Рішення № 139315726, 27.08.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

Єдиний державний реєстр судових рішень

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/937/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати наказ про анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно громадянина ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним то скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ про зарахування громадянина ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 в особі командира військової частини ухвалити рішення про звільнення ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність дій та рішень щодо призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення. Вказує, що протиправно мобілізований працівниками районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які протиправно призвали його на військову службу попри наявність діючої відстрочки від призову на період навчання у вищому навчальному закладі.

Позивач двічі надав відповідь на відзив, в якій додатково пояснив, що його процесу мобілізації є протиправним, обраний вірний спосіб захисту, пославшись на неподібність правового висновку Верховного Суду щодо неможливості звільнення із військової служби після мобілізації, і додатково обґрунтував, що незаконний призов на військову службу є підставою для скасування наказу військової частини про зарахування до списків особового складу військової частини та для звільнення із військової служби.

Стислий зміст заперечень відповідача, третьої особи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 подав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову, пояснив, що позивач перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 , мав оформлену відстрочку від призову, у той же час під час спроби перетину державного кордону затриманий та доставлений до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому поставлений на військовий облік за місцем доставлення, скасована відстрочка від призову, внаслідок протиправної спроби перетину державного кордону позивачем. Після постановки на військовий облік та скасування позивачу права на відстрочку від призову ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач пройшов військову-лікарську комісію (далі ВЛК), за результатом якої визнаний придатним для військової служби, у подальшому призваний на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану на особливий період, та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 . Додатково відповідач зазначив, що позивач не має права на відстрочку від призову на підставі навчання у вищому навчальному закладі, оскільки на час затримання під час перетину державного кордону не здійснював навчання, що суперечить наданню права на відстрочку.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позов, заперечує щодо позовних вимог, оскільки вважає, що визнання протиправним і скасування наказу територіального центру комплектування та соціальної підтримки про мобілізацію, не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу, тобто не змінює її правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного, а також не має своїм правовим наслідком визнання протиправним наказу командира військової частини у зарахуванні військовослужбовця до списків особового складу військової частини. Окрім цього, командиром військової частини не вчинялись жодні протиправні дії відносно позивача при прийнятті наказу про зарахування його до списків особового складу військової частини. Виходячи з наведеного, на даний момент командування військової частини не має законних підстав для звільнення позивача з військової служби, відсутні підстави щодо протиправного зарахування позивача до списків військової частини та подальшого проходження військової служби. Також відповідач зазначив, що позивач не проходить військову службу, самовільно залишив місце служби, за результатами повідомлення військової частини про вчинення кримінального правопорушення позивачем внесені відомості про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими Територіального управління ДБР у місті Хмельницькому за №62026240050000078 від 22.01.2026.

Відповідачі надали докази, які витребувані судом.

З огляду на викладене, суд вирішує справу на підставі наявних доказів, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Заяви, клопотання учасників справи.

Позивачем подане клопотання про витребування доказів від відповідачів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду позовна заява залишена без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 прийнята позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), витребувані докази від відповідачів:

від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені копії документів (докази) та інформації (відомості): усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких поданий позов; відомості щодо позивача із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (повний витяг із "Оберіг"); докази щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, медичних документів, які складені у під час її проходження; правова підстава проходження позивачем ВЛК; усі повістки із доказами вручення позивачу, які направляв відповідач; усі накази/рішення щодо мобілізаційних заходів стосовно позивача, у т.ч. наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відносно громадянина ОСОБА_1 .

Витребувати від військової частини НОМЕР_1 : спірний наказ, докази проходження військової служби позивачем; докази зарахування до особового складу військової частини та виплати позивачу грошового забезпечення за спірний період проходження військової служби; інші докази, що слугували підставою здійснення спірних дій (бездіяльності), становлять зміст спірних правовідносин, є обставинами, підставами та предметом позову; усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) щодо позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ): докази наявності відстрочки від призову на час мобілізації в умовах воєнного стану на особливий період станом у жовтні 2025 року у ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також докази перебування на військовому обліку із наданням повного витягу із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (повний витяг із "Оберіг") та зазначення періоду перебування на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Витребувати від Міністерства освіти і науки України (проспект Берестейський, 10, м. Київ, 01135, Україна) та Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (61002, м. Харків, вул. Кирпичова, 2, код ЄДРПОУ 02071180): підстави перебування військовозобов`язаного студента денної форми навчання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у м. Харкові, у м. Берегово Закарпатської області у жовтні 2025 року, надати докази відсутності навчання у жовтні 2025 року на денній формі навчання цього студента.

Відповідачі та особи, від яких витребувані докази, надали відзиви на позов та докази.

Ухвалою суду від 25.02.2026 відмовлено у клопотання військової частини про залишення позову без руху.

Ухвалою суду від 17.04.2026 постановлено витребувати повторно від відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , усі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких поданий позов; відомості щодо позивача із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (повний витяг із "Оберіг"); докази щодо проходження позивачем військово-лікарської комісії, медичних документів, які складені у під час її проходження; правова підстава проходження позивачем ВЛК; усі повістки із доказами вручення позивачу, які направляв відповідач; усі накази/рішення щодо мобілізаційних заходів стосовно позивача, у т.ч. наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про анулювання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відносно громадянина ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.05.2026 постановлено витребувати від відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , повторно відзив на позов та докази існування у позивача станом на момент 18.10.2025 призову позивача за мобілізацією відстрочки від призову та докази її скасування відповідачем; докази щодо існування із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей станом 18.10.2025 про порушення позивачем правил військового обліку.

Витребувати від відповідача, від військової частини НОМЕР_1 докази наявності кримінального провадження із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за фактом самовільного залишення позивачем місця служби військової частини.

Витребувати від позивача докази наявності у позивача відстрочки від призову після 07.02.2025-18.10.2025, про що зазначене у заявах по суті спору представника позивача.

Витребувати від ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) докази та офіційні відомості щодо відсутності у позивача відстрочки від призову після 28.02.2025, а також всі докази щодо всіх відстрочок позивача від призову (всі заяви із доданими матеріалами та всі протоколи комісій), витребувати відомості та підстави із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей станом 18.10.2025 про порушення позивачем правил військового обліку.

Витребувати від Міністерства оборони України (Держатель Реєстру) та Генерального штабу Збройних Сил України (розпорядник Реєстру) докази та відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ): всі відомості про існування всіх відстрочок від призову у позивача за період 01.01.2025-18.10.2025; всі відомості та підстави про наявність відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку за період 01.01.2025-18.10.2025 та чинних станом на 18.10.2025;

надати в хронологічній послідовності із 01.01.2025 наявність та внесення всіх змін до Реєстру щодо позивача із зазначенням дати, години, хвилини та секунди внесення змін до Реєстру та посадової особи, яка вносили відповідні зміни до Реєстру; надати відомості про наявність у Реєстрі чинної відстрочки від призову позивача станом на 18.10.2025, відомості про порушення правил військового обліку станом на 18.10.2025, відомості про скасування відстрочки 18.10.2025 від призову позивачу.

Міністерство оборони України надало докази в електронному вигляді у табличному варіанті. Генеральний штаб Збройних Сил України ухвалу суду не виконав.

Ухвалою суду від 25.05.2026 постановлено витребувати від Міністерства оборони України повторно докази та відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у формі окремих документів - витягів із реєстру - на кожну зміну у реєстрі у хронологічній послідовності за період 01.01.2025-18.10.2025.

Міністерство оборони України ухвалу суду не виконало.

Ухвалою суду від 30.06.2026 постановлено витребувати від Міністерства оборони України повторно докази та відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у формі окремих документів - витягів із реєстру - на кожну зміну у реєстрі у хронологічній послідовності за період 01.01.2025-18.10.2025.

Міністерство оборони України ухвалу суду не виконало.

Ураховуючи, що Міністерство оборони України ухвалу суду не виконало, суд досліджує електронні докази у тому вигляді, які надані заявою від 21.05.2026.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

У паперовому військово-обліковому документі (далі - ВОД), тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 від 12.11.2021, зазначено, що позивач є придатним (обмежено придатним) до військової служби, відомості про виключення позивача із військового обліку у його паперовому ВОД відсутні, перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач надав електронний ВОД «Резерв+», відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які зазначені у «Резерв+».

Відповідно до відомостей електронного ВОД «Резерв+», із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які зазначені у додатку «Резерв+», станом на 13.02.2026: реєстрація місця проживання позивача АДРЕСА_2 , а фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 ; також зазначені відомості, що позивач перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 із 18.05.2025, Номер протоколу ВЛК 2025-1018-1541-5293-3 від 18.05.2025, солдат, відомості про відстрочку від призову відсутні, категорія обліку не військовозобов`язаний.

Позивач надав відповідь на адвокатський запит його представника адвоката листом військової частини НОМЕР_1 №690/907/ВихЗПІ від 25.11.2025, в якому зазначене наступне:

«Військова частина НОМЕР_1 розглянула Ваш запит від 14 листопада 2025 року в інтересах ОСОБА_2 та повідомляє наступне. Солдат ОСОБА_3 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2025 №299 (витяг додається), був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022 та призначений на посаду сержанта резерву 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21.10.2025 №132-РС ОСОБА_4 призначений на посаду навідника 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.10.2025 №300 (витяг додається) з 21 жовтня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків.»

Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 №299, солдата ОСОБА_1 , призвати на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 №65/2022, призначити на посаду сержанта резерву 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , за штатом воєнного часу, ВОС-878033Д, та присвоїти військові звання відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". 3 20 жовтня 2025 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення, на котлове в частині з вечері 20 жовтня 2025 року, та вважати таким, що 20 жовтня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановити оклад за посадою 2470 гривень на місяць. Виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 87,8% посадового окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років. Вислуга років на момент зарахування до списків особового складу становить: календарна - 00 років 00 місяців 00 днів. Підстава: Указ президента України №65/2022 від 24.02.2022, іменний список начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №6866 від 18.10.2025.

Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_1 від 21.10.2025 №300, солдата призваного по мобілізації ОСОБА_1 , сержанта резерву 23 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 21 жовтня 2025 року №132-РС на посаду навідника 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно- штурмового взводу 12 десантно-штурмової роти з десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що 21 жовтня 2025 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць. Виплачувати надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 87,8% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислуги років. Підстава: наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по о/с) №132-РС від 21.10.2025.

Відповідно до витягу із наказу військової частини НОМЕР_4 від 04.11.2025 №318, з метою проходження базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_6 », вважати такими, що прибули 03 листопада 2025 року: З військової частини НОМЕР_1 : Солдат ОСОБА_1 , не зараховувати на котлове забезпечення у зв`язку з відсутністю продовольчого атестата.

На підставі витягу із наказу військової частини НОМЕР_4 від 26.11.2025 №344, солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , прикомандированого з метою проходження курсу базової загальновійськової підготовки у складі зведеного навчального батальйону «Граніт-Прибан», вважати таким, що 25 листопада 2025 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_5 .

У змісті доповіді військової частини НОМЕР_4 від 26.11.2025 щодо факту самовільного залишення лікувального закладу військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . призваним під час мобілізації, відрядженим до військової частини НОМЕР_4 , солдатом ОСОБА_5 зазначене, що призначене службове розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 26.11.2025 № 14132.

Військовою частиною НОМЕР_1 наданий акт службового розслідування №48323 від 11 грудня 2025 року, складений на виконання наказу військової частини НОМЕР_4 «Про призначення службового розслідування» від 26.11.2025 №14132.

Згідно із наказом військової частини НОМЕР_4 від 22.12.2025 №7511 «Про результати службового розслідування», на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26 листопада 2025 року №14132 заступником командира роти з психологічної підтримки персоналу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_6 проведене службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , призваного під час мобілізації, відрядженого до військової частини НОМЕР_4 для проходження базової загальновійськової підготовки, курсанта 2 навчального взводу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 солдата ОСОБА_1 з 25 листопада 2025 року по теперішній час, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Під час проведення службового розслідування (акт службового розслідування №48323 від 11 грудня 2025 року) встановлено, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , призваний під час мобілізації, відряджений до військової частини НОМЕР_4 з метою проходження базової загальновійськової підготовки, курсант 2 навчального взводу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 солдат ОСОБА_1 25 листопада 2025 року о 20 годині 00 хвилин під час проходження огляду у лікарняному закладі ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частини НОМЕР_6 ) самовільно залишив лікувальний заклад та не повернувся до розташування 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ). Пошукові заходи результатів не дали, місцезнаходження невідоме. Будучи військовослужбовцем, призваним під час мобілізації, солдат ОСОБА_1 відповідно до вимог статей 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №548-XIV, статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №551-XIV, зобов`язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, точно та вчасно виконувати поставлені йому завдання, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов`язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов`язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, із службових і особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника. Своїми діями військовослужбовець, призваний під час мобілізації, солдат ОСОБА_1 порушив вимоги вищевказаних нормативно-правових актів, та показав негативний приклад особистої недисциплінованості, що впливає на морально-психологічний клімат у колективі та створює передумови для порушення військової дисципліни військовослужбовцями військової частини. Окрім того, в діях військовослужбовця, призваного під час мобілізації, солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року №2341-ІІІ, відповідно до якої самовільне залишення військової частини або місце служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років. Відповідно до статті 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. На підставі зазначеного наказу командиром військової частини НОМЕР_4 прийняті рішення:

за самовільне залишення тимчасового місцеперебування зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 з 25 листопада 2025 року по теперішній час без поважних причин, порушення обов`язків військової служби, а саме: порушення статей 11, 12, 14, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №548-XIV, статей 1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України від 24 березня 1999 року №551-XIV та умисне ухилення від виконання обов`язків військової служби, військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , призваному під час мобілізації, відрядженому до військової частини НОМЕР_4 для проходження базової загальновійськової підготовки, курсанту 2 навчального взводу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 солдату ОСОБА_1 оголосити сувору догану.

Командиру 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону " ІНФОРМАЦІЯ_6 " військової частини НОМЕР_4 копію матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, відповідні повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Чернівецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, ІНФОРМАЦІЯ_8 та до військової частини НОМЕР_1 для прийняття рішення щодо солдата ОСОБА_1 .

Військова частина НОМЕР_4 листом від 24.12.2025 надіслала до військової частини НОМЕР_1 копії матеріалів службових розслідувань стосовно самовільного залишення військової частини НОМЕР_4 військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , які були відряджені до зведеного навчального батальйону ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 ), а саме щодо солдата ОСОБА_1 , який самовільно залишив військову частину НОМЕР_4 25 листопада 2025 року.

Відповідно до наданого витягу із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №62026240050000078 від 22.01.2026, правова кваліфікація кримінального правопорушення стаття 407 частина 5 КК України, внесені відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , що 25.11.2025 під час проходження огляду у лікувальному закладі (в/ч НОМЕР_6 ) виявлена відсутність військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , який відряджений до військової частини НОМЕР_4 1 зведеної навчальної роти зведеного навчального батальйону "Граніт-Прибан", самовільно залишив даний медичний заклад та не повернувся в розташування підрозділу, із цього часу ухиляється від виконання військових обов`язків. Досудове розслідування здійснюється слідчими Територіального управління ДБР розташованого у місті Хмельницькому.

Міністерство освіти і науки України надало заяву від 11.03.2026, якою надала докази та повідомила, згідно з інформацією, яка міститься в ЄДЕБО, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 09.08.2023 зарахований на денну форму навчання за освітнім рівнем бакалавра до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю 273 «Залізничний транспорт» за кошти фізичних осіб, продовжує навчання (витяг з історії навчання здобувача додається), в ЄДЕБО міститься довідка, сформована на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до наданої довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти від 27.10.2025 № 801359, позивач зарахований на навчання до Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у м. Харкові із 01.09.2023 по 30.06.2027 за денною формою для здобуття освітнього рівня бакалавра. На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" «Так, не порушує».

Відповідно до листа Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у м. Харкові від 19.03.2026 №66-01-16/75 наданого на виконання вимог ухвали суду повідомлене, що ОСОБА_1 є студентом денної форми навчання ННІ енергетики, електроніки та електромеханіки групи Е - 723а, що підтверджується засвідченою копією витягу з наказу та довідками за даними ЄДЕБО №801359 від 27.10.2025 та №842188 від 17.03.2026. Починаючи з 07.02.2022 по теперішній час освітній процес в університеті здійснюється дистанційно (на підтвердження надаємо засвідчені копії наказів). Оскільки освітній процес в НТУ «ХПІ» здійснюється дистанційно, адміністрація закладу освіти не володіє інформацією стосовно причин перебування ОСОБА_1 у м. Берегово Закарпатської області.

За відомостями дирекції навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки студент групи Е-723а, ОСОБА_1 регулярно відвідував заняття передбачені навчальним планом з 01 вересня по 17 жовтня 2025 року. У період з 18 жовтня по 30 жовтня 2025 року студент не відвідував заняття.

До листа Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" у м. Харкові від 19.03.2026 №66-01-16/75 долучені докази, листи ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.03.2026 №1/82, в яких містяться відомості із автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «ОБЕРІГ», облікової картки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 тип картотеки: картотека знятих з військового обліку причина виключення аб. 3 п. 2 ч. 5 ст. 37(мобілізація) дата призову 18.10.2025. Підкартотека: призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, ВВНЗ та ВНП ЗВО. ОСОБА_1 користується правом на відстрочку до 28.02.2025, згідно до протоколу №7 від 14.02.2025.

ІНФОРМАЦІЯ_2 надав направлення від 18.10.2025 №5251996 для проходження позивачем ВЛК, довідку військово-лікарської комісії № 2025-1018-1541-5293-3 від 18.10.2025, якою позивач визнаний придатним до військової служби.

Відповідач також повідомив, 18.10.2025 позивач затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_11 , Західне регіональне управління при спробі незаконного перетину кордону та доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі ЄДР ПВР) перебував у статусі «Порушник військового обліку».

ІНФОРМАЦІЯ_2 надав витяг із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), в якому зазначені відомості, що у позивача була чинною відстрочка від призову із 06.03.2025 по 04.11.2025 на підставі протоколу від 06.03.2025 №6864, яка анульована 18.10.2025 втрата законних підстав, автоматично, коментар особу затримано при спробі перетину державного кордону.

Згідно із змістом довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що позивач доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 19.10.2025 о 16 годині 17 хвилин.

Згідно із наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2025 № M252 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», позивач, відповідно до поіменного списку № 6879 від 18.10.2025, призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправити до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідачем також наданий протокол ЗхРУ № 340327 від 18.10.2025 відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_12 », в якому зазначене, що 18 жовтня 2025 року близько 00 год. 30 хв. прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 238 прикордонного знаку Косонської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області на відстані 1500 метрів до державного кордону виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України із України в Угорщину в складі групи осіб спільно із громадянином України ОСОБА_7 . Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги ст. ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол направлений до Берегівського районного суду Закарпатської області.

Відповідно до постанови Берегівського районного суду Закарпатської області від 21.10.2025 у справі №297/3498/25, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 cт. 204-1 КУпАП, постанова суду набрала законної сили.

Позивачем надана відповідь на адвокатський запит листом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 62498 2026 від 29.04.2026, яким повідомлено: « 19.10.2025 відносно гр. ОСОБА_1 , працівниками Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області протокол про затримання не складався, натомість його запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення військово-облікових даних.»

ІНФОРМАЦІЯ_13 листом від 23.06.2026 №1/4278 на виконання ухвали суду повідомив, що ОСОБА_1 користувався правом на відстрочку до 28.02.2025 року згідно до протоколу №7 від 14.02.2025 та надав витяги із реєстру «Оберіг».

Міністерство оборони України заявою від 21.05.2026 на виконання ухвали суду надало відомості із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі отримані на підставі листа від Управління ведення та розвитку державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів Міноборони за вих.№2848/43-в від 20.05.2026, з яких судом встановлені наступні обставини:

05.03.2025 позивачу надана автоматично відстрочка від призову (автоматично продовження) внаслідок отримання відомостей із ЄДЕБО;

18.10.2025 о 10 годині 22 хвилини позивач постановлений на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

18.10.2025 о 19 годині 12 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_2 анулював відстрочку від призову позивачу (відсутність законних підстав, особу затримано внаслідок незаконного перетину державного кордону;

18.10.2025 о 21 годині 09 хвилин внесені відомості про призову позивача на військову службу за мобілізацією, виписаний військовий квиток;

18.10.2025 о 23 годині 33 хвилини внесені відомості, що позивач пройшов ВЛК.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав докази протокол засідання комісії про анулювання відстрочки позивачу від призову, відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні.

Судом встановлене існування у позивача чинної відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період в умовах воєнного стану, яка наявна в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, станом на 18.10.2025.

З матеріалів справи встановлена обставина, що позивачу проведений медичний огляд про що свідчить зазначений вище протокол ВЛК від 18.10.2025, який внесений до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Позивачем не оскаржена постанова ВЛК про визнання позивача придатним до військової служби, у силу приписів Положення №402, а отже вказаний протокол ВЛК є чинним. Докази очевидних порушень процедури проходження позивачем ВЛК суду не надані.

Вважаючи протиправними рішення відповідачів щодо призову на військову службу під час мобілізації, анулювання відстрочки від призову та зарахування до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно із ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.92 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Згідно із частиною 8 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 3-6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

4. У період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

5. Зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік в іншому районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання;

6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

3) визнані непридатними до військової служби.

За приписами статті 1 Закону України Про оборону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII (далі Закон №1932-XII), особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Статтею 17 Закону №1932-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов`язок у запасі відповідно до законодавства.

Указами Президента України неодноразово продовжувався воєнний стан та строк проведення мобілізації, станом на дату розгляду справи воєнний стан та мобілізація в Україні тривають.

Статтею 1 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації:

громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок №560, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає, зокрема, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.

Генеральний штаб Збройних Сил через оперативні командування та (військові) адміністрації здійснює управління призовом громадян на військову службу під час мобілізації та визначає обсяги їх призову (крім СБУ та розвідувальних органів). Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби (пункти 5, 6 Порядку №560).

Призов резервістів та військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку в районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на військову службу під час мобілізації, на особливий період до розвідувальних органів України чи СБУ здійснюється відповідно до розпоряджень Генерального штабу Збройних Сил (пункту 8 Порядку №560).

Під час мобілізації громадяни викликаються з метою до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (пункт 27, 28 Порядку №560).

У повістці зазначаються прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки (пункт 29 Порядку №560).

Пунктом 35 Порядку №560 визначене, що представники, уповноважені вручати повістки, здійснюють оповіщення громадян як самостійно, так і у складі груп оповіщення. Вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Відповідно до пункту 65 Порядку №560, у разі втрати (зміни) підстав щодо надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний календарний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Пунктом 68 Порядку №560 встановлене, що у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження.

Пунктами 70, 71, 72, 73, 74, 77 Порядку №560 встановлене:

70. Порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

71. Медичний огляд резервістів та військовозобов`язаних може проводитися у закладах охорони здоров`я, що мають відповідний договір із НСЗУ за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік.

72. Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_14 .

73. Рішення військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_14 про придатність резервіста або військовозобов`язаного за станом здоров`я до військової служби під час мобілізації може бути скасовано штатною військово-лікарською комісією вищого рівня або оскаржено у судовому порядку.

74. Військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, в тому числі ті, які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видаються направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформовані відповідно до пункту 74-1 цього Порядку.

77. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

За результатами визначення ступеня придатності військовозобов`язаного та резервіста до проходження військової служби за станом здоров`я та професійно-психологічного відбору командир військової частини, керівник відповідного підрозділу розвідувальних органів, керівник Центрального управління або регіонального органу СБУ приймає рішення про призов військовозобов`язаного та резервіста на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду (пункт 81 Порядку №560).

Наказ про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період видається керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - в день відправлення військової команди до військової частини (установи) (пункт 82 Порядку №560).

Командир військової частини (Голова СБУ, його заступник чи керівник підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) в строк не більше семи днів надсилає на адресу районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку військовозобов`язаного або резервіста витяг із наказу про його призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період та зарахування до списків військової частини (підрозділу, органу, закладу, установи СБУ). На підставі витягу із наказу командира військової частини (Голови СБУ, його заступника чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ) районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки знімає військовозобов`язаного або резервіста з військового обліку у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 83 Порядку №560).

Відомості про призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та записуються до облікових документів резервіста (військовозобов`язаного) не пізніше ніж протягом наступного дня після відправки військових команд до військових частин (установ) або у день отримання витягу із наказу командира військової частини про призов та зарахування до списків військової частини резервіста або військовозобов`язаного (пункт 84 Порядку №560).

Пунктом 85 Порядку №560 встановлене, що на кожного резервіста та військовозобов`язаного, який призивається на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформляється (заповнюється): військово-обліковий документ; обліково-послужна картка (для рядового та сержантського складу); послужна картка (для офіцерів запасу); особова справа (для офіцерів запасу або осіб, що раніше проходили військову службу за контрактом); довідка з висновком військово-лікарської комісії про придатність до військової служби за станом здоров`я. На підставі даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів або оригіналів, або нотаріально засвідчених копій документів резервіста та військовозобов`язаного до військово-облікового документа вносяться записи про число, місяць та рік народження, освіту, цивільну спеціальність, сімейний стан, військово-облікову спеціальність, прийняття військової присяги на вірність Українському народові.

На основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору (у разі потреби) резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місця проходження військової служби вручається під особистий підпис або надсилається районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу їх місця проживання (пункт 88 Порядку №560).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі - Положення №154 від 23.02.2022 року).

Відповідно до п. 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.

Пунктом 3 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне ІНФОРМАЦІЯ_15 , яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони.

Відповідно до абзацом 1 пункту 4 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують покладені на них завдання у взаємодії з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також з органами військового управління, з`єднаннями, військовими частинами, установами, організаціями, вищими військовими навчальними закладами та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти Збройних Сил та інших військових формувань, Держспецзв`язку, правоохоронними та розвідувальними органами, державними органами спеціального призначення з правоохоронними функціями, громадськими об`єднаннями (організаціями).

Пунктом 7 Положення № 154 визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, […].

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. […]

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Відповідно до пункту 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи; здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487, чинність з 05.01.2023).

Цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном (пункт 1 Порядку №1487).

Військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються) (пункт 14 Порядку №1487).

Щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, вперше беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом:

проходження електронної ідентифікації та автентифікації для надання своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу;

особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням документів, перелік яких встановлюється Міноборони.

Пунктом 14-2 Порядку №1487 визначене, що громадяни України, які не стали на військовий облік призовників у період, визначений пунктом 14-1 цього Порядку, беруться на такий облік лише після особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Громадяни України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які не перебувають на військовому обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства), беруться на такий облік на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 14-3 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 14-5 Порядку №1487, взяття на військовий облік громадян України, зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку, здійснюється за зареєстрованим/ задекларованим їх місцем проживання (військовозобов`язаних та резервістів СБУ - в Центральному управлінні та регіональних органах СБУ), а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Пунктом 14-6 Порядку №14-6 встановлене, що взяття на військовий облік зазначених у пунктах 14-1 і 14-3 цього Порядку осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Пунктом 15 Порядку №1487 визначено, що за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів:

взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку і відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

До запровадження електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти (за наявності у них дійсних військово-облікових документів) можуть надавати інформацію про зміну своїх облікових даних шляхом подання заяв та відповідних підтвердних документів через центри надання адміністративних послуг (військовозобов`язані та резервісти СБУ чи розвідувальних органів - до органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів), на підставі яких районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, орган СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів вносять зміни до відповідних облікових документів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 15-1 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 20 Порядку №1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Громадяни, які підлягають взяттю на військовий облік та не можуть здійснити електронну ідентифікацію в електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного, резервіста, зобов`язані особисто прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік (п. 23 Порядку №1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом (пункт 19 Порядку №1487).

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

79. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку;

організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;

організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також їх оповіщення;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14);

письмово повідомляють державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям про осіб, які не виконали наказ (розпорядження) керівника зазначених органів, підприємств, установ та організацій та не прибули за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

інформують про стан військового обліку щороку до 5 січня районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських рад та вносять на їх розгляд пропозиції щодо його покращення;

здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

надсилають запити до органів реєстрації з метою встановлення адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 29);

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

повідомляють органам досудового розслідування про факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення громадянами, які ухиляються від військового обліку або навчальних та спеціальних зборів, призову на базову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (додаток 19);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи;

виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують архівно-довідкову роботу з питань військового обліку;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проводять щороку відповідно до графіків звіряння, затверджених розпорядженнями голів районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів, звіряння даних списків персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які працюють (навчаються) в державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, а також даних карток первинного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на військовому обліку у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад, з обліковими даними документів районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки;

проводять щороку відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів перевірки стану організації та ведення військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях (крім СБУ та розвідувальних органів);

складають за результатами перевірки акти, які в двадцятиденний строк з дня закінчення перевірки надсилають до державних органів, підприємств, установ та організацій, що перевірялися, а також до обласних, Київського міського територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для реагування і вжиття заходів згідно із законодавством. Результати перевірок вносяться до журналів обліку результатів перевірок (додаток 9) і журналу обліку перевірок стану військового обліку районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (додаток 30), який після закінчення зберігається сім років;

видають щороку до 20 січня накази про стан військового обліку в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за минулий рік та завдання на наступний рік на підставі результатів аналізу звітних даних, проведених заходів та перевірок стану військового обліку за минулий рік. Витяги з наказів щороку до 20 січня надсилаються до відповідних обласних, ІНФОРМАЦІЯ_16 ;

організовують контроль та у разі потреби через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть проводити перевірку дотримання призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку (додаток 2).

Пунктом 81 Порядку №1487 визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України) та військово-облікового документа.

Пунктом 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559, який чинний з 16.05.2024) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації) (пункт 2 Порядку №559).

Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (пункт 3 Порядку №559).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

У разі невідповідності відомостей, зазначених у військово-обліковому документі у паперовій формі (зокрема відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний або резервіст, який перебуває на військовому обліку, або громадянин України, який був виключений з військового обліку (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), повинен сформувати військово-обліковий документ в електронній формі відповідно до пункту 6 цього Порядку. Зміни у військово-облікові документи у паперовій формі зазначених громадян України не вносяться, а військово-облікові документи у паперовій формі, відомості в яких не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, вважаються недійсними. Згідно із абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктами 5-8-1, 9, 10 Порядку №559 визначене наступне:

5. Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

6. Військово-обліковий документ в електронній формі формується засобами:

Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

Порталу;

Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації).

7. Військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації.

Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку.

У військово-обліковому документі в електронній формі відображається унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрихкоду (далі - QR-код військово-облікового документа).

У разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.

8. Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності):

1) прізвище;

2) власне ім`я (усі власні імена);

3) по батькові (за наявності);

4) дата народження;

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (за наявності);

7-1) відомості про встановлення, зміну групи інвалідності, причину та строк, на який встановлено інвалідність;

8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів;

9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів);

10) військово-облікова спеціальність для військовозобов`язаних та резервістів;

11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку);

12) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку);

13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення;

14) адреса місця проживання;

15) номери засобів зв`язку (за наявності);

16) адреси електронної пошти (за наявності);

17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом;

18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі;

19) відцифрований образ обличчя особи (за наявності);

20) відомості про вручення мобілізаційного розпорядження (за наявності) - у разі технічної реалізації.

8-1. QR-код військово-облікового документа містить відомості про військово-обліковий документ в електронній формі, які за допомогою відповідних технічних засобів можна відтворити у формі, придатній для зчитування, зокрема у візуальній. QR-код військово-облікового документа містить відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 7, 8, 11-13, 17 пункту 8 цього Порядку.

9. Військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.

10. Відомості про сформований військово-обліковий документ в електронній формі відображаються у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Стаття 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Стаття 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає, що ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

У разі якщо відомості про призовника, військовозобов`язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі).

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Пунктом 17-1 частини 1 статті 7 Закон України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені персональні дані призовника, військовозобов`язаного та резервіста, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800, Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402) визначено, що з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення №402.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Щодо анулювання права позивача на відстрочку та призову на час мобілізації на військову службу.

Судовим розглядом встановлена обставина, що позивач користувався правом на відстрочку від призову під час мобілізації на період навчання, яка була чинною по 04.11.2025, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, на підставі протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 06.03.2025 №6864.

ІНФОРМАЦІЯ_2 анулював позивачу відстрочку від призову 18.10.2025, відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відстрочка від призову на період мобілізації може бути скасована виключно на підставі вимог пункту 65 Порядку №560, у разі втрати (зміни) підстав щодо надання/переоформлення військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний календарний день після ухвалення такого рішення за формою, визначеною у додатку 10.

Тобто відстрочка скасовується комісією районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки а не анулюється за рішенням районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідно до вимог Порядку №560.

ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав рішення комісії районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування раніше прийняте нею рішення про надання відстрочки від призову позивачу, відповідно до пункту 65 Порядку №560.

Судом встановлено, що комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 (комісія) не надавала позивачу відстрочку від призову, оскільки відстрочка від призову надана комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі матеріалів справи, судом також встановлена обставина, що позивач є здобувачем вищої освіти по 2027 рік (завершення навчання), порушення навчання відсутні в ЄДЕБО, тобто позивач не втрачав права та підстав для надання/переоформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, як здобувач вищої освіти.

Суд не встановив правові підстави взяття ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача на військовий облік, відповідно до норм Порядку №560, №1487, оскільки позивач перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 18.10.2025.

Відповідно частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Таким чином, суд доходить висновку, що належним чином оформлена на законних підставах відстрочка відстрочує мобілізацію військовозобов`язаного на строк наданої відстрочки та позбавляє права районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

При цьому наявність такої відстрочки не звільняє позивача від виконання військового обов`язку в частині дотримання правил військового обліку, які визначені Порядком №1487, №560.

Зазначені вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.07.2023 у справі №380/7792/22, від 31.08.2023 у справі №380/572/23, від 19.09.2023 у справі №160/14641/22, від 16.11.2023 у справі №160/15200/22.

Оцінюючи приписи норм права, що регулюють спірні правовідносини та наявні у справі докази, суд доходить висновку, що за умови наявності достовірних відомостей, що позивач військовозобов`язаний, мав відстрочку відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», станом на момент призову на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 повинен був знати та врахувати наявність відстрочки і не переходити до документального оформлення призову на військову службу під час мобілізації, оскільки у відповідача відсутні правові підстави для зміни місця військового обліку позивача та скасування відстрочки від призову, оскільки комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 таку відстрочку позивачу не надавала.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивач не міг бути призваним за мобілізацією, в силу наявного правового статусу здобувача фахової освіти та відповідачем протиправно, з порушенням процедури призову на військову службу, видано наказ від 18.10.2025 №M252 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», відповідно до поіменного списку № 6879 від 18.10.2025, військову службу під час мобілізації, на особливий період, в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 позивача.

З наведених підстав позовні вимоги про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації позивача та скасування від 18.10.2025 №M252 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 позивача підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині скасування наказу та зобов`язання військової частина прийняти рішення про звільнення з військової служби позивача.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно із частиною 6 статті 2 цього Закону №2232-XII, одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 за №1153/2008 визначається порядок проходження громадянами У країни (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з виконанням громадянами військового обов`язку в запасі.

Громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом (пункт 2 Положення №1153/2008).

За змістом пункту 5 Положення №1153/2008 громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу.

Форма та порядок його видачі встановлюються Міністерством оборони України Наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 за №280, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2022 за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція 280).

Відповідно до пунктів 1, 3 Розділу XII Інструкції №280 облік особового складу в особливий період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців прихованої мобілізації або з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, ведеться у порядку, установленому на мирний час, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 13 і 14 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині до закінчення заходів відмобілізування незалежно від номенклатури посад для призначення.

Пунктом 14 Розділу II Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовця.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено. Слід зазначити, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують військовослужбовців.

За змістом пунктів 1, 2, 8 Розділу V вказаної Інструкції військовослужбовці, які переміщуються по службі з одних військових частин до інших, під час прямування до них рахуються як поповнення. Відправлення поповнення здійснюється як у складі команд, так і поодинці. Під час відправки поповнення з одних військових частин до інших у складі команди на всіх відправлених обов`язково мають бути такі документи, зокрема, іменний список або припис (в якому вказується, коли, кому та за яким вихідним номером вислано їх особові справи) на відправлених - у старшого команди. Прийом поповнення проводиться поіменно, за іменним списком на поповнення, отриманим від старшого команди. Приймати поповнення без поіменної перевірки заборонено.

Суд зазначає, що організація обліку та призову громадян на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Водночас, зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини.

Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.

Відповідно до пункту 6 Положення №1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус військовозобов`язаного змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Визнання протиправним та скасування наказу про призов громадянина України на військову службу під час мобілізації має своїми правовими наслідками: зміну правового статусу з військовослужбовця на військовозобов`язаного; протиправність решти актів індивідуальної дії (наказів), що пов`язані з проходженням ним військової служби, оскільки вони є похідними від відповідного наказу про призов.

Зазначений підхід передбачає автоматичну оцінку наступних рішень суб`єктів по всьому ланцюгу правовідносин безпосередньо пов`язаних між собою, як похідних від первинного рішення, з якого всі наступні слідують, незважаючи навіть на правомірну поведінку учасників відносин, залучених на реалізацію такого протиправного рішення.

Юридичні наслідки порушень прав особи, допущені внаслідок протиправності рішення чи дій суб`єкта владних повноважень, породжує необхідність виправлення таких помилок як необхідний захід, який поверне сторін в правовий стан, що мав місце до моменту порушення.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахуванням здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

При виданні наказу про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир військової частини НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що направляючи позивача до військової частини районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

Прийняття наказу в частині призову та направлення для проходження військової служби позивача, який судом визнано протиправним, мало наслідком прийняття військовою частиною НОМЕР_1 від 20.10.2025 №299, яким позивача зараховано до списків особового складу військової частини.

Верховним Судом неодноразово застосовувалась правова доктрина «плодів отруйного дерева» внаслідок доктрини «неналежного урядування», які застосовані Європейським судом з прав людини неодноразово у своїх рішеннях.

Зазначена доктрина визначає оцінку не лише кожного засобу доказування самостійно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом, тобто неправомірні діяння, не можуть породжувати правомірний результат.

Корелюючи наведене на спірні правовідносини у цій справі, висновується, що протиправна мобілізація позивача, породжує неправомірні рішення відповідачів, пов`язані із проходження ним військової служби.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що оскільки наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2025 №M252 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 є протиправним, то у свою чергу і наказ військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 №299 про зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення також підлягає скасуванню, не зважаючи на те, що командир військової частини фактично не вчиняв протиправних дій при прийнятті даного наказу, оскільки такий наказ не може бути чинним внаслідок протиправного призову позивача на військову службу.

Суд не визнає наказ військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 №299 протиправним, оскільки протиправні дії військової частини під час видання такого наказу відсутні.

Аналогічна позиція щодо відсутності визнання рішення протиправним викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2019 року справа № 826/15117/17, провадження № К/9901/52767/18, від 31 січня 2020 року, справа № 712/5096/17, провадження № К/9901/40771/18, від 14.03.2024 року у справі № 591/4234/23.

Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 №2232-XII не визначена така підстава для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте проходження військової служби є безпосереднім наслідком, спричиненим прийняттям наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача, повним його відновленням буде зобов`язання військової частини НОМЕР_1 вирішити питання про звільнення позивача з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини, з урахуванням висновків суду.

Отже, у цій частині вимог, суд задовольняє позов частково.

Щодо подібності правових висновків Верховного Суду висловлених у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23, то суд не приймає їх, оскільки кожна справа має свої особливості, свої індивідуальні обставини, які встановлюються судом на підставі суб`єктного, об`єктного та змістовного критеріїв, тобто з урахуванням фактичних обставин справи та змісту спірних правовідносин конкретного спору, який вирішує суд.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 КАС України).

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

За змістом положень ч. 3 ст. 245 КАС України, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 05 квітня 2005 у справі "Афанасьєв проти України").

Відповідно до статті 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині другій статті 2 КАС України, що відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень суб`єкти владних повноважень.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, засада використання та захисту цивільних прав, якій корелює принцип добросовісності у пункт 5 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час перевірки рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Цивільні права у публічно-правовому спорі захищаються в адміністративній юстиції.

Принципи адміністративної процедури є добросовісність і розсудливість (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України Про адміністративну процедуру 17 лютого 2022 року № 2073-IX).

Стаття 10 Закону України Про адміністративну процедуру пояснює добросовісність і розсудливість в адміністративній процедурі. Адміністративний орган зобов`язаний діяти добросовісно для досягнення мети, визначеної законом. Адміністративний орган при здійсненні адміністративного провадження повинен діяти, керуючись здоровим глуздом, логікою та загальноприйнятими нормами моралі, з дотриманням вимог законодавства. Особа зобов`язана здійснювати надані їй права добросовісно та не зловживати ними.

Поведінка, яка суперечить добросовісності, легітимним очікуванням, належному урядуванню та правовій визначеності не може бути правомірною, як і всі рішення пов`язані із нею.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland),заява № 10373/05, пункт 73).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідачів, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 5324,80 грн.

Таким чином, при задоволенні позову позивача частково, відповідно до частини 8 статті 139 КАС України, враховуючи рішення та дії відповідачів, внаслідок яких виник цей спір, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань відповідача військової частини НОМЕР_1 на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

У змісті позовної заяви зазначене, що судові позивача складаються з судового збору, який сплачено Y витрати відповідно до Закону України "Про судовий збір" та витрат на правничу допомогу адвоката. На виконання положень ст. 139 КАС України, Позивач заявляє про понесені витрати на професійну правничу допомогу розмірі 20 000, 00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) - за збір доказів у справі щодо скасування наказу про мобілізацію; 30 000, 00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) - за представництво інтересів Клієнта в справі про оскарження наказу про призов Клієнта на військову службу під час мобілізації, оскарження наказу про включення Клієнта в списки особового складу військової частини, виключення Клієнта зі списків особового складу військової частини.

Адвокатом на підтвердження витрат на правничу допомогу наданий тільки ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Ця справа розглянута судом у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 262 КАС України, тобто розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Тобто всі докази у справі мають бути подані сторонами упродовж тридцяти з дня відкриття провадження.

Адвокат не надав суду докази неможливості виконання процесуального обов`язку щодо надання доказів про правничі витрати у строки визначені КАС України.

Зазначення у змісті позову, що докази про понесення правничих витрат будуть надані після ухвалення рішення чи в порядку ст. 139 КАС України є невиконання процесуального обов`язку, а не надання суду доказів неможливості надання доказів у строк визначений процесуальним законом:

договору про надання правничої допомоги та доказів, що обґрунтовують цінотворення та розміру витрат.

Дана вимога в кодексі визначена з метою забезпечення процесуальної економії та прав сторін, які можуть подати заперечення на таку суму витрат.

Процесуальна економія полягає у тому, що суд повинен під час ухвалення рішення суду у спрощеному провадження одразу вирішувати всі питання, у тому числі про витрати на правничу допомогу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом сформована усталена практика з питань стягнення витрат на правничу допомогу.

Остання системна правова позиція викладена у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23: Верховний Суд у постановах від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18 та від 22 жовтня 2021 року у справі №160/7922/20 виходив з того, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналізом положень статті 134 КАС України колегія суддів дійшла висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Адвоката не надав у строки визначені Кодексом адміністративного судочинства України документи необхідні для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також докази, які підтверджують неможливість їх подання до дати розгляду справи по суті.

За приписами частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При цьому розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів тощо), що визначено частиною 7 статті 139 КАС України.

У постанові від 19 березня 2020 року у справі № 640/6209/19 Верховний Суд зазначав, що за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами третьою-п`ятою статті 143 КАС України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 07 липня 2023 року у справі № 340/2823/21 зробив такі правові висновки. Частина сьома статті 139, частини третя, четверта статті 143 КАС України містять приписи, які дозволяють стороні надати суду докази, які підтверджують витрати на правничу допомогу, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи, але за умови, що ця сторона зробить про це відповідну заяву до закінчення судових дебатів. Вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останнім етапом - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи. Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу. Коли йдеться про розподіл витрат, понесених на професійну правничу допомогу, то ініціювати це питання має сторона, яка понесла ті витрати, й для цього треба щонайменше заявити/повідомити суду касаційної інстанції про необхідність їх розподілу за наслідками розгляду справи. Власне з цим - з об`єктивованою формою вираження наміру сторони щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу ще до завершення розгляду справи (чи то в порядку письмового провадження, чи в судовому засіданні) - пов`язується можливість як потім подати протягом п`яти днів докази на підтвердження цих витрат, так і ухвалення на цій підставі додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України.

Системний аналіз вищенаведених норм права, з врахуванням правових висновків Верховного Суду, дає підстави для висновку, що під час розгляду справи судом, останній зобов`язаний у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, вирішити питання розподілу усіх судових витрат, про які заявила сторона, з урахуванням результату розгляду справи.

За загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи.

Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду тобто докази неможливості їх подання до розгляду справи по суті без призначення судового засідання (у цьому випадку тридцять днів із дати відкриття провадження).

Адвокат не зазначає, у чому полягала об`єктивна непереборна можливість надати договір про правничу допомогу у строки визначені КАС України.

У такому випадку суд першої інстанції не має правових підстав для розгляду питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Відповідно, перевірці і оцінці підлягають такі обставини (у сукупності):

(1) наявність безпосередньої правової вимоги про здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи;

(2) наявність відповідної заяви про надання доказів понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відсутність першої з цих обставин унеможливлює взагалі вирішення судом питання про розподіл судових витрат як у судовому рішенні за результатом розгляду справи, так і в порядку, визначеному статтею 252 КАС України.

Відсутність же другої обставини (за наявності першої) унеможливлює відкладення відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України вирішення питання про судові витрати, пов`язані із розглядом справи, у зв`язку з чим є підставою для вирішення судом цього питання саме у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Прийняття судового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після розгляду справи (апеляційного або касаційного перегляду) може мати місце лише за умови, що сторона до закінчення судових дебатів у справі (якщо справа розглядається у загальному позовному провадженні) або (як висловлено Верховним Судом) не пізніше закінчення розгляду справи, якщо справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні, звернеться до суду із заявою про те, що вона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі (до закінчення розгляду справи спрощеному позовному провадженні) надати суду докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.

Таким чином, рішення про розподіл судових витрат приймається судом один раз:

або при вирішенні спору по суті,

або шляхом прийняття додаткового рішення.

Повторна оцінка доказів або їх частини шляхом прийняття додаткового рішення після ухвалення основного рішення про розподіл судових витрат означатиме можливість фактичної зміни останнього, що не передбачене положеннями КАС України.

Суд звертає увагу, що розгляд даної справи відбувався у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, що не передбачає проведення судових дебатів.

У позовній заяві представник позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, до позовної заяви наданий лише ордер про надання правничої допомоги адвокатом та свідоцтво.

Адвокат (представник позивача) зазначив у позові, що докази про надання правничої допомоги будуть надані пізніше, проте до початку розгляду справи по суті та навіть до закінчення розгляду справи судом відповідних доказів не надав.

Жодних заяв із належними доказами про неможливість надання доказів понесення витрат на правничу допомогу до ухвалення судового рішення від представника позивача не надходило.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то всупереч вимогам ч.1 ст.77 КАС України такі витрати не підтверджені належними та допустимими доказами у строк визначений КАС України для цієї категорії справ.

Однак, будь-якого договору про надання професійної правничої допомоги, що укладений між позивачем та адвокатом, акту виконаних робіт, опису та змісту наданої правничої допомоги, які б надавали можливість суду встановити понесені судові витрати в цій частині, не надані, як і докази неможливості їх надання.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

З даного приводу суд звертає увагу на правовий висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові від 25 липня 2023 року по справі №340/4492/22. Згідно з ним безперечно, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб не дає особі цілковитого розуміння, у який саме день розгляд справи буде закінчено, однак, не позбавляє особу права подати відповідну заяву зокрема одночасно із поданням позову, відповіді на відзив, особливо після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, у якій зазначено про обрану форму адміністративного судочинства - спрощене позовне провадження без виклику осіб або з таким викликом.

Це обґрунтовується тим, що вже на цьому етапі, виходячи, навіть, з умов договору про надання правничої допомоги, сторона вже має бути обізнана про те, які докази вона має можливість подати, а які - ні через наявність певних причин.

Водночас, як вже зазначалося, саме висловлений стороною намір подати певні докази на підтвердження вартості заявлених судових витрат після ухвалення судового рішення є обставиною, яка дозволяє суду не вирішувати відповідне питання у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.

Представник позивача не повідомив причин, з яких він, знаючи про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не повідомив суд про неможливість подання доказів розміру судових витрат у повному обсязі до закінчення строку для подання доказів або до ухвалення судового рішення.

Відповідно, суд вважає, що в межах цієї справи відсутні правові підстави для відкладення розгляду питання про судові витрати відповідно до вимог частин третьої-п`ятої статті 143 КАС України.

За відсутності відповідної заяви позивача суд при ухваленні рішення по суті вирішив питання про розподіл судових витрат без розподілу правничих витрат.

Відповідно до частини 8 статті 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Саме поведінка позивача та його представника, яка виразилася у неповідомленні суду про неможливість надання доказів до ухвалення судового рішення, зумовлює відмову у відшкодуванні витрат на правову допомогу з відповідачів, а тому надання відповідних доказів в подальшому не може виправдовуватися процедурою, закріпленою у частині сьомій статті 139, частинах третьої-п`ятої статті 143, статті 252 КАС України, яка застосовується за наявності підстав, чітко визначених у цих нормах.

Суд звертає увагу, що зазначення в позовній заяві узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами вирішення спору не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в даному випадку на правничу допомогу), адже за такого викладу, без наведення жодних мотивів та обґрунтувань, суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення та розмір.

Зазначений висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду, висловленим в ухвалах від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21, від 26 липня 2023 року у справі №640/11775/20, а також у постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22.

Враховуючи наведене, беручи до уваги правові висновки Верховного Суду, оскільки позивач до ухвалення судом рішення у справі не вказав про наявність поважних, об`єктивних причин, які б перешкоджали поданню доказів на підтвердження заявленого розміру понесених судових витрат (щодо правничої допомоги), суд дійшов висновку про відсутність підстав про відшкодування витрат на правничу допомогу позивачу.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ), військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану на особливий період ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.10.2025 №M252 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову та відправлення до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 .

Скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.10.2025 №299 у частині зарахування до списків особового складу військової частини та призначення на посаду солдата ОСОБА_1 .

Зобов`язати військову частини НОМЕР_1 вирішити питання про звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби та виключення його зі списків особового складу військової частини, з урахуванням висновків суду.

У іншій частині вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза