Ухвала суду № 139313737, 28.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

28 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/4611/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Ракоці, 2, ЄДРПОУ 04053699), у якому просить:

-Визнати протиправним та скасувати припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2026, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ім`я ОСОБА_1 ;

-Визнати протиправним та скасувати припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.06.2026, виданий Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ім`я ОСОБА_1 ;

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 липня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

27 серпня 2026 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

-Зупинити дію припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2026, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ім`я ОСОБА_1 , до набрання законної сили судового рішення по справі № 260/4611/26;

-Зупинити дію припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.06.2026, виданого Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ім`я ОСОБА_1 , до набрання законної сили судового рішення по справі № 260/4611/26;

-Заборонити Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради проведення з 28.08.2026 по 09.09.2026 заходів державного архітектурно-будівельного контролю на предмет перевірки виконання ОСОБА_1 приписів від 04.06.2026, до набрання законної сили судового рішення по справі № 260/4611/26.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову вказує, що позивачем на електронну пошту отримано повідомлення Відповідача від 21.08.2026 за № 14.01-17/93, яким до його відома доведено про заплановану позапланову перевірку на предмет виконання вимог оскаржуваних по цій справі приписів, в період з 28.08.2026 по 09.09.2026. В свою чергу, така перевірка призначена для встановлення обставин виконання оскаржуваних по цій справі приписів, а за її результатами щодо Позивача буде ухвалюватися рішення про притягнення до відповідальності та винесення нових приписів. Відтак, наслідком проведення такої перевірки стане вичерпання дії та юридичного значення оскаржуваних приписів, що, у свою чергу, нівелює ефективність обраного Позивачем способу судового захисту, який становить підставу позову у цій справі.

На думку позивача, проведення відповідної перевірки, згідно з повідомленням Відповідача від 21.08.2026, повністю знівелює значення судового контролю, що ініційований Позивачем щодо спірних приписів від 04.06.2026. В той же час, скасування відповідних приписів в судовому порядку має наслідком неправомірність відповідної запланованої перевірки, оскільки в такому випадку Відповідач повинен повторно оцінити підстави вжиття заходів контролю та ініціювати такі вже з інших мотивів, або ж не проводити такі щодо Позивача взагалі.

Також, позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до винесення щодо Позивача нових актів індивідуальної дії та рішення про притягнення до відповідальності, які потребуватимуть окремого судового оскарження, тоді як вжиття таких заходів має наслідком лише тимчасове відтермінування контрольного заходу, що жодним чином не завдає шкоди публічному інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та аналізу положень чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною 1 ст. 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому ч. 2 ст. 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої заявником заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі, із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, дій або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам особи, яка звернулася до суду, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 висновку, позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.

Суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду. Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значних зусиль для відновлення прав позивача.

Верховний Суд у постанові від 03.05.2023 у справі № 640/15534/22 вказав, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Тобто, фактичні обставини справи, в тому числі питання щодо правомірності/неправомірності рішень та дій відповідачів, підлягають встановленню і доведенню на підставі зібраних у справі доказів та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, під час вирішення справи по суті.

Суд наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними та можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем (заявником) і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача (заявника) до відповідача, стосовно якої позивач (заявник) просить ухвалити судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач (заявник) обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тотбо, з огляду на наведене, суд вказує, що у заяві позивач повинен вказати наявність підстав для забезпечення позову, що визначені п. 1- 2 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства та наведені в заяві обставини, суд зазначає, що позивач, всупереч вказаним імперативним вимогам процесуального закону, не навів у заяві про забезпечення позову жодного обґрунтування та наявності доказів існування перелічених у ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Також, суд вказує, що позивачем на час вирішення заяви не надано до суду обґрунтованих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та не надано доказів того, що ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, без забезпечення позову є неможливим.

Приписи про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 04.06.2026 та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.06.2026, видані Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на ім`я ОСОБА_1 є предметом розгляду даної справи, а тому, законність або протиправність вказаних приписів може бути встановлено лише під час розгляду даної справи по суті та стосується обставин на час їх прийняття.

Факт протиправності оскаржуваної бездіяльності та порушення прав заявника потребують доведення та встановлення судом шляхом повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх зібраних доказів під час розгляду справи.

Крім цього, доказів очевидної протиправності приписів від 04.06.2026 року, то такі докази суду не надані, а сама лише незгода заявника із діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання таких дій протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, тому у задоволенні заяви потрібно відмовити повністю.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України та може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю.Дору