Ухвала суду № 139316492, 27.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі

27 серпня 2026 року Справа № 520/26399/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною и та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.10.2023 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 12.10.2023 із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 за період:

з 29.01.2020 р. по 31.12.2020 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

з 01.01.2022 р. по 31.12.2022 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;

з 01.01.2023 р. по 19.05.2023 р., із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 р. згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів.

Разом з тим, в адміністративному позові міститься клопотання:

- поновити строк подання адміністративного позову.

В обґрунтування клопотання зазначено, що заявлені позовні вимоги стосуються нарахування та виплати належного позивачу грошового забезпечення, у зв`язку із чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України.

Представник позивача вказує, що в частині правовідносин, які виникли до 19.07.2022, діяла редакція частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

На підтвердження такого правозастосування представник позивача посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2023 у справі №460/17052/21, від 27.04.2023 у справі №420/14777/22 та від 28.09.2023 у справі №140/2168/23, та зазначає, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX поширюються лише на правовідносини, які виникли після набрання чинності цим Законом, тобто після 19.07.2022.

Щодо причин пропуску строку звернення до суду представник позивача зазначає, що в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, позивач є військовослужбовцем, проходить безперервну військову службу та брав участь у бойових діях, що, на його переконання, у сукупності є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Також указано, що при звільненні позивачу не було надано бухгалтерської документації, розрахунків, довідок чи інших документів, які містили б відомості про нарахування та виплату йому індексації і грошового забезпечення.

У зв`язку з ненаданням відповідних документів позивач звернувся за правовою допомогою. Представником позивача 01.07.2026 направлено адвокатський запит до військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за весь період служби, а також щодо обчислення та виплати грошового забезпечення у 2020 2023 роках. Відповідь на зазначений запит отримано 23.07.2026. За твердженням представника позивача, саме зі змісту цієї відповіді позивач дізнався про ненарахування індексації в окремі місяці, її нарахування не в повному обсязі та незастосування при обчисленні грошового забезпечення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Крім того, представник позивача посилається на Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, яким частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Надаючи оцінку заявленому у позові клопотанню, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними.

Спір у цій справі стосується нарахування та виплати індексації й інших складових грошового забезпечення військовослужбовця, тобто виплат, належних особі у зв`язку з проходженням публічної служби.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2025 у справі №420/27284/24 зазначив, що частина п`ята статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України безпосередньо не регулює строки звернення до суду з вимогами про стягнення належних працівникові виплат під час проходження публічної служби, тоді як стаття 233 Кодексу законів про працю України визначає строки звернення до суду у спорах, пов`язаних із недотриманням законодавства про оплату праці.

Відтак стаття 233 Кодексу законів про працю України є спеціальною нормою щодо частини п`ятої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає застосуванню при визначенні строку звернення до суду з такими вимогами.

До 19.07.2022 частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України було передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності 19.07.2022, частини першу та другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в новій редакції.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України у вказаній редакції із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк із дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк із дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

У постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд сформував висновок про необхідність застосування різних підходів до визначення строку звернення до суду з вимогами про виплату грошового забезпечення за періоди до та після 19.07.2022.

Так, до вимог про виплату грошового забезпечення, право на яке виникло до 19.07.2022, застосовується стаття 233 Кодексу законів про працю України в редакції, яка не обмежувала строк звернення до суду.

До правовідносин, що виникли після 19.07.2022, застосовуються положення статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України №2352-IX.

Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України, частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.

Разом із тим указаним Рішенням Конституційного Суду України не визнано неконституційною частину другу статті 233 Кодексу законів про працю України, яка встановлює тримісячний строк для звернення звільненого працівника до суду з вимогами про виплату всіх належних йому при звільненні сум та пов`язує початок перебігу такого строку з одержанням письмового повідомлення про нараховані та виплачені при звільненні суми.

У постанові від 24.02.2026 у справі №120/2933/25 Верховний Суд, урахувавши Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025, виходив із того, що право особи, яка продовжує перебувати у трудових або службових відносинах, на звернення до суду з вимогами про стягнення належних їй виплат не обмежується тримісячним строком.

Натомість у постановах від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 та від 29.07.2026 у справі №240/18722/25 Верховний Суд зазначив, що Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2025 №1-р/2025 не скасувало тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України для осіб, звільнених із трудової або публічної служби.

Верховний Суд указав, що грошовий атестат, отриманий особою при звільненні зі служби, є письмовим повідомленням про суми, нараховані та виплачені при звільненні, у розумінні частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України. Саме встановлена дата вручення такого документа є подією, з якою пов`язується початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.

У постанові від 29.07.2026 у справі №240/18722/25 Верховний Суд пов`язав початок перебігу строку з установленим судами фактом вручення позивачу грошового атестата, що підтверджувалося підписом позивача про його отримання.

Відсутність у грошовому атестаті детальної інформації про механізм обчислення окремих складових грошового забезпечення не означає, що перебіг строку розпочинається лише після отримання відповіді на адвокатський або інший інформаційний запит. Водночас застосування такого висновку можливе за умови встановлення факту та дати вручення особі грошового атестата або іншого письмового повідомлення про проведений при звільненні розрахунок.

Відповідно до частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від роботодавця, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Отже, для визначення початку перебігу строку, встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України, необхідно встановити факт одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а також дату одержання такого повідомлення.

Як убачається з позовної заяви, позивач стверджує, що при звільненні бухгалтерська документація, розрахунки, довідки та інші документи, які містили б відомості про нарахування та виплату йому індексації та грошового забезпечення, не надавалися.

Водночас матеріали, подані разом із позовною заявою, не містять грошового атестата, письмового повідомлення про нараховані та виплачені позивачу при звільненні суми або доказів вручення позивачу відповідного документа.

З огляду на те, що на час вирішення питання про відкриття провадження у справі факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду не встановлений, відсутній пропущений строк, який підлягав би поновленню судом.

Оскільки судом встановлено відсутність факту пропуску строку звернення до суду, клопотання представника позивача є очевидно безпідставним та не потребує вирішення по суті.

Відповідно до частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

За таких обставин клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає поверненню без розгляду як очевидно безпідставне.

Спір виник з публічно-правових відносин та згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів і має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Подана позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України. Справа підсудна Харківському окружному адміністративному суду.

Виходячи з положень ст. 171, 257 КАС України зазначена справа належить до справ незначної складності, а отже позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Керуючись положеннями ст. 19, 160-162, 171, 172, 241, 243, 248, 256-262, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом повернути заявнику без розгляду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене провадження в справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною и та зобов`язання вчинити певні дії.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Розгляд і вирішення справи здійснювати одноособовим складом суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Роз`яснити учасникам справи, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше строків, визначених КАС України.

Суддя роз`яснює, що згідно ч. 5-7 ст. 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п.5.8 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України.

Відповідно до п. 59 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС процесуальні та інші документи можуть подаватися до суду в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає документи у справах або на офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Копії даної ухвали направити учасникам справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Роз`яснити учасникам справи про наявність у них процесуальних прав і обов`язків, що передбачені ст. ст. 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.А. Полях