Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/11011/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Головка А.Б., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UА100060/2025/000028/2 від 17.07.2025 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваного рішення, оскільки надані ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Позивач вважає, що спірне рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем необґрунтовано та з порушенням вимог Митного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі №440/11011/25 (суддя ОСОБА_1 ) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/11011/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року №18 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/11011/25, за результатами якого головуючим суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Головка А.Б., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 лютого 2026 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року справу прийнято до провадження судді Головка А.Б.
29 серпня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник Київської митниці заперечував проти задоволення позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначав, що під час здійснення митного контролю документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено розбіжності та відсутність відомостей, необхідних для підтвердження її числових значень. Зокрема, відповідач посилався на неможливість ідентифікувати надані банківські платіжні документи з поставкою товару, заявленою до митного оформлення, оскільки у графах "Призначення платежу" платіжних інструкцій містилися посилання на інвойси, які були відсутні у поданих до митного оформлення документах. Також митниця зазначала про відсутність платіжних документів за рахунками №725039 та №725040, незважаючи на передбачені контрактом умови оплати товару. Крім того, відповідач звертав увагу на те, що пунктом 2.1 договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.04.2025 №04\04\2025-2 визначено, що ціна договору складається з вартості наданих послуг згідно із заявками та додатками, які відповідно до пункту 3.2.6 можуть містити інформацію про страхування вантажу, однак відповідні заявки до митного оформлення не надано. На переконання відповідача, це унеможливлювало перевірку повноти включення транспортних та інших пов`язаних з перевезенням витрат до митної вартості товару. Також митниця зазначала, що наданий декларантом каталог виробника від 14.07.2025 не містив відомостей про виробника товару. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості із застосуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів митницею проведено порівняння заявленого рівня митної вартості з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, та встановлено наявність інформації про вищий рівень митної вартості подібного товару. Відповідач наголошував, що з метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості у декларанта були витребувані додаткові документи. Декларантом додатково надано проформи-інвойси, заявку від 12.05.2025 №126 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг, переклад декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації та прайс-лист. Однак, за твердженням митниці, документи були надані не в повному обсязі та не усували встановлених під час митного контролю розбіжностей. Відповідач також посилався на розбіжності у відомостях щодо порту поставки та номера контейнера, зазначених у документах. З огляду на наведене Київська митниця вважала, що подані декларантом документи не містили повних, належних та достовірних відомостей про числові значення складових заявленої митної вартості, а встановлені розбіжності не були усунуті, у зв`язку з чим заявлена митна вартість не могла бути визнана за основним методом. Відповідач зазначав, що декларантом не виконано обов`язку щодо підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статей 52, 53 та 58 Митного кодексу України.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
04.02.2025 між компанією "HUBEI BAYER AUTO TECH CO., LTD" (КНР) як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" як покупцем укладено контракт №02/02-25, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та вартість якого визначаються у додатках до контракту. Умови поставки товару визначено як FOB Shanghai відповідно до Інкотермс 2020. Умовами контракту передбачено здійснення оплати у розмірі 30% передоплати та 70% після повідомлення продавця про готовність товару до відвантаження.
На виконання умов контракту ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" здійснювало оплату товару, зокрема, на підставі платіжних інструкцій від 10.02.2025 №94, від 19.03.2025 №108 та від 06.05.2025 №125.
04.04.2025 укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №04\04\2025-2. Пунктом 2.1 цього договору передбачено, що його ціна складається з вартості наданих послуг відповідно до заявок та додатків до договору.
14.07.2025 декларантом для митного оформлення товару подано до Київської митниці електронну митну декларацію №25UA1000605200497U5. До митного оформлення заявлено товар радіатори для вантажних автомобілів різних моделей та артикулів торговельної марки XRR, виробник "HUBEI BAYER AUTO TECH CO., LTD", країна виробництва Китай. Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості Київською митницею проведено аналіз поданих до митного оформлення документів.
За результатами такого аналізу митним органом встановлено, що у платіжній інструкції від 13.03.2025 №101 у графі "Призначення платежу" зазначено інвойс від 12.03.2025 №MBY20250312, у платіжній інструкції від 19.03.2025 №108 інвойс від 19.03.2025 №MBY20250319, у платіжній інструкції від 06.05.2025 №125 інвойси від 19.03.2025 №MBY20250319, від 12.03.2025 №MBY20250312, від 10.02.2025 №MBY20250210, які були відсутні у поданих до митного оформлення документах.
Також митним органом встановлено, що у митній декларації зазначено інший номер коносаменту; не надано платіжних документів за рахунками №725039 та №725040; не надано заявок до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.04.2025 №04\04\2025-2; каталог виробника товару від 14.07.2025 не містив відомостей про виробника товару.
З метою підтвердження числового значення заявленої митної вартості митним органом у декларанта витребувано додаткові документи.
На вимогу митного органу декларантом додатково надано проформи-інвойси від 19.03.2025 №MBY20250319, від 12.03.2025 №MBY20250312, від 10.02.2025 №MBY20250210, заявку від 12.05.2025 №126 до договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.04.2025 №04\04\2025-2, переклад митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації від 16.07.2025 та прайс-лист від 10.02.2025 №б/н.
Під час опрацювання додатково поданих документів митним органом також встановлено, що у перекладі електронного інвойсу як митний порт пропуску зазначено "Портовий район Яншань", а відповідно до умов поставки FOB Shanghai; у коносаменті зазначено номер контейнера MRSU3216788, тоді як у копії митної декларації країни відправлення зазначено номер контейнера NHKU6020089.
17.07.2025 Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2025/000028/2, яким митну вартість товару визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України.
Після коригування митної вартості товар випущено у вільний обіг за митною декларацією від 17.07.2025 №UA100060/2025/521156 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 Митного кодексу України. Різниця між митними платежами, заявленими декларантом, та платежами, визначеними у зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості, становила 233620,67 грн.
Не погодившись із рішенням Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100060/2025/000028/2 від 17.07.2025, ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" звернулося до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.
Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.
Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Водночас частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).
За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Пунктами 5, 6, 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до умов Контракту ТОВ "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" придбано у компанії "HUBEI BAYER AUTO TECH CO., LTD" (КНР) товар - радіатори для вантажних автомобілів різних моделей та артикулів торговельної марки XRR на загальну суму 35 875,00 USD.
Товар оплачений згідно платіжних інструкцій №94 від 10.02.2025 року на суму 2130,00 USD; №101 від 13.03.2025 року на суму 6567,00 USD; № 108 від 19.03.2025 року на суму 2065,50 USD; № 125 від 06.05.2025 року на суму 25112,50 USD.
Проформами (інвойсами) підтверджено митну вартість товару радіатори для вантажних автомобілів.
Вказані проформи (інвойси) підписані продавцем товару та містять необхідну інформацію про продаж товару.
Таким чином, вказані документи не містять розбіжностей та в них зазначено всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар.
Згідно договору про надання транспортно - експедиційних послуг №04/04/2025-2 від 04.04.2025 року, довідки від ТОВ "СЛГ-Україна" № 09072025-2 від 09.07.2025 року декларантом включено до митної вартості товару вартість транспортно - експедиційних витрат; навантажувально - розвантажувальні роботи враховані; страхування вантажу не проводилось.
Зазначені вище документи, на переконання суду, повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про не підтвердження митної вартості задекларованого товару за першим методом з посиланням на відсутності інформації про виробника в каталозі товару, оскільки вказаний документ не містить відомостей про ціну товару та обов`язковість його надання при митному оформленні товару не передбачена частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.
Також, суд зазначає, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 08.05.2025 р. у справі № 380/25301/23.
Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення документи у своїй сукупності дають змогу підтвердити митну вартість товару за заявленою декларантом митною вартістю.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UА100060/2025/000028/2 від 17.07.2025 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийняте без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" (вул. Київська, буд. 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701, код ЄДРПОУ 43271932) до Київської митниці (бул. Вацлава Гавела, буд. 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UА100060/2025/000028/2 від 17.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНССПЕЦТРЕЙД" витрати на сплату судового збору у розмірі 3504,31 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.Б. Головко
Судове рішення № 139315737, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/11011/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: