Рішення № 139314173, 27.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Київ справа № 320/25862/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.01.2024 № 00041680701.

В обґрунтування позову зазначено, що у період з 14.11.2023 по 11.12.2023 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було проведено перевірку, зокрема, з метою дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 30.09.2023.

За результатами документальної виїзної планової перевірки позивача, з питань дотримання вимог податкового законодавства 18.12.2023 ГУ ДПС у м. Києві складено Акт № 83796/Ж5/26-15-07-01-05/30218246 (надалі - Акт перевірки).

У відповідності до п. 1 розділу IV Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві зроблено, на думку ДП "Укрсервіс Мінтрансу", хибні висновки про встановлені порушення, а саме:

- порушення пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), статей 4, 9 закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - закону України № 996-ХІУ), п.5 та п.7 П(С)БО 15, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 969 764 грн, в тому числі за 2019 рік - 1 969 764 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 3 квартали 2023 року - 10 943 134 грн.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, надіслав йому заперечення від 29.12.2023 № 34/964-1/12 на Акт перевірки.

18.01.2024 ДП "Укрсервіс Мінтрансу" отримало лист ГУ ДПС у м. Києві від 16.01.2024 № 798/1/26-15-07-01-05 (вх. № 127/01-24) про розгляд заперечення, позиція відповідача залишилася незмінною.

Після чого, ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків наведених у Акті перевірки прийняла оскаржуване податкове повідомлення - рішення (надалі - ППР) від 22.01.2024 № 00041680701 (вх. № 171/01-24), яке позивач вважає необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню та свідчить про безпідставність висновків фіскального органу, викладених в Акті перевірки.

В зазначеному ППР вказано, що на підставі Акту перевірки встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, п.п. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 ПК України, статей 4 та 9 закону України № 996-ХІУ, пп. 5 та 7 П(С)БО 15, та відповідно до Розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві за 2019 рік донараховано податку на прибуток підприємств - 2 462 205,00 грн, в тому числі 1 969 764,00 грн - основний платіж (код платежу 11020100), та 492 441,00 грн - штрафна санкція.

Позивач не погодився з податковим повідомленням - рішенням від 22.01.2024 № 00041680701 та з метою вжиття заходів для досудового врегулювання спору, звернувся зі скаргою від 05.02.2024 № 17/17/114/02-24 до Державної податкової служби України, керуючись положеннями статті 56 ПК України, однак ДП "Укрсервіс Мінтрансу" отримало відмову у задоволенні скарги 19.04.2024.

Позивач вважаючи, що оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем, порушує його права, свободи та інтереси, насамперед майнові, у зв`язку з чим, враховуючи переконання позивача про протиправність, оскарженого податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення, визначено строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивач недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою суду від 02.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ухвалою від 01.10.2024 суд перейшов до розгляду адміністративної справи № 320/25862/24 за позовом Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

Не погоджуючись з аргументами позивача щодо неправомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем було подано відзив, в якому на підтвердження правомірності своїх дій зазначає, що службовими особами податкового органу під час виконання функцій покладених чинним законодавством було дотримано приписи чинного законодавства та правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Порушення податкового законодавства, які стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень викладені службовими особами податкової служби в акті перевірки на переконання представника податкового органу являються правомірними та підтверджуються відповідними доказами.

Виходячи з вищевикладеного, представник податкового органу просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки при здійсненні владно управлінських функцій відповідач діяв на підставі та у межах передбачених чинним законодавством.

Представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивач не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві, вважає їх необґрунтованими та просить суд позов задовольнити.

Представником відповідача надано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких ГУ ДПС у м. Києві, діючи як відповідач у справі № 320/25862/24 не погоджується з доводами, викладеними у відповіді на відзив Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу", та вважає їх безпідставними, просить відмовити у задоволенні позову.

Представником позивача надано суду відповідь на заперечення на відповідь на відзив, в яких не погоджується з доводами відповідача щодо визначення позовної давності та щодо форс-мажорних обставин та обов`язку списання кредиторської заборгованості, які ґрунтуються лише на припущеннях .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 28.01.2025 представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 28.01.2025 представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову, підтвердив обставини, викладені у відзиві та запереченнях.

У судовому засіданні 28.01.2025 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь та відзив, заперечення на відповідь на відзив, відповідь на заперечення на відповідь на відзив, письмові пояснення, вислухавши представників сторін, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов таких висновків.

Державне підприємство "Укрсервіс Мінтрансу" (код ЄДРПОУ 30218246) є юридичною особою, яка зареєстрована 01.02.1999 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, основним видом діяльності позивача є: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Головним управлінням ДПС у м. Києві ГУ ДПС у м. Києві У період з 14.11.2023 по 11.12.2023 проведена документальна планова виїзна перевірка ДП "Укрсервіс Мінтрансу" з питань дотримання вимог податкового за період з 01.04.2017 по 30.09.2023, валютного - за період з 01.04.2017 по 30.09.2023, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2023 та іншого законодавства за відповідний період, за результатами якої складений акт від 18.12.2023 № 83796/Ж5/26-15-07-01-05/30218246.

У відповідності до п. 1 розділу IV Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві зроблено, висновки про встановлені порушення, а саме:

- порушення пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), статей 4, 9 закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - закону України № 996-ХІV), п.5 та п.7 П(С)БО 15, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 969 764 грн, в тому числі за 2019 рік - 1 969 764 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за 3 квартали 2023 року - 10 943 134 грн.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, надіслав йому заперечення від 29.12.2023 № 34/964-1/12 на Акт перевірки, які листом ГУ ДПС у м. Києві від 16.01.2024 № 798/1/26-15-07-01-05 (вх. № 127/01-24) "Про розгляд заперечень" залишено без задоволення, а висновки перевірки щодо порушення 134.1.1 п.134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), статей 4, 9 закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - закону України № 996-ХІV), п.5 та п.7 П(С)БО 15 без змін.

Після чого, ГУ ДПС у м. Києві на підставі висновків наведених у Акті перевірки прийняла оскаржуване Податкове повідомлення - рішення від 22.01.2024 № 00041680701.

В зазначеному ППР вказано, що на підставі Акту перевірки встановлено порушення п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, п.п. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 ПК України, статей 4 та 9 закону України № 996-ХІV, пп. 5 та 7 П(С)БО 15, та відповідно до Розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві за 2019 рік донарахувало податку на прибуток підприємств - 2 462 205,00 грн, в тому числі 1 969 764,00 грн - основний платіж (код платежу 11020100), та 492 441,00 грн - штрафна санкція.

Позивач не погодився з оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС у м. Києві, та з метою вжиття заходів для досудового врегулювання спору, звернувся зі скаргою від 05.02.2024 № 17/17/114/02-24 до Державної податкової служби України, керуючись положеннями статті 56 ПК України, однак ДП "Укрсервіс Мінтрансу" отримало рішення про результат розгляду скарги від 12.04.2024 № 10538/6/99-00-06-01-01-06.

Згідно Рішення Державного податкової служби України про результати розгляду скарги, докази, наведені в скарзі позивача, не спростовують висновки Акту перевірки, тобто на думку контролюючого органу позивач допустив порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 пп.140.4.4 п.140.4 статті 140 ПК України, а тому позивач має нести відповідальність, передбачену п.123.2 статтею 123 ПК України, тому керуючись главою 4 ПК України Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 22.01.2024, а скаргу ДП "Укрсервіс Мінтрансу" - без задоволення.

Разом з тим, позивач не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 22.01.2024 № 00041680701, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пп.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно пункту 1 статті 9 Закону України від 16.07.1999 року № 996 "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах:

повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

безперервність - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;

нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Відповідно до положень частин 1 - 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Порядок формування доходів і витрат в бухгалтерському обліку врегульовано Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" та 16 "Витрати", що затверджені наказами Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року № 290 та від 31.12.1999 року № 318.

Зокрема, за змістом пунктів 5 і 7 П(с)БО 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визначені доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із пунктом 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Спірні результати перевірки викладені в розділі III Акту перевірки, а саме в п. п.3.1.1.1.1 "Дохід та фінансовий результат до оподаткування, визначені за правилами бухгалтерського обліку", в пп. 3.1.1.2 "Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток" пп. 3.1.1 "Податок на прибуток" п. 3.1 (сторінки 6-13 Акту перевірки).

Як встановлено судом, за період, що підлягав перевірці, з 01.04.2017 по 30.09.2023, ДП "Укрсервіс Мінтрансу", задекларовано в рядку 01 податкових декларацій з податку на прибуток підприємств "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" у сумі 502 834 530 грн, зокрема, за 2019 рік - 123 983 742,00 грн та за 2021 рік - 88 536 897,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченими копіями податкових декларацій за 2019 і за 2021 рік, Довідкою про аналіз показників фінансової та податкової звітності ДП "Укрсервіс Мінтрансу" за період з 2018 року по 3 квартал 2023 року, що містяться в матеріалах справи.

Інспектори ГУ ДПС у м. Києві прийшли до висновків щодо заниження доходу (рядок 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 році) на суму 10 943 134,00 грн у 2019 році, та завищення доходу (рядок 01 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік) на суму 10 943 134 грн у 2021 році, оскільки вважають, що строк позовної давності по заборгованості перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" минув у 2019 році, проте підприємством не проведено її списання у зазначеному періоді, що не відповідає обставинам справи.

Судом встановлено, що 26.02.2004 між ДП "Укрсервіс Мінтрансу" та ДП "Феодосійський морський торговельний порт" укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 011/2004, що підтверджується копією зазначеного договору, яка міститься в матеріалах справи. Предмет Договору - надання поворотної фінансової допомоги (позики) ДП "Укрсервіс Мінтрансу" для виконання робіт щодо реконструкції адміністративного будинку за адресою; м. Київ, проспект Перемоги (після перейменування - Берестейський), 14.

Реконструкція адміністративного будинку, що перебуває на балансі ДП "Укрсервіс Мінтрансу" проводилася на підставі наказу Міністерства транспорту України від 28.08.2002 № 594 та розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 № 474-р "Про заходи щодо розміщення Мінтрансу". Відповідно до наказу Міністерства транспорту України (надалі - Мінтрансу) від 11.11.2002 № 798 "Про фінансування робіт по реконструкції будівлі за адресою пр. Перемоги, 14" ДП "Укрсервіс Мінтрансу" доручено від імені Мінтрансу за рахунок фінансових внесків підприємств транспортно-дорожнього комплексу здійснювати фінансування робіт з реконструкції. Тому між Міністерством транспорту України (Довірителем) та ДП "Укрсервіс Мінтрансу" (Повіреним) (правонаступник - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України) було укладено Договір доручення від 11.11.2002 № 000/030-2002 та, відповідно, угоди та додаткові угоди до нього , копія яких міститься в матеріалах справи.

Тож, сума позики ДП "Укрсервіс Мінтрансу", що була надана ДП "Феодосійський морський торговельний порт" (одним із підприємств транспортної галузі) на реконструкцію за Договором поворотної фінансової допомоги від 26.02.2004 № 011/2004 склала 5 000 000,00 грн. Термін користування грошовими коштами 4 роки.

В подальшому строк зазначеного Договору продовжувався за взаємною згодою сторін відповідно до укладених угод, а саме: Додаткової угоди від 25.06.2009 № 1 (до 28.10.2010), до Додаткової угоди від 15.09.2010 № 2 (до 31.12.2011), до Додаткової угоди від 19.12.2011 № 3 (до 31.12.2016).

07.05.2004 між ДП "Укрсервіс Мінтрансу" та ДП "Феодосійський морський торговельний порт" укладено ще один Договір поворотної фінансової допомоги (позики) № 015/2004 . Сума позики склала 3 585 476,00 грн. Термін користування грошовими коштами 4 роки.

21.08.2004 у зв`язку із збільшенням позики на 2 001 000,00 грн, її загальна сума склала 5 586 476,00 грн відповідно до Угоди № 1, укладеної між сторонами Договору.

Строк Договору від 07.05.2004 № 015/2004 також продовжувався за взаємною згодою сторін Договору відповідно до Додаткової угоди від 25.06.2009 № 1 (до 28.10.2010), до Додаткової угоди від 15.09.2010 № 2 (до 31.12.2011), до Додаткової угоди від 19.12.2011 № 3 (до 31.12.2016).

11.09.2008 ДП "Укрсервіс Мінтрансу" отримано лист від 03.09.2008 № 76/61 від ДП "Феодосійський морський торговельний порт" про те, що відповідно до наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 23.07.2008 № 916, порту передана дебіторська заборгованість ДП "Укрсервіс Мінтрансу" перед Державним об`єднанням "Укрморпорт" в сумі 356 657,55 грн.

А отже, між Державним об`єднанням "Укрморпорт" та ДП "Феодосійський морський торговельний порт" укладеного Договір від 30.07.2008 № 8/95 про заміну кредитора за Договором поворотної фінансової допомоги від 28.10. 2004 № 042/2004.

Відповідно до Договору 28.10.2004 № 042/2004 строк користування грошовими коштами склав 4 роки. В подальшому строк продовжувався за взаємною згодою сторін відповідно до Додаткової угоди від 25.06.2009 № 1 (до 28.10.2010), до Додаткової угоди від 15.09.2010 № 2 (до 31.12.2011), до Додаткової угоди від 19.12.2011 № 3 (до 31.12.2016).

Отже, загальна сума заборгованості ДП "Укрсервіс Мінтрансу" перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" по вище зазначеним договорам поворотної фінансової допомоги (позики) склала 10 943 133,55 грн (Додаток 1 до довідки про загальну інформацію "Інформація про кредиторську заборгованість по поворотній фінансовій допомозі"). Кінцевий строк повернення позики - 31.12.2016.

У 2014 році відбулося незаконне вторгнення російської федерації на територію України, як наслідок, починаючи з 20.02.2014, була окупована територія Автономної Республіки Крим, зокрема м. Феодосія та територія морського порту ДП "Феодосійський морський торговельний порт" (частина 2 статті 1 закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 № 1207-УІІ, зі змінами).

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 16.06.2014 № 255 "Про закриття морських портів" до відновлення конституційного ладу України на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим було закрито морський порт Феодосія та зобов`язано ДП "Адміністрація морських портів України" забезпечити ліквідацію адміністрації морських портів, зокрема морського порту Феодосія.

Наказ винесено на підставі подання державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 01.04.2014 № 1330, погодженого Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті.

Тож, починаючи з 2014 року у ДП "Укрсервіс Мінтрансу" був відсутній зв`язок з ДП "Феодосійський морський торговельний порт", що унеможливило, зокрема, провести належним чином звірки взаєморозрахунків по борговим зобов`язанням по укладеним договорам поворотної фінансової допомоги (позики).

В подальшому порт перереєстровано відповідно до російського законодавства як філію Державного унітарного підприємства Республіки Крим "Кримські морські порти" "Феодосійський торговельний порт".

У зв`язку із чим 15.05.2017 указом Президента України № 133/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" проти ДП "Феодосійський морський торговельний порт" (п. 315 Додатку 2 Президента України) на один рік (тобто до 15.05.2018).

До обмежувальних заходів відповідно до зазначеного указу та закону України "Про санкції", що були застосовані до ДП "Феодосійський торговельний порт", зокрема, належали: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

21.06.2018 указом Президента України № 176/2018 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.06.2018 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" проти ДП "Феодосійський морський торговельний порт" (п. 273 Додатку 2 до указу Президента України) на три роки (тобто до 21.06.2021).

Накладені на ДП "Феодосійський морський торговельний порт" обмежувальні заходи (санкції)" були аналогічними попереднім.

Тож, через окупацію Автономної Республіки Крим, та через перебування ДП "Феодосійський морський торговельний порт" під санкціями, згідно указів Президента України від 15.05.2017 № 133/2017, та від 21.06.2018 № 176/2018, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" не мало можливості до 21.06.2021 вжити заходів щодо подовження строку повернення коштів по договорам поворотної фінансової допомоги, який закінчився 31.12.2016, оскільки санкції передбачали, зокрема, зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань.

В свою чергу, ДП "Феодосійський морський торговельний порт" в період з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно (протягом строку загальної позовної давності (три роки відповідно до частини 1 статті 257 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України))) мав право звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу щодо погашення заборгованості по укладеним з ДП "Укрсервіс Мінтрансу" договорам поворотної фінансової допомоги (позики), які закінчилися 31.12.2019.

Згідно частини 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 зазначеного кодексу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 253 ЦК України). Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина 1 статті 254 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Отже, починаючи з 01.01.2020 у ДП "Укрсервіс Мінтрансу", як у боржника, з`явилися підстави передбачити отримання доходу від списання кредиторської заборгованості по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка обліковувалася за ДП "Феодосійський морський торговельний порт" в сумі 10 943 133,55 грн, у разі прийняття рішення про визнання зазначеної заборгованості як безнадійної.

Суд зазначає, що закінчення строку позовної давності - одна із найбільш застосовуваних на практиці підстав для списання безнадійної заборгованості. При цьому, закінчення строку позовної давності автоматично не надає право на списання заборгованості та не є обов`язком суб`єкта господарювання.

Списання заборгованості перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" проведено згідно із затвердженим Фінансовим планом ДП "Укрсервіс Мінтрансу" на 2021 рік, що підтверджується копією витягу Фінансового плану. Дохід у сумі 10 943,0 тис. грн заплановано у складі "Інших операційних доходів" у зв`язку із неможливістю внесення змін до договорів поворотної фінансової допомоги через тимчасову окупацію Автономної Республіки Крим, яка є місцезнаходженням позикодавця (рядок 1073/4 "Інші доходи від фінансової допомоги по реконструкції адмінбудівлі МІУ 2003-2004 рр" Фінансового плану на 2021 рік).

В поясненнях ДП "Укрсервіс Мінтрансу", наданих на запит ГУ ДПС у м. Києві від 11.12.32023 № 44366/І/26-15-0701-05, було зазначено, що ДП "Укрсервіс Мінтрансу", як державне унітарне підприємство, зобов`язане визначати перспективи свого економічного і соціального розвитку на основі затвердженого фінансового плану на відповідний рік.

З метою дотримання вимог, передбачених положеннями частини 1 статті 75 Господарського кодексу України, державне підприємство зобов`язане складати і виконувати річний фінансовий план відповідно до закону та у строки, встановлені цією статтею.

Фінансовий план підприємства складається на кожний наступний рік з поквартальною розбивкою і відображає очікувані фінансові результати в запланованому році, згідно п. 2 "Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.03.2015 за № 300/26745 (надалі - Порядку) та разом із зведеними основними фінансовими показниками державного комерційного підприємства подаються до органу, до сфери управління якого належить таке підприємство до 1 червня року, що передує плановому.

Уповноважені органи управління (для ДП "Укрсервіс Мінтрансу" Мінінфраструктури) відповідно до покладених на них завдань: затверджують річний фінансовий план державних унітарних підприємств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі, управління корпоративними правами або контроль за діяльністю яких вони здійснюють, та здійснюють контроль за їх виконанням у встановленому порядку (абзац 6 частина 1 статті 6 закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-V (зі змінами)).

Фінансовий план державного комерційного підприємства на рік підлягає затвердженню до 1 вересня року, що передує плановому, якщо інше не встановлено законом, та може переглядатися протягом усього планового періоду, в дотримання частини 2 статті 75 Господарського кодексу України.

Фінансовий план підприємства за рік, що минув, не підлягає затвердженню/погодженню, згідно п. 4 Порядку.

Отже, Фінансовий план ДП "Укрсервіс Мінтрансу" на 2019 рік був складений та направлений на затвердження Міністерству інфраструктури України у 2018 році, а Фінансовий план ДП "Укрсервіс Мінтрансу" на 2021 рік був складений та затверджений Міністерством інфраструктури України у 2020 році

Виходячи з того, що строк позовної давності за зобов`язаннями перед ДІІ "Феодосійський морський торговельний порт" фактично сплив лише 31.12.2019, то правові підстави передбачити визнання зобов`язання безнадійними у Фінансовому плані ДП "Укрсервіс Мінтрансу" на 2019 рік, проект якого розроблявся під час першого півріччі та липня 2018 року, у ДП "Укрсервіс Мінтрансу" були відсутні.

У Фінансовому плані на 2021 рік ДП "Укрсервіс Мінтрансу" вже передбачило отримання доходу від списання кредиторської заборгованості по поворотній фінансовій допомозі (позиці) у сумі 10 943 133,55 грн, що була отримана підприємством від ДП "Феодосійський морський торговельний порт" у 2004 році, але за умови прийняття рішення про визнання даної заборгованості як безнадійної.

Суд зазначає, що ДП "Укрсервіс Мінтрансу" та ДП "Феодосійський морський торговельний порт" є державними унітарними підприємствами, заснованими на державній формі власності, що входять до сфери управління одного органу державної влади - Мінтрансу.

ДП "Укрсервіс Мінтрансу" сподівалось, що на території Автономної Республіки Крим, в найближчий час буде відновлено конституційний лад та відповідно до п. 8 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань" ДП "Феодосійський морський торговельний порт" проведе інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов`язання та власний капітал.

Окрім того, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" зважало на строк дії санкцій на ДП "Феодосійський морський торговельний порт", накладених до 21.06.2021 указом Президента України від 21.06.2018 № 176/2018.

Прийняття рішення щодо списання заборгованості перед підприємством, в якому держава володіє часткою більше 50 % (п`ятдесяти відсотків) мало бути прийнятим з урахуванням всіх можливих перспектив та ризиків.

У 2021 році (протягом жовтня - грудня) позивачем проведено інвентаризацію активів та зобов`язань ДП "Укрсервіс Мінтрансу", зокрема інвентаризацію довгострокової кредиторської заборгованості станом на 01.12.2021, що обліковується в бухгалтерському обліку за ДП "Феодосійський морський торговельний порт". За даними інвентаризації заборгованість за вказаним контрагентом склала 10 943 133,55 грн.

Інвентаризаційною комісією, призначеною наказом ДП "Укрсервіс Мінтрансу" від 21.09.2021 № 206, вирішено визнати кредиторську заборгованість у сумі 10 943 133,55 грн, що обліковувалася за ДП "Феодосійський морський торговельний порт", як зобов`язання, що не підлягає погашенню та згідно п. 15 національного П(С)БО 15 "Дохід" визнати доходом у повному обсязі, що підтверджується п. 2 Протоколу від 31.12.2021, копія якого міститься в матеріалах справи.

Так, положеннями статті 10 закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ визначено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковими згідно із законодавством.

Відповідно до положень пп. 6 та 7 "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, перед складанням підприємствами річної фінансової звітності, обов`язковим є проведення суцільної інвентаризації, якою охоплюються всі види зобов`язань та всі активи підприємства незалежно від їх місцезнаходження.

Якщо внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що кредиторська заборгованість не підлягає погашенню (у разі, якщо це не суперечить нормам ЦК України), вона підлягає списанню з відповідним визначенням іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов`язання визнано таким, що не підлягає погашенню.

Згідно п. 5 національного П(С)БО № 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 (зі змінами), якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду, на підставі прийнятого рішення.

Відповідно до п. 5 національного П(С)БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (зі змінами), дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

На підставі п. 2.2 наказу ДП "Укрсервіс Мінтрансу" від 31.12.2021 № 317 "Про підсумки річної інвентаризації 2021 року" з бухгалтерського обліку кредиторську заборгованість списано як зобов`язання, що не підлягає погашенню та відповідно до п. 15 національного П(С)БО 15 "Дохід" визнано доходом у повному обсязі заборгованість у сумі 10 943 133,55 грн, що обліковувалася за ДП "Феодосійський морський торговельний порт", що підтверджується копією наказу та картки рахунку 611 "Контрагенти: Феодосійський МТП ДП за 2021 р.", які містяться в матеріалах справи.

Отже, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" списав кредиторську заборгованість перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" у 2021 році у сумі 10 943 133,35 грн та визнав дохід від списання кредиторської заборгованості у 2021 році у сумі 10 943 133,35 грн, в дотримання:

- положень частин 1 та 2 статті 75 Господарського кодексу України щодо обов`язковості здійснення господарської діяльності, керуючись фінансовим планом державного підприємства;

- положень п. 2 "Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб`єкта господарювання державного сектору економіки", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.03.2015 за № 300/26745;

- положень абзацу 6 частина 1 статті 6 закону України "Про управління об`єктами державної власності" від 21.09.2006 № 185-У (зі змінами) щодо обов`язковості погодження фінансового плану Уповноваженим органом управління майном;

- положень статті 10 закону України № 996-ХІУ щодо забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства через проведення інвентаризації активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, та в дотримання положень 6 та 7 "Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142;

- основних принципів бухгалтерського обліку, закріплених статтею 4 закону України № 996-XIV, зокрема, принципу "нарахування" (доходи відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів);

- положень статті 9 закону України № 996-XIV, яким передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. ДП "Укрсервіс Мінтрансу" відобразив в бухгалтерському обліку вище зазначені операції наступними проводками: Дт 611 Кт 717 на суму 10 943 133,55 грн; Дт 717 Кт 79 на суму 10 943 133,55 грн;

- положень п. 5 національного П(С)БО 15 "Дохід", яким передбачено, що дохід визнається під час зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена;

- положень п. 7 національного П(С)БО 15 "Дохід", якими закріплено, що визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи. Дохід від списання кредиторську заборгованість перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" відображено саме як дохід в складі "Інші операційні доходи".

Крім того, судом враховано, що в період з 01.11.2021 по 23.02.2022, фінансова звітність ДП "Укрсервіс Мінтрансу" станом 31.12.2021 за 2021 рік була перевірена незалежним аудитором ТОВ "Аудиторська фірма "Олеся" (код ЄДРПОУ 22930490, номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності (розділ "Суб`єкти аудиторської діяльності, які мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності") - 4423; сертифікат аудитора Чередниченко Галина Василівна № 002871, виданий рішенням АПУ від 02.07.1996 № 46, номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності (розділ "Аудитори" - 100276)), що є незалежними по відношенню до ДП "Укрсервіс Мінтрансу" згідно з Кодексом етики професійних бухгалтерів Ради з Міжнародних стандартів етики для бухгалтерів та етичних вимог, застосованих в Україні.

Згідно Звіту щодо аудиту фінансової звітності копія якого міститься в матеріалах справи, фінансова звітність ДП "Укрсервіс Мінтрансу" відображена достовірно відповідно до національних П(С)БО та відповідає вимогам закону України від 16.07.1999 № 996-XIV. В Звіті щодо аудиту фінансової звітності зазначено, що при складанні фінансової звітності ДП "Укрсервіс Мінтрансу" дотримувалося повного висвітлення, послідовності, обачності, уникаючи зниження оцінки зобов`язань та витрат і завищення активів та доходів підприємства.

Незалежним аудитором, у ході проведення аудиту, було досліджено питання списання заборгованості у зв`язку із закінченням строку позовної давності у розмірі 10 953,00 тис. грн (Таблиця 9 розділу 4 "Фінансовий стан підприємства" Звіту), та не було висловлено жодних зауважень чи рекомендацій щодо неправильності проведення господарської операції.

Аудитором зазначено, що "Інші операційні доходи" підприємства в 2021 році склали 11 097,00 тис. гри (Таблиця 11 розділу 4 "Фінансовий стан підприємства" Звіту). Основним чинником, який вплинув на зростання інших операційних доходів є списання кредиторської заборгованості по поворотній фінансовій допомозі у зв`язку із закінченням строку позовної давності у сумі 10 953 тис. грн. Однак, податок на прибуток підприємства у 2021 році не був нарахований, у зв`язку із від`ємним фінансовим результатом діяльності суб`єкта господарювання.

Окрім того, слід зауважити, що жодних зауважень чи рекомендацій щодо неправильності проведення господарської операції, також не висловили незалежні аудитори ТОВ "Аудиторська компанія "Кроу Україна" (код ЄДРПОУ 33833362; номер реєстрації у Реєстрі аудиторів та суб`єктів аудиторської діяльності - 3681, 100613 та 100113), які проводили незалежний аудит річної фінансової звітності ДП "Укрсервіс Мінтрансу" станом на 31.12.2019, за 2019 рік.

Відповідно до звіту, копія якого міститься в матеріалах справи, фінансова звітність за 2019 рік відображається достовірно.

Незалежні аудитори, у ході проведення аудиту, досліджували питання заборгованості ДП "Укрсервіс Мінтрансу" по поворотній фінансовій допомозі перед підприємствами галузі. Відповідно до даних бухгалтерського обліку ДП "Укрсервіс Мінтрансу" станом на 31.12.2019 заборгованість складала 134,8 млн. грн. До ризиків підприємства аудитори віднесли загрозу банкрутства через вимоги кредиторів-підприємств транспортної галузі щодо повернення поворотної фінансової допомоги.

Як встановлено судом, в ході перевірки, проведеної відповідачем, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" надавалися в повному обсязі запитувані документи, інформацію та пояснення щодо: виникнення зобов`язань у підприємства перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" у зв`язку із проведенням реконструкції адміністративної будівлі на виконання розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів та доручень Мінтрансу; визнання зобов`язань перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" такими, що не підлягають виконання (списання кредиторської заборгованості), з дотриманням вимог до державного підприємства, встановлених законодавства України та з врахуванням об`єктивних обставин (накладення санкцій на позикодавця через окупацію Автономної Республіки Крим); формування рахунку 611 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями в національній валюті" у період, що підлягав перевірці. Так, прострочені зобов`язання термін погашення яких сплив обліковувалися на рахунку 61 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями" та складалися із сум по контрагентам, серед яких ДП "Феодосійський морський торговельний порт" у сумі 10 943 133,55 грн (невиконані зобов`язання за договорами поворотної фінансової допомоги (позики)); визнання доходу від списання безнадійної кредиторської заборгованості у 2021 році на підставі прийнятого управлінського рішення, погодженого органом управлінням - Мінінфраструктури (шляхом затвердження у 2020 році Фінансового плану на 2021 рік), з урахуванням результатів інвентаризації, тощо.

Однак; надані позивачем пояснення не були прийняті відповідачем до уваги, при прийнятті оспорюваного податкового повідомлення - рішення.

Згідно позиції відповідача, строк позовної давності по заборгованості ДП "Укрсервіс Мінтрансу" перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" минув у 2019 році, проте відповідач не уточнює, що останнім днем, коли ДП "Феодосійський морський торговельний порт" міг звернутися за захистом своїх прав до суду є саме 31.12.2019.

Відповідач не уточнює, що останнім днем, коли ДП "Феодосійський морський торговельний порт" міг звернутися за захистом своїх прав до суду є саме 31.12.2019, тобто останній день 2019 року.

Згідно частини 1 статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 зазначеного кодексу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (частина 1 статті 253 ЦК України). Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина 1 статті 254 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 ЦК України). Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.01.2019 № 7-р "Про перенесення робочих днів у 2019 році" 31 грудня 2019 року вважається вихідних днем.

Звідси, починаючи з 01.01.2020 у ДП "Укрсервіс Мінтрансу", як у боржника, з`явилися підстави передбачити отримання доходу від списання кредиторської заборгованості по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка обліковувалася за ДП "Феодосійський морський торговельний порт" в сумі 10 943 133,55 грн, у разі прийняття рішення про визнання зазначеної заборгованості як безнадійної.

Оскільки, строк позовної давності за зобов`язаннями перед ДП "Феодосійський морський торговельний порт" фактично сплив лише 31.12.2019, то правові підстави передбачити визнання зобов`язання безнадійними у фінансовому плані ДП "Укрсервіс Мінтрансу" на 2019 рік, проект якого розроблявся під час першого півріччі та липня 2018 року, у ДП "Укрсервіс Мінтрансу" були відсутні.

Однак, відповідач залишає поза увагою той факт, що законодавством України, в тому числі і податковим, не закріплено жодної правової норми, яка б зобов`язувала суб`єктів господарювання проводити списання кредиторської заборгованості, в тому звітному періоді, в якому відбулося закінчення строку позовної давності, основною умовою є сплив позовної давності.

Крім того, суд зазначає, що якщо існує ймовірність виконання зобов`язання навіть після спливу позовної давності - списання кредиторської заборгованості не є обов`язковим. Лише сплив строку позовної давності - ще не достатня підстава для списання кредиторської заборгованості, адже навіть після цього все ж таки залишається ймовірність проведення розрахунків.

Строки позовної давності стосуються дебіторської заборгованості (п. 4 Національного П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 (зі змінами)), а підприємство, яке має заборгованість перед контрагентами (кредиторську заборгованість) не впливає на дії контрагентів щодо стягнення ними боргів у судовому порядку і дотримання строків позовної давності.

В розумінні національного П(С)БО 10 та національного П(С)БО 11, вирішення питання щодо впевненості в непогашенні своїх боргів перед контрагентами, покладається на підприємство-боржника. Для цього підприємство має бути впевненим, що воно не погашатиме зобов`язання перед контрагентом. Тобто, лише сплив позовної давності - ще не достатня підстава для списання кредиторської заборгованості, оскільки, навіть, після цього все ж таки залишається ймовірність проведення взаєморозрахунків.

Таким чином, в діях посадових осіб ДП "Укрсервіс Мінтрансу" відсутні ознаки порушення статей 4 та 9 закону України № 996-ХІV та п.5, п.7 національного П(С)БО 15.

Також під час перевірки встановлено, що за період, що підлягав перевірці, з 01.04.2017 по 30.09.2023, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" задекларував у рядку 02 податкових декларацій з податку на прибуток підприємств "Фінансовий результат до оподаткування" (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності", вказавши прибуток, визначений у фінансовій звітності відповідно до закону України № 996-ХІV та норм національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у загальній сумі "-" 174 290 083 грн, у тому числі за 2019 рік у сумі "-" 27 832 624 грн, за 2021 рік у сумі "-" 2 651 579 грн.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що при перевірці інспектори ГУ ДПС у м. Києві прийшли до хибних висновків, щодо завищення задекларованих показників у рядку 02 податкової декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" у сумі 10 943 134 грн, в тому числі за 2019 рік - 10 943 134 грн, та щодо заниження задекларованих показників у рядку 02 податкової декларації у сумі 10 943 134 грн, в тому числі за 2021 рік - 10 943 134 грн, оскільки фінансовий результат діяльності ДП "Укрсервіс Мінтрансу" до оподаткування (прибуток або збиток) у 2019 та у 2021 роках визначений у дотриманні вимог, передбачених законом України № 996-ХІУ, національного П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433 (надалі - Методичні рекомендації), з урахуванням Методичних рекомендацій з перевірки порівнянності показників фінансової звітності, що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.04.2013 № 476 (зі змінами).

Прибуток (збиток) до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансовий та інших витрат (збитків) з урахуванням сум, наведених у додаткових статтях (п.3.22 Методичних рекомендацій).

Звідси, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" достовірно та повно відобразив:- фінансовий результат до оподаткування у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за 2019 рік, у розмірі "-" 27 832 тис. грн (рядок 2295 збиток); - фінансовий результат до оподаткування у Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) за 2021 рік, у розмірі "-" 2 652 тис. грн (рядок 2295 збиток).

В дотримання положень частини 1 статті 11 закону України № 996-ХІV ДП "Укрсервіс Мінтрансу" зобов`язане складати фінансову звітність на підставі бухгалтерського обліку.

У звіті про фінансові результати наводяться доходи і витрати, які відповідають критеріям, визначеним в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п. 3.2 Методичних рекомендацій).

У звіті про фінансові результати розкривається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п. 8 розділу II "Склад та елементи фінансової звітності" національного П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності").

ДП "Укрсервіс Мінтрансу", як платник податків, в дотримання п. 44.1 статті 44 ПК України зобов`язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. ДП "Укрсервіс Мінтрансу" заборонено формування показників податкової звітності па підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 статті 44 ПК України.

Відповідач не наводить в Акті перевірки, зокрема в Додатку 8 до Акту детального обґрунтування своєї позиції щодо завищення задекларованих показників у рядку 02 податкової декларації "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" у сумі 10 943 134 грн, в тому числі за 2019 рік - 10 943 134 грн, та щодо заниження задекларованих показників у рядку 02 податкової декларації у сумі 10 943 134 грн, в тому числі за 2021 рік - 10 943 134 грн.

Також, як встановлено судом, за період, що підлягав перевірці, з 01.04.2017 по 30.09.2023, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" задекларував у рядку 03 податкових декларацій "Різниці" різниці, які виникають відповідно до ПК України, зокрема за наступні періоди: за 2019 рік у сумі 53 570 190 грн, за 2021 рік у сумі "-" 11 291 357 грн, за 2022 рік у сумі "-" 9 821 003, за 9 місяців (3 квартали) у сумі "-" 15 161 255 грн.

Інспектори ГУ ДПС у м. Києві за результатами проведеної перевірки прийшли до хибних висновків, щодо заниження рядка 03 Декларацій "Різниці", які виникають відповідно до ПК України у сумі, 10 943 134 грн, в тому числі за 2022 рік та 9 місяців (3 квартали) 2023 року, оскільки показники "Різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України" ДП "Укрсервіс Мінтрансу" визначені та відображені в податковій звітності в дотримання вимог податкового законодавства України, в тому числі в дотримання пп.140.4.4 п. 140.4 статті 140 ПК України.

Показник рядка 03 РІ "Різниці" податкової декларації з податку на прибуток підприємств декларується в дотримання наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) "Про затвердження форми Податкової декларації податку на прибуток підприємств".

Показник "Різниці" збільшує або зменшує фінансовий результат на: 1) Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (стаття 138 розділу III ПК України); 2) Різниці, що виникають при формуванні забезпечень (резервів) (стаття 139 розділу III ПК України); 3) Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 розділу III ПК України); 4) Інші різниці (стаття 141 розділу III, стаття 39 розділу І, стаття 123-1 розділу II, підрозділ 4 розділу XX ПК України). Різниці з кодом 3.2.4 належать до Різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій (стаття 140 розділу III ПК України) та є різницями, які зменшують фінансовий результат.

Різниці з кодом 3.2.4 визначаються як сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 розділу III ПК України).

"Різниці, які виникають відповідно до ПК України" визначаються шляхом знаходження різниці між "Усього різниць, на які збільшується фінансовий результат" та "Усього різниць, на які зменшується фінансовий результат".

ДП "Укрсервіс Мінтрансу" достовірно задекларувало показники "Різниці, які виникають відповідно до ПК України":

- за 2021 рік в рядку 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2021 рік у сумі "-" 11 291 357 грн, розкривши детальну інформацію щодо вказаного показника в Додатку РІ "Різниці", в т.ч. вказавши суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп.140.4.4 п. 140.4 статті 140 розділу III ПК України) - 14 604 076 грн. Достовірність відображення показника підтверджується даними Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ДП "Укрсервіс Мінтрансу" за 2020 рік (в рядку 04 задекларовано "-" 14 604 076 грн) ;

- за 2022 рік в рядку 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2022 рік у сумі "-" 9 821 003 грн, розкривши детальну інформацію щодо вказаного показника в Додатку РІ "Різниці", в т.ч. вказавши суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 розділу III ПК України) - 13 942 936 грн Достовірність відображення показника підтверджується даними Податкової декларації з податку на прибуток підприємств ДП "Укрсервіс Мінтрансу" за 2021 рік (в рядку 04 задекларовано "-" 13 942 936 грн):

- за 3 квартали 2023 року в рядку 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2023 року у сумі "-" 15 161 255 грн, розкривши детальну інформацію щодо вказаного показника в Додатку РІ "Різниці", в т.ч. вказавши суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (пп.140.4.4 п. 140.4 статті 140 розділу III ПК України) - 18 640 464 грн.

Відповідач не наводить в Акті перевірки, зокрема в Додатку 9 до Акту належного обґрунтування своєї позиції щодо заниження рядка 03 Декларацій "Різниці", які виникають відповідно до ПК України у сумі, 10 943 134 грн, в тому числі за 2022 рік та 9 місяців (3 квартали) 2023 року.

Отже, враховуючи те, що ДП "Укрсервіс Мінтрансу" достовірно відобразив в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств, зокрема в Додатку РІ до них, "Різниці, що виникають відповідно до Податкового кодексу України", в тому числі різниці з кодом 3.2.4, без заниження об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, вважаємо твердження Відповідача щодо наявних відхилень у сумі 10 943 134 грн в 2022 році, та в сумі 10 943 134 грн за 3 квартали 2023 року, недоведеними.

Таким чином, в діях посадових осіб ДП "Укрсервіс Мінтрансу" відсутні ознаки порушення пп.140.4.4 п.4 статті 140 ПК України.

Крім того, судом встановлено , що за період, що підлягав перевірці, з 01.04.2017 по 30.09.2023, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" задекларував податок на прибуток у сумі 4 632 762 грн.

Інспектори ГУ ДПС у м. Києві під час перевірки прийшли до хибних висновків, щодо встановлення заниження податку на прибуток за період з 01.07.2017 по 30.09.2023, у сумі 1 969 764 грн, в тому числі за 2019 рік - 1 969 764 грн, та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування за 3 квартали 2023 року - 10 943 134 грн, оскільки об`єкт оподаткування та податок на прибуток за період, який підлягав перевірці, в тому числі у 2019 та за 3 квартали 2022 року були визначені за правилами та відповідно до вимог, встановлених до податкового обліку та складання та податкової звітності.

Суд зазначає, що податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків (пп. 9.1.1 п. 9.1 статті 9 ПК України), які сплачує ДП "Укрсервіс Мінтрансу" з підстав, визначених пп.133.1.1 п. 133.1 статті 133 ПК України.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього кодексу (пп.134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України).

Положеннями п.135.1 статті 135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 ПК України, з урахуванням положень ПК України.

Базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 % (п. 136.1 статті 136 ПК України).

Податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 ПК України, від бази оподаткування, визначеною згідно зі статтею 135 ПК України (п. 137.1 статті 137 ПК України).

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік (п. 137.4 статті 137 ПК України).

Показники рядка 04 "Об`єкт оподаткування" та рядка 06 "Податок на прибуток" податкової декларації з податку на прибуток підприємств декларується з дотриманням наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами) "Про затвердження форми Податкової декларації податку на прибуток підприємств".

Відповідно до даних податкових декларацій з податку на прибуток підприємств ДП "Укрсервіс Мінтрансу" за 2018-2022 роки, та за 3 квартал 2022 року, позивач задекларував в рядку 04 розмір об`єкту оподаткування з від`ємним значенням, а саме: за 2018 рік - "-" 16 458 062 грн, за 2020 рік "-" 14 604 076 грн, за 2021 рік - "-" 13 942 936 грн, за 2022 рік - "-" 18 640 464 грн, за 3 квартал 2024 - "-" 47 003 790 грн, звідси через збитковість діяльності позивача, значення рядку 06 "Податок на прибуток" податкових декларацій за вище перелічені податкові звітні періоди не визначалося.

Згідно даних Податкової декларації з податку на прибуток ДП "Укрсервіс Мінтрансу" за 2019 рік позивач в рядку 04 розмір об`єкту оподаткування з позитивним значенням, а саме: за 2019 рік - 25 737 566 грн, звідси розмір податку на прибуток за 2019 рік (рядок 06 податкової декларації) склав 4 632 762 грн.

Отже, ДП "Укрсервіс Мінтрансу" у період, що підлягав перевірці" повно, достовірно визначив та задекларував податок на прибуток за період, що підлягав перевірці.

Відповідач не наводить в Акті перевірки, зокрема в Додатку 7 до Акту належного обґрунтування своєї позиції щодо заниження податку на прибуток за період з 01.04.2017 по 30.09.2023, у сумі 1 969 764 грн, в тому числі за 2019 рік - 1 969 764 грн, та заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування за 3 квартали 2023 року - 10 943 134 грн.

Таким чином, в діях посадових осіб ДП "Укрсервіс Мінтрансу" відсутні ознаки порушення пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України та п.135.1 статті 135 ПК України.

Отже, беручи до уваги норми ПК України, положення національних П(С)БО, та судову практику, вважаємо висновки відповідача, наведені в Акті перевірки від 18.12.2023 № 83796/Ж5/26-15-07-01-05/30218246 в частині порушення вимог пп.134.1.1 п.134.1 статті 134, п. 135.1 статті 135, пп. 140.4.4 п. 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), статей 4, 9 закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі - закону України № 996-ХІУ), п.5 та п.7 П(С)БО 15 є безпідставними.

А отже, відповідач не довів факту вчинення посадовими особами ДП "Укрсервіс Мінтрансу" податкового правопорушення, за яке передбачена відповідальність відповідно до п. 123.2 статті 123 ПК України у вигляді накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи податкове повідомлення-рішення від 22.01.2024 № 00041680701, діяв всупереч вимог чинного законодавства, а позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як випливає з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00грн. Відтак враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 30 280,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 22.01.2024 № 00041680701.

Стягнути на користь Державного підприємства "Укрсервіс Мінтрансу" (місцезнаходження: м. Київ, пр. Берестейський, буд. № 14, код ЄДРПОУ 30218246) судовий збір у розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (місцезнаходження: місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок № 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Басай О.В.