Ухвала суду № 139314381, 28.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2026 року № 320/33815/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними та скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Берегового Владислава Сергійовича про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб, у якому просить суд:

- Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Дніпровського відділу ДВ у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у незакінченні виконавчого провадження № 57991873 із стягнення виконавчого збору за наявності факту фактичного виконання в повному обсязі судового рішення приватним виконавцем і стягнення основної винагороди приватним виконавцем у межах виконання одного й того самого виконавчого документа (ВЛ № 2604/24484/12, виданого 07.10.2013 Дніпровським районним судом м. Києва), та як наслідок зобов?язати державного виконавця закінчити виконавче провадження № 57991873 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та частини восьмої статті 27 цього Закону.

- Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Дніпровського відділу ДВ у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білець Т.М. від 12.03.2026 про повернення виконавчого документа (Постанови № 40630210 від 02.01.2019) стягувачу у виконавчому провадженні №57991873.

- Визнати протиправною та скасувати постанову № 40630210 від 02.01.2019 про стягнення виконавчого збору (ВП № 40630210) у розмірі 121 521,40 грн, видану в. о. начальника Дніпровського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Лагоцькою В.Ф. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2604/24484/12, виданого 07.10.2013 Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості в сумі 1 214 000,00 грн та судового збору 1 214 грн., яку 04.01.2022 виведено в окреме виконавче провадження № 57991873.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Як вбачається, у п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

У позовній заяві зазначено, що лише 29.07.2026, при ознайомленні з матеріалами АСВП (за ідентифікатором доступу до матеріалів ВП № 57991873), позивачу стало відомо про винесення 12.03.2026 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білець Т. М. постанови про повернення виконавчого документа стягувачу (ДВС), виданої державним виконавцем при примусовому виконанні постанови про стягнення виконавчого збору № 40630210 від 02.01.2019. Цією постановою державний виконавець (посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження») постановив повернути виконавчий документ постанову № 40630210 від 02.01.2019, реєстраційний номер BП № 57991873, видану Дніпровським РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві про стягнення виконавчого збору, стягувачу (Дніпровському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Краківська, 20, код ЄДРПОУ 35011660), з відправленням копії стягувачу.

Позивач вказує, що 19.09.2022 року з рахунку позивача в АТ КБ «Приватбанк» за заявою органу державної виконавчої служби списано кошти у сумі 2 164,52 грн саме на виконання постанови № 40630210, рахунок заарештовано, а картку заблоковано, про що позивачу стало відомо лише 29.07.2026 року , після отримання копії виписки.

Із матеріалів справи, судом встановлено, що з 19.09.2022 року позивачу достеменно відомо про наявність виконавчого провадження .

Водночас позовна заява в інтересах позивача подана до Київського окружного адміністративного суду лише 29.07.2026.

Суд звертає увагу, що з моменту списання коштів у сумі 2 164,52 грн на виконання постанови № 40630210 (19.09.2022 року) до дня подання позовної заяви минув передбачений законом десятиденний строк, причому цей строк був суттєво перевищений, що свідчить про пропуск встановленого процесуального строку для звернення до суду у справах цієї категорії.

Окрім цього, у матеріалах позовної заяви відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також будь-які докази на підтвердження поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позовної заяви відповідну заяву про поновлення цього строку разом із доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску.

Таким чином, позовна заява подана з порушенням встановлених процесуальних вимог щодо строків звернення до суду, без належного обґрунтування причин такого пропуску.

Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунуті в п`ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:

-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об`єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».

Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними та скасування постанови залишити без руху.

Позивачу надається п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльність, визнання протиправними та скасування постанови вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вісьтак М.Я.