Рішення № 139314835, 28.08.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 рокусправа № 380/20878/25Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України (місцезнаходження: вул. Госпітальна, 16, м.Київ, 01133; код ЄДРПОУ 08356179), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо неприйняття належним чином оформленої постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України розглянути скаргу ОСОБА_1 про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502 та прийняти постанову відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача посилається на те, що Рішенням приписної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2014, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, згідно ст. 47 «А» наказу МОУ № 402. 22.11.2024 службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач скерований для проходження Військово-лікарської комісії. Відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №261/2502 від 22.11.2024 солдат запасу ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби, яку представник позивача оскаржив до 16 Регіональної ВЛК з проханням скасувати постанову.

Однак, 16 Регіональна ВЛК листом від 14.07.2025 №1190/5473, за результатами розгляду скарги зазначила, що підстав до скасування постанови, оформленої довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 № 261/2507 від 22.11.2024, за наданими документами, не має.

Представник позивач, вважаючи таке рішення протиправним, скористався адміністративним порядком його скарження та оскаржив таке до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України.

Повідомляє, що за результатами розгляду скарги відповідач листом №598/9/24289 від 07.10.2025 надав відповідь, де зазначив, що постанова від 22.11.2024 №261/2502 та роз`яснення 16 Регіональної ВЛК прийняті обґрунтовано, відповідно до вимог Положення, ознак неправомірності посадових осіб ВЛК не вбачається. Зазначено, що наявність ОСОБА_1 захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби не підтверджено медичною документацією. Представник позивача стверджує, що відповідач при розгляді скарги свій висновок повинен оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК за результатами розгляду скарги свідчить про те, що суб`єкт владних повноважень не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, вважає, що у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 03 листопада 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою про відкриття спрощеного позовного провадження, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Однак, станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи від відповідача на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Згідно довідки №102 від 06.07.2016, виданої військовим комісаром І.В. ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі Рішення приписної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.02.2014, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, згідно ст. 47 «А» наказу МОУ № 402 2008 року Довідка видана безтерміново.

22.11.2024 службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач скерований для проходження Військово-лікарської комісії.

Відповідно до довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №261/2502 від 22.11.2024 солдат запасу ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

21.05.2025 представник позивача подав до 16 Регіональної ВЛК скаргу, у якій просив: скасувати постанову, оформлену у вигляді довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №261/2502 від 22.11.2024.

Однак, листом від 14.07.2025 №1190/5473, 16 Регіональна ВЛК відмовила у задоволенні такої скарги.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач через свого представника звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України зі скаргою від 13.08.2025, у якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії щодо належного, всебічного, повного і об`єктивного розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 травня 2025 року про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502;

- визнати протиправною та скасувати постанову Миколаївської територіальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії при другому відділ м. ІНФОРМАЦІЯ_5 (оформленої у вигляді довідки) від 22.11.2024 №261/2502.

За результатами розгляду вказаної вище скарги, ЦВЛК листом №598/9/24289 від 07.10.2025 надала відповідь, де серед іншого зазначила, що за встановленим, на момент огляду, солдату запасу ОСОБА_1 діагнозом, враховуючи ступені тяжкості захворювань та ступені порушення функції органів і систем органів, постанову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК від 22.11.2024 № 261/2502, на підставі пункту «в» статті 47, графи II Розкладу хвороб, у формулюванні: «Придатний до військової служби», та роз`яснення 16 ВЛК регіональної ВЛК, оформлене листом від 14.07.2025 № 1190/5473 прийнято обґрунтовано, ознак неправомірності посадових ВЛК відповідно до вимог Положення, не вбачається.

Не погоджуючись з такою відповіддю, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення його прав, суд враховує наступні положення законодавства.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб

Відповідно до вимог частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суб`єктом владних повноважень на підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року №2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Так, статтею 70 Закону № 2801-XII визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.

Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом МОУ 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я МОУ, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Згідно з абзацами 1-7 пункту 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:

Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

ВЛК регіону.

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Начальник ЦВЛК безпосередньо підпорядковується командувачу Медичних сил Збройних Сил України. Усі штатні ВЛК Збройних Сил України безпосередньо підпорядковуються начальнику ЦВЛК (пп. 2.3.2 п. 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

На ЦВЛК покладається, зокрема організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи (за необхідності); розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

За рішенням ЦВЛК на ВЛК регіону, незалежно від адміністративно-територіальної зони відповідальності ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи, покладається розгляд, контроль, затвердження постанов позаштатних постійно діючих ВЛК та прийняття, скасування, перегляд постанов про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби (2.4.3 пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються, зокрема: організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з підпунктом 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; запитувати особові та пенсійні справи, медичні документи, матеріали службового (спеціального) розслідування, дізнання, досудового розслідування, характеристики, архівні довідки, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття постанови;

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6. пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до підпункту 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно з підпунктом 2.5.1. пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать:

госпітальні ВЛК;

гарнізонні ВЛК;

ЛЛК;

ВЛК Десантно-штурмових військ;

ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України;

ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України;

ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

За змістом підпункту 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

Главою 3 розділу І Положення № 402 встановлено порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК.

Згідно з пунктом 3.2 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Пунктом 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 встановлено, що скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_8 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Відповідно до пункту 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Як убачається із наведених вище норм Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом в постанові від 26.02.2025 у справі №600/3273/22-а.

Таким чином, законодавством передбачено адміністративний та судовий порядок захисту прав громадян, зокрема шляхом оскарження рішень ВЛК регіону до суду або ж до органу вищого рівня, а саме до ЦВЛК.

При цьому, відповідна скарга в адміністративному порядку подається у порядку та в строки, визначеному Законом України «Про звернення громадян».

Пунктом 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402 чітко встановлено, що у разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення, суд дійшов висновку про помилковість доводів представника позивача щодо необхідності оформлення ЦВЛК саме постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність регіональної ВЛК та постанову позаштатної ВЛК.

Водночас, судом встановлено, що за результатом розгляду скарги позивача відповідач надав роз`яснення, оформлене листом №598/9/24289 від 07.10.2025, тому вчинені дії в повній мірі відповідають пункту 3.4 глави 3 розділу I Положення № 402.

За встановлених обставин суд дійшов висновку про відсутність протиправної бездіяльності Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України щодо неприйняття належним чином оформленої постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502.

Суд зауважує, що визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача.

Разом з тим, відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (Постанова КАС ВС від 16.10.2024 у справі № 826/5982/18, від 18.07.2023 у справі № 826/27791/15, від 27.07.2022 у справі № 420/14973/21, від 23.06.2022 у справі № 522/22136/17).

Що ж до позовних вимог про зобов`язання Центральної військово-лікарської комісію Збройних сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Як вже йшлося вище, законодавством передбачено адміністративний та судовий порядок захисту прав громадян, зокрема шляхом оскарження рішень ВЛК регіону до суду або ж до органу вищого рівня, а саме до ЦВЛК.

Водночас, з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та КП «ДСС», судом встановлено, що позивач окрім адміністративного порядку оскарження рішення ВЛК, скористався також і судовим порядком, зокрема в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебували справи № 380/25541/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі ІНФОРМАЦІЯ_10 , Військової частини НОМЕР_2 , Миколаївської позаштатної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_9 , 16 регіональної військово-лікарської комісії (військово-лікарська комісія Західного регіону) про визнання протиправною та скасування постанови та № 380/15372/25 за позовом ОСОБА_1 до 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України про визнання протиправними дій.

У справі № 380/25541/24 ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502;

- визнати протиправними дії щодо взяття на облік та проведення призову під час мобілізації;

- визнати протиправним та скасувати наказ №765 від 22.11.2024 про призов на військову службу під час мобілізації на особливий період та направлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати привести військово-облікові документи у відповідність до наявних відомостей щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку.

У справі № 380/15372/25 ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною бездіяльність 16 Регіональної військово-лікарської комісії щодо неприйняття належним чином оформленої постанови за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 21 травня 2025 року про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502;

- зобов`язати 16 Регіональну військово-лікарську комісію розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21 травня 2025 року про перегляд постанови (оформленої у вигляді довідки) військово-лікарської комісії від 22.11.2024 №261/2502 та прийняти постанову відповідно до глави 2 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 380/25541/24 позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_9 №261/2502 від 22.11.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_9 в особі ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо взяття на облік та проведення призову під час мобілізації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 №765 від 22.11.2024 про виключення ОСОБА_1 з обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлення у військову частину НОМЕР_2 . В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі № 380/15372/25 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії 16 Регіональної військово-лікарської комісії Міністерства Оборони України щодо неврахування під час розгляду скарги ОСОБА_1 від 21.05.2025 документів на підтвердження стану його здоров`я. Зобов`язано 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства Оборони України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.05.2025 із урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позову відмовлено.

При цьому, судове рішення у справі №380/15372/25 набрало законної сили 27.02.2026.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зобов`язання ЦВЛК повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на рішення 16 РВЛК та довідку №261/2502 від 22.11.2024, адже такі скасовані у судовому порядку.

Більше того, 16 Регіональну військово-лікарську комісію Міністерства Оборони України зобов`язано повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.05.2025 із урахуванням висновків суду. Тобто, нове рішення 16 РВЛК може бути новим предметом оскарження до ЦВЛК або ж до суду.

Натомість рішення ЦВЛК, оформлене листом №598/9/24289 від 07.10.2025 не може породжувати для позивача жодних-правових наслідків, адже таке фактично прийняте за результатами розгляду скарги на рішення, які вже скасовані у судовому порядку та вичерпало свою дію.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як безпідставні.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна