Рішення № 139316383, 27.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 р. № 520/16703/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулася представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області поновити розгляд та розглянути заяву ОСОБА_1 № ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо зупинення розгляду заяви позивача про надання компенсації за знищене майно є протиправними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири. розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що пидтверджено копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №253679690 від 21.04.2021 та копії Договору купівлі-продажу квартири.

Відповідно до Витягу з ЄДРСР №12025221180001037 від 22.07.2025, до слідчого управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що внаслідок збройної агресії рф було зруйновано квартиру, що належить їй на праві власності за адресою: АДРЕСА_2 .

У матеріалах справи наявне повідомлення про пошкоджене або втрачене нерухоме майно №ІП-09.09.2025-580764 від 09.09.2025 - квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом з Реєстру Будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (реєстраційний номер документу: TO01:7397-2082-2882-5011), об`єкт обстеження багатоквартирний житловий будинок за адресою: Донецька область, Покровський район, Покровська міська територіальна громада, м. Покровськ, вул. Івана Франка, буд. 5, що зазнав пошкоджень внаслідок військової агресії російської федерації пошкоджено/зруйновано/внаслідок воєнних дій. Технічний стан будівельних конструкцій-аварійний « 4» категорія пошкоджень ІІІ/ об`єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти).

Під час технічного обстеження багатоквартирного житлового будинку №5 по вул. Івана Франка, м. Покровськ, Покровської міської територіальної громади, Покровського району, Донецької області, що проводилось у липні 2025р., виявлено, основні несучі та огороджувальні конструкції житлового будинку повністю зруйновані. За результатами проведеного обстеження встановлено, що будівля знаходиться в аварійному та непридатному для подальшої експлуатації стані. Конструкції зазнали критичних ушкоджень, що унеможливлює їх відновлення, а характер пошкоджень свідчить про втрату несучої здатності та загрозу для життя та безпеки мешканців. Будівля не підлягає ремонту, рекомендовано повний демонтаж конструкцій. Руйнування будівлі сталося внаслідок бойових дій, зокрема ракетних та артилерійських обстрілів. Ураження супроводжувалося впливом вибухової хвилі, а також виникненням пожежі. У результаті впливу цих факторів відбулося критичне пошкодження несучих і огороджувальних конструкцій будівлі, що зумовило повну втрату її експлуатаційної придатності. Виявлені дефекти та пошкодження, що мають негативний вплив на несучу здатність і функціональну придатність зведені у таблицю 2.1. «Відомість дефектів та пошкоджень об`єкта» (звіт за результатами технічного обстеження від 30.07.2025 №95/07/2025-ТО).

Позивач подав заяву №3B-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, через додаток ДІЯ.

Однак Комісія зупинила розгляд заяви позивача №3B-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у зв`язку із тим, що проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 23.02.2023 № 2923-IX (далі Закон № 2923) визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Підпунктом «а» пункту 1 частини першоїстатті 2 Закону № 2923-ІХвстановлено, що отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (даліотримувачі компенсації) є фізичні особигромадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону № 2923-ІХзнищені об`єкти нерухомого майнаоб`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним: квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.

При реалізації положень цьогоЗаконуне допускається застосування привілеїв чи обмежень до осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови або іншими ознаками.

Отримувачами компенсації не можуть бути:

1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;

2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;

3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третястатті 2 Закону № 2923-ІХ).

Так, судом встановлено, що позивач є особою, стосовно якої відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості: відсутні, що підтверджено витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Згідно з частиною першоюстатті 4 Закону № 2923-ІХ заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.

Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною 7 статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються:

1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

2) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;

3) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:

а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об`єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

4) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об`єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об`єкт, сплативши за нього повну вартість;

5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;

6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).

Документи, визначені цією частиною, засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

8. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна у паперовій формі заявник пред`являє адміністратору центру надання адміністративних послуг, посадовій особі органу соціального захисту населення або нотаріусу оригінали документів, що додаються до такої заяви (за наявності).

9. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, внаслідок їх втрати або у зв`язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

10. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна може бути подана спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону, до отримання свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна. У такому разі свідоцтво про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається додатково після його отримання.

11. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за відсутності документів, визначених частиною сьомою цієї статті, обмеження щодо строку подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна не поширюється на подання документів, передбачених частиною сьомою цієї статті.

12. Якщо заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається особисто, заявник пред`являє документ, що посвідчує його особу відповідно доЗакону України"Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

13. У разі подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна представником отримувача компенсації до заяви додається документ, що засвідчує його повноваження.

14. У разі якщо документи та/або інформація, визначені частиною сьомою цієї статті, містяться в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності, такі документи та/або інформація не подаються, а в заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна зазначаються відомості з таких документів та/або інформації, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

З аналізу вказаних норм слідує, що на заявника закон не покладає обов`язку надання звіту за результатами технічного обстеження пошкодженого або зруйнованого майна.

У такому разі документи та/або інформація, необхідні для надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, отримуються Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації самостійно, без участі отримувача компенсації, на підставі відомостей, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, шляхом направлення запитів до осіб, уповноважених на надання відповідних документів та/або інформації, або доступу Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації до відповідних інформаційно-комунікаційних систем, або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-комунікаційних систем у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вимагання отримання заявником самостійно таких документів та/або інформації від державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, інших осіб забороняється.

Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

Частиною першою статті 6 Закону № 2923-ІХ визначено, що розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:

1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:

а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;

б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);

в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.

Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна.

На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.

Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;

4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);

5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.

Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення (абзац перший частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ).

Отже, за результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Іншого Законом № 2932 не передбачено.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону № 2923-ІХ підставами для відмови у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна є:

1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;

2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;

3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.

Таким чином, громадян України, який є власником пошкодженого/знищеного будинку садибного типу, садового або дачного будинку, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, мають право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій статті 6 Закону № 2923-ІХ.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2923-ІХ визначено лише дві підстави для зупинення розгляду заяв про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна:

1) неподання або подання не в повному обсязі документів (відомостей), визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону;

2) наявність у Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації документально підтверджених відомостей про те, що отримувачу компенсації або його спадкоємцю вручено підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2023 № 600 затверджено Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Порядок прийнято відповідно до статті 8 Закону № 2923 та визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вказаного Закону.

Пунктом 15 Порядку № 600 визначено, що розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.

Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:

акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);

та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;

або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Отже, Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна звіту технічного обстеження, а не звіт за формальними ознаками (повнота звіту, наявність обов`язкових розділів, розрахунків, схем, додатків, підписів та печаток).

У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташованіна територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.

Так, пунктом 1, 2 особливостей встановлено, що ці особливості визначають механізм проведення обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна із застосуванням продуктів дистанційного спостереження.

Ці особливості застосовуються з метою фіксації факту знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінрозвитку, у разі неможливості проведення на відповідних територіях видів обстеження, передбачених Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).

Пунктом 4 Особливостей визначено, що у цих особливостях терміни вживаються в такому значенні:

дистанційне обстеження - процес збору, фіксації та аналізу інформації про стан об`єкта нерухомого майна без фізичного доступу до нього з використанням фото- та відеоматеріалів, отриманих за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден або інших технічних засобів дистанційного спостереження, зокрема інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі;

інформаційні продукти дистанційного зондування Землі - матеріали і дані аерозйомки, космічної зйомки та метадані до них, представлені у вигляді візуальних зображень;

окремі категорії об`єктів нерухомого майна (далі - об`єкти) - житлові будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки (зокрема квартири, інші житлові приміщення, що розташовані в таких будинках);

об`єкти-орієнтири - об`єкти природного (особливості місцевості, рельєфу, елементи ландшафту, водні об`єкти тощо) або штучного (будівлі та споруди) походження, географічне розташування яких відомо та які мають унікальні або характерні ознаки, що візуально дають змогу їх ідентифікувати на фото- чи відеоматеріалах або інформаційних продуктах дистанційного зондування Землі, які використовуються для дистанційного обстеження;

уповноважений орган - виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або військові адміністрації населених пунктів (у разі їх утворення).

Абзацом другим пункту 6 особливостей зазначено, що дистанційне обстеження проводиться з використанням одного або кількох видів продуктів дистанційного спостереження, які містять зображення об`єкта:

1) фотоматеріали, отримані за допомогою цифрових камер (зокрема мобільних пристроїв), безпілотних повітряних суден тощо;

Відповідно до пункту 7 особливостей у разі використання для цілей проведення дистанційного обстеження фотоматеріалів знімки об`єктів повинні мати такі характеристики:

1) технічні вимоги:

знімок повинен бути в кольоровому форматі з роздільною здатністю, що дає змогу візуально підтвердити факт знищення об`єкта;

зображення на знімку повинне бути чітким, без ознак цифрових спотворень, розмиття чи інших дефектів, що унеможливлюють ідентифікацію об`єкта або характер його пошкодження/руйнування;

зйомка повинна здійснюватися в умовах достатнього природного або штучного освітлення, яке забезпечує належну видимість деталей;

за технічної можливості файл знімку повинен містити вбудовані метадані (EXIF) з фіксацією дати і часу зйомки, координат глобальної навігаційної супутникової системи місця фіксації, технічної інформації про пристрій зйомки;

2) набір знімків об`єкта повинен містити:

загальний вигляд земельної ділянки, на якій розташовано об`єкт (з прилеглою територією - з метою підтвердження типу та розміщення об`єкта);

загальний ракурс (вигляд) об`єкта, який дає змогу оцінити ступінь пошкодження/руйнування, а також у разі потреби огляд об`єкта з різних ракурсів (фасад, боковий фасад (вид з протилежного (тильного) боку) та/або згори) - у кількості, достатній для встановлення факту знищення об`єкта;

3) вимоги до змісту зображення:

на знімку повинні бути чітко зафіксовані зруйновані конструкції (елементи) об`єкта, зокрема руйнування/обвалення (втрата цілісності) несучих та огороджувальних конструкцій (зокрема стін, перекриття, даху), із забезпеченням контрастного зображення збережених і зруйнованих частин об`єкта (у разі його часткового руйнування);

знімок за можливості повинен містити ідентифікаційні ознаки об`єкта, зокрема таблички з адресою, номери будинків, вивіски, прилеглу територію, об`єкти-орієнтири.

Згідно із пунктом 10 Особливостей, рішення про дистанційне обстеження приймається комісією, утвореною відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473, на підставі інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відповідно доПорядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (Офіційний вісник України, 2022 р., № 28, ст. 1539; 2023 р., № 61, ст. 3437) (далі - інформаційне повідомлення), в якому стан пошкодженого майна зазначений як непридатне до експлуатації або знищене повністю.

Відповідно до Положення про комісію для обстеження будівель та споруд, які потребують відновлення або встановлення факту непридатності до проживання (Додаток 2 до розпорядження начальника Покровської міської військової адміністрації від 31.07.2025 № 454рг) Комісія у своїй діяльності керується Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2022 №473 (зі змінами), Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 257 (зі змінами), змінами до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2022 №423, Особливостями проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 р. № 815, Порядком поводження з відходами, що утворились у зв`язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 р. № 1073, Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Суд зауважує, що у звіті за результатами технічного обстеження від 30.07.2025 №95/07/2025-ТО наявні 90 кольорових фотографії зруйнованого будинку з різних ракурсів (фасад, боковий фасад (вид з протилежного (тильного) боку) та чітко зафіксовані зруйновані конструкції (елементи) об`єкта, зокрема руйнування/обвалення (втрата цілісності) несучих та огороджувальних конструкцій (зокрема стін, перекриття, даху).

Отже, Комісія мала вжити заходи до проведення обстеження відповідно до законодавства самостійно, враховуючи, що вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташованіна територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій (далі-особливості), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815, чого відповідачем зроблено не було.

Відповідачем доказів прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна не надано, а судом такі обставини не встановлені.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про визнання протиправними дії Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 № ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язання Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області поновити розгляд та розглянути заяву ОСОБА_1 № ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Наведене в сукупності свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про стягнення у повному обсязі з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги адвокатом за цією справою у розмірі - 10 000 грн, та судовий збір 1064,96 грн (загальна сума судових витрат - 11064,96 грн).

На підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених позивачем при розгляді справи в суді, до суду подано копію ордера серії АН № 1999016 та розрахункової квитанції від 10.06.2026 на підставі адвокатських послуги згідно Договору № б/н від 03.06.2026 у сумі 11064,96 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що підготовка даної справи не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження, адвокат не задіяний до судових засідань, розмір витрат на правову допомогу на рівні 10000 гривень є неспівмірним зі складністю цієї заяви, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг.

У зв`язку з наведеними обставинами суд зауважує, що відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При цьому, незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду щодо вирішення питань з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 2 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).

Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 200/9888/19-а Верховний Суд виклав висновок щодо застосування статей 134, 139 КАС України в контексті ролі суду під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що відповідно до частини шостої статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до КАС України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що позивач, як особа, яка заперечує зазначений відповідачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі №640/15803/19, від 30 червня 2022 року у справі №640/1175/20, від 11 серпня 2022 року у справі №300/2050/19.

Суд враховує, що цей спір виник у справі незначної складності та не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За обставин цієї справи суд, окрім вищенаведеного, також враховує, що визначений адвокатом розмір гонорару є непомірно завищеним щодо предмета спору.

Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а звернув увагу на те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.

Виходячи з вищеописаних обставин справи, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності й пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) щодо зупинення розгляду заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) №ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Покровську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) поновити розгляд та розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) №ЗВ-09.09.2025-240768 про надання компенсації за знищене майно за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (код ЄДРПОУ 44790232, вул. Незалежності, буд. 11, м. Покровськ, Донецька обл., 85300) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях