харчових домішок. Розмірний ряд: 100 - 300 гр/шт. Вага нетто: 6000 кг, упаковано в 475 карт. коробів. Маркування державною мовою присутнє. Дата виробництва: 06/2020 р - 03/2021 р. Термін придатності: 24 місяці. Виробник: Pedro Moscuzza E Hijos S.A. (B/P Don Pedro №2787). Країна виробництва: AR. Місць - 475 СТ/475/1карт. короб.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу було подано наступні документи: (003) сертифікат якості ОP 12195 від 30.03.2021, (0271) б/н від 29.03.2021, (0325) пакувальний лист 12.195 від 30.03.2021, (0325) рахунок - проформа 0006909 від 01.03.2021, (0380) рахунок - фактура (інвойс) 0014-0004180 від 30.03.2021, (0705) коносамент 912140955 від 30.04.2021, (0730) автотранспортна накладна 41499 від 26.05.2021, (0861) сертифікат про проходження товару 1145 від 16.04.2021, (1721) акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у всіх випадках митного огляду, крім передбаченого UА500110/2021/000852 від 26.05.2021, (3001) банківський платіжний документ, що стосується товару 139 від 06.05.2021, (3001) банківський платіжний документ, що стосується товару 76 від 11.03.2021, (3014) прейскурант (прайл-лист) комерційна пропозиція від 01.03.2021, (3021) розрахунок ціни (калькуляція) від 01.03.2021, (4104) зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується, та подання якого для митного оформлення 2021/20-01 UKR-АRG від 20.01.2021, (5509) інформація про позитивні результати державних видів контролю про застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів 7038227 від 27.05.2021.

Під час здійснення контролю за правильністю заявленої митної вартості товару, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100310/2021/000039/2 від 27.05.2021, згідно з яким відповідач, застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, заявлену позивачем митну вартість в митній декларації № UA100310/2021/413969 від 27.05.2021 скоригував товар із 6900,00 дол. США до 12960,00 дол. США.

Відповідно до графи 33 вказаного рішення, відповідач зазначив, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), зокрема:

- надані банківські платежі документи (від 11.03.2021 №76 та від 06.05.2021 №139, для підтвердження передбачених умовами зовнішньоекономічним договором передплати, містять посилання на документи, які не подано до митного оформлення, а отже відсутня можливість встановлення суми передплати за товар заявлений до митного оформлення. ( У банківському платіжному документі від 06.05.2021 №139 зазначено, що передплата здійснюється за рибну продукцію за контрактом від 20.01.2021 №2021/20-01 UKR-АRG по проформі від 21.04.2021 №00006965 та інвойсу від 30.03.2021 №0014-00004180. Проформа від 21.04.2021 №00006965 до митного оформлення не надавалось);

- до митного оформлення надано калькуляцію ціни від виробника товарів від 01.03.2021 б/н зі складовими ціни товару на умовах СFR Chornomorsk, проте у наданому декларантом перекладі зазначеного документа відсутня вартість безпосередньої риби та рибної продукції (тобто сировини), а отже зазначена у калькуляції, рахунку-фактури та поданій митній декларації вартість складає лише переробку сировини та її транспортування відповідно до умов поставки;

- у наданій до митного оформлення калькуляції ціни від виробника товарів від 01.03.2021 б/н на товар риба Масляна (товар №4) встановлено найнижчу вигоду (прибуток), у порівнянні з вигодою (прибутком) за товарами №1-3, що викликає сумнів у справжності складових роздрібної вартості та можливому умисному заниженні такої вартості. Така вигода (прибуток) за рибною продукцією "Кінгкліп тушка 800-1500г" становить 3,93$/кг, "Кінгкліп тушка 300-800г" становить 3,23$/кг, "Хек тушка" становить 0,73$/кг, "Філе хека" становить 2,08$/кг, а "Масляна" лише 0,08$/кг.

Також, у даному рішенні митний орган відповідно до ст. 53 Митного кодексу України запропонував декларанту надати наступні документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленні спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- копію експортної декларації країни відправлення.

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100310/2021/00187.

Листом від 09.07.2021 №09/07/21-1 позивач надав пояснення та наступні документи:

- належним чином завірені копії бухгалтерської довідки № б/н від 21.04.2021, картки рахунку 3712 за 01.01.2021 - 27.05.2021;

- належним чином завірену копію висновку Державного підприємства "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" вих. №111/270 від 09.07.2021;

- заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів №140 від 06.05.2021;

- платіжного доручення в іноземній валюті №13 від 02.04.2021;

- платіжного доручення №878 від 06.05.2021;

- заяви про купівлю іноземної валюти або банківських металів №76 від 11.03.2021;

- платіжного доручення №594 від 11.03.2021;

- банківської виписки, проформи - інвойс №00006965 від 21.04.2021.

Листом №7.8-1/15/8.19/1190 від 16.07.2022, Митний орган повідомив про відсутність підстав для скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UА100310/2021/000039/2 від 27.05.2021, а також про відсутність підстав для визнання заявленої декларантом митної вартості товарів за ЕМД.

Відповідно до ч.7 ст. 55 МК України, митним органом випущено товари у вільний обіг із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначених декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України за МД від 27.05.2021 №UА100310/2021/414042.

Позивач не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості товарів звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митну територію та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України, МКУ) та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (частина перша статті 257 МК України).

Частиною сьомою статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, фактурну вартість товарів, митну вартість товарів та метод її визначення.

Статтями 49 та 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для:1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вважається загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 МК України, серед яких, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів. При цьому, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (пункт 1 частини п`ятої статті 54 МК України).

Цією ж статтею визначено, що у випадках, встановлених цим Кодексом, митний орган наділений правом письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" №3018-VI від 15.02.2011, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 МК).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Отже, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, адміністративне провадження № К/9901/45484/18.

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні №UА100310/2021/000032/2 від 21.04.2021 в якості підстави для коригування митної вартості товару на те, що витрати на страхування оцінювальних товарів не підтверджена документально, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України визначений перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на транспортування оцінюваних товарів (п. 5 вказаної норми) та витрати на страхування цих товарів (п. 7).

Відповідно до п. 3.2. контракту від 11.02.2021 №2021/11-02 UKR-NOR укладений між ТОВ "Кволіті Фіш" та Fosnavaag Pelagic AS ціна товару визначається на умовах діючих правил Інкотермс-2020 і доповнень до них.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2020 поставка товару в умовах СIF ( вартість, страхування, фрахт ) покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару.

У свою чергу, CIF або вартість, страхування і фрахт - термін Інкотермс, означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. Однак, за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення.

З аналізу положень Інкотермс-2020 вбачається, що продавець зобов`язаний упакувати товар, завантажити його на борт судна в порту відправлення, а також в обов`язки продавця входить придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення, що включається в ціну товару.

Разом з цим, суд звертає увагу, що поставка товару на умовах CIF передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару (в тому числі, страхування), тому для цілей визначення митної вартості товару ця вартість не потребує коригування.

Суд зазначає, що позивачем було подано митному органу страхові сертифікатинаданими Gjensidige Forsikring за період з 28.06.2020 - 28.26.2021/28.06.2022, відповідно до яких Fosnavaag Pelagic AS здійснив страхування товару.

Отже, позивачем було включено страхування до митної вартості товару.

Щодо посилання відповідачем про підстави коригування митної вартості товарів, що позивачем не надано відомостей щодо розміру витрат на розвантаження товару з борту судна та завантаження в пред`явлений транспортний засіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту "Інкотермс 2020" - CFR - "Вартість і фрахт" означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить, коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення та оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у названий порт призначення.

В пункті А9 Розподіл витрат розділу CFR Правил Інкотермс 2020 зазначено, що Продавець зобов`язаний оплатити:

- усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту його поставки у відповідності зі статтею А.4, окрім витрат, що сплачує покупець, які передбачено статтею В9;

- фрахт і всі інші витрати, що обумовлені статтею А4, включаючи витрати на завантаження товару на борт судна і витрати, що пов`язані з безпекою перевезення;

- будь-які обов`язкові платежі за розвантаження в узгодженому порту розвантаження, але тільки якщо ці обов`язкові платежі були покладені на продавця згідно з договором (контрактом) перевезення;

- витрати за транзит, які були покладені на продавця згідно з договором (контрактом) перевезення;

- витрати, пов`язані з наданням звичайного доказу того, що товар поставлений згідно до статті А6;

- де це застосовуються мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту відповідно до статті А7 (а);

- покупцю всі витрати та обов`якові платежі, пов`язані з наданням допомоги в отриманні документів та інформації відповідно до статті В7(а).

Враховуючи вказані положення, у розумінні "Інкотермс 2020" термін "Фрахт" включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця.

Суд зазначає, що складові митної вартості товару як витрати на транспортування навантаження/вивантаження/обробка вантажу не потребують додаткового підтвердження декларантом, оскільки всі зазначені витрати відповідно до умов поставки CFR (вартість та фрахт) включаються до ціни товару, що сплачується декларантом на умовах визначених контрактом.

Крім того, пунктом 5 ч. 10 ст. 58 МК України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до договору організації перевезення №1/04/18-1 від 01.04.2018, який укладений між ТОВ "Кваліті Фіш" (замовник) та ТОВ "Добро Логістик Компані" (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов`язується організувати доставку і передачу вантажоодержувачеві (уповноваженій особі) ввірений йому вантаж в пункт призначення, вказаний в супровідних документах на вантаж.

Позивачем на виконання умов зазначеного договору оплатило послуги з перевезення, що підтверджується рахунками на оплату № 222 від 20.04.2021, № 220 від 19.04.2021, № 221 від 19.04.2021, актами надання послуг № 222 від 20.04.2021, № 220 від 19.04.2021, № 221 від 19.04.2021 та платіжними дорученнями №912 від 11.05.2021.

Також, відповідно до довідки про транспортування-експедирування витрат від 20.04.2021 транспортні витрати від м. Клайпеда (Литва) до п/п Нові Яриловичі (Україна), складають ПО инв. SR022094 - 12000,00 грн. Транспортні витрати від м. Клайпеда (оитва) до п/п Нові Яриловичі (Україна), складають ПО инв.5649 - 3000,00 грн. Транспортно-експедиторські витрати по території України від п/п Нові Яриловичі до м. Київ, склали 10000,00 грн. Загальна сума перевезення 25000,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Завантаження - входить у вартість перевезення. Дата завантаження: 16.04.2021.

Суд враховує, що ТОВ "КВОЛІТІ ФІШІ" сплачено за послуги перевезення після здійснення митного оформлення товару, що в свою чергу унеможливлювало надати банківські платіжні документи, що стосуються розрахунків за транспортні послуги та/або транспортні (перевізні) документи.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору № 01/04/18-1 від 01.04.2018 щодо організації перевезення, між ТОВ "Добро Логістике Компані" (експедитор) та Суб`єктом підприємницької діяльності Мостовичем Сергієм Вікторовичем (виконавець) укладено Угоду - доручення на транспортне обслуговування № 1007/2018-1 від 01.07.2018, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого експедитор є довіреною особою виконавця і за його дорученням здійснює від свого імені в його інтересах угоди з продажу транспортних послуг по перевезенню вантажів у внутрішньому і міжнародному сполученні. Сторони виступають від свого імені чи за дорученням організацій, з якими вони мають угоди на проведення перевезень.

Разом з тим, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про оренду транспортного засобу №19/11 від 19.11.2019 орендовано авто марки DAF FT XF 105.460 з державним номерним знаком НОМЕР_1 та напівпричіп з державним номерним знаком НОМЕР_2 у власника авто, а саме у ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 .

Отже, декларантом було подано до митної декларації документи, що транспортного перевезення та залучення третіх осіб.

Щодо посилання позивача у спірному рішенні № UА100310/2021/000039/2 від 27.05.2021, що в платіжні доручення від 11.03.2021 №76 та від 06.05.2021 №139 містять посилання на документи, які не надані митному органу, а саме проформа від 21.04.2021 №00006965, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що у платіжних дорученнях від 11.03.2021 №76 та від 06.05.2021 №139 вбачається гр. "Призначення платежу" позивач зазначив: номер та дату контракту, тип товару.

Суд зазначає, що у Положенні про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах, що затверджена постановою Правління НБУ №16 від 28.07.2008 не зазначені вимоги до інформації, яка повинна бути зазначена в графі "призначення платежу". Отже, платник вправі діяти на власний розсуд при заповненні відомостей про призначення платежу.

Крім того, ненадання документів не свідчать про те, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, як підстави для витребування додаткових документів.

Також суд зазначає, що для проведення митного оформлення декларант подав банківські платіжні документи, які підтверджують факт оплати, а саме SWIFT від 11.03.2021 №76 та від 06.05.2021 №139. Зазначені банківські платіжні документи підписані електронним цифровим підписом підприємства та містять усі реквізити, встановлені Національним банком України.

Суд вказує, що платіжне доручення (платіжна інструкція) є доказом щодо виконання (неналежного, виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору, а не доказом розбіжностей у документах чи неповноти документів, доданих до митної декларації.

Верховний Суд неодноразово висловлював наступну правову позицію: «У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування митницею додаткових документів у декларанта».

Також, відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленій у постанові від 22.10.2020 по справі № 320/2455/19 щодо відомостей платіжного доручення, судом визначено, що квитанція або платіжне доручення (платіжні документи) свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанції/платіжного доручення та митною вартістю товару не існує.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до листа від 09.07.2021 №09/07/21-1 декларантом було подано до митного органу банківської виписки, проформи - інвойс №00006965 від 21.04.2021.

Щодо посилання відповідача на калькуляцію товару, суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що калькуляції товару від 01.03.2021 складені виробником товару Pedro Moscuzza e Hijos S.A., які в подальшому були подані декларантом до митного органу для підтвердження митної вартості товару.

Суд зазначає, що позивач не є особою, яка формує або змінює відомості, які містяться у калькуляції товару, а отже не може нести відповідальності за достовірність їхнього змісту.

Суд зазначає, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом відповідно до спірних рішень взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 21.09.2020 №UA500110/2020/11537 (вартість товару згідно джерела інформації - 2,16 дол. США/кг.), з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу статті 57 Митного кодексу України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 9.06.2018 у справі №826/6346/16.

Суд зазначає, що позивач надав відповідачу належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ненаведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору (контрактом), а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про корегування митної вартості товарів №UA100310/2021/000032/2 від 21.04.2021 та №UA100310/2021/000039/2 від 27.05.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" ( ЄДРПОУ 39268117) судовий збір у розмірі 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Київської митниці (ідентифікаційний код 43997555).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.