Рішення № 139314169, 21.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2026 року справа №640/19596/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстат" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: 09.11.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "Укртрансгаз" із позовом до Антимонопольного комітету України в особі Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13.10.2022 №6241-р/пк-пз.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подані ТОВ "Інтерстат" тендерні документи не містять чіткої конкретизації видів робіт, технічних характеристик та якісних вимог, передбачених у тендерній документації. На думку позивача, це унеможливлює встановлення відповідності учасника визначеним кваліфікаційним критеріям. Водночас у матеріалах тендерної документації чітко вказано, що для підтвердження досвіду учасники повинні надати аналоги договорів, які підтверджують аналогічність виконуваних робіт за складністю та змістом. ТОВ "Інтерстат" не виконало вимоги замовника щодо надання уточнених документів, які б усували виявлені невідповідності.

Позивач також аргументує, що рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі Колегія) є неправомірним, оскільки воно суперечить нормам Закону України "Про публічні закупівлі" та порушує законні права та інтереси АТ "Укртрансгаз" як замовника.

Крім того, Позивач акцентує увагу на тому, що вимога замовника про усунення невідповідностей повністю відповідала положенням законодавства, адже забезпечення кваліфікованого відбору виконавців стратегічно важливих послуг є критичним для дотримання принципів прозорості та ефективності публічних закупівель. Враховуючи викладене, позивач просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2022 (суддя Шувалова Т.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 06.12.2022.

06.12.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" на Антимонопольний комітет України покладено функцію органу оскарження, який забезпечує захист прав учасників процедур закупівель. У цій справі розглядалася скарга ТОВ "Інтерстат", яка стосувалася порушень процедури закупівлі, оголошеної АТ "Укртрансгаз". Зокрема, скаржник стверджував, що рішення замовника про відхилення його тендерної пропозиції було необґрунтованим. Колегія, аналізуючи скаргу, встановила, що умови тендерної документації, які висуває замовник до учасників, не передбачали наявності детального переліку 19 видів робіт та 7 видів машин, механізмів і устаткування, як це вимагалося від учасника ТОВ "Інтерстат". Водночас скаржник подав договір, що відповідає вимогам "аналогічності" за типом та складністю згідно з тендерною документацією.

Колегія також звернула увагу на те, що додаткові вимоги замовника, які були висунуті до ТОВ "Інтерстат" після подання пропозиції, не мали чіткого обґрунтування в тендерній документації. Таким чином, відхилення пропозиції учасника з підстав, що не випливали безпосередньо з умов закупівлі, порушує вимоги статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі". Колегія дійшла висновку, що дії замовника стосовно відхилення пропозиції ТОВ "Інтерстат" були неправомірними. З огляду на це відповідач у своєму рішенні від 13.10.2022 № 6241-р/пк-пз зобов`язав позивача скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Інтерстат". Додатково зазначено, що позивач виконав рішення Колегії, скасувавши своє попереднє рішення, а також надалі самостійно ухвалив рішення про скасування процедури закупівлі через неможливість усунення порушень. Таким чином, на думку АМКУ, права АТ "Укртрансгаз" не порушені, а позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки їх задоволення не призведе до жодних юридичних наслідків і не відновить порушених прав. У зв`язку з цим, АМКУ просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог АТ "Укртрансгаз" повністю.

06.12.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстат".

Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 (суддя Шувалова Т.О.) залучено до участі у справі як третю особу - ТОВ "Інтерстат", оголошено перерву у справі до 20.12.2022.

Третьою особою письмових пояснень по суті спору не надано, копію позовної заяви та повістки суду про виклик у судове засідання отримано 12.12.2022.

12.12.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач акцентує, що в тендерній документації були чітко встановлені кваліфікаційні критерії, які включають необхідність подання документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних робіт. Подані ТОВ "Інтерстат" договори не містять конкретизації видів робіт і обладнання, що необхідно було зазначити відповідно до технічного завдання, викладеного в Додатку І до тендерної документації. Це унеможливило перевірку відповідності учасника встановленим критеріям.

Крім того, позивач наголошує, що аналогічна ситуація виникла з іншим учасником тендеру, який надав повний перелік послуг та обладнання, як того вимагав замовник, тобто позивач забезпечив рівне ставлення до всіх учасників, а ТОВ "Інтерстат" не виконало вимоги щодо усунення невідповідностей.

Позивач також зазначає, що АТ "Укртрансгаз" має стратегічне значення для економіки і безпеки України, що підкреслює необхідність ретельної перевірки кваліфікації учасників закупівлі. Рішення Колегії про відхилення вимог замовника є неправомірним, оскільки порушує законні права та інтереси позивача і не враховує важливості забезпечення відповідності послуг стратегічним вимогам. Позивач наполягає на скасуванні цього рішення.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

03.05.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 26.12.2022 №03-19/5209/22 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/19596/22.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 прийнято адміністративну справу №640/19596/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: позивачу слід було надати уточнену позовну заяву, з урахуванням вказаних судом зауважень, чітко визначити відповідача по справі, зазначивши його найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, засоби зв`язку та офіційну електронну адресу; надати докази направлення уточненої позовної заяви, з урахуванням вказаних судом зауважень, відповідачу та третій особі.

23.10.2023 канцелярією суду зареєстровано заяву представника позивача про усунення недоліків від 14.06.2023 разом із доказами виконання вимог ухвали суду від 12.06.2023, які направлено засобами поштового зв`язку 14.06.2023 згідно із даними відстеження поштового відправлення на сайті АТ "Укрпошта" (штрихкодовий ідентифікатор 0102122335094).

До заяви представника позивача про усунення недоліків від 14.06.2023 додано уточнену позовну заяву з додатками, в якій чітко визначено відповідача по справі (Антимонопольний комітет України), разом із доказами направлення вказаної уточненої позовної заяви відповідачу та третій особі.

Отже, позивачем в установлений судом строк та спосіб усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 продовжено розгляд адміністративної справи №640/19596/22 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз", діючи як замовник у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", 25.07.2022 розпочало процедуру відкритих торгів (№UA-2022-07-25-008261-а) з метою закупівлі консультаційних послуг у галузях інженерії та будівництва. До кінцевого строку подання тендерних пропозицій, визначеного 26.08.2022, було отримано пропозиції від учасників: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПромТехДіагностика", Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчально-виробничий комбінат "Вектор", Товариство з обмеженою відповідальністю "СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості", Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "УКРТЕХЕКСПЕРТ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерстат".

За результатами розгляду тендерних пропозицій 14.09.2022 позивач опублікував вимогу про усунення невідповідностей щодо пропозиції

ТОВ "Інтерстат", а 23.09.2022 ухвалив рішення про допущення до аукціону

ТОВ "Науково-технічний центр експертизи об`єктів нафтогазової промисловості" та відхилення пропозицій ТОВ "ПромТехДіагностика", ТОВ "Навчально-виробничий комбінат "Вектор", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "УКРТЕХЕКСПЕРТ", ТОВ СП "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", ТОВ "Інтерстат".

ТОВ "Інтерстат", не погоджуючись із рішенням замовника, 28.09.2022 подало скаргу № UA-2022-07-25-008261-а.с1 до Колегії, яка своїм рішенням від 13.10.2022 №6241-р/пк-пз задовольнила скаргу.

Розглядаючи скаргу, Колегія встановила, що тендерна документація, оприлюднена АТ "Укртрансгаз", не містить вимог щодо конкретизації переліку видів робіт, машин, механізмів та устаткування, які були виконані або використані в рамках аналогічного договору, поданого учасником ТОВ "Інтерстат". Таким чином, тендерна пропозиція ТОВ "Інтерстат" не містила невідповідностей, які б могли стати підставою для її відхилення за вимогами частини 16 статті 29 Закону України "Про публічні закупівлі". Колегія також зазначила, що дії замовника, спрямовані на вимогу усунення невідповідностей щодо документів

ТОВ "Інтерстат", були неправомірними, оскільки такі вимоги не випливали з положень тендерної документації.

Не погоджуючись із таким рішенням суб`єкта владних повноважень та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 8, частина 2 статті 19 Конституції України).

Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків. Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 1 статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Пунктами 31 та 32 частини 1 статті 1 Закону надано визначення термінам:

тендерна документація документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель;

тендерна пропозиція пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до частини 1 статті 22 Закону тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Згідно з частиною 2 статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною 4 статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

Згідно з частиною 3 статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Частинами 1 та 2 статті 16 Закону визначено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Відповідно до частини 16 статті 29 Закону якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей повинно містити таку інформацію: 1) перелік виявлених невідповідностей; 2) посилання на вимогу (вимоги) тендерної документації, щодо якої (яких) виявлені невідповідності;

3) перелік інформації та/або документів, які повинен подати учасник для усунення виявлених невідповідностей.

Згідно з частиною 9 статті 26 Закону учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей. Замовник розглядає подані тендерні пропозиції з урахуванням виправлення або невиправлення учасниками виявлених невідповідностей.

Приписами частини 1 статті 31 Закону визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до частини 4 статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Органи, уповноважені здійснювати контроль у сфері закупівель, не мають права втручатися в проведення закупівель.

Приписами частини 1 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Відповідно до частини 1 статті 12-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" постійно діючі адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Антимонопольним комітетом України з числа державних уповноважених Антимонопольного комітету України у складі трьох осіб. Постійно діючу адміністративну колегію очолює державний уповноважений із складу постійно діючої адміністративної колегії.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету належить, крім іншого: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, проводити розслідування або дослідження за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом; надання обов`язкових для розгляду рекомендацій органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо припинення дій або бездіяльності, які містять ознаки порушень законодавства про захист економічної конкуренції, та усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють; розгляд справ про адміністративні правопорушення, винесення постанов, а також перевірка законності та обґрунтованості постанов, винесених адміністративними колегіями територіальних відділень Антимонопольного комітету України, в цих справах.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України має право надавати обов`язкові для розгляду рекомендації та вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, об`єднанням щодо здійснення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України здійснює інші повноваження відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною 2 статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Суб`єкт оскарження подає скаргу в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису, що вважається таким відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається у повному обсязі інформація, передбачена частиною п`ятою цієї статті. Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою мають бути завантажені документальне підтвердження/докази.

За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель. Після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом із скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.

У разі якщо замовником у межах єдиної процедури закупівлі визначені частини предмета закупівлі (лоти), при поданні скарги щодо окремого лота (лотів) реєстраційні картки формуються за кожним лотом окремо.

Суб`єкт оскарження несе відповідальність за точність та достовірність інформації, що надається шляхом заповнення електронної форми. При цьому ризики настання негативних наслідків, пов`язаних з наданням суб`єктом оскарження неточної або недостовірної інформації шляхом заповнення електронної форми, несе суб`єкт оскарження.

Частиною 18 статті 18 Закону передбачено, що орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на підставі інформації, розміщеної в електронній системі закупівель станом на момент подання скарги, та інформації, одержаної за скаргою.

Відповідно до частин 21 та 22 статті 18 Закону протягом одного робочого дня після прийняття рішення за результатами розгляду скарги орган оскарження в електронній системі закупівель надає інформацію про резолютивну частину рішення та протягом трьох робочих днів з дня його прийняття розміщує рішення в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарги відразу після розміщення в електронній системі закупівель автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель і надсилається суб`єкту оскарження та замовнику.

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі: 1) відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг;

2) неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

Водночас згідно з частиною 23 статті 18 Закону рішення органу оскарження може бути оскаржене суб`єктом оскарження, замовником до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.

Системний аналіз вищевикладених положень дає підстави для висновку про те, що рішення за результатами розгляду скарги повинно бути обґрунтованим та містити висновок органу оскарження, зокрема, про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі.

Акціонерне товариство "Укртрансгаз", діючи як замовник у розумінні Закону, встановило в тендерній документації кваліфікаційні критерії, передбачені

статтею 16 Закону.

У цьому зв`язку суд бере до уваги положення пункту 5 розділу III тендерної документації, відповідно до якого кваліфікаційні критерії, встановлені відповідно до статті 16 Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників встановленим вимогам згідно із законодавством, викладені в Додатку І до тендерної документації.

Відповідно до пункту 2.1 Додатку ІІ до тендерної документації учасники повинні надати скановані копії аналогічних договорів, що підтверджують виконання послуг, аналогічних за типом і складністю предмету закупівлі. Аналогічний договір повинен відповідати технічним вимогам та включати перелік видів робіт, передбачених Додатком І.

Крім того, у тендерній документації надається пояснення аналогічному договору, під яким розуміється договір, ідентичний за типом, предмет якого є аналогічним за складністю виконання предмету даної закупівлі. Аналогічні за складністю виконання предмету закупівлі є договори з проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва.

На переконання суду така вимога слугує основою для оцінки досвіду учасників.

Замовник, проводячи оцінку тендерної пропозиції ТОВ "Інтерстат", 14.09.2022 виявив невідповідності в інформації та документах, поданих учасником. Зокрема, наданий договір від 22.03.2021 №22/03/21, на думку замовника, не містив деталізації видів робіт, машин, механізмів і устаткування, передбачених технічним завданням у Додатку І до тендерної документації, що унеможливлювало перевірку відповідності кваліфікаційним критеріям, визначеним пунктом 2.1 Додатку ІІ до тендерної документації.

Керуючись положеннями частини 16 статті 29 Закону, замовник направив вимогу до ТОВ "Інтерстат" щодо уточнення документів, зокрема приведення у відповідність інформації стосовно аналогічних договорів, які повинні були підтверджувати виконання учасником послуг, передбачених технічним завданням. У вимозі замовник зазначив про необхідність приведення у відповідність інформації про наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору/договорів згідно з вимогами пункту 2.1 розділу І Додатку ІІ до тендерної документації та приміток до цього пункту та надати аналогічний/аналогічні договір/договори щодо надання учасником послуг з експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва в частині деталізації 19 видів робіт і 7 категорій устаткування відповідно до Додатку І до тендерної документації.

ТОВ "Інтерстат", виконуючи вимогу, 14.09.2022 завантажило до системи уточнений договір від 09.03.2021 №09/03/21, однак зміст цього документа залишався ідентичним попередньому договору. Обидва документи не містили уточнень щодо конкретизації робіт і устаткування, які б дозволили Замовнику переконатися у відповідності учасника встановленим критеріям. У результаті зазначеного, замовник обґрунтовано дійшов висновку, що учасник не виправив виявлені невідповідності у межах, визначених Законом, і 23.09.2022 прийняв рішення про відхилення пропозиції ТОВ "Інтерстат".

Судом взято до уваги, що основними принципами публічних закупівель, відповідно до статті 5 Закону, є відкритість і прозорість на всіх етапах закупівлі, недискримінація учасників та забезпечення рівних умов для всіх суб`єктів, що беруть участь у процедурі. У своїй діяльності АТ "Укртрансгаз" керувалося цими принципами, забезпечуючи однакові умови доступу і перевірки для всіх учасників тендерної процедури.

Як вбачається із матеріалів справи, вимоги тендерної документації були сформульовані чітко і зрозуміло, що підтверджується діями інших учасників. Зокрема, учасники тендеру, крім ТОВ "Інтерстат", надали у своїх пропозиціях детальну інформацію про аналогічні договори з деталізацією видів робіт та устаткування, як це передбачено в Додатку ІІ до тендерної документації. Таким чином, ця вимога не створювала перепон для виконання і була однаково застосована до всіх учасників, що спростовує будь-які твердження про дискримінацію.

Суд також звертає увагу, що виконання вимог замовника інші учасники підтвердили шляхом подання договорів, які містили повний перелік видів робіт та устаткування. Це свідчить про те, що вимоги тендерної документації були досяжними і не мали дискримінаційного характеру.

Таким чином, дії замовника були спрямовані на забезпечення рівного ставлення до учасників, що відповідає принципам недискримінації і прозорості, а також дотриманню вимог Закону. Будь-яких доказів, що вимоги тендерної документації були застосовані вибірково чи упереджено, матеріали справи не містять. Суд вважає, що замовник діяв у рамках встановлених повноважень, дотримуючись норм чинного законодавства та затверджених процедур.

Зазначене свідчить про те, що дії замовника щодо публікації вимоги про усунення невідповідностей та подальшого відхилення пропозиції відповідали приписам статей 29 та 31 Закону. Замовник не перевищував своїх повноважень і діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством, забезпечуючи принцип прозорості та об`єктивності процедур закупівлі. Надані ТОВ "Інтерстат" документи унеможливили перевірку наявності необхідного досвіду для виконання договору, що могло створити ризики щодо належного виконання майбутніх зобов`язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що Колегія у своєму рішенні від 13.10.2022 №6241-р/пк-пз зобов`язала АТ "Укртрансгаз" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Інтерстат". В обґрунтування рішення Колегія посилається на те, що вимога замовника про уточнення договору не випливала з положень тендерної документації, а наданий учасником договір не суперечив критеріям "аналогічності".

Втім, надані до суду матеріали доводять інше. Технічне завдання, викладене у Додатку І до тендерної документації, встановлює перелік із 19 видів робіт та

7 категорій устаткування, які підлягають виконанню в межах предмета закупівлі. Відповідно до пункту 2.1 Додатку ІІ до тендерної документації аналогічні договори учасників мають підтверджувати здатність виконання таких робіт із зазначенням технічних характеристик та якісних вимог. Ця вимога спрямована на перевірку відповідності кваліфікаційним критеріям та забезпечення виконання робіт із належною якістю та безпекою.

Зазначена вимога замовника про уточнення інформації є правомірною, оскільки вона прямо виходить з положень тендерної документації та відповідає вимогам статті 16 Закону.

Дотримання зазначеної вимоги є надзвичайно важливим для перевірки відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, оскільки ці критерії безпосередньо пов`язані з виконанням робіт, що є предметом закупівлі, та мають підвищений рівень небезпеки. Згідно з технічними вимогами, викладеними в Додатку І до тендерної документації, предмет закупівлі включає виконання робіт, які пов`язані з експлуатацією устаткування підвищеної небезпеки, технічними оглядами, випробуваннями, експертними обстеженнями, а також роботами у вибухопожежонебезпечних умовах. Ці види робіт є критичними не лише для забезпечення технічної відповідності, але й для гарантування промислової безпеки, охорони здоров`я працівників і запобігання можливим аварійним ситуаціям.

Відсутність деталізації договорів, які підтверджують досвід виконання саме таких робіт, позбавляє позивача можливості провести оцінку спроможності учасника виконувати завдання відповідно до встановлених технічних вимог та стандартів. Зважаючи на ризики, пов`язані з виконанням робіт підвищеної небезпеки, замовник має правомірне очікування, що учасники, які подають свої тендерні пропозиції, належним чином підтвердять свій досвід шляхом подання документів, які однозначно свідчать про їхню здатність забезпечити якісне і безпечне виконання робіт. Такі вимоги є обґрунтованими і спрямовані на захист інтересів замовника та третіх осіб, які можуть бути залучені в процесі виконання робіт або постраждати в разі аварійних ситуацій.

Таким чином, вимога замовника про надання документів, які підтверджують деталізований перелік робіт та устаткування, не лише забезпечує відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, але й слугує важливим інструментом для мінімізації ризиків, що пов`язані з невиконанням або неналежним виконанням робіт, передбачених технічним завданням. У цьому контексті така вимога є невід`ємною частиною процедур закупівлі, яка сприяє досягненню її основної мети укладенню договору із виконавцем, спроможним виконати роботи з дотриманням усіх вимог безпеки та стандартів якості.

Водночас Колегія у своєму рішенні від 10.10.2022 №6241-р/пк-пз зобов`язала АТ "Укртрансгаз" скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Інтерстат", зазначивши, що вимога про деталізацію договорів не була передбачена тендерною документацією.

Зокрема Колегією не було оцінено, що невідповідність наданого договору ТОВ "Інтерстат" могла ускладнити оцінку професійної спроможності учасника та створити ризики для належного виконання робіт у майбутньому. Також Колегія не надала належної оцінки стратегічному значенню предмета закупівлі, враховуючи, що йдеться про виконання робіт, пов`язаних із підвищеною небезпекою для життя та безпеки.

У цьому зв`язку право позивача, передбачене нормами статті 16 Закону України "Про публічні закупівлі", є основоположним для забезпечення належного відбору виконавців робіт чи послуг, які мають стратегічне значення, особливо в умовах підвищеного ризику, як у цьому випадку, враховуючи специфіку предмета закупівлі. Однак рішення Колегії фактично анулює таку можливість для замовника, враховуючи формалізований підхід до оцінки поданих документів і тим самим ігноруючи суттєві аспекти, закріплені в тендерній документації. Вказане рішення не враховує, що надання документів, які підтверджують виконання аналогічних робіт із деталізацією їх виду та характеристик, є критично важливим для перевірки здатності учасника виконувати завдання, передбачені технічним завданням

Додатку І до тендерної документації.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України дії суб`єкта владних повноважень повинні відповідати, зокрема, критерію пропорційності, який передбачає досягнення належного балансу між втручанням у права, свободи та інтереси особи й метою, з якою таке втручання здійснюється. Водночас суд бере до уваги, що принцип пропорційності є складовою верховенства права та активно тлумачиться як в національній, так і в європейській практиці.

У цій справі досліджується питання надання публічних послуг, що пов`язані з виконанням робіт підвищеної небезпеки експертизи промислової безпеки, технічних оглядів та експертних обстежень обладнання, яке може створювати ризики для життя, здоров`я працівників і третіх осіб. Відтак мета, яку переслідував позивач, встановлюючи детальну вимогу щодо підтвердження досвіду саме в частині 19 видів робіт і 7 категорій устаткування, є легітимною та об`єктивно виправданою.

У цьому контексті вимога надати договори з відповідною деталізацією не є надмірною або такою, що створює непропорційне обмеження участі. Вона виходить з реальної потреби переконатися в професійній спроможності виконавця, враховуючи, що будь-які помилки при виконанні таких робіт можуть мати непоправні наслідки для безпеки об`єктів критичної інфраструктури.

Таким чином, дії замовника, спрямовані на перевірку досвіду

ТОВ "Інтерстат", є пропорційними поставленій меті захисту публічної безпеки та забезпечення належного рівня компетентності виконавця, а відтак відповідають принципам правомірного втручання в контексті статті 2 КАС України.

Таким чином, позиція Колегії, викладена в рішенні №6241-р/пк-пз, є необґрунтованою, оскільки ігнорує ключові вимоги тендерної документації та стратегічну важливість забезпечення безпеки під час виконання робіт. Суд вважає, що аргументація позивача належним чином обґрунтована та відповідає чинному законодавству. Відповідно, вимоги позивача слід вважати такими, що відповідають принципам прозорості, об`єктивності й законності.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №826/14930/18, від 17.04.2025 у справі №420/17661/23.

Крім того, за правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005, із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці, неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України виходить із того, що принцип правової визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. Цей механізм повинен забезпечувати, з одного боку, захист особи від свавільного втручання органів державної влади у її права і свободи, а з другого - наявність можливості в особи передбачати дії цих органів.

Практика ЄСПЛ свідчить, що надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети цього заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення від 02.11.2006 у справі "Волохи проти України", від 02.08.1984 у справі "Мелоун проти Сполученого Королівства").

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Крім того, на виконання приписів частини 3 статті 2 КАС України адміністративні суди при розгляді справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють їх на відповідність таким критеріям:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення Колегії прийнято на підставі статті 18 Закону, однак за своїм змістом вийшло за межі повноважень, оскільки фактично підмінило оцінку тендерної документації замовником, що суперечить принципу недискреційного втручання в оцінку кваліфікації учасників. Колегія втрутилася у змістовне визначення вимог до аналогічного договору, які були сформульовані замовником у межах своєї компетенції;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано. Метою діяльності Колегії, як органу оскарження, є забезпечення дотримання процедурних правил та захист прав учасників. У цьому випадку Колегія використала надані повноваження для втручання в зміст оцінки досвіду, чим вийшла за межі процесуального захисту прав;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Рішення Колегії не містить повної оцінки характеру наданих договорів, технічного завдання у тендері, специфіки предмета закупівлі (роботи підвищеної небезпеки) та досвіду інших учасників. Таким чином, не враховано ключові обставини, які мають істотне значення для перевірки професійної спроможності учасника;

- безсторонньо (неупереджено). Матеріали справи не дають підстав стверджувати про можливу упередженість Колегії, однак відсутність аналізу документів, поданих усіма учасниками, та вибіркове тлумачення положень тендерної документації викликає сумнів у нейтральності оцінки;

- добросовісно. Ігнорування специфіки предмета закупівлі та значення підтвердження досвіду є свідченням формального підходу, який суперечить принципу добросовісності у сфері захисту конкуренції;

- розсудливо. Очевидна технічна складність робіт, що є предметом закупівлі, вимагала підвищеної обачності у підході до оцінки. Ухвалення рішення без належного врахування ризиків виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки свідчить про відсутність розсудливості в розумінні цього критерію;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації. Відповідні кваліфікаційні вимоги були застосовані замовником однаково до всіх учасників. Рішення Колегії поставило ТОВ "Інтерстат" у привілейоване становище, порівняно з тими, хто надав більш повні документи, що порушує принцип рівності умов;

- пропорційно. Втручання в оцінку досвіду учасника без належної підстави порушує баланс між правами скаржника і правом замовника забезпечити безпечне та якісне виконання робіт. Враховуючи стратегічний характер робіт, вплив цього рішення на замовника є непропорційним.

Закріплений у частині 1 статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14012 від 03.11.2022.

Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Антимонопольного комітету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 13.10.2022 №6241-р/пк-пз.

3. Стягнути на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (код ЄДРПОУ 30019801) судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 00032767).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.