Рішення № 139314623, 27.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Київ справа №320/33778/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (01133, м. Київ, вул. Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 08356179), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих захворювань серцево-судинної системи, оформленої довідкою гарнізонної ВЛК №2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 15.10.2024 року №5954 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 пов?язаних із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України Міністерства оборони України повторно розглянути заяви ОСОБА_1 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих захворювань серцево-судинної системи, оформленої довідкою гарнізонної ВЛК, №2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 15.10.2024 року №5954 в частині встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_1 пов`язаних із захистом Батьківщини, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні;

- стягнути з Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України Міністерства оборони України витрати на правову допомогу в розмірі 9 000 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що на момент призову на військову службу у нього були відсутні проблеми зі здоров`ям, відтак причинний зв`язок діагностованих захворювань пов`язаний із захистом Батьківщини.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження.

Позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху після відкриття.

Відповідач, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, відзив до суду не подав. Відтак, суд вирішує спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач є військовослужбовцем, який в період з 01.11.2022 по 10.11.2022, з 15.11.2022 по 04.12.2022, 08.07.2023 по 12.10.2023, з 26.03.2025 по 02.04.2025,04.04.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідно до огляду кардіолога від 16.09.2024 ОСОБА_1 встановлено діагноз: 121.0 Гострий трансмуральний інфаркт передньої стінки міокарда, ІХС. Г. О-інфаркт міокарду передньо-перетинково-верхівково-бокової ділянки лівого шлуночка з переходом на задню стінку (21.07.2024 р.). КВГ, стентування ПМШГ ЛКА (21.07.24, 06.09.24). СН ПА ст. Гіпертонічна хвороба III стадії, ступінь 1, ризик 4.

15.10.2024 гарнізонною військово-лікарською комісією № 2 НВМКЦ «ГВКГ» проведено огляд майора ОСОБА_1 та видано Довідку військово-лікарської комісії.

Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №751559 від 12.11.2024 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності, захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 5569 від 24.04.2025, встановлено діагноз 120.8-інші форми стенокардії, опис діагнозу: ІХС: стенокардія напруження ФК ІІ. Дифузний та післяінфарктний (07.2024) кардіосклероз. Стан після КВГ (07.2024, 09.2024, 28.04.2025) гемодинамічно значимих обструктивних змін коронарних артерій - не виявлено. Стент в ПМШГ -прохідний. Тип коронарного кровотоку-збалансований. Стан після стентування ЛКА (07.2024). Гіпертонічна хвороба II ст.

Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): 125.2 IXС. Дифузний та постінфарктний дрібновогнищевий (21.07.2024) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій за даними КВГ від 21.07.2024: субоклюзія середньої третини ГІМШГ ЛКА. Стан після стентування - 1 ГІМШГ ЛКА (21.07.2024). Стан після КВГ від 06.09.2024: спазм ПМШГ ЛКА дистальніше стента. Недостатність МК і ТК І ст. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії. С 1. М42.16 Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, спондильоз, спондилоартроз, ретролістез ті L3 хребта з больовим синдромом при незначному порушенні функції. М17 Остеоартроз правого колінного суглобу І-II ст. з больовим синдромом при незначному порушення функції. H90.3 Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість, HS2.0 Далекозорість в 0,7SD правого ока при гостроті зору 1,0 з корекцією, змішаний астигматизм лівого ока в 0,75D при далекозорості в 1,0D і гостроті зору 1,0 з корекцією. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби. На підставі статті 40-б, 64-в, 61-в графи III Розкладу хвороб. Придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку оперативного забезпечення, охорони.

Не погоджуюсь з висновком військово-лікарської комісії, позивачем було подано заяву щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих захворювань серцево-судинної системи, оформленої довідкою гарнізонної ВЛК №2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 15.10.2024 №5954 на формулювання: «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини».

Відповідно до відповіді Центральної військово-лікарської комісії ЗС України №598/6/3428 від 06.02.2025 року, повідомлено, що військово-лікарською комісією ЦВК ЗС України 05.02.2025 року проведено засідання, на якому було розглянуто питання перегляду причинного зв`язку діагностованих у позивача захворювань та прийнято постанову відповідно вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за Nє1109/15800, зі змінами. Постанова ВЛК оформлена протоколом № 948.

Відповідно до Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 05.02.2025 року №948 вказано, Захворювання майора ОСОБА_1 , 31.07.1969 ( НОМЕР_1 ): Ішемічна хвороба серця Дифузний та постінфарктний дрібновогнишевий (21.07.2024) кардіосклероз. Стенозуючий атеросклероз коронарних артерій за даними КВГ від 21.07.2024: субоклюзія середньої третини ПМШГ ЛКА Стан після стентування - 1 ПМШГ ЛКА (21.07.2024). Стан після КВГ від 06.09.2024: спазм ПМШГ ЛКА дистальніше стента. Недостатність мітрального і тристулкового клапанів І ст. CHI. Гіпертонічна хвороба II стадії. СН І. Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, спондильоз, спондилоартроз, ретролістез тіла L3 хребця з больовим синдромом при незначному порушенні функції. Остеоартроз правого колінного суглобу 1-II ст. з больовим синдромом при незначному порушенні функції. Хронічна двобічна нейросенсорна приглухуватість. Далекозорість в 0,75 Д правого ока при гостроті зору 1,0 з корекцією, змішаний астигматизм лівого ока в 0,75Д при далекозорості в 1,0Д і гостроті зору 1,0 з корекцією. Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей", що підтверджується медичними документами - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.

За результатами наданих позивачу копій військово-облікових та медичних документів, підстав для задоволення вимог згідно його заяви від 23.01.2025 року щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностованих у нього захворювань серцево-судинної системи за довідкою гарнізонної ВЛК №2 Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 15.10.2024 року № 5954 на формулювання: «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини» не встановлено.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Законодавством, яке підлягає застосуванню у площині спірних правовідносин є Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Положення № 402 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 2801-XII законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом № 2232-ХІІ.

Частиною третьою статті 1 вказаного Закону передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом МОУ 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я МОУ, Служби безпеки України та інших військових формувань.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до абзаців1-5 пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать:Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Пунктом 2.3 розділу І Положення № 402 передбачено, що Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається, зокрема, організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України (абзац 1 підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення № 402).

Як передбачено підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 ЦВЛК має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема: а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; ґ) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.

Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті «а» цього пункту.

Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивач з 01.11.2022 по 10.11.2022, з 15.11.2022 по 04.12.2022, 08.07.2023 по 12.10.2023, з 26.03.2025 по 02.04.2025,04.04.2025 брав участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Оскільки на момент прийняття на службу скарг на стан здоров`я позивач не заявляв, а проблеми зі здоров`ям виникли та прогресували в період його служби та під час безпосередньої участі у захисті Батьківщини, позивач вважає, що прийняте рішення ЦВЛК від підлягає скасуванню, а матеріали - повторному розгляду.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Під час розгляду даної справи суд враховує правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 по справі № 240/13173/22 при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров`я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення № 402.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. (постанова Верховного Суду від 26.02.2025 по справі № 240/13173/22 )

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких.

Під час розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття рішення, оформлене протоколом засідання військово-лікарської комісії №948 від 05.02.2025.

Натомість встановлено, що згідно змісту протоколу, при прийнятті рішення відповідачем були досліджені та враховані, в т.ч. копії військово-облікових та медичних документів, наданих позивачем.

Відтак, дії відповідача щодо зазначення причинно-наслідкового зв`язку за результатами проходження позивачем військово-лікарської комісії «захворювання, так, пов`язані з проходженням військової служби» є правомірними.

Таким чином, підстави для перегляду рішення по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , відсутні.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду у постановах по даній категорії справ, враховуючи обставин справи та докази, наявні на їх підтвердження, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 19, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.