Рішення № 139317374, 27.08.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Чернігів Справа № 620/2136/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомКозелецької окружної прокуратураидоІванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської областіпровизнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В:

Козелецька окружна прокуратура (далі також позивач) звернулася до суду з позовом до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (далі також відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751) щодо не розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області;

- зобов`язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412751) розробити програму з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та подати її на сесію Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для вирішення питання щодо розгляду та можливості затвердження такої програми.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Козелецькою окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України, встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді у сфері дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області. Так, на території Іванівської сільської ради розташовано 3 пам`ятки археології місцевого значення Чернігівської області, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, 43 пам`ятки археології місцевого значення Чернігівської області, не занесені до Держреєстру, 24 щойно виявлених археологічних об`єктів культурної спадщини Чернігівської області, 26 пам`яток історії, не занесених до Держреєстру, 6 щойно виявлених історичних об`єктів культурної спадщини. Разом з цим, відповідачем не затверджувалась цільова програма з охорони об`єктів культурної спадщини.

Ухвалою судді Житняк Л.О. від 03.03.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив залишити її без задоволення. Вважає, що позивач не довів наявність порушення інтересів держави, існування загрози втрати об`єктів культурної спадщини та неможливість захисту цих інтересів іншим способом. Відповідач зазначив, що законодавством не встановлено визначеного строку розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, як і обов`язку її прийняття громадою, а також відповідальності за її відсутність. У зв`язку з чим вважає відсутнім склад протиправної бездіяльності. Разом з цим, посадові особи відділу містобудування та житлово-комунального господарства Іванівської сільської ради проводять розробку проекту відповідної програми з охорони культурної спадщини.

До суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив задовольнити позов, вважаючи доводи відповідача безпідставними та необгрунтованими. Зазначив, що держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу. При цьому заходи щодо розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради, не вживалися, що свідчить про невиконання відповідачем положень Закону України «Про охорону об`єктів культурної спадщини».

24.06.2026 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 236, відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначений повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана для розгляду судді Скалозубу Ю. О.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозубу Ю. О. від 01.07.2026 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Зі змісту копії листа Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 27.12.2022 № 15-2130/8 на території Іванівської сільської ради розташовано 3 пам`ятки археології місцевого значення Чернігівської області, занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, 43 пам`ятки археології місцевого значення Чернігівської області, не занесені до Держреєстру, 24 щойно виявлених археологічних об`єктів культурної спадщини Чернігівської області, 26 пам`яток історії, не занесених до Держреєстру, 6 щойно виявлених історичних об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до листа від 12.02.2026 № 50-72-85ВИХ-26, Козелецька окружна прокуратура звернулася до Іванівської сільської ради з вимогою про надання інформації щодо розроблення та затвердження програми щодо охорони об`єктів культурної спадщини.

На запит позивача відділом освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Іванівської сільської ради листом від 26.01.2026 № 30 повідомлено, що відповідачем не затверджувалась цільова програма з охорони об`єктів культурної спадщини та не виділялись кошти на реалізацію даної програми.

Вважаючи бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області протиправною, Козелецька окружна прокуратура звернулася до суду із позовною заявою.

У статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

З цього приводу у Рішенні від 05.06.2019 № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Так, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/602/18, від 13.03.2019 у справі № 815/1139/18, від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 03.12.2019 у справі № 810/3164/18 та від 01.06.2022 у справі № 260/1815/21.

Частиною третьою статті 23 Закону 1697-VII визначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статті 169 цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюється Законом України «Про культурну спадщину».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 8 червня 2000 року № 1805-III (далі Закон № 1805-III), об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`яткою культурної спадщини (далі - пам`ятка) є об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.

Конвенцією про охорону архітектурної спадщини Європи (підписана 03.10.1985, набрала чинності 01.12.1987, підписана від імені України 25.11.2005, ратифікована 20.09.2006, набрала чинності 01.04.2007) до об`єктів архітектурної спадщини, що підлягають охороні, віднесено пам`ятки: усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення, визначні місця: створені спільно людиною та природою частково забудовані ділянки, які мають чітко визначені характерні і однорідні риси, характеризуються спільністю чітких територіальних ознак і мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення (ст. 1 Конвенції).

Статтями 3 та 4 Конвенції передбачено, що кожна Сторона зобов`язується вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, визначних місць, запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини; запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 6 Закону № 1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини.

Звернення компетентного органу до суду з позовом зобов`язального характеру є належним та ефективним способом захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Конституції України.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (ч.ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України).

Виходячи з вказаних конституційних положень в їх системному зв`язку з положеннями статті 6 Конституції України, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказав на те, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №1805-ІІІ до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону № 280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (частина перша статті 11 Закону).

Пунктами 1, 6 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" №1805-ІІІ передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, у тому числі: забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; організація розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини (пункти 1, 6).

Відповідно до підпункту 1 пункту «а» статті 27 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування, подання їх на затвердження ради, організація їх виконання; подання раді звітів про хід і результати виконання цих програм

Пунктом 22 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Також, за змістом пункту 3.2.51 Положення про відділ освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Відділ відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, сприяння забезпеченню охорони пам`яток історії та культури.

Ураховуючи вищезазначене, на відповідача покладається обов`язок щодо розроблення відповідних програм охорони культурної спадщини. Водночас заходи щодо розроблення Програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області взагалі не вживались.

Наведене свідчить про невиконання відповідачем вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» та бездіяльність органу місцевого самоврядування, а тому позовні вимоги Козелецької окружної прокуратури підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 123, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Козелецької окружної прокуратури до Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області щодо не розроблення програми з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Зобов`язати Іванівську сільську раду Чернігівського району Чернігівської області розробити програму з охорони об`єктів культурної спадщини, розташованих на території Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та подати її на сесію Іванівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для вирішення питання щодо розгляду та можливості затвердження такої програми.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Козелецька окружна прокуратура, вул. Євгенія Лоскота, 1, с-ще Козелець, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 17000, код ЄДРПОУ 0291011421.

Відповідач: Іванівська сільська рада Чернігівського району Чернігівської області, вул. Дружби, 33Б, с. Іванівка, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 15562, код ЄДРПОУ 04412751.

Дата складення повного рішення суду - 27.08.2026.

Суддя Ю. О. Скалозуб