Рішення № 139314850, 28.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусправа № 380/14584/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною,

у с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , в якій позивач просить суд ( з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог)

Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо непоновлення виплати пенсії Позивачці з 01.10.2021 на визначений нею банківський рахунок IBAN , відкритий в АТ «Акцент-Банк».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) поновити з 01.10.2021 виплату призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком, виплатити суми недоотриманої пенсії на банківський рахунок Позивачки IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Акцент-Банк».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка є громадянкою України, якій у 1994 році призначено пенсію за віком, а у жовтні 1998 року вона виїхала на постійне проживання до Держави Ізраїль, у зв`язку з чим виплату пенсії було припинено. Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 положення закону щодо припинення виплати пенсії громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, визнано неконституційними. Судовими рішеннями у справах № 813/1143/18, № 380/1733/22, № 380/6554/25 та № 380/7921/25 встановлено право позивачки на поновлення та перерахунок пенсії, а також зобов`язано відповідача виплатити заборгованість за період по 30.09.2021. Разом з тим, виплату пенсії позивачці з 01.10.2021 припинено. На звернення представника позивачки із заявою від 06.04.2026 про поновлення виплати пенсії та перерахування коштів на відкритий банківський рахунок із наданням належно засвідчених документів відповідач листом від 21.04.2026 відмовив у здійсненні виплати, посилаючись на необхідність особистого звернення та відсутність міжнародного договору між Україною та Державою Ізраїль. Позивачка вважає таку бездіяльність і відмову відповідача протиправними, такими, що порушують її конституційне право на соціальний захист та суперечать усталеній практиці Верховного Суду.

Ухвалою від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали (вх.№67571 від 31.07.2026).

Ухвалою від 04.08.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх.№13424ел від 21.08.2026) у якому зазначив, що на виконання попередніх судових рішень Головним управлінням проведено перерахунок пенсії. Щодо виплати коштів, нарахованих на виконання судових рішень, відповідач зазначив, що видатки здійснюються за окремими напрямами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до норм закону про Державний бюджет, а органом Пенсійного фонду вжито всіх можливих заходів у межах покладених повноважень. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

28.10.1998 позивачка виїхала на постійне проживання до Держави Ізраїль, у зв`язку з чим виплату пенсії їй було припинено на підставі положень статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2026 у справі № 380/7921/25 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 сум недоотриманої пенсії за віком, нарахованих на виконання рішень судів у справах № 813/1143/18 та № 380/1733/22 за період із 07.10.2009 по 30.09.2021, на банківський рахунок в АТ «Акцент-Банк» IBAN НОМЕР_2 .

Листом від 14.01.2026 № 2074-39662/А-02/8-1300/26 відповідач повідомив, що з 01.10.2021 нарахування та виплата поточної пенсії позивачці не здійснюється.

06.04.2026 представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про поновлення виплати пенсії позивачці, до якої долучено нотаріально посвідчену та легалізовану апостилем заяву самої позивачки, копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, довіреність та довідку про відкриття рахунку IBAN НОМЕР_2 в АТ «Акцент-Банк».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 21.04.2026 № 21696-22627/М-02/8-1300/26 у поновленні щомісячної виплати пенсії на вказаний банківський рахунок відмовлено.

Вважаючи поведінку відповідача такою, що порушує його право на поновлення виплати та перерахунку пенсії за віком, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Частиною 3 ст. 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

Статтею 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV, в редакції на момент звернення із заявою від 26.10.2021), встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною п`ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

На виконання названих норм Закону № 1058-IV правлінням Пенсійного фонду затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1, в редакції на момент звернення із заявою від 26.10.2021).

Суд звертає увагу, що даний Порядок №22-1 також регулює питання поновлення виплати пенсії, що є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Відповідно до п. 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п. 2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Пунктом 4-2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення пенсійним органом дій, спрямованих на поновлення пенсії за віком, є відповідна заява особи подана з пред`явленням паспорта (або іншого документа, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік), подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.

При цьому п. 1.1 Порядку №22-1 передбачено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Отже, особа, яка проживає за кордоном, має право на призначення пенсії, реалізація якого повинна здійснюватись у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі Закон № 1058) містить вичерпний перелік підстав для припинення пенсійних виплат.

Закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон не є законодавчо визначеною підставою для зупинення чи припинення виплати пенсії громадянину України.

Крім того, позивачем було оформлено новий паспорт (серія НОМЕР_3 , дійсний до 30.05.2029), копію якого разом із довідкою про громадянство та належно засвідченою довіреністю представника було скеровано відповідачу.

Суд звертає увагу, що позивачкою через належно уповноваженого представника було подано оформлену заяву із зазначенням міжнародного номера банківського рахунку (IBAN), відмова відповідача у поновленні та щомісячній виплаті пенсії з 01.10.2021 є протиправною.

Щодо необхідності подачі заяви особисто позивачем, то суд зазначає, що поновлення виплати пенсії здійснюється виключно на підставі заяви особи, якій її призначено (заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1 Порядку № 22-1,), яка подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Тобто, незалежно від наявності права особи на поновлення пенсії існує обов`язкова процедура прийняття рішення пенсійним органом.

Згідно п. 2.9. Порядку, особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Судом встановлено, що так як позивачем не дотримано встановленого порядку звернення за призначенням пенсії, оскільки вона через представника подавав заяву про відновлення пенсії за віком без дотримання вимог статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" щодо необхідного пакету документів, а відтак територіальний орган ПФУ виконав обов`язок щодо розгляду заяви та роз`яснення порядку поновлення виплати пенсії.

Слід звернути увагу, що особа, яка проживає за кордоном, має право на поновлення пенсії, проте реалізація такого права повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

Аналогічна правова позиція щодо тлумачення норм Закону № 1058-IV та Порядку №22-1 викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 540/1588/19 адміністративне провадження № К/9901/7333/20 та постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 540/2209/19 адміністративне провадження № К/9901/20317/20.

Доводи представника позивача, про те що позивач має право на поновлення пенсії за віком, оскільки звернувся до відповідача із заявою про поновлення пенсії за віком, додавши необхідні документи, є безпідставними, оскільки пенсія не поновлюється автоматично, а її поновлення відбувається у разі подання позивачем заяви з дотриманням Порядку 22-1.

Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості повторного звернення за поновлення пенсії до органів Пенсійного фонду України, з дотриманням порядку, визначеного, зокрема, у Законі № 1058-IV і затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.

Суд звертає увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Правову оцінку діям відповідача суд надає з огляду на вимоги статті 19 Конституції України та зважаючи на відповідність дій та рішень суб`єкта владних повноважень критеріям, установленим у частині другій статті 2 КАС. Суд, зокрема, перевіряє, чи вони вчинені/прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, саме при дотриманні в даному випадку позивачем встановленого порядку звернення до пенсійного органу з питання поновлення пенсії, і, як наслідок, вчинення суб`єктом владних повноважень дій (бездіяльності) або прийняття рішення всупереч Конституції України та діючого законодавства, такі його рішення, дії чи бездіяльність, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 2 КАС України, мають бути визнані адміністративним судом протиправними та скасовані.

З огляду на встановлені обставини суд доходить висновку про наявність протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непоновлення та невиплати пенсії позивачці за період з 01.10.2021 на визначений банківський рахунок, а порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача поновити нарахування та виплату призначеної пенсії за віком з 01.10.2021 та виплатити суму недоотриманої пенсії за вказаний період на зазначений рахунок позивачки в АТ «Акцент-Банк».

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду з посиланням на положення діючого законодавства та доводи, викладені у відзиві, безпідставність заявлених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням наведених висновків суду.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд

у х в а л и в :

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про зобов`язання вчинити дії,- задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2021 на визначений нею банківський рахунок IBAN , відкритий в АТ «Акцент-Банк».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області поновити з 01.10.2021 виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком, виплатити суми недоотриманої пенсії на банківський рахунок Позивачки IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Акцент-Банк».

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885).

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна