Рішення № 139314256, 28.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року справа №320/18754/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» (адреса Україна, 08602, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Сонячна, будинок 3-А, корпус 1, квартира 37 ЄДРПОУ 45993992) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (адреса Україна, 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (адреса Україна, 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Суть спору та процесуальні дії у справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.04.2026 № 13714044/45993992;

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» від 24.03.2026 № 9 датою її фактичного надходження до контролюючого органу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 позов прийнято та відкрито провадження у справі.

Позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ТОВ «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 45993992) здійснює реальну господарську діяльність у сфері оптової торгівлі, є платником ПДВ, має відкриті банківські рахунки, місцезнаходження та орендоване нежитлове приміщення, що підтверджується відповідними документами. У зв`язку із господарською операцією з ТОВ «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТИ» позивач склав податкову накладну № 9 від 24.03.2026 на суму 309 400,00 грн, у тому числі ПДВ 51 566,67 грн, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. У квитанції контролюючий орган запропонував надати пояснення та загальний перелік документів, без конкретизації документів, необхідних саме для реєстрації цієї податкової накладної. 01.04.2026 ТОВ «КСС» подало пояснення та копії документів, зокрема договір поставки, рахунок-фактуру, платіжні документи та банківські виписки, документи щодо придбання товару у нерезидента, договір оренди та форми № 20-ОПП. Позивач пояснив, що спірна податкова накладна складена на суму попередньої оплати, отриманої від покупця, тоді як товар, замовлений у постачальника-нерезидента зі США, оплачений та перебував у процесі міжнародного транспортування до України. 03.04.2026 Комісія направила повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів. Позивач вважає, що в ньому не було зазначено причин неврахування раніше поданих документів, а також повторно витребувано документи, які вже подавалися, що свідчить про відсутність визначеності щодо необхідного переліку документів. 07.04.2026 товариство надало додаткові пояснення та документи, у яких зазначило, що господарська операція має реальний характер, товар придбано у нерезидента, оплачено та транспортується авіаційним транспортом. Також позивач повідомив про наявність працівників, витрати на оплату праці та сплату податкового зобов`язання з ПДВ за березень 2026 року, на підтвердження чого подав відповідні документи. 09.04.2026 Комісія прийняла рішення № 13714044/45993992 про відмову в реєстрації податкової накладної, пославшись на ненадання/часткове ненадання додаткових пояснень та документів. У додатковій інформації зазначено: «Відсутні підтвердження термінів поставки товару відповідно до умов договору». Позивач не погоджується з цим рішенням, оскільки ні в квитанції, ні в повідомленні від 03.04.2026 № 13703183/45993992 Комісія не вимагала документів щодо строків поставки. Водночас саме їх відсутність згодом була визначена підставою для відмови в реєстрації податкової накладної. Подана позивачем 22.04.2026 скарга була залишена без задоволення рішенням від 29.04.2026 № 9274/45993992/2, при цьому як підставу зазначено лише загальне формулювання про ненадання первинних документів. Позивач наголошує, що контролюючий орган повинен конкретно зазначити, яких документів не вистачає та які обставини перешкоджають реєстрації податкової накладної, а також надати оцінку вже поданим документам. На його думку, загальне посилання на ненадання документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації. Щодо строків поставки позивач зазначає, що між ТОВ «КСС» та ТОВ «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» укладено договір поставки від 03.02.2026 № 00-000024, за яким строк відвантаження визначається за домовленістю сторін та зазначається у специфікації або листуванні. На виконання договору покупець здійснив два платежі по 309 400,00 грн, на перший із яких податкова накладна № 3 від 12.03.2026 була зареєстрована, а на другий складено спірну податкову накладну № 9. Для виконання договору позивач уклав із Universal HDD контракт від 01.03.2026 № 01/03/26 на придбання товару у США, отримав інвойс та сплатив 6 800 доларів США. Транспортування здійснюється стороннім перевізником. Позивач пояснює, що конкретний строк поставки об`єктивно неможливо було визначити через специфіку товару, міжнародне авіаперевезення, необхідність спеціального пакування, маркування, оформлення транспортних документів та погодження умов перевезення авіаперевізником. Строки доставки залежать від об`єктивних логістичних обставин і не залежать від волі товариства. За таких обставин позивач вважає, що відсутність у договорі конкретної дати поставки не свідчить про нереальність чи безтоварність господарської операції, оскільки факт придбання та оплати товару підтверджено первинними документами, операція має ділову мету та відповідає звичайній господарській діяльності товариства. Таким чином, позивач вважає рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної необґрунтованим, оскільки контролюючий орган не конкретизував необхідних документів, не зазначив відповідних вимог до строків поставки до прийняття рішення, не надав належної оцінки поданим документам та обмежився загальними формулюваннями. На думку позивача, таке рішення не відповідає вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, а тому є протиправним.

19.05.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду скеровано спільний письмовий відзив сторони відповідача.

Відповідачі заперечують проти задоволення позовних вимог та зазначають, що реєстрацію податкової накладної № 9 від 24.03.2026 було зупинено відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки обсяг постачання товару перевищував величину залишку придбання такого товару. На виконання вимог контролюючого органу позивач подав пояснення та документи, однак Комісія встановила їх недостатність. Зокрема, не було надано документів, що підтверджують строки поставки, митної декларації, сертифікатів відповідності, CMR, видаткової накладної, специфікації до договору та товарно-транспортних документів. У зв`язку з ненаданням додаткових пояснень і документів Комісія ГУ ДПС у Київській області прийняла рішення від 09.04.2026 № 13714044/45993992 про відмову в реєстрації податкової накладної. Відповідач вважає це рішення обґрунтованим та таким, що прийняте в межах і у спосіб, передбачені законом. Також відповідач посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності встановлення достатності поданих документів для реєстрації податкової накладної та зазначає, що Комісія має право перевіряти їх достовірність шляхом зіставлення з іншими джерелами інформації. За результатами адміністративного оскарження скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Комісії - без змін. Водночас відповідач заперечує проти вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, вважаючи, що така вимога фактично втручається у дискреційні повноваження податкового органу.

22.05.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» подав письмову відповідь на відзив.

Позивач вважає доводи відповідачів необґрунтованими, а оскаржуване рішення - формальним та недостатньо вмотивованим. Вказано, що твердження відповідачів про те, що позивач не посилався на незрозумілість підстав зупинення реєстрації, не відповідає дійсності. У скарзі та позовній заяві позивач зазначав про відсутність чіткого переліку необхідних документів та незрозумілість причин неврахування вже поданих документів. Крім того, різні документи відповідачів містять різні підстави зупинення та відмови, що свідчить про відсутність чіткої мотивації рішення. Окрім цього зазначено, що позивач виконав вимоги Порядку № 1165 та подав наявні документи й пояснення, які підтверджують реальність господарської операції та правомірність складення податкової накладної. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» вказав, що податкова накладна № 9 від 24.03.2026 була складена на суму попередньої оплати за першою подією. На момент її складання товар ще не був ввезений в Україну та фактично не поставлений покупцю. Тому видаткова накладна, ТТН, митна декларація, CMR та інші документи, що оформлюються після фактичного переміщення та поставки товару, об`єктивно не могли існувати. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» вказав, що він заздалегідь повідомляв контролюючий орган про специфіку господарської діяльності та обставини придбання товару у нерезидента. Надані договори підтверджують умови співпраці, порядок поставки та оплати, а інші наявні документи були подані до контролюючого органу. Водночас відповідачі не зазначили, які саме подані позивачем документи є неналежними чи складеними з порушенням законодавства, а також не обґрунтували, чому їх недостатньо для підтвердження господарської операції. Таким чином, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» вважає, що відповідачі формально розглянули подані документи, не врахували об`єктивні обставини їх відсутності та не навели належного обґрунтування відмови в реєстрації податкової накладної.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

У спільному відзиві сторони відповідача від 08.07.2025, представники просили суд розгляд справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Водночас, суд враховуючи зазначені обставини, обсяг та характер доказів у справі, для об`єктивного та повного з`ясування обставин справи, дійшов висновку, що розгляд даної справи слід проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Справа, що є предметом розгляду, до категорій спорів, для яких законом передбачено розгляду в порядку загального позовного провадження, не відноситься.

До того ж обсяг доказової бази та кількість учасників у даній справі не є значним.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Так, спрощене провадження (як з викликом, так і без виклику сторін) спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження без виклику сторін не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги.

Таким чином, суд вважає, що зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на предмет спору та характер спірних правовідносин, підстави для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відсутні.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини.

ТОВ «КОМПЛЕТ-СПЕЦСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 45993992), створене 26.09.2025, основний вид діяльності оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

З 01.11.2025 товариство зареєстроване платником ПДВ, має відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». Місцезнаходження товариства: 08602, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Сонячна, буд. 3-А, корп. 1, кв. 37. Крім того, товариство орендує нежитлове приміщення за адресою: 08601, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Володимирська, 4, що підтверджується договором оренди № 8 від 01.03.2026 та формами № 20-ОПП.

Щодо правовідносин із ТОВ «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» судом встановлено, що між сторонами укладено договір поставки від 03.02.2026 № 00-000024, за умовами якого постачальник передає у власність, а замовник оплачує та приймає товар в асортименті й на умовах, визначених рахунком-фактурою або специфікацією; строк відвантаження товару, згідно з пунктом 2.2 договору, визначається за домовленістю сторін і зазначається у специфікації або листуванні.

На виконання договору товариство виставило покупцю рахунок від 03.03.2026 № 19 на суму 618 800,00 грн, у тому числі ПДВ 103 333,33 грн; покупець здійснив два платежі по 309 400,00 грн 12.03.2026 та 24.03.2026. На першу частину передоплати складено податкову накладну № 3 від 12.03.2026, успішно зареєстровану в ЄРПН, на другу спірну накладну № 9 від 24.03.2026, реєстрацію якої, на думку позивача, зупинено безпідставно.

Позивач також здійснює закупівлі у нерезидентів, зокрема зі США: 01.03.2026 з Universal HDD укладено контракт № 01/03/26 на поставку запасних частин і комплектуючих для бурового обладнання на умовах EXW Chicago (Інкотермс-2024), за яким постачальник повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження протягом 10 днів з моменту затвердження інвойсу після передоплати; комплектація здійснюється за адресою постачальника у США, а транспортування може забезпечуватися як постачальником, так і стороннім перевізником у цьому випадку залученим стороннім перевізником, пошук якого зумовлений особливостями товару. Товариство отримало комерційний інвойс № 03-26 від 10.03.2026 на суму 6 800 доларів США і виконало зобов`язання, сплативши цю суму 16.03.2026, що підтверджується платіжною інструкцією.

Так, у межах господарських правовідносин з ТОВ «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТИ» товариство склало та подало на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 9 від 24.03.2026 на суму 309 400,00 грн, у тому числі ПДВ 51 566,67 грн.

Реєстрацію цієї накладної зупинено квитанцією № 9081070531 від 31.03.2026 з посиланням на перевищення обсягу постачання товару за кодом УКТ ЗЕД 3403 над величиною залишку, визначеного як різниця обсягів придбання та постачання такого товару відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З метою реєстрації накладної 01.04.2026 товариство подало Комісії пояснення та копії документів, зокрема рахунок-фактуру, договір поставки, платіжні інструкції та банківські виписки, оборотно-сальдові відомості, контракт, інвойс, договір оренди та форми № 20-ОПП, повідомивши, що податкова накладна № 9 складена на суму попередньої оплати, отриманої від покупця за договором поставки, а товар, замовлений у постачальника-нерезидента зі США, оплачений і на дату подання пояснень перебував у процесі міжнародного транспортування на територію України; фактичне постачання на дату складання накладної не відбулося, оскільки накладну складено на суму авансу.

03.04.2026 Комісія направила повідомлення № 13703183/45993992 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

07.04.2026 товариство надало додаткові пояснення, наголосивши, що спірна накладна складена на суму попередньої оплати, товар замовлений у постачальника-нерезидента зі США, оплачений і перебуває у процесі транспортування авіаційним транспортом на митну територію України; після надходження товару буде здійснено митне оформлення, а для подальшого транспортування планується залучення сторонньої логістичної компанії. Товариство також повідомило про здійснення реальної господарської діяльності, наявність найманих працівників і витрат на оплату праці, подавши відомість нарахування заробітної плати за березень 2026 року та звітність з ЄСВ і ПДФО за цей період, а також про сплату в повному обсязі податкового зобов`язання з ПДВ, що виникло за результатами діяльності за березень 2026 року, долучивши відповідні підтвердні документи щодо придбання товару, його оплати, оренди приміщення та здійснення господарської діяльності.

Рішенням Комісії від 09.04.2026 № 13714044/45993992 товариству відмовлено в реєстрації податкової накладної № 9 від 24.03.2026 у зв`язку з ненаданням/частковим ненаданням додаткових пояснень і копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у накладній, із додатковою вказівкою: «Відсутні підтвердження термінів поставки товару відповідно до умов договору».

22.04.2026 товариство оскаржило рішення Комісії до Державної податкової служби України, однак 29.04.2026 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Позивач вважає необґрунтованою позицію Комісії щодо відсутності інформації про строк поставки товару та зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено належного обґрунтування причин відмови в реєстрації податкової накладної у розрізі вимог податкового законодавства, тому звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 8 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

При цьому пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку №1246).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Згідно з пунктом 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пунктів 7-8 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10-11 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДПС України, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Так, пунктом 8 Додатку №1 до Порядку №1165 визначено, що до критеріїв ризиковості платника податку належить: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Судом встановлено, що після подання ТОВ «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 9 від 24.03.2026 ДПС України сформовано квитанцію про зупинення її реєстрації, у якій зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 3403 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. При цьому платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній.

Водночас суд звертає увагу, що наведена у квитанції інформація не містить конкретизації обставин господарської операції, які викликали сумніви контролюючого органу, а також чіткого переліку документів, необхідних для підтвердження її реальності. Загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозиція надати широкий перелік документів не дають можливості платнику податків однозначно визначити, які саме обставини та якими конкретно документами він має підтвердити.

За таких обставин суд дійшов висновку, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної № 9 не забезпечила ТОВ «КОМПЛЕКТ-СПЕЦСЕРВІС» належного інформування про конкретні підстави зупинення її реєстрації та документи, необхідні для усунення сумнівів контролюючого органу, що не відповідає вимогам пункту 11 Порядку № 1165.

Неналежне обґрунтування підстав зупинення реєстрації податкової накладної, а надалі й відмови в її реєстрації, свідчить про невідповідність дій контролюючого органу критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 04.12.2018 у справі №821/1173/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 78326524).

Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі №826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 24.03.2026 не було належним чином обґрунтоване контролюючим органом, оскільки у квитанції про зупинення її реєстрації наведено лише загальне посилання на перевищення обсягу постачання товару/послуги 3403 над величиною залишку, визначеного як різниця обсягу придбання та постачання, без конкретизації обставин, які стали підставою для такого висновку, а також без чіткого визначення документів, необхідних для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.

Щодо прийняття відповідачем спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суд зазначає таке.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за №959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261).

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Як зазначено вище, підставою для прийняття контролюючим органом спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 24.03.2026 зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів, зокрема відсутність митної декларації, сертифікатів відповідності, CMR, видаткової накладної, специфікації до договору та товарно-транспортних документів.

Водночас суд зазначає, що відповідач не врахував обставину складання спірної податкової накладної за першою подією - на суму попередньої оплати, у зв`язку з чим на момент її складання та подання на реєстрацію фактичне постачання товару ще не відбулося, а зазначені документи об`єктивно не могли бути складені.

При цьому відповідачем не наведено належного обґрунтування необхідності подання саме таких документів на відповідній стадії господарської операції та не зазначено, які саме з поданих позивачем документів складені з порушенням вимог чинного законодавства.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №5000/889/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 111203544) зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Платником податків надано до податкового органу первинні документи які на його переконання є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 9 від 24.03.2026 позивачем подано письмові пояснення та копії документів на підтвердження відповідної господарської операції.

При цьому квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила конкретизації обставин, які зумовили її зупинення, та не визначала конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про її реєстрацію.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надав контролюючому органу пояснення та документи щодо господарської операції, зокрема договори з ТОВ «БУРОВА КОМПАНІЯ «ГОРИЗОНТ» та Universal HDD, платіжні документи та інші наявні первинні документи, а також пояснив, що податкова накладна № 9 складена на суму попередньої оплати, а товар на момент її складання фактично ще не був ввезений в Україну та поставлений покупцю.

Водночас в оскаржуваному рішенні від 09.04.2026 як підставу для відмови зазначено ненадання/часткове надання додаткових пояснень та документів, а в додатковій інформації відсутність підтвердження строків поставки, митної декларації, сертифікатів відповідності, CMR, видаткової накладної, специфікації та товарно-транспортних документів.

При цьому контролюючий орган не врахував, що частина зазначених документів об`єктивно не могла існувати на момент складення податкової накладної, оскільки вона була складена за першою подією отриманням авансового платежу, до фактичного ввезення та поставки товару.

За таких обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем пояснення та документи підлягали належній оцінці, тоді як оскаржуване рішення не містить достатнього обґрунтування причин, з яких надані документи визнано недостатніми для реєстрації податкової накладної № 9 від 24.03.2026.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що … адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у Київській області документів, а відтак, не довели правомірності своїх рішень.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірних рішень, в яких не наведені мотиви їхнього ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області від 09.04.2026 № 13714044/45993992 не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, у зв`язку з чим підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні позивачем в ЄРПН датою її фактичного подання, суд зазначає таке.

Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктом 19 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до абзацу другого пункту 20 Порядку №1246 датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок), що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України від 28.05.2025, копія якої долучена до матеріалів справи.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 328,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області, оскільки саме спірне рішення відповідача-1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

У свою чергу, оскільки Державна податкова служба України виконує функції по адмініструванню ЄРПН та здійснює реєстрацію у вказаному Реєстрі податкових накладних (у тому числі на виконання судового рішення), задоволення позовної вимоги до ДПС України носить похідний, технічний характер, у той час як саме рішення Головного управління ДПС у Київській області по зупиненню та відмові реєстрації призвело до виникнення даного спору, внаслідок чого на підставі ч.8 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України , саме цей контролюючий орган має компенсувати понесені позивачем судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» (адреса Україна, 08602, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Сонячна, будинок 3-А, корпус 1, квартира 37 ЄДРПОУ 45993992) до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (адреса Україна, 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (адреса Україна, 04655, м. Київ, Львівська площа, буд. 8 ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.04.2026 № 13714044/45993992;

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» від 24.03.2026 № 9 датою її фактичного надходження до контролюючого органу.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКТ СПЕЦСЕРВІС» (адреса Україна, 08602, Київська обл., Обухівський р-н, місто Васильків, вул. Сонячна, будинок 3-А, корпус 1, квартира 37 ЄДРПОУ 45993992) понесені ним судові витрати у розмірі 3 328,00 (три тисячі триста двадцять вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (адреса Україна, 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5А, ЄДРПОУ 44096797).

5. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.