Ухвала суду № 139314143, 28.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"28" серпня 2026 р. справа № 300/5678/26

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про призначення експертизи в межах адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства «Інститут оцінювання функціонування» про визнання протиправними дій, рішення та зобов`язання до вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи щодо не розгляду надісланої скарги та зобов`язати відповідача надати відповідь;

визнати протиправною бездіяльність Центру оцінювання функціонального стану особи щодо ненадання апаратних медичних висновків під час проходження додаткового обстеження позивачем та зобов`язати відповідача засобами поштового зв`язку надати оригінали рентгенологічних досліджень;

визнати протиправним та скасувати рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, оформлене Витягом з рішення №4801/26/463 від 26.06.2026;

зобов`язати відповідача експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи при Державній установі «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» - постановити нове рішення, яким встановити ІІІ (третю) групу інвалідності Позивачу з урахуванням захворювань та діагнозів за сукупністю з обов`язковим урахуванням висновків суду, додаткових обстежень наданих позивачем та висновку незалежної судово-медичної експертизи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням недоліків позовної заяви, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2026 здійснено заміну відповідача у справі Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» на правонаступника Державне некомерційне товариство «Інститут оцінювання функціонування».

Так, суд зазначає, що позивачем заявлено клопотання про призначення судово-медичної експертизи, зокрема, позивач просить на вирішення такої експертизи поставити питання щодо медичних показників його здоров`я (а.с. 56-58).

Дослідивши зміст поданого клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Приписами частин 1-3 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до ч. 6 ст.102 КАС України питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

В свою чергу, правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об`єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки визначає Закон України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 №4038-XII (далі Закон №4038-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України №4038-XII, судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Отже, експертиза це дослідження на вимогу суду поданих ним об`єктів, яке провадиться експертами на базі спеціальних знань і на науковій основі з метою одержання даних про факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Тобто, за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, суд має право, а не зобов`язаний призначити проведення експертизи. При цьому, призначення експертизи доцільне лише у тому разі, якщо для з`ясування обставин у справі, що мають значення, дійсно потрібні спеціальні знання у певній галузі.

З викладеного вбачається, що обов`язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з`ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з`ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.

При цьому, суд враховує, що судова експертиза повинна призначатися лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі, і не може стосуватися тлумачення і застосування правових норм. Суди не повинні ставити судовому експерту питання правового характеру, які повинні вирішуватися самим судом, тобто експерту можна ставити лише питання факту, а не правової оцінки.

Іншими словами, необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя у суду виникає потреба встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень. Тобто, право на проведення експертизи є засобом створити для сторони можливість довести в змагальному процесі переконливість своїх доводів.

Натомість, як встановлено судом, позивач просить на розгляд та вирішення експерта поставити питання медичного характеру (а.с. 56-58).

В той же час, предметом розгляду даної справи є правомірність бездіяльності відповідача щодо не розгляду надісланої скарги ОСОБА_1 , щодо ненадання апаратних медичних висновків під час проходження додаткового обстеження позивачем та, відповідно зобов`язати вчинити певні дії, а також правомірність рішення Центру оцінювання функціонального стану особи, оформлене Витягом з рішення №4801/26/463 від 26.06.2026.

При цьому, суд звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК чи інших рішень закладу охорони здоров`я, суд вправі перевірити законність відповідного висновку ВЛК чи іншого рішення лише в межах дотримання процедури їх прийняття. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Окрім цього, встановлення групи інвалідності, про що позивачем зазначається в поданому клопотанні (питання 5.1, 5.5), не відноситься до повноважень судово-медичного експерта, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1338 від 15.11.2024 це є виключною компетенцією та дискреційними повноваженнями експертних команд ЦОФСО.

Отже, на переконання суду висновок експерта за результатом проведення судово-медичної експертизи в даному випадку не є юридичним фактом, що спростовує або підтверджує факти дотримання встановленої чинним законодавством процедури прийняття відповідачем рішення чи яке є предметом позову.

Відтак суд дійшов переконання про відсутність підстав для проведення судово-медичної експертизи.

Так, відповідно до частин 2-4 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з частиною 2 статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також враховуючи характер спірних правовідносин, матеріали справи у їх сукупності, які містять необхідну і достатню інформацію для надання правової оцінки спірним правовідносинам, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи по справі є невмотивованим та необґрунтованим, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення даного клопотання.

Враховуючи вище наведене, керуючись статтями 72, 102, 241-243,248, 250, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової експертизи в адміністративній справі №300/5678/26 відмовити.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.